Кан О замахнувся демонічним мечем зверху вниз.
Проте червоноока оскаженіла мумія ухилилася, розвернувши тіло.
"Як я і думав."
Навіть із активним Берсерком мумії не блокували атаки Кан О і навіть не намагалися контратакувати.
Це було пов'язано з бойовими даними, які вони мали про Кан О.
Вони мали інформацію про силу Кан О, тому не поспішали захищатися чи йти у контратаку.
"Ну, гадаю, це не має значення."
Кан О був набагато сильнішим за мумію. Крім того, Обжерливість мала діяти ще 7 хвилин.
Тому він планував повністю придушити мумій своєю силою.
До того ж він був не сам.
Едер і Грано також билися з муміями.
Гуп!
Одна з оскаженілих мумій захиталася від удару булави Едера.
Саме в цей момент Кан О використав Розріз на тій самій мумії, яку вдарив Едер.
Гуп!
Мумія, на тілі якої тепер з'явилася чітка рана, була відкинута назад, де її зустрів потік вируючої води, схожий на гаряче джерело.
Шух!
Грано закінчив читати своє заклинання.
"Ху-ап!"
Кан О добив її. Щойно він розітнув її рану, посипалися червоні уламки світла.
[Ви перемогли члена варти Бескамена I.]
[Обжерливість активна.]
[Характеристики вкрадено.]
[Фізична сила +1]
"Я завжди радий вкрасти ще трохи характеристик."
Чим більше їх маєш, тим краще; це стосувалося зокрема двох речей.
Перша — це гроші, а друга — характеристики.
Очі Кан О заблищали.
Він планував убити якомога більше мумій до того, як закінчиться дія Обжерливості.
Для цього йому потрібно було спочатку розправитися з оскаженілими муміями, оскільки вони вже не оживуть знову.
"Едере, пане Грано. Давайте добивати оскаженілих мумій по одній" - вигукнув Кан О.
"Я зрозумів."
"Гаразд."
Грано та Едер відповіли одночасно.
"І... останній удар за мною!"
Кан О, Едер і Грано заходилися знищувати оскаженілих мумій.
Вони діяли повністю злагоджено.
Грано змітав мумій магією по області, Едер виступав у ролі танка, а Кан О завдавав вирішального удару.
[Ви перемогли члена варти Бескамена I.]
[Обжерливість активна.]
[Характеристики вкрадено.]
[Інтелект +1]
Кан О безперервно атакував мумій і встиг вкрасти характеристики шість разів.
Проте він не міг вкрасти більше, оскільки дія Обжерливості закінчилася.
Все ж групі Кан О вдалося скоротити кількість мумій до тринадцяти.
"Продовжуємо тиснути!" - підбадьорював Кан О своїх союзників.
Кан О поступово починали набридати мумії.
Настав час покінчити з ними всіма.
***
Гуп.
Тіло мумії впало на підлогу, наче маріонетка, якій перерізали нитки.
"Готово."
Едер опустив булаву і перевів подих.
"Гарна робота, друзі."
Грано широко посміхнувся.
Кан О закріпив демонічний меч за спиною і підійшов до трупа Аміла.
Біля нього лежали два предмети, що мерехтіли.
Кан О підняв бронзовий ключ.
[Бронзовий ключ]
[Бронзовий ключ, який зберігав капітан варти Бескамена I, Аміл.]
"Хо."
Кан О міцно стиснув ключ.
"Це ключ від кімнати з останками та труною Бескамена I? Я чую запах грошей у повітрі."
Кан О не цікавили останки короля чи його труна. Проте його цікавили скарби, поховані разом із ним.
Він перейшов до наступного предмета.
Це був тюрбан, який носив Аміл. Всередині було застромлене біле перо.
[Сповнений вірності тюрбан Бескамена]
[Він має форму тюрбана, його носили дворяни королівства Бескамен. Основним матеріалом є шовк, але він не горить і не псується завдяки спеціальній обробці, яку він пройшов. Перо всередині — символ вічної вірності власника своєму королю.]
[Воскресіння мертвих: Коли ви втрачаєте все HP, ви оживаєте як мумія. Тривалість: 5 хвилин. Можна використовувати лише раз на день.]
[Необхідність пустелі: Власник отримує сильний опір вогню. Він може легко витримувати сильну спеку пустелі.]
[Ранг: AA]
[Характеристики:
Захист +50
Опір магії +80
Фізична сила +15
Інтелект +30
Магія +10]
[Мінімальні вимоги: Рівень 100]
"Хм."
Кан О виглядав розчарованим.
Предмет мав високий ранг, але його ефекти та характеристики не вразили його.
"Було б набагато краще отримати скимитар."
Кан О хотів, щоб Аміл залишив свій палаючий скимитар.
Але він не міг випасти просто тому, що він цього хотів.
У цей момент до нього підійшов Грано.
"Випало щось хороше?" - запитав Грано.
"Це і ось це."
Кан О простягнув обидві руки: в одній був бронзовий ключ, в іншій — тюрбан.
Грано зацікавився тюрбаном.
"О, це..."
Грано погладив тюрбан рукою.
"Що це? Він дорогий?" - запитав Кан О з надією.
"Я чув, що в королівстві Бескамен використовували спеціальну техніку для створення шовку, який був надзвичайно стійким до жару. Ця техніка була втрачена, але, схоже, цей тюрбан створили саме за нею" - сказав Грано.
"То він дорогий?" - знову запитав Кан О.
"Гадаю, це залежить від обставин. Що я точно знаю, так це те, що він був би надзвичайно корисним для жителів пустелі."
Грано посміхнувся.
"Хм. Тоді що мені потрібно зробити, щоб продати це за високу ціну?"
Чи є у жителів пустелі власний аукціонний дім?
"Я не впевнений. Ви не заперечуєте, якщо я візьму цей тюрбан?" - запитав Грано.
"Ви хочете його?"
"Так. Я хотів би використати його, щоб спробувати виготовити жаростійкий шовк."
"Хм."
Кан О ненадовго задумався.
Грано міг претендувати на 30% здобичі.
Проте тюрбан не зовсім тягнув на ці 30%.
Тюрбан мав спеціальну здатність до воскресіння і був головним убором рангу AA.
"Я дозволив вам забрати Перстень Гуреко, чи не так?" - сказав Грано.
Нічого в світі не було безкоштовним. На жаль, це, здавалося, стосувалося і раю.
Це завжди був обмін.
Грано дозволив йому забрати Перстень раніше, тож тепер була його черга дозволити йому забрати це.
"Я зрозумів."
Кан О передав тюрбан Грано.
"Дякую."
Грано сховав тюрбан у свій підпростір.
- Я все ще можу зірвати джекпот.
Кан О покрутив у руках бронзовий ключ.
Скарби чекали на нього.
"Почнімо шукати місце, де це можна використати."
Кан О рушив; Грано та Едер пішли слідом і почали обшукувати кімнату мумії.
"Сюди!" - вигукнув Едер.
Кан О та Грано підійшли до Едера.
Біля стін стояли труни; в одній із них, труні Аміла, внизу була замкова щілина.
"Відчиняю."
Кан О вставив ключ; він ідеально підійшов.
Скрип.
Кан О повернув ключ і почув, як спрацював механізм.
Після цього кімната мумії, як і сама піраміда, почала здригатися.
"Що відбувається?" - злякано вигукнув Едер.
Труна Аміла занурилася в землю, відкривши кам'яні ворота, які вона приховувала.
Проте дрижання не припинялося. Шматок стелі відвалився і впав.
"У-а-ах!" - крикнув Едер.
"Чому це відбувається?" - запитав Кан О у Грано.
"Я не впевнений... О, стривайте. Тут щось написано."
Грано вказав на написи на кам'яних воротах.
"Ви можете це прочитати?"
"Той, хто порушить спокій короля, буде неодмінно покараний" - сказав Грано.
"Ми, мабуть, активували пастку" - додав Грано.
Він насупив брови; вираз його обличчя був вельми серйозним.
"Пастку?"
"Так. Ключ, мабуть, активував механізм, який обвалює все це місце" - сказав Грано.
Стеля продовжувала сипатися.
Кан О спробував штовхнути кам'яні ворота щосили. Проте вони не поворухнулися ні на йоту.
"Чорт забирай."
"Що нам тепер робити!?" - кричав Едер, закриваючи голову обома руками.
"Очевидно, що нам треба тікати!"
У них не було часу на роздуми.
Кан О, Едер і Грано кинулися до виходу.
Величезні камені падали зі стелі.
"У-а-а-ах!" - кричав Едер, поки за ними, наче лавина, продовжували падати валуни.
"Замовкни і біжи."
Кан О зціпив зуби.
Подумати тільки, що вони потраплять у таку ситуацію!
"Хех, хех."
Дихання Грано також було важким.
Група Кан О ледь встигла вибратися до того, як прохід повністю обвалився.
На щастя, вони не зустріли жодного Кельтуса. Чи втекли вони також, помітивши, що підземелля руйнується?
Хай там як, ніщо не заважало їм бігти.
Кан О, Едер і Грано бігли так швидко, як тільки могли.
Наскільки ж несамовито вони бігли?
"Я бачу вихід" - вигукнув Едер.
"Не озирайся, просто біжи!"
Кан О біг, збираючи всі сили, що в нього залишилися.
"Хех, хех!"
Грано робив те саме.
Група Кан О швидко піднялася сходами і вийшла з підземелля.
Невдовзі після того, як вони вийшли, гробниця Бескамена I повністю обвалилася.
Щойно це сталося, дрижання припинилося.
Кан О розтягнувся на піску.
"Чорт забирай. Це було сплановано."
Гробниця Бескамена I обвалилася, але решта підземелля була в порядку.
Це не мало жодного сенсу.
Хіба що все було влаштовано так із самого початку.
"Ха-а, ха. Це, мабуть, спосіб, який придумав Бескамен II, щоб ніхто не зміг розграбувати гробницю його батька" - сказав Грано, перевівши подих.
Приховати гробницю всередині іншої гробниці було лише попереднім заходом.
Справжньою пасткою було обвалення гробниці!
Тепер ніхто не зможе доторкнутися до останків Бескамена I чи його труни.
Це було схоже на спалення цілого будинку, щоб позбутися клопів, принаймні так здавалося, але мета Бескамена II була досягнута.
Оскільки Кан О не зміг пограбувати гробницю і вийшов звідти з порожніми руками.
"Мої гроші!"
Кан О в люті вдарив кулаком по землі.
Вони знайшли приховане підземелля (гробницю короля), але примудрилися повернутися з порожніми руками!
До того ж це було підземелля, де постійно з'являлися золоті жуки, Кельтуси.
Якби вони просто досліджували підземелля і вбивали кожного зустрічного Кельтуса, це були б такі легкі гроші!
Кан О відчував, що зараз збожеволіє.
"Хух, принаймні нам вдалося вибратися неушкодженими."
Едер перекинувся на бік і поплескав себе по тілу.
Кому які діло до грошей!?
Його тіло було для нього всім.
"Ха-а. Бескамен II, яка ж злопам'ятна людина. Історія повинна переоцінити його. Хм. Чи була та справа про вбивство також..." - пробурмотів Грано.
Кан О продовжував звиватися, б'ючи кулаками по землі. З іншого боку, Едер продовжував обмацувати своє тіло, поки Грано, здавалося, поринув у роздуми і бурмотів собі під ніс.
Якби хтось побачив їх, він би згадав назву того фільму.
'Три ідіоти'!
***
Група Кан О повернулася до своєї бази в оазисі Хапдала.
"Ха-а, гарна робота, моє тіло."
Щойно вони увійшли до юрти, Едер зняв спорядження і влігся на підлогу.
"Тц."
Вираз обличчя Кан О все ще був гірким і сповненим жалю.
"Залишилося ще одне приховане підземелля. До того ж у нас все ще є прихований оазис" - Грано поплескав його по плечу і втішив.
"Ви праві." - кивнув Кан О.
- Це вже минуле. Давайте просто відпустимо це.
Але кажуть, що риба, яку ти втрачаєш, здається більшою, ніж вона була насправді. Сам того не помічаючи, Кан О все ще кривився.
У цей момент...
"Пане Грано, ви тут?"
Вони почули голос з-за меж юрти.
"Будь ласка, заходьте" - сказав Грано.
Серед жителів пустелі Баритон було прийнято впускати інших у свої домівки.
Поки вони не були ворогами, вважалося надзвичайно грубим відмовляти гостям, не запросивши їх у дім.
До юрти увійшов чоловік.
Це був надзвичайно товстий чоловік. Його шкіра була коричневою, а зіниць не було видно, бо очі були зовсім маленькими.
Він носив тюрбан і білий одяг із вільними рукавами для кращої вентиляції.
Це був одяг із пустельного регіону на північ від пустелі Баритон.
Це був перший раз, коли Кан О, Едер і Грано, який був місцевим жителем, бачили його.
"Будь ласка, сідайте."
Грано вказав на подушку для сидіння; чоловік схилив голову і висловив подяку.
"Чому ви тут?" - запитав Грано.
"Вітаю. Мене звати Модуне."
Товстуна звали Модуне.
"Хто з вас пан Грано?" - запитав він, оглядаючи Кан О, Едера та Грано.
"Це я. Але яку справу ви маєте до мене?"
"Я чув, що ви провідний експерт із пустелі Баритон."
Модуне на мить перевів подих і продовжив: "Я хотів би, щоб ви допомогли нам знайти прихований оазис."
Кан О, Едер і Грано розширили очі.
З'явився конкурент, який шукає прихований оазис!