Влада черв'яка. Глава 75
Інтерлюдия: Дегустація кілограмового кекса
Мене звуть Бенно. Я власник компанії Гілберта. Мені двадцять дев'ять років відроду, і я холостяк.
Після тривалої зустрічі в гільдії торговців, у якій взяв участь кожен власник магазину, який не такий володіє самим магазином в місті, скільки має досить великий гаманець, щоб платити трохи більше мінімального податку гірдії, старий пердун, керуючи цією Гілдією, подивився в кімнаті на кожного з нас, перш ніж заговорити.
- І це все на сьогодні, хм? Ну що ж, я збираюся провести виставку у великому конференц-залі нового виду десерту, який я планую запустити в продаж найближчим часом. Не вагайтеся заглянути, якщо у вас буде вільний час. Я подбав про те, щоб вони мали достатньо і хватили б навіть для всіх ваших друзів, яких ви так само можете привести з собою.
Я встав і попрямував до конференц-зал. Єдиний, хто знаходиться тут - власники великих магазинів. Іншими словами, ця кімната заповнена людьми з грошима і звичайно ж на покупки десертів високого класу, які мають також проникливе око на якість продукту. Якби цей старий виродок спробував влаштувати пробну вечірку у себе вдома або в своєму магазині, я насправді не уявляю, скільки б з нас пішли туди, тому він і проводить її тут, відразу після зустрічі, у достатній близькості, що навіть вам не доведеться надто сильно витягувати ноги. Я трохи розсердився на те, як добре він це все провернув. Той старий, безсумнівно, знає щось про нього.
Фунтовий торт. Десерт, секрет якого видала Мейн. Про цю дегустацію Мейн вже згадувалось, вона говорила, що внучка старого маразматика загорілася цією ідеєю.
Ця абсолютна ідіотка так просто не зупиниться! Вона продовжує з кожним разом видавати продукт за товаром, що дестабілізує ринок! І вона навіть не розуміє, скільки сил я повинен докласти, щоб все не розвалилося! Що за легковажне дитя...!
Якщо хтось, як правило, захоче монополію товарів для свого магазину, то люди зазвичай уникають таких подій, щоб спробувати якомога швидше залагодити свої справи з наставкою нового товару, перш ніж випускати його на ринок. Якби вони хотіли зацікавити продуктом до того, як він досягне їх полиць, то не стали б справити враження на людей, рекламуючи свій товар, який якийсь дивовижний винахідник щойно зробив. Отже, інший власник магазину не міг відразу скопіювати новий продукт навіть до того, як він поступається продавцям.
Що дійсно змушує задуматися мої шестерні, так це те, що цукор насправді не дуже поширений тут. В принципі, єдина людина, якій вдалося налагодити поставку цукру з центру - це глава гільдії. Гірше цього, бо солодкі речі “в Тренді" прямо зараз у столиці, то палаци вже і тут вимагають свої десерти. І ще до всього, досить очевидно, що ця вечірка не тільки для того, щоб глава гільдії зміг похвалитися, але і для його внучки. У цієї дівчини такий же нюх на гроші, як і в її гівняного дідусю.
- Ласкаво просимо на вечірку дегустації кекса. Будь ласка, виберіть найбільш придатні для вас види кекса і потім помістіть ці жотони у відповідне поле.
Коли ми увійшли в конференц-зал, кілька молодих хлопців і дівчат, які носили у одяг поверх їхніх облич, вишикувалися в чергу, даючи по три дерев'яних жетон кожному з гостей, поки ті заходять.
- Ви можете проголосувати за свого фаворита тричі, якщо ви вважаєте це потрібним, або ви можете розділити свої голоси на три різних сорти.
Я взяв свою стопку жетонів, озираючись зал. Люди вже ходили туди-сюди, деякі були з однаковими тканинами накинуті на обличчя, що дозволяло відразу ж сказати, хто ослуга, а хто гість. До слова, не так багато гостей встигло прийти, а ті, хто зробив це, все ще пильно оглядалися по кімнаті і ніхто ще не почав тягнутися за торти.
- Отже, це і є фунтів кекс, так?
На столах в центрі кімнати були акуратно розставлені шматочки кекса, кожен стіл містив різні сорти кеса. Він був розрізаний на невеликі шматочки, але тут було набагато більше видів, ніж я очікував.
- О, мистер Бенно!
- Пане Бенно!
Двоє дітей замахували мені руками, а ватажок цього действа була Мейн, і мій учень Летц. Лютц був одягнений в уніформу учня мого магазину, але Мейн була одягнена в ту ж саму одежу, що й обслуха. Я недбало помахав цим двом, викликаючи їх, а потім, як тільки Мейн опинилася в межах досяжності, я вдарив ребра долоні її по голові.
- Мейн, що ти тут робиш?
- Ай-ай! Я просто допомагаю, добре?
Поки вона терла голову, запитуючи, чи це не було очевидним лише на її одязі, я простягнув руку і зірвав тканину, яка покривала її обличчя.
- Йди і переодягнися, зараз же. Я не хочу, щоб хтось з торговців, які ось-ось прийдуть сюди, дізнався, як ти виглядаєш. Як ти думаєш, чому я намагаюся зберегти в секреті існування маленької дівчинки, що винаймає папір і робить шпильки? Ти намагаєшся все зруйнувати в моєму магазині? Може, це якась безглузда самореклама?
- Угх... Піду переодягнусь. Льотц, будь тут, добре?
Я повернув їй її одяг, і вона швидко вийшла з конференц-зала. Побачивши, як вона йде, я злегка зітхнув. Мейн надзвичайно кмітлива для дівчини її віку, і вона бачить в цьому дуже швидко. Вона знає те, що їй не слід було б знати. Незважаючи на це, вона дуже мало звертає увагу на своє оточення. Це, ймовірно, досить нормально для дитини, але насправді було очевидно, як мало вона задумується про те, наскільки ж сильно вона виділяється і наскільки абсолютно не піклується тим, скільки це може бути небезпечним.
Якщо було б можливо, то краще, щоб вона взагалі не виділялася. Якщо така дитина без будь-якої серйозної підтримки буде виділяється занадто сильно, то для нічого хорошого це не закінчиться. Наприклад, коли помер мій батько і я успадкував його магазин приблизно в віці повнолітнього віку. Всі дивилися на мене звисока тільки за те, що я був недосвідчений, і всякі жахливі речі відбувалися лише через це. Дитина, яка недавно охрестилася, буде лише звичайним м’ясом.
- Вы... досить суворі з нею, сер.
- Льотц, якщо ти хочеш захистити цю дівчину, пам'ятай: без підтримки купця, Мейн, у якої навіть немає захисника з благородних в храмі, перебуває в дуже важкому становищі.
Я задумався про те, як сильно приєднання до храму продовжило життя Мейн і про спосіб, яким це дозволить їй сформувати нові відносини з палацом - це безумовно правильне рішення. Тим не менш, навіть якщо спробувати уявити, що ж може статися, якщо вона буде продовжувати в тому ж дусі, як і останні пару років ...у мене від цих думок тільки сильно голова розболілася.
- Хм, але хіба ви не її опікун ...?
- Технічно, я відповідальна сторона за Майстра Мейн, що дозволяє ставитися до мене як до її захисника, але це досить липкий зв'язок. Якби я зміг зробити її своєю ученицею, як я зробив це з тобою, то я б міг зробити більше, але вже вирішено, що вона приєднається до храму, а мій вплив так далеко не заходить. У цій ситуації навіть тобі буде важко наглядати за нею. Найкраще, щоб вона взагалі не виділялася.
- Емм, я зрозумів. Ви абсолютно праві.
- Навіть якщо б це було не так, то ця дівчина думає, що я нічого не розумію, і в той момент, коли я відводжу від неї очі, вона знову робить щось дивне. Тому я думаю, що трохи строгості, швидше за все, їй піде на користь.
- ААA... в цьому є щось.
Лютц спокійно кивнув, в точності, як і Марк, я ледве помазував свій смішок. Після хрещення і того, як мій учень почав працювати, він швидко змінив свої мовні моделі й став наслідувати позу та манери Марка. Б'юся об заклад, що Мейн підказувала йому використати Марка як взірець для наслідування.
Виховання Левца, яке настільки відрізнялося від виховання дітей купця, мало прогалини в багатьох важливих сферах життя. Він відчайдушно намагається приховати всі його риси. Я дуже добре знаю, що він уважно вивчає мене і Марка, копаючи навіть найдрібніші деталі у нас.
Дитина має амбіції. Мені це дуже подобається.
- Льотц, що ти думаєш про фунтів кексу? Як товар.
- Я думаю, що це безсумнівно буде добре продаватися серед аристократів. Швидше, з ним прийоми будуть дуже хороші.
- І на чому ж ти ґрунтується? Я майже впевнений, що ти нічого не знаєш про смаки дворян або про те, як вони зазвичай їдять, я правий?
Я спробував заглибитися в це питання, але Льотц виявився мені невгасимим, поки він швидко відповідав.
- Емм, я чув від Мейна, що так як Фрейда буде жити в Дворянському кварталі, глава гільдії зробив все можливе, щоб зібрати речі, які палаци використовують у своєму повсякденному житті. Здається, в його списку були і кухар, якого він найняв у якогось палаца. Ось чому я думаю, що якщо Фройд і цей кухар впевнені що продадуть кекс, то вони його продаватимуть.
- Хмм, ну добре.
Насправді, я не так багато чув про будинок глави гільдії. Я знаю тільки, що він вклав у цей будинок багато грошей, але я не знав, як він збирав речі, щоб імітувати повсякденне життя двірників. Мабуть, мої очі трохи розширилися від подиву. Здається, я не повинен недооцінювати цінність інформації, якою діти можуть ділитися між собою.
- Льотц, я повернулася!
- О, Мейг!
Повернувшись, Мейн була одягнена в уніформу учня мого магазину. Якщо хтось подивиться на нас трьох, ніхто і запідозрить щось дивне.
Містер Бенно, - заговорив Люц, вказуючи на кекс на далекому правому столі, — це фунтів кет, до якого нічого не додано. Саме його я пробував раніше.
Він виглядав так, ніби ось-ось почне пускати слини, може, тому що він згадав смак, який був минулого разу. Його очі були приклеєні до кексів, що мерехтять голодним сподіванням.
Міс Ільзе дуже подобається самовдосконалюватися, тому вона змогла зробити кекса кращою ніж минулого разу. А на тому столі, кексу додано фериген. А цей стіл медового кекса, а тут з горіхами. Ось той - останній винахід, до нього додано чайні листки. Будь ласка, спробуйте всіх по трохи!
Вона гордо надула груди, як ніби все це було її власним досягненням. Я фикнув, дивлячись на неї зверху вниз, якось абсолютно невтомливо.
- І все це завдяки тому, що ти розповіла їм про всі ці різні речі?
- Ох... Я, я обміняла цукор на ці рецепти, тому не за безкоштовно дала їм ідеї.
Схоже, що їй якось вдалося обміняти цю інформацію на цукор для власного особистого використання. Я застряг між бажанням похвалити її проникливість за те, що вона трохи схожа на торговця, і хотів вдарити її по голові за таку неймовірно цінну інформацію.
- Крім того, єдині рецепти, про які я їм розповіла - це ферма і чайний лист. Більшість інших з досліджень самоц Міс Ільза, тому я не сама все придумав.
Вона подивилася в сторону, надуившись, а потім вона потягнулася за шматочком кекса.
- Вам варто спробувати, Містер Бенно. Цей дуже хороший!
Вона взяла шматочок кекса в рот і стала смакувати смак. Левц також потягнувся за своїм шматочком. Спираючись на здивованих голоси, які я почув, було досить очевидно, що кекса дійсно добре. Я взяв і собі небагато.
Що ж це таке?
Я відразу можу сказати, що з того моменту, як я взяв його, він був м'яким і повітряним, а коли ж я поклав його в рот, то він розкрився і майже що розтанув. На перший погляд він був схожий на хліб, але жодного хліба, який я коли-небудь бачив, не був таким ніжним. Хліб - ви зазвичай опускаєте в суп.
Я також був приголомшений тим, що ніколи не пробував схожої солодкості раніше. Він був дуже солодкий, але на відміну від рецептів, де блюдо пропоять медом, це не концентрована, приторнаяність, і це зовсім не щось подібне солодощів плоду, а це якась ніжна солодість, яка поширюється по всьому моєму роті. Ця солодкість, смішна з пікантним смаком олії, простимулювала мій апетит і залишила мене бажати ще.
- Хіба не смачно?
Мейн подивилася на мене, очі її блищили, напевно вона шукала якоїсь похвали. Така чесна похвала дратує мене, тому я проігнорував її і потягнувся за шматочком кексу з феригіном. Він був легкий і ніжний, як перший шматочок, але аромат ферми наповнив мій рот. Смак свіжості. Просто додавши трохи аромату до звичайного торта, моє враження різко змінилося. Я підняв погляд, дивлячись на інші столи.
- Міс Ільза дійсно чудова, так?
Я відмахнувся від Мейн, поки вона розповідала про якийсь великий чужинний кухар, і перейшов до наступного столу. Я взяв шматочок кекса з медом і поклав його собі в рот. На відміну від інших шматочків, які я з'їв до цього, цей шматок був трохи важчий, а солодкість була набагато більш концентрована. Це більш знайомий смак, і схоже, що це самий солодкий торт з усіх, які я їв. Це, мабуть, буде найбільш популярним серед дітей, які ставлять на перше місце в житті інтереси своєї сім’ї.
- Він солодкий, але не занадто, правда?
Наступний - з грицками. У нього б найбільш знайомий смак з усього букета, так як він нагадав мені хліб із грецьким горіхами. Але текстура його зовсім не схожа на хліб, який я зазвичай їмю. Сам кекс виявився набагато легшим, коли він видавався твердими горіхами. У роті був ніжний кекс, який швидко розтанув у ньому і залишав тільки горіхи. Я подумав, що таке відчуття в роті, ймовірно, був би хороший, якби я звик до нього, але зараз мені це не дуже сподобалося.
- Эй, Мистер Бенно. Будь ласка, дайте мені відповідь?
- Заткнись. Ти занадто голосно говориш.
Я заспокоїв Мейн, яка бурхливо кружляла і щебетала навколо мене, як найгучніша пташеня, і ми перейшли до фінального столу. Той факт, що мені сказала, ніби в ньому є чайне листя, змусив мене сумніватися, чи варто їсти його, але коли я невпевнено укусив його смак дійсно сильно вразив. На відміну від волокнистих горіхів, листя було ретельно розмелене і я взагалі не помітив їх. Смак був точно як чай, але і як солодкий десерт, який з'являвся чимось абсолютно новим для мене. Не так сильно солодко, але все одно смачно. Такий смак, я думаю, буде найпопулярнішим серед чоловіків. Принаймні, тепер це моє улюблене.
- За кокою ви збираєтеся голосувати, Містер Бенно?
Кожен з цих тортів є неймовірно фантастичним делікатесом. Без сумніву, вони поширюються серед знатів. Такий смак кожен буде прагнути. Не буде марно перебільшенням, якщо я скажу, що існує велика різниця між тортом і десертами, які вже давно на ринку.
- Гей, Мейн.
- У чому справа, містер Бенно?
- Навіщо ти дала цей рецепт главі гільдії?
Для того, хто намагається здобути шляхетне суспільство, такий рецепт буде величезною зброєю в арсеналі. Мені б хотілося так думати. Коли я подивився на Мейн, то вона просто поморгала, нахиливши голову набік.
- Я віддала його міс Ільзе, хоча...
- Цей старий виродок збирається продавати його. Одне й те ж, в будь-якому випадку.
Цей кекс тільки зміцнить вплив цього гівняного старого серед дворян. Мейн нахмурілася, стривожено дивлячись на мене, можливо, вона зрозуміла моє розчарування.
- Містере Бенно, у вас завжди були дуже погані стосунки з главою гільдії, чи не так? Чому так сталося?
Мені раптом спало на думку, що я не розповідав їй цю історію, але коли я задумався над цим, фрагменти неприємних спогадів стали мигкати в моїй голові.
- Коли я підростав, він завжди закочувався в магазині моєї сім'ї, а коли мій батько помер, цей виродок намагався змусити мою маму стати його другою дружиною, щоб він зміг поглинути і наш магазин.
Одного разу, коли мій батько поїхав до магазину мого дядька, щоб поговорити про бізнес, на нього напав злодій, який хотів тільки грошей, і в процесі вбивство мого батька. Оскільки це все було поруч з містом, то ми змогли повернути його труп, але він був розрізаний так сильно, що моя мати заперлася у себе на деякий час після того, як побачила його. А потім цей старий виродок з радістю увірвався до неї прямо посеред її горя.
- А? І тоді голова Гільдії захотів, щоб вона стала його другою дружиною?
- Так. Вона відмовилася, звичайно ж, а потім він почав робити одну маленьку підлість за іншою, переслідуючи нас. Це все ще продовжується! Пам'ятаєш, як важко було зареєструвати тебе в гільдії? Як він намагався знайти виправдання, щоб відхилити вашу заяву?
- Ааахх...
Мейн і Лютц зшкодили гримасу, згадуючи ті часи, остаточно заплутавшись у цьому замішанні. Цей старий маразматик не тільки завдає мені болю, але й переслідує всіх, хто навколо мене.
Тепер подумай, якби тобі довелося постійно мати справу з чоловіком, який підійшов би до тебе в той момент, коли твій улюблений помирає, і з величезною посмішкою на обличчі познайомив б тебе зі своєю донькою або, що ще гірше, завжди намагався б одружитися своїх синів, які набагато старше мене, на ваших маленьких сестрах, котрі ще не досягли повноліття, як ти думаєш, ти могла б підтримувати добрі, дружні стосунки?
Якби я говорив і про бізнес, то у мене є всілякі історії щодо безпідставних вимог, якими він завалив мене, але Мейн не отримає великої користі від таких бойових історій. Цього достатньо, щоб знати, що вона зможе зрозуміти, наскільки жахливий цей старий виродок.
- ... Емм, я думаю, спираючись на вашу думку, що це означає,що компанія Гілберта дійсно так високо цінується, чи не так? Я не кажу, що глава гільдії не приносить вам проблем зі своєю наполегливістю.
Вона уникнула прямої відповіді, але, схоже, вона приблизно розуміє, наскільки важким є глава гільдії.
- Отже, я продовжив, чому ти дала цьому "хлолотному чолі гільдії свій рецепт?
- Я кажу, якщо ви дійсно хочете знати... все, що я дійсно хотіла зробити, так це зробити солодощі з Фрейдою, як я і пообіцяла їй.
- Але потім ти уклала контракт, чи не так?
- Це всього лиш однорічна ексклюзивна угода, розумієте? Через це ви дійсно сердитесь на мене?
Накладення тимчасового обмеження на цей контракт було надзвичайно добре продуманим кроком Мейн, але я не впевнений, що вона зможе забезпечити цей пункт. Цікаво, чи зможе Фройд переконати її продовжити термін монополії на невизначений строк?
- Так ти дійсно збираєшся відкрити рецепт для громадськості через рік?
- Так, сер. Я не хочу монополювати солодощі. Я хочу, щоб їх робили всі люди!
Навіть якщо вона і каже, що продала їм монополії на рецепт лише на один рік, якщо ніхто не зможе отримати цукор, то магазин глави гільдії все ще матиме монополію на нього. У мене з'явилося погане передчуття, хоча я не хочу, щоб мене залишили позаду більше, ніж мене вже покинули. Існує стільки способів, якими вони зможуть просунутися ще далі.
- Ти згадала, що знаєш й інші рецепти, чи не так? Ти впевнена, що не хочеш продати їх мені?
- Якщо я продам їх вам, то ви не зможете нічого з ними зробити, вірно? У вас немає ні цукру, ні кухарів.
Вона тупо подивилася на мене, нахиливши голову.
- Що ти маєш на увазі?
- Всі рецепти солодощів, які я знаю, вимагають цукру. Але, що важливіше і найголовніше що мені потрібно - це дійсно хороший кухар. Якщо вони не будуть такі вправні, як ті, хто працює в благородних домах, то навіть якщо я і розповім їм рецепт, вони ніколи не зможуть відразу його відтворити.
- Чому саме благородний будинок ...?
- Тому що вони повинні мати можливість використовувати духовку в будь-який момент. Я не думаю, що десь є такі печі, крім самих пекарень, адже вони насправді не так сильно поширені, чи не правда?
Існує небагато домашніх господарств, які б мали свої особисті печі. Зазвичай, якщо ви не дуже багаті або не гурмани, то немає справжньої потреби. Іншими словами, в домі голови гільдії є піч і у них також є той, хто може як слід використовувати її.
- О боже, - захихикав дитина позаду мене, — схоже, що я зможу купити всі рецепти Мейн, перш ніж ви зможете все організувати. Наш кухар завжди шукає нових рецептів.
Я повернувся, щоб подивитися, і побачив внучку глави гільдії, з волоссям кольору весняних квітів, зібрані у пучки над кожним із її вухах.
- Доброго дня, містере Бенно. Доброго дня, Летц.
Її очі були повні виклику, і вона дивилася прямо на мене, точно так само, як і цей старий виродок. Я все намагаюся дати клятву, що, якщо цей довбаний старий колись зникне, то моє життя стане трохи легшим, але я не можу недооцінювати цю дівчину. У неї нях на гроші її діда, і вона підійшла так близько до Мейн.
Незважаючи на те, що Мейн все більше і більше стала бути пильним до мене, коли вона побачила Фройд, вона широко завулилася і помахала їй, ласкаво привітавши її. Я не можу нічого зробити, але я трохи став роздратований тим, наскільки добре вони ладять.
- Фрейда! Як проходить вечірка?
- Вражаюче, завдяки твоїй допомозі. Все полюбили фунтів кекс. А, оскільки ми говорили про випуск рецепту протягом року, вже є велика кількість людей, які з нетерпінням чекають цього!
Скільки разів я повинен говорити цій ідіотці бути обережнішим, поки до неї не дійде це!
Кілька разів мені вдавалося обманути її, але щоразу вона нещасливо надувала щоки і все одно йшла до кінця. Вона не зважає на те, які вирази в людей, скільки уваги вони приділяють або ж не підозрює, що вони просто перевіряють її. Їй бракує такої обережності, що я стурбована. Я переконаний, що концепція обережності просто випала з її голови в якийсь момент, і вона не попрацювала знайти його та вставити на місце.
Навіть досі, як дорослий, що спостерігає з боку, я не можу втручатися в розмову цих двох маленьких дівчат, так дружні розмови один з одним. Поки вона не почне давати будь-яку обіцянку або не буде втягнута у щось дивне, єдине, що я можу зробити, це стояти тут з Летцем, дивлячись на них двох.
- Левц, - сказав я. - Як ця дівчина може бути такою дружньою з тим, хто використав той факт, що вона була на смертному ложі, щоб обдурити її?
- Я не думаю, що розумію спосіб її думок більшість часу. Крім того, мені самому не дуже подобається Фрейда.
Це було ясно написано на його обличчі, на скільки сильно він хоче, щоб Фрейда трималася подалі від Мейн. Важко сказати, чи було це бажання володіти її увагою одному, яке я побачив в його зелених очах, тому що вона його найважливіший друг, або це вже перерозподіл у романтику. У будь-якому випадку, коли я бачу, як Лютц піклується про Мейн, я не можу згадати ті гіркі спогади про мою кохану, які я відклав у глибини свого серця, після того як вона померла. Ці спогади залишили мене з незручною і незручною почуттями.
- Тобі доведеться важкий шлях, Летц, - сказав я.
- А?
- Утримувати Мейн буде нелегко.
Я заохочував його розтрепіти волосся. Він подивився на мене зеленими очима і повільно кинув.
- Мейн, як проходить дегустація?
Міцно складена жінка наблизилася, привітавшись з Мейн, наче вона знає її звідки-небудь. Солодкий запах скочувався з її тіла, у неї також була тканина, що покривала обличчя, щоб показати, як вона частина персоналу. Ми з Летцем подивилися на неї, як вірні охоронці задумались хто вона така. Замість того, щоб усміхнутись, Мейн побігла до неї.
- Це чудово смачно! - Сказала Мейн. - Я пробував і раніше, але ви зробили таку велику роботу по вдосконаленню кекса з чаєм! Я знала, що у вас все вийде.
- Рада це чути, - відповіла жінка, широко посміхнувшись на похвалу Мейн.
Мені здається, що ця жінка - кухар, який працює в будинку глави гільдії, і та людина, яка зробила всі ці торти. Я оцінював її за розміром, як і кожен купець, вивчаючи кухаря, який готовий принести главу гільдії багато грошей. Вона озирнулася на мене.
- То ви і є містер Бенно?
- Так, це дійсно я, і?
Я дійсно не розумію, чому кухар глави гільдії звернувся до мене. Чи зробила Мейн щось ще? Поки я хмурився, Ільза оглянула мене зверху до низу.
- ...Хм.
Це її погляд у той момент, коли вона вивчала мене як нібито вона намагається з'ясувати, хто стоїть навпроти неї, нагадав мені розділ гільдії. Я прищулив очі. Якщо я піду проти такої молодої дівчини, як Фрейда, її незрілість може змусити мене несвідомо стримуватися, але не треба бути таким стриманим у дорослому віці.
- Ах, так це ви намагаєтеся зв'язати Мейн і забрати всі її знання собі, чи не так?
- Хм? Ну, у мене є робота. А не у вас єдиною є рецепт її фунтів кекса, а?
Це була правда, що я хотів би монтувати будь-яку інформацію, яку зможу, але Мейн відмовляється бути слухняною і дозволити мені це провернути. Ільза описала це як зв'язок її, але навіть інформація, яка випадково випаде з рота Мейн може влаштувати на ринку хаос тому, чесно кажучи, треба бути обережним з тим, що вона знає.
- Я єдиний, хто прихистив цих дітей, - відповів я, — але саме вам вдалося урвати всі смачні речі, які вона вигадала, чи не так?
Заради Мейн, я зібрав усю інформацію, організував контрактну магію для зміцнення її зв'язку з Лютцем, сформував асоціацію виробників паперу, щоб приховати її особистість, і зробив так багато інших речей у тіні. Ця безглузда дівчина не має жодних проблем з головою гільдії. Ні! Це все лягає на мене.
- Але пан Бенно, - сказала Мейн, надувши губи, — ви завжди знущаєтеся наді мною, чи не так?
Я клацнув її по лобі. - Гроші, які я заощадив на риншамі, попросивши низьку ціну, пішли прямо в ці два магічних контракти, чи знаєш?
- А? - Здивована вона.
- ...Два магічних контракту? - Перепитала Фрейда.
Дві дівчата подивилися на мене з одним дурним виразом обличчя, їх роти розкрилися від шоку. Я потиснув плечима.
- Серйозно, ти навіть не уявляєш, через що я проходжу ...
- Мене не особливо хвилює, через що ви проходите, - зустрів кухар. - Мейн сказала, що вона збирається передати свої рецепти людям, які на її думку можуть їх виконати. Ви можете робити все, що хочете, з тим, чим у неї є, але всі її рецепти мої.
Це оголошення війни. Здається, навіть працівники цього старого чоловіка вже мене дістав.
- Ось так віддати їх, хах?
Як ніби я дозволю главі гільдії назавжди зберегти монополію на торти! Наступного року, коли я закінчу монополію на монопольну угоду, мені потрібно буде знайти доброго кухаря. Я, ймовірно, зможу отримати лідерство по цукру, якщо я підключу деяких моїх далеких родичів так що це займе деякий час, але мені напевно вдасться зробити це.
Поки я продовжував дивитися на Ілзу, незліченні розрахунки літали в моїй голові, Мейн подергала мій рукав з стурбованим виразом обличчя.
- Містер Бенно, пане Бенено! Буде дуже важко знайти кухаря, розумієте? Якщо у вас не буде посередника, якого ви зможете використовувати для зв'язку з дворянами, тоді це буде неможливо.
- Чому мені потрібен посередник? Все, що мені потрібно - це той хто зможе використати духовку і займатися вдосконаленням рецептів, вірно?
Всі ці слова, що потрібен хтось достатньо хороший щоб працювати в благородному будинку, зводяться до того що мені потрібно лише той, хто може добре використовувати духовку. Не схоже, що мені потрібен хтось, хто насправді працює в благородному будинку.
- Мейн, - сказав я, ти ж сама знаєш, як ти продовжуєш весь час говорити, що раз немає книг, то ти сама збираєшся зробити їх? Так що б ти зробила, якби у тебе не було кухаря?
- Я... Чи навчилася б сама?
- Саме так.
Я підготую обладнання, знайду хорошого кухаря де-небудь в цьому місті, а потім обвчу його і спеціалізую його на випічці.
- Давайте спробуємо, хм?