- Це можна зробити, з'єднавши останній каедіанський першокласний космічний корабель - Зоряне Сяння Тип-D разом із запрограмованою вручну Технікою Гіпер-Клонування. Але для того, щоб провести таке, потрібно бути ще тим каедіанцем? - Почувся інший приємний голос.
Голос належав Ма Сяору.
Чжоу Сісі здивувалася появи Ма Сяору в таку годину, але нічого особливого не сталося між двома гарненькими дівчатами.
- Техніка клонування — це високотехнологічна військова технологія каедіанців, яка використовує тільки їх з їхньою енергією душі і контролем сили. Але дублювати сотні бойових кораблів в мить ока? Це просто неможливо.
— Насправді, за даними Академії Королівської Кедііанської академії, їх рекорд цього року - 178 суден, а в побаченому тільки що нами моделювання прийшло близько 130. Це, безумовно, гідно третього місця у списку найкращих Академії, спокійно прокоментувала Ма Сяору, хоча вона зовсім не відчувала себе спокійною.
Дівчата були приголомшені, коли побачили Ван Дун, що вийшов з кімнати симуляції.
- Ей, Сяору, мені здавалося, ти вже пішла. О...! Чжоу Сісі, мені дуже шкода. Я повертаюся до гуртожитку номер п’ять, коли побачив другу дівчину. Ван Дун подумав, що вона прийшла сюди, щоб запросити його на нічну зміну.
- Там сидів ти? - Здивована вона, бо не могла повірити своїм очам.
- І ти назвав її СЯОРУ? - Чжоу Сісі перебувала в повному шокі. Її очі обмінювалися від Ван Дуна до Ма Сяору. Відколи вони такі близькі? Неймовірно!
- Що в цьому дивного? Ван Дун - мій однокласник і ще друг, — відповіла Ма Сяору, дивлячись на Чжоу.
Без сумніву, Чжоу Сісі виглядала чудово з її елегантною фігурою і щепоткою впертості у жилах.
- Я прийшла сюди для власної практики, а не щоб кудись тебе звати. Але, як ти це зробив? - Вона запитала Сісі, вказавши на дані про свій монітор.
- О, це? Це не важко, в системі є глюк, все, що тобі потрібно зробити, це поставити на паузу і підготуватися, фіксуючи кожну ціль по одній, а потім натиснути вогонь! Ха-ха! - Ван Дун почувався незручно, коли пояснював.
— Хах, зрозуміло, — потім Чжоу Сісі проігнорувала Ван Дуна і вирушила практикуватися. Вона усвідомила, що Ван Дун щойно зізнався у шахрайстві. Все було підлаштовано, і в цьому немає нічого видатного.
Ван Дуна це зовсім не хвилювало, він подивився на Ма Сяору, яка посміхнулася у відповідь і запитала:
- Я б хотіла почути вашу пораду про кілька справ, обговорити її?
- До речі про вечерю! Я умираю от голода! - Ван Дун розсміявся.
Ма Сяору хіхнула від його слів, хлопець щойно провів цілий день, заточуючи свої тіло і душу на складній системі управління, звичайно, він голодний! Крім того, вона не вірила жодному слову його пояснення хвилину тому. Ма Сяору знала, що Ван Дун дуже прихований хлопець.
- Боже мій, що з твоєю рукою? - Ошаранено запитала Ван Дуна, побачивши ліву руку, його пальці були стусаті, а зап'ястя опухло.
- Все гаразд, я просто провчив її за те, що вона ні в яку не хотіла кооперуватися зі мною, — Ван Дун сховав руку, прикидаючись, ніби все добре.
- Ти! Перестань сперечатися! В лазарет! Зараз же! - Ма Сяору серйозно тоном вигукнула, не залишаючи Ван Дуну можливості заперечити.
- Гаразд, невелика біда, я прийду в порядок після хорошого відпочинку, давай краще повечеряємо?
- Гей, ти дійсно повинен піклуватися про себе. Крім того, чи ви не знаєте, що студенти можуть безплатно відвідати лазарет? - сказала Ма Сяору, відчуваючи збентеження Ван Дуна.
- Вау, чого ти раніше мовчала? Відтепер я житиму там, ха-ха! - Пожартував Ван Дун.
Слово "беслатно" звучить як музика для його вух.
Ма Сяору втратила дар промови: Ван Дуна не переймався тим, що думають люди, навіть якщо вони неправильно або й зневажливо ставляться до нього, він просто... Раптом Ма Сяору стало образливо за цього хлопця, коли вона побачила, як він сміється. Вона ще не зустрічала таких людей, бо була негідною такої дружби.
Тим не менш, вона приховала свої почуття і сказала:
- Вже краще, тепер давай підемо і підлічимо твої рани. Сьогодні ввечері обід з мене, але натомість мені потрібна твоя допомога в вирішенні кількох питань пов'язаних анатомії загів.
– Без проблем! - Ван Дун виглядав веселим, хоча насправді він все ще турбувався про те, що дві його руки не були ідеально синхронізовані.
Серед каедіанців не існувало ані лівої, ані правої: це властиво тільки землям. Але Ван Дун приділяв цьому більше уваги з тих пір, як його почав діставати Містер Шутник. Його ліва рука потребувала тренування, але він зміг досягти кінцевого результату.
Техніка клонування - це абсолютна балансація. Вона важка, навіть для самих каедіанців, не кажучи вже про земляни. Ван Дуна мала проблему з лівою рукою, — вона не могла йти в ногу з ритмом правої руки, а техніка зазнає невдачі, якщо звук не виявиться повністю синхронізованим. Ось чому Ван Дун « продукував » свою ліву руку, щоб нагадати їй про ритм.
- Але навіщо ти це зробив? Знаєш, складні речі на зразок цієї не можна освоїти за один день? – чомусь Ма Сяору розсердилася на нього.
- Все гаразд, це ніщо в порівнянні з пережитим мною на Нортоні, ха-ха! Але, чесно кажучи, ми, земляни, ще багато чого мусимо знати в каедіянців!
"Людина має бути більш жорсткою!"
Це сказав не Старий Пердун, а Містер Шутник. Привид повторював ці слова холодним тоном кожного разу, коли Ван Дун отримував поранення. Для нього, якщо не смертельно, то зійде.
Вперше Ма Сяору втупилася на хлопця, не знаючи про його думки, і задала питанням, як він може діяти так, ніби здоров'я не має значення у таких питаннях. Хоча вона сама у свій час пройшла серію суворих тренувань в Домі Лі, проте наскільки важко і небезпечно було провести рік на Нортоні — вона могла тільки уявити.
- Що? Щось на моєму обличчі? - Ван Дун побачив, як вона дивиться на нього.
— Просто пилочку, ось, дай допоможу, - Ма Сяору машинистово збрехала і засунула руку в кишеню для носового хустка, але здивовано виявила, що його там немає.
Це пам'ятна річ, яку вона використовувала лише кілька разів.
- Ой, біда, я майже забув, що твій носовичок у мене, Я поверну його тобі трохи пізніше! - Сказав Ван Дун, і почухав голову, весь цей час його розум був зайнятий тестами та іспитами.
- Ні, все гаразд. Ти можеш залишити його собі, це наш знак дружби, — відповіла Ма Сіору.
- Дякую!
Якщо чесно, він уже забув де залишив цей носовичок.
Більшість людей доглядають кожну маленьку річ навколо них, тому що вони не мають поняття як вижити в цьому пеклі. А Ван Дуна, який зіткнувся з багатьма небезпечними та смертельними ситуаціями для життя, мав пройти довгий шлях, щоб навчитися цінувати такі « спам'ятні речі ».
Тим часом дівчина, яка раніше стала « жертвою репресії» Ван Дуна, все ще сиділа в галасливій кімнаті для тренування пильно дивлячись на монітор. Чжоу Сісі намагалася повторити те, що і Ван Дун його метод, але в кращому випадку досягла близько сорока попадання, потім виникла системна помилка. Більше ста попадок так не зробити! Цей брехливий маленький покидьок!
Вона була впевнена, що Ма Сяору виявилася обдурена його чесним зовнішнім виглядом, насправді вона вважала себе обманом усіх!
Чжоу Сісі перебувала в люті через те, що її сусідка по кімнаті теж була на його стороні, і вона ще більше засмутилася через себе самої, тому що, вважаючи його дурнем, вона витратила надмірний час на перевірку його слів. На мить Чжоу Сісі уявила, як Ван Дун по-зломськи сміється.
Прикусивши губи, вона відчула, що зацікавлена в чоловікові, а саме зацікавилася вдарити його прямо в обличчя.