Глава 8. "Горкий кінець."
- У мене добре виходить.
Це було загрозливе полум’я. Він швидко зріс, коли малюк дивився на свої маленькі долоні.
Оу... Дихання Дракона... - Від цього видовища по спині відьми повзли мурашки.
Дитина, яка недбало створила вогонь, гордо заявив:
- Я не можу дозволити собі розчарувати тебе!
- І що ти збираєшся робити?
- Через нього у тебе неприємності, так?
Так, це буде дуже важко, але... Я відчуваю занепокоєння. Тільки не знаю чому...
Широко відчинивши червоні очі, малюк зухвало закричав:
- Я вб'ю його!
Елеонора не могла перетравити почуте.
Що він щойно сказав?
- Ти збираєшся його вбити? Цього чоловіка?
– Да. Я не думаю, що це буде важко.
Відьма подивилася на маленьку дитину, яка сказала: « Вбити одну людину не складно» і кристально ясно побачила на обличчі малюка замаскований намір вбивати.
– Ты... Хіба він не приніс тебе на руках?
- Він запропонував відвести мене до моєї мами... Ні, у будинок Майстра! - Маленький Дракон випадково сказав "мамо" але швидко відмахнувся від цього слова.
Елеонора подивилася на нього і зітхнула через привабливу зовнішність малюка.
Так, я і забула. Хоч би якими милими він був, як і людина, він є драконом. Його спосіб мислення відрізняється від людського.
Маленький здавався дуже стривоженим через те, що Елеонора не відповідала, і його круглі очі затремтіли:
– Ты... Ти знову збираєшся відіслати мене?.
- Ні, я не залишу тебе.
Я не можу відіслати його кудись прямо зараз. Навіщо мені відсилати дитину, яка говорить вкрай небезпечні речі? Що, якщо він влаштує справжній нещасний випадок?
Раптом Елеонора дещо згадала.
В оригінальній сюжетній лінії Дракона руйнує лише його одержимість героїнем, Ленією. У кінці роману з’ясувалося, що його прив'язаність до героїну була ненормальною.
У той момент, коли Дракону вдалося вбити злодію Елеонору, мрія нарешті повинна була віддати своє серце головному Георгієві Леонардові.
Ось тільки Дракон викрадає лінію і йде в інший світ.
Просто кажучи, він біжить зі своєю господинею.
Що сталося з Ленією після цього? Невідомо. На цьому моменті роман закінчується. Можливо, висновок не знає навіть сама героїня. Крім того, роман більше нічого не говорить про життя головного героя.
Я думала, що після п'яти книг залишиться лише солодкий роман, але вірний Дракон господині насправді виявляється останнім босом і тією ще темною конячкою. Цей поворот був досить несподіваним. Смішно, що кінець любовного роману став розслідуванням! Для читача, який з нетерпінням чекав кохання між головними героями, це було розчаруванням.
І вся ця історія була стиснута у таку маленьку книгу. Кінець, якого неможливо було б пояснити. Крім того, автор більше не хотів продовжувати цю історію.
Ось тільки не моя справа, який кінець чекає на головних героїв. Це тіло буде затиснене драконом ще до того, як Кенія дістанеться до мене. Леонард може навіть попрощатися з собою.
Ці думки по шкірі Елеонори повтікали в мурашку.
Вона загубилася в своєму трансі, а маленький Дракончик з тривогою подивився на її похмуре обличчя і запитав:
- Майстер, вам погано?
– ...
- Людський чоловік!
- Ні!
Це все через тебе, виродку!
Злякавшись її несподівано голосного голосу, малюк в переляку кинувся ховатись під ковдру, але відьма схопила його за плечі і попередила:
- Ти не можеш просто так вбивати людей. Це не жарти, добре? Особливо не вбивай мене.
- Чому я повинен вбити свого Майстра?
- Навіщо вбивати мене, так?
- ...? - Хлопчик дивився на дівчину так, ніби не розумів її.
Елеонора тримала дитину прямо і напружено повторила:
- Послухай! Не вбивай безглуздих живих істот. Навіть якщо ця маленька квітка на узбіччі дороги!
- Не вбивати! - Малий просто повторив її слова, не в змозі зрозуміти, про що саме говорить відьма.
На щастя, вона була людиною досить старомодного способу мислення. Іншими словами: « Якщо не розумієш, запам’ятовуй! »
- Не можна завдавати болю іншим без вагомих причин. Не можна брехати, не красти. Ти можеш робити це лише тоді, коли... - Елеонора на мить замислилася. - Тільки коли я дозволю тобі, добре?
https://literna.net/uk/books/633-chornii-drakon-yakii-vikhovav-mene