За допомогою мережі можна було надсилати і отримувати електронні повідомлення.
Ван Дун відкрив свою поштову скриньку і побачив несподіване — хтось надіслав йому електронного листа. Він був здивований, адже у нього було небагато знайомих і ніхто з них не відсилатиме йому подібне повідомлення. Саме тому, одинокий електронний лист у теці « вхідні» так сильно кидався в очі.
Це був лист від Ван Беня!
Ван Дун з радістю усміхався і навіть стиснув кулаки, читаючи цей лист. Під час останньої зустрічі з Ван Бенем, він вже зрозумів, що цей хлопець досить хороший, але він зовсім не міг уявити, чи ван Бен повністю перевершить його очікування.
Друга "операція відкриття розуму" виявилася успішною. Взагалі, друга операція закінчується двома варіантами: або людина провалиться і трагічно загине через психічний розлад, або успішно завершить « свідоме відкриття» яке відбувається, коли ви направляє та фокусуєте силу від першої невдалої спроби, і звільняє її під час другої.
Ван Бен зробив це!
Лист був дуже простий, але наповнений пристрастю. Ван Бен ніколи не написав « Дякую» прямим текстом, але Дун відчув його вдячність. Він попросив Ван Дуна встановити час, дату і місце зустрічі: байдуже де і коли він захоче зустрітися, Ван Бен буде там, як обіцяв.
Шахрай засміявся. Цей хлопець не вважав за потрібне витрачати свій час на хвастощі, але був не проти битися з ним в TPA.
Ван Дун раптово згадав про Саманта, яка зіткнулася з труднощами при поверненні нових талантів в Ейрланг. Оскільки про успіх Ван Беня ще ніде не повідомили, новина поки що додали оповідку, а значить Ван Дун, дізнався про це першим. Якщо директор Ейрланга зможе запросити Ван Беня в академію перш ніж медіа оповідають про його успіх, це буде чудовим ходом.
Зовсім недавно Ван Бен отримав запрошення від двох знаменитих академій S-класу, але як тільки стало відомо, що хлопець провалив свою першу « операцію відкриття розуму», запрошення негайно відкинули, через яку він був вкрай пригнічений. Саме тому запрошення від Саманти могло надати йому сили. Звичайно, Ван Дун не був впевнений, що все це спрацює, але з іншого боку він не хотів, щоб Саманта вела зі всіма проблемами одна. Якщо Ван - Бен отримає запрошення піти в Ейрланг, це може полегшити тягар дівчини.
Ван Дун з пристрастю взявся за це завдання: без жодних вагань він реєстрував новий обліковий запис, використовуючи особистість Саманти, і вирішив відправити ван Беньє запрошення від її імені. Підробка чи ні, це не має ніякого значення.
У результаті листа було підготовлено і відправлено Ван Беню протягом години, з щирою надією, що він зможе вчасно його отримати. Ван Дун відчув радість, поставивши собі за мету дізнатися про це.
Що стосується навчання, то розклад Ван Дуна став набагато щільнішим, але якимось чином йому вдавалося отримувати додаткові уроки від Ма Сяору в перервах між заняттями, оскільки у нього просто не було часу робити це вночі через обов'язки доглядача. На щастя, у військовій академії не було такого поняття як університети — основне значення були добрі тренування, а не самі уроки. Тому Ван Дун і далі міг знайти час для самовдосконалення та розваг.
Його дуже зацікавив курс з космічного Пілотування, який пройде о другій половині дня. Без жодних сумнівів, рукопний бій з загаями більш захопливий, але в родині гасло: « Ніколи не плюну на можливість, коли у тебе є шанс», він, звичайно ж, ніколи не попустить свого шансу бути пілотом бойового космічного корабля. Навіть якщо загі могли еволюціонувати і розвивати здатність зводити на безприкладні енергетичні сили, вони все ще не змогли захиститися від енергії бойових кораблів. Також слід пам’ятати, що бойові кораблі замінювали і налаштовували так, щоб протистояти космічним вуликам. Порівняно з складними теоретичними заняттями, сучасний урок був дуже простим: тільки практичні симуляції, які вважалися улюбленим заняттям серед студентів школи Бойових Офіцерів. Невдовзі після того, як вчитель пішов, нарешті почалася довгоочікувана віртуальна схоплювачка! Лише за кілька хвилин цілий клас наповнився звуками гарматного вогню та вибухів, кожен насолоджувався бойовим азартом.
Звичайно, крім Ван Дуна, який замість бою палко практикувався з кожною окремою командою. Насправді, космос не можна вважати небезпечним полем бою! Заги, як і раніше, могли дивувати людей своєю чудовою здатністю адаптуватись та періодично еволюціонувати. Вони навіть розробили космічну зброю, яка здатна знищувати кораблі війни.
Ван Дун не був голим дитиною навіть у дитинстві, і не варто забувати, що він провів важкий рік на Нортоні. Він добре розумів, що життя це не гра і дуже серйозно сприймав завдання. Йому потрібно опанувати всі можливості, щоб добре пілотувати бойовий корабель, якщо він дійсно хоче приєднатися до армії. Незалежно від того, хочете ви стати капітаном корабля чи ні — як студент школи Боєвових Офіцерів, ви зобов'язані цьому навчитися.
Ван Дун дуже довго вивчав теорію, тому не міг пропустити такої рідкісних випадків і почав застосовувати її.
Незабаром пролунав дзвінок, і студенти почали розходитись. Врешті-решт, віртуальні симуляції вважалися частиною навчального плану і були не настільки захоплюючими, а тренування космічної битви мало чим походила на відеоігри. Це могло бути цікавим під час занять, але після дзвінка студенти відразу втрачали інтерес. У будь - якому разі, вони можуть поринути в веселощі віртуальних ігор, як тільки повернуться додому.
- Ван Дун, ти не йдеш?
- Все добре, ти можеш йти сама. Я побуду тут ще трохи, адже це рідкісний шанс попрактикатися довше, - відповів Ван Дун, навіть не озирнувшись. Він був зайнятий перевіркою своїх теоретичних знань на симуляторі і просто насолоджувався моментом, так само як він насолоджувався ураганом адреналіна, коли перемагав новий вид загів. Незважаючи ні на що, кров в його тілі була кров'ю воїна.
Ма Сяору закохувалась у спосіб зосередженого на роботі Ван Дуна. Коли вона побачила, наскільки він сфокусований, у дівчини з'явилося дивне відчуття, якого вона ще ніколи не відчувала.
Вона тихо покинула практичну кімнату, знаючи, що Ван Дун не хоче, щоб його турбували.
Насправді Ма Сяору стосувалася до того типа дівчат, який буде діяти так, ніби він їм зовсім байдужий. Проте Ван Дун був першим чоловіком, який ставився до неї як до звичайної людини. Вперше вона була щаслива проводити час з кимось протилежної статі.
Обличчя Ван Дуна постійно змінювалося, на ньому те і справа з'являлося новий вираз. Він з головою поринув у застосовування своїх власних ідей до теорій, які дізнався із книг. Хоча деякі деталі треба було виконувати згідно з правилами, незначні зміни не завдадуть відчутної шкоди і навіть якщо це призведе до невдачі, Ван Дун просто прикладе всі сили для дослідження причини. Минуло вже дві години, але він не збирався йти навіть не зголоднівшись через пропущену вечерю і зовсім забував про нічну зміну в якості доглядача. Тим часом, в кімнату для практичних занять увійшла таємнича постать, яку він навіть не помітив.
На головному моніторі показано симуляція з найскладнішим сценарієм: армія людства оточили космічні вулики, а їхні біологічні знаряддя типу int-WH вже були заряджені і наведені на бойових кораблях людей. Ці кораблі опинилися в безвихідній ситуації, адже навіть коли вони встигнуть відкрити вогонь, то можуть знищити лише кілька вуликів.
Чжоу Сісі прийшла щоб трохи потренуватися. Її оперативні навички потребували розвитку, але дівчина безумовно мала необхідні якості, щоб стати тактикою. Це був зовсім безнадійний сценарій, тому замість марти часу на спостереження вона вирішила зайнятися своєю власною практикою.
Але на здивування дівчини, на моніторі з'явився напис « ЗАВЕРШЕНО». Бойові кораблі з ярчащою вспишкою зробили одночасний залп із усіх променевих знарядь; на цей момент Сісі змогла почути, як у кімнаті управління розірвалася ціла техніка.
БУГУМ!
За лічені секунди сотні гармат повністю зафіксувалися на кожній меті!
Через мить космічні вулики буквально потонули в морі полум’ям. Чжоу Сісі не могла повірити в те, що вона щойно побачила. Це... Це неможливо!
Для досягнення такого результату потрібно було десятки людей, але в кімнаті управління був тільки один, це просто абсурдно!
- Неможливо... - Сісі пробурмотала, коли на моніторі з'явилося слово "ПРЕСХІДНО". Це була дійсно досконала атака.
Але хто з людей взагалі здатний контролювати таке?