Асу замахнулася мечем зверху вниз.
Свись.
Її меч пройшов крізь Крикуна, і на його тілі розквітла крижана квітка.
- Лід?
Очі Кан О заблищали.
Він ніколи раніше не бачив, щоб вона використовувала цю техніку.
- Вона щойно її вивчила?
Кан О прокрутив у голові всі відомі йому навички Лицаря, але не зміг згадати жодної, що створювала б лід.
"Я запитаю її про це пізніше. А поки що..."
Кан О накинувся на Крикуна, наче оскаженілий звір.
"Яхп!"
Асу змахнула мечем по діагоналі.
Трісь.
Як тільки її лезо торкнулося крижаної квітки, лід розсипався, і його уламки прошили тіло Крикуна наскрізь.
Лааа!
Крикун заверещав від болю.
У цей момент...
Життєво важливий удар!
Посеред чола Крикуна з'явилася позначка, що вказувала на вразливе місце. Асу рухалася зі швидкістю блискавки і миттєво атакувала цю зону.
Гуп!
Полетіли помаранчеві осколки, і після цього Асу почала атакувати з ще більшою люттю.
Щоразу, коли її удар досягав цілі, рухи Крикуна сповільнювалися.
Саме завдяки цьому вона могла протистояти монстру 110 рівня, хоча сама була лише 70-го.
Крім того, її вдалі атаки час від часу створювали лід. Коли це траплялося, вона била по льоду, змушуючи його уламки впиватися в тіло монстра, що завдавало значної шкоди.
Зрештою Асу змогла перемогти ворога значно вищого рівня самотужки. Тим часом Кан О встиг розправитися з рештою Крикунів.
"Коли ти атакувала, я бачив, як з нізвідки з'являється лід," — сказав Кан О.
"А. Коли я досягла 70 рівня, одна моя онні подарувала мені це."
Асу показала йому своє намисто.
У центрі був вправлений блакитний дорогоцінний камінь, а сама робота вражала вишуканістю. Це було дуже витончене намисто. З першого ж погляду було зрозуміло — це справжній шедевр!
"Характеристики хороші?"
"Так. Щоразу, коли я атакую, воно охолоджує ворогів, сповільнюючи їхні рухи. Також воно іноді створює лід, і якщо я вдарю по ньому, це завдає додаткової шкоди," — детально пояснила Асу.
"О, непогано. Який це ранг?"
"S-ранг!"
"Зрозуміло."
Кан О кивнув головою.
Чим складнішим ставатиме підземелля, тим важче буде Асу приносити користь. Проте таке спорядження стане їй величезною підмогою.
"Гаразд. Ми розім'ялися, тож давайте візьмемося за зачистку цього підземелля по-справжньому."
У них залишалося 55 хвилин. До того часу вони мали дістатися іншого кінця тунелю.
"Вперед!"
Асу з ентузіазмом рушила далі. Кан О йшов одразу за нею.
***
У Тунелі черв'яка мешкало переважно чотири види монстрів.
Бездушний шахтар, Наджим!
Верескливий Крикун!
Комахи, що вискакували з-під землі та атакували — Пастки-щипавки!
Камені, що прилипали до стелі та падали щоразу, коли повз проходили гравці — Падаючі камені!
Щоб просуватися тунелем, Кан О та Асу доводилося мати справу з цими монстрами.
"Зверху!" — крикнув Кан О.
Асу глянула на стелю і швидко перекотилася по підлозі.
Трах-тах-тах.
Падаючі камені посипалися зі стелі.
Вони мали кулясту форму, були грубими та нерівними зовні; вони також мали злісні обличя.
"Підлога!" — знову крикнув Кан О.
Асу швидко відскочила назад.
Вжух!
З-під землі вискочила Пастка-щипавка з довгими клішнями.
Ку-лал-лал-ла!
Група Крикунів заверещала позаду і кинулася на них.
- Зібралися докупи, як я і люблю.
Кан О прийняв стійку іайдо і змахнув мечем.
Тигр Буревію!
Золотий тигр промчав крізь тунель, залитий помаранчевим світлом.
Куааанг!
Аура пронеслася крізь Падаючі камені, Крикунів та Пасток-щипавок.
Вжух.
За аурою слідував потужний вітер, але він був слабшим, мабуть, через обмеження його здібностей.
З іншого боку, золота аура сама по собі була настільки потужною, що в подальшому вітрі не було особливої потреби.
Потім Кан О добив монстрів, які пережили Тигра Буревію.
Проте...!
Гуп! Гуп! Гуп!
Він почув важкий тупіт з дальнього кінця тунелю.
"Наближається іменований монстр," — сказав Кан О.
"Ти казав, що іменний монстр блукає від одного кінця тунелю до іншого, так?"
"Ага."
У Тунелі черв'яка не було боса; натомість тут був іменований монстр.
Трохи згодом...
З'явився іменований монстр, освітлений помаранчевим сяйвом ламп.
[Ви знайшли Стонґені.]
[Це іменований монстр.]
Стонґені був близько 3 метрів заввишки, мав обличя, тулуб і чотири кінцівки, як у людини.
Проте все його тіло складалося з грубих Падаючих каменів.
Гуп.
З кожним кроком тунелем лунав важкий удар. Він міг здаватися невеликим, але його вага була незаперечною.
"Як тільки почнеться бій, він періодично розкидатиме Падаючі камені всюди, а потім знову збиратиметься докупи."
"Гаразд."
"Ухиляйся, коли він стріляє камінням, і атакуй, коли він з'єднується."
У Стонґені був простий алгоритм атак, тож із ним було легко впоратися.
Проте обстріл камінням був грізною атакою, тому потрібно було зберігати концентрацію протягом усього бою.
"Стрільба камінням — це потужний прийом, тому ти маєш ухилятися від нього за будь-яку ціну."
"Зрозуміло."
"Вперед."
Кан О першим кинувся до Стонґені.
Стонґені раптово зупинився.
Бум!
Його тіло вибухнуло.
"Почалося! Тікай з дороги!"
Вжух!
Падаючі камені полетіли в повітря.
На них обрушився град каміння, ніби вони опинилися під вогнем кількох катапульт одночасно.
Кан О ухилявся від каміння, наче грав у шутер.
Завдяки поєднанню Гіперінтуїції та чудових навичок ухилення це було для нього простіше простого.
З іншого боку, Асу доводилося нелегко. У неї був не лише низький рівень, а й відсутня Гіперінтуїція.
Незважаючи на це, Асу не втрачала концентрації. Вона перекочувалася по підлозі та безперервно рухалася без перепочинку. Зрештою їй вдалося уникнути всіх атак на волосині від небезпеки.
"Атакуй усі Падаючі камені поблизу," — крикнув Кан О, як тільки обстріл припинився.
Падаючі камені збиралися в одному місці. Кан О та Асу почали бити мечами по найближчому каменю.
Розчерк!
Почесний удар!
Гуп!
Їхні руки заніміли, коли мечі торкнулися каменю.
Тьху!
Камінь випнув губи, наче випльовував кавунове насіння, і вистрілив гострим уламком скелі.
Вони вже звикли до цього, тому Кан О та Асу зберігали спокій і продовжували атаку.
У якийсь момент Падаючі камені зібралися разом, утворивши кам'яну брилу.
"Починається!"
Стонґені знову вибухнув.
Бабах!
Кан О та Асу встигли ухилитися, відскочивши вбік.
Проте...!
"Ох."
Рухи Асу стали не такими, як зазвичай. Вона сповільнилася, ніби її щось тягнуло до землі.
- У неї закінчилася витривалість!
Він одразу зрозумів, у чому річ. Витривалість зростала з рівнем, тож у неї, як у Лицаря низького рівня, її від початку було небагато.
Незважаючи на це, вона продовжувала безперервно атакувати та ухилятися, що призвело до повного виснаження.
У цей момент...
Падаючий камінь полетів прямо в неї. У Асу не було можливості ухилитися.
"Ні!"
Кан О кинувся до неї.
Він ледь встиг і закрив її своїм тілом.
- Розраховую на тебе, Барамуте!
Камінь ударив Кан О.
Вжух.
Повіяв освіжаючий вітерець. У той же час набір Барамута засяяв.
[Активувалася спеціальна здатність набору Барамута — Вітряний щит.]
[Атаку анульовано.]
Як і очікувалося, набір Барамута не підвів його.
Він спрацював саме тоді, коли Кан О мав отримати смертельну шкоду, і повністю її нейтралізував.
Кан О, який ледь встиг, швидко відтягнув Асу вбік. Зрештою, каміння все ще летіло в їхній бік.
Трохи згодом...
Обстріл нарешті припинився.
"Ти в порядку?"
Кан О оглянув її.
"Це я маю питати. Ти в порядку?" — тривожно запитала Асу.
"Так. Мій предмет мене захистив."
Кан О розплився в посмішці.
"Я занадто захопилася і не встежила за витривалістю. Вибач."
"Не переймайся. Таке буває."
Якби таку помилку зробив Едер, він би розлютився, але Асу була вродливою, тому він міг це пробачити.
"У будь-якому разі, уважно стеж за витривалістю, добре?"
"Гаразд. Я більше не припущуся такої помилки!"
"Добре."
Кан О та Асу знову почали атакувати Падаючі камені, що намагалися з'єднатися.
Після цього Кан О та Асу ухилялися щоразу, коли каміння летіло в них, і атакували, коли ті знову намагалися зібратися докупи.
Асу стримала обіцянку. Більше вона не наражала себе на небезпеку через брак витривалості.
Зрештою...
НР Стонґені впали до нуля, і Падаючі камені, з яких складалося його тіло, розлетілися на друзки.
[Ви перемогли Стонґені.]
"Оппа, дякую, що знову врятував мене."
Асу вклонилася.
"Нема за що."
Кан О посміхнувся і перевірив час.
- У нас залишилося... 30 хвилин. Цього цілком достатньо.
Минуло 30 хвилин з того часу, як вони увійшли в Тунель черв'яка.
Вони пройшли вже більше половини шляху та перемогли іменованого монстра, тож могли легко виконати місію.
Асу підняла предмет, що випав зі Стонґені. Це був камінь у формі зірки, схожий на шматочок зоряного цукру.
"Це матеріал, Ядро Падучого каменя," — сказала вона.
"Який ранг?"
"B-ранг."
"Забирай собі."
Кан О втратив будь-який інтерес, почувши про B-ранг та матеріал.
Вона поклала предмет в інвентар, і вони знову рушили тунелем.
Через деякий час...
Через 45 хвилин після входу вони впевнено вийшли з Тунелю черв'яка.
Очевидно, вони успішно виконали свою місію.
***
Чже У та Су А, вийшовши з капсульної зали, повернулися до студії, щоб завершити зйомки.
"Будь ласка, привітайте команди аплодисментами за виконання їхніх місій," — сказала Кан Соль Хі.
Хлоп-хлоп-хлоп.
Персонал та учасники механічно заплескали.
"Дійсно. Гарна робота, друзі. Все пройшло так, як ви хотіли?" — запитав Чон Сон Гук.
"Так!" — вигукнув Пак Бе Шик.
Його раптова відповідь змусила інших учасників вибухнути сміхом.
"Ого, пане Бе Шик. Схоже, ви впоралися із завданням," — сказав Сон Гук.
"Ху-ху. Звісно."
Його обличя було сповнене впевненості.
"А тепер подивімося, чи виконали свої місії інші команди. Пані Соль Хі."
На його заклик ініціативу перехопила Кан Соль Хі.
"Будь ласка, подивіться на великий екран."
Коли вона вказала на монітор, там з'явився список з іменами учасників.
- Як і очікувалося, всі впоралися.
Жодна команда не провалилася, мабуть, тому, що підземелля все ще були досить легкими.
"Усі команди виконали свої місії."
Кан Соль Хі підвищила голос.
"Подивімося, скільки грошей ви заробили?"
Напис «успіх» поруч із кожним іменем змінився на «три мільйони вон».
"Ой лишенько. Досі лише три мільйони вон?" — сказав Чон Сон Гук.
"Ху-ху. Ми ж тільки пройшли підземелля 2-го рівня."
"Це означає, що у них ще попереду багато шансів заробляти гроші."
"Саме так. Але, будь ласка, не забувайте, що в разі невдачі на вас чекає покарання!"
Соль Хі пустотливо посміхнулася.
"Можливо, послухаємо, що скажуть команди?"
Сон Гук, як і минулого разу, поспілкувався з учасниками після їхніх пригод у підземеллях.
Чже У відповів коротко, як завжди.
Після цього ведучі, Кан Соль Хі та Чон Сон Гук, виголосили фінальні слова.
"На жаль, настав час прощатися."
Кан Соль Хі помахала руками.
"Будь ласка, чекайте на нові звершення наших хлопців та дівчат, що підкорюють підземелля."
Чон Сон Гук посміхнувся і злегка помахав однією рукою.
"Знято!"
"Хороша робота."
"Дякуємо всім за працю."
"Молодці!"
Друга зйомка завершилася.