1 мільйон солдатів Альянсу Свободи зібралися в Альтейні.
Як головнокомандувач Альянсу, Рапулі обрав трьох людей, щоб очолити їхні війська.
Його першим вибором став його близький друг, Геор. Він був генералом під час правління Імперії Альтейн, і його називали Шаленим Тигром.
Його другим вибором був генерал Крампала, Оулд.
І його останнім вибором став Непереможний Гладіатор, Буркан.
Геор був надзвичайно відомим генералом, і мав відповідні лідерські якості. До того ж він був одним із Майстрів континенту.
Буркан був значно сильнішим за Геора, і зовсім нещодавно прийняв командування великою армією проти Послідовників Злого Бога.
Оулд не був на тому ж рівні, що й вони; він не був Майстром. Однак він був значно розумнішим за своїх однолітків, і його називали Тактичним Генієм.
"Час організовувати армію".
Рапулі призначив Геора відповідальним за 400 000 солдатів, який назвали Корпусом Тигра на честь його власного прізвиська.
Брейкер і Шторм були частиною цієї армії, а Хан Соль отримала посаду радника. Це також був найбільший корпус альянсу, оскільки він включав великі гільдії.
Це була явно головна сила Альянсу.
Буркан був призначений відповідальним за Корпус Орла. Орел був символом гладіаторів.
Він включав гладіаторів, Діона та 100 Бійців, а також дві з п'яти великих найманських груп: Меч та Драк.
Генералу Оулду дали 300 000 солдатів, які назвали Корпусом Слона. Слон був символом великого міста Крампал.
Гравці були розподілені між цими трьома корпусами.
Як тільки вони завершили організацію своїх військ, Рапулі покликав Геора, Буркана та Оулда на нараду. Хан Соль, а також інші радники приєдналися до них.
"Мені потрібен план, як перемогти Імперію Арабас", — сказав Рапулі.
Старий чоловік, який мав ясні очі та велетенське тіло заввишки понад 2 метри, встав. Дивно, але волосся чоловіка було білим, а брови — чорними.
Це був генерал Геор, якого колись називали Шаленим Тигром!
"Найкращим нашим варіантом було б охороняти фортецю Розпиляної Скелі і переконатися, що Імперія Арабас не зможе звідти вийти. Однак для цього вже занадто пізно... Ось наступний найкращий варіант!"
Геор вказав вказівним пальцем на розгорнуту карту.
Фортеця Золотої Дороги!
Шляхи континенту пролягали через цей головний транспортний пункт.
"Ми повинні захистити це місце за будь-яку ціну. Якщо вони захоплять його, то Імперія Арабас зможе подорожувати будь-куди в межах центрального регіону. Вони також отримають безпечний маршрут постачання".
Усі уважно слухали.
"Фортеця Золотої Дороги знаходиться посеред п'яти інших фортець. Ці фортеці побудовані таким чином, що захищають одна одну. Таким чином, ми зможемо відбиватися від ворогів меншою кількістю військ. Але якщо ми хочемо забезпечити належний склад у кожній із фортець, нам потрібно буде надіслати один із наших корпусів".
Рапулі погладив підборіддя. Це була його погана звичка, коли йому треба було про щось подумати.
Він по черзі подивився на Оулда та Буркана. Потім...
"Оулде".
"Так!"
Оулд був невисоким чоловіком у віці близько сорока років. Однак ніхто не дивився зверхньо на нього через його вік чи зріст.
Тактичний Геній, Оулд!
Він був значно розумнішим за своїх однолітків.
"Вирушай до Фортеці Золотої Дороги. Роби все можливе, щоб захистити її!" — наказав Рапулі.
"Зрозумів!" — відповів Оулд.
"Оулде".
"Так, генерале Геор".
"Захист фортеці — це ще не все. Ти розумієш, про що я, правда?"
"Звісно. Ми захистимо фортецю і атакуємо тил Імперської армії та/або знищимо їхні припаси, якщо випаде нагода. Тоді Імперія буде змушена розділити свою армію, щоб розібратися з нами", — без вагань сказав Оулд.
Геор посміхнувся. - Як і очікувалося від Оулда!
"Збирай Корпус Слона і вирушай негайно. Якби я був Імперією Арабас, то цілився б у Фортецю Золотої Дороги саме зараз".
"Зрозумів. Будь ласка, надішліть мені деталі зустрічі окремо".
"Я зроблю це".
Оулд залишив конференц-зал.
Через деякий час...
Корпус Слона залишив Альтейн і попрямував до Фортеці Золотої Дороги.
Ті, хто залишився, продовжили нараду, яку переважно вели Рапулі та Геор.
"Якщо Оулд досягне успіху, то Імперія Арабас буде змушена наступати на Альтейн".
Геор позначив два місця на карті. Це були Назракська рівнина та нова Річка Заходу Сонця.
"Сухопутний шлях і морський шлях", — сказав Рапулі.
"Мій друже, я думаю, вони прийдуть суходолом", — сказав Геор.
"Це логічно. Солдатам пустелі було б важко пересуватися водою".
Імперія Арабас не мала достатньо човнів, щоб переправити сотні тисяч військ через воду.
Якщо це так, то їм довелося б їх будувати або красти. Навіть якби вони це зробили, вони не були б ефективними у бою на воді.
"Але вони можуть нас здивувати й прийти морем".
Ось чому він не стер позначку з Річки Заходу Сонця і вказав на неї.
"Це означає, що ми повинні розділити наші війська. Ми повинні читати їхні рухи й діяти відповідно".
"Так".
"Тоді Корпус Тигра вирушить на Назракську рівнину, а Корпус Орла попрямує до Річки Заходу Сонця".
"Зрозумів".
"Так, сер!"
Геор і Буркан відповіли одночасно.
"Однак... За Арабасом стоїть могутня організація під назвою Імперія. Ви їх добре знаєте, правда?"
Геор пильно подивився на радників, або, точніше, на радницю. Він дивився на віце-капітана гільдії Шторм, Хан Соль.
Вона була радником Корпусу Тигра.
"Так. Я спостерігала за ними, вивчала їх і готувалася до них протягом тривалого часу".
"Ось чому я обрав вас своїм радником. Розкажіть мені про Імперію".
"Імперія — це..."
Хан Соль детально пояснила те, що дізналася.
Вона пройшлася по членах гільдії Імперія, їхній силі та військах, їхніх амбіціях і планах, а також по тому, що вона вважала, вони робили, і що планували робити.
Геор посміхнувся.
"Імперія, отже... Я дуже хочу з ними битися", — Геор випромінював люту, доблесну енергію зі свого тіла.
Старі солдати ніколи не вмирають.
Ця фраза досить добре підходить такому чоловікові, як Геор.
***
Імперську армію розділили між Дукерамом, Далтоном і Кантосом.
Як Верховний Головнокомандувач, Дукерам керував 1-м Корпусом, який складався з 300 000 солдатів. Війська гільдії Імперія, а також їхні вісім загонів були частиною цього корпусу.
Це була їхня головна армія!
Ангел-охоронець Арабаса, Далтон, очолив 2-й Корпус із 200 000 солдатів. Він складався з місцевих жителів королівства Арабас. Він також включав Магів Комах та Піску, а також пустельних найманців.
Нарешті, Божественний Спис Кантос (уродженець завойованого королівства Баян) був призначений відповідальним за 3-й Корпус, який мав 200 000 солдатів. Його походження може пояснити, чому його корпус складався з солдатів королівств Баян і Деллас, а також гравців, які нещодавно приєдналися до справи Імперії Арабас.
1-й Корпус завоював фортецю Розпиляної Скелі і змусив сусідні вільні міста здатися.
2-й Корпус перетнув гори Фамас, захопив портові міста, а потім повернувся.
3-й Корпус вирушив на південь і підкорив усіх, хто не дотримувався правил Імперії. Потім вони мобілізували ще 30 000 Пустельних Воїнів.
20 000 солдатів було додано до резервних військ Імперії Арабас, довівши їх кількість до 250 000.
Після цього було віддано новий наказ.
Джегал, начальник штабу Імперської армії, наказав їм наступати на Фортецю Золотої Дороги!
Кантос повів свої війська через кордон. Це мала бути небезпечна подорож через гори, але 3-й Корпус не був слабким.
Дорогою вони проходили кілька містечок, які здалися їм, і билися з будь-якими ворогами, з якими стикалися. Попри це, вони швидко просувалися вперед.
Однак до того часу, як вони дісталися Фортеці Золотої Дороги, над стінами фортеці вже майоріли прапори зі слонами. Оулд не мав жодних перешкод на своєму шляху, тому зміг дістатися туди першим.
Кантос знав, як побудована Фортеця Золотої Дороги, тому негайно наказав підлеглим оцінити п'ять інших фортець.
"Усі вони мали прапори зі слонами, і в кожній з них було розміщено відносно велику силу".
"Мм", — Кантос подивився на Фортецю Золотої Дороги і нахмурився.
Фортеця Золотої Дороги була спроєктована таким чином, що кожна фортеця могла допомагати одна одній.
Якби він напав на фортецю, то війська інших замків атакували б їх з флангу або тилу. Звісно, інші замки також допомагали б охороняти фортецю.
Отже, їм потрібно було одночасно завоювати інші замки, перш ніж вони зможуть підкорити головну фортецю!
- Ми не зможемо зробити це за один-два дні.
Зрештою, війська Кантоса відступили і розбили табір. Їм потрібно було відпочити, перш ніж щось робити.
Після цього він зв'язався з Джегалом через Мага Зв'язку.
Маг Зв'язку створив овальне дзеркало, яке показувало відображення Джегала.
"Прошу вибачення. Фортеця Золотої Дороги вже була зайнята нашими ворогами. Враховуючи той факт, що прапори зі слонами всюди, це, мабуть, війська Оулда".
"Нічого не вдієш. У нас уже був план "Б" на випадок, якщо ви не зможете завоювати фортецю, тому це не буде проблемою".
"Тоді?"
"Побудуйте фортецю неподалік і переконайтеся, що Корпус Слона не зможе вийти й стати на шляху Імперської армії".
Якщо вони зможуть утримати Оулда та Корпус Слона в пастці всередині фортеці, то це не буде для них програшною справою.
"Зрозумів!"
"Будь ласка, бережіть свій шлях постачання".
"Я буду пам'ятати про це".
Як і наказав Джегал, Кантос почав будувати нову фортецю на сусідній горі.
Однак Оулд не дозволив цьому просто так минутися. Він сформував окремий загін із 50 000 солдатів і влаштував їм засідку вночі.
"Вороги!"
"З'явилися вороги!"
Гучні крики, а також звук зброї, що вдарялася об зброю, лунали по всьому полю битви в тіні ночі.
"Рухайтеся швидко!"
Оулд вів свої війська попереду. Їхня зброя легко вбивала солдатів 3-го Корпусу.
Через деякий час їхні намети спалахнули полум'ям, освітлюючи темну ніч.
"Чорт!"
Лідерство Кантоса було далеко не таким чудовим, як його здібності воїна. Він не очікував засідки й був повністю захоплений зненацька.
Однак...!
Його називали Примарним Списом. Його індивідуальна сила була колосальною.
"Ви, виродки!" — Кантос швидко кілька разів проткнув своїм 3-метровим списом.
Коль!
Вжух!
Його спис прошив ворогів ще до того, як видав звук. Він був неймовірно швидким.
"Я вб'ю вас усіх!"
Кінчик його списа був наче палець женця. На кого б він не вказав списом, той помирав без винятку.
"Мм", — Оулд побачив буйство Кантоса і прикусив губу.
- Він Елітний Майстер.
Корпус Слона мав двох власних Майстрів. Однак йому потрібні були обидва, щоб тримати Кантоса на відстані.
Більше того, 3-й Корпус був наповнений потужними військами. Спочатку вони запанікували через раптову засідку, але швидко опанували себе й дали відсіч.
З іншого боку, Корпусу Слона бракувало бойового досвіду. Це була проблема, яку мали більшість військ вільних міст.
Зрештою, засідка була ефективною лише на початку.
"Усі, відступаємо!"
Таким чином, відступ був їхнім найкращим варіантом зараз. Це рішення дозволило їм втекти, перш ніж 3-й Корпус зміг побудувати навколо них периметр.
Бам! Туп!
Кантос вдарив древком списа об землю, залишивши на ній глибокий, довгий шрам.
"Чорт!" — Кантос стиснув зуби.
Оулд добре його провчив. На щастя, вони не зазнали таких великих втрат, як він очікував.
Після цього Кантос залишався напоготові й готувався до засідк.
- Ми готові до вас у будь-який час!
Hо Оулд більше не з'являвся.
Оулд мав 300 000 військ, тоді як Кантос мав 250 000. Однак ця кількість була розділена між шістьма фортецями.
З іншого боку, фортеця 3-го Корпусу не була розділена на менші фортеці, тому всі його війська були розміщені в одному місці. Більше того, війська Кантоса були більш кваліфікованими, ніж війська Оулда.
Лобова битва була б ризикованою.
Зрештою, Оулд не міг відмовитися від своєї оборонної переваги, а Кантос, який мав менше військ, ніж Оулд, не міг дозволити собі взяти фортецю в облогу.
Це нудне протистояння без конфліктів тривало.
***
Поки Корпус Слона та 3-й Корпус перебували в глухому куті...
2-й Корпус Далтона перетнув фортецю Розпиляної Скелі і увійшов у центральний регіон.
Його місія була простою.
2-й Корпус мав підкорити східну частину центрального регіону і захопити її для Імперії!
Це точно не було складне завдання.
Зрештою, більшість східних вільних міст здалися їм.
Далтон розділив свої війська на вісім окремих бригад і рушив вперед. Він хотів взяти під контроль якомога більше територій.
Однак...!
Альянс Свободи не просто склавши руки спостерігав.
Корпус Орла Буркана, який охороняв Річку Заходу Сонця, наступав з півдня і брав участь у невеликих битвах.
Власник гір і рівнин змінювався з кожним днем. Вранці Корпус Орла встановлював свої прапори в місті, а вночі прапори зі щитом 2-го Корпусу майоріли на стінах замку.
Битва тривала знову і знову.
Жителі брали до рук зброю і атакували їх. Однак було звичною справою, що вони втрачали життя, поверталися до палаючих будівель і втрачали свої домівки.
Це призвело до незліченної кількості сиріт і біженців. Земля була всіяна незліченними трупами.