Влада черв'яка.
Розділ 38.1
Лідер гільдії та шпильки
- Це ж... - Пробурмотів шокований лідер гільдії.
Торі використовувала цю заколку тільки під час церемонії хрещення. Цікаво, що сталося того дня? Я трохи шокована тим, як раптово відчужена усмішка лідера гільдії повністю зникла, тому я озирнулася на Бенно в пошуках допомоги.
Лідер Гільдії був зачарований цим, він в порядку?
Хоча я і турбувалася, але Бенно напевно ні. У нього був жахливий вираз обличчя, наче хижак облизує свої кліки, потім воно змінилося назад на його звичайну похмуру приємну посмішку.
- Хіба це не та шпилька, яку ви шукали, лідер Гільдії?
- Ви це зібралися продавати? - запитав лідер гільдії, широко розкривши очі, дивлячись на мене, то на Бенно. На його обличчі більше не було і сліду від усмішки. Він жадібно дивився на нас. У мене перехопило подих, і я не можу привести його в норму.
... Лутц, так нечесно! Ти сховався за Бенно!
Я злегка повернулася, щоб спробувати непомітно встати ззаду Бенно, але він міцно стиснув моє плече, висунувши мене назад на передній план.
- Емм, - замовилась я, — я планувала наробити таких ще під час моєї зимової роботи.
- Ваша зимова робота... Тоді, не могли б ви продати мені цю прямо зараз?
Він простягнув руку, ніби захотів забрати у мене закол Торі. Його палаючі очі казали мені, що якщо він візьме її в свої руки, то я ніколи не отримаю її назад, тому відчайдушно засунула у свою сумку.
- Я не можу цього зробити, - сказала я. - Цю я зробила для Торі. І вона не для продажу.
- Я куплю її за це, - сказав він, а його рука піднялася в мить ока, показуючи три пальці. Можливо, це якийсь знак, який вказує на значення, але я не знала, що саме це означало.
Хвилюючись, я подивилася на Бенно в пошуках підказки.
- Хм, я зрозумів... - Сказав він, широко посміхаючись. - Якби ми могли отримати трохи більше, то ми змогли б зробити одну спеціально для вас, сер. А ти що думаєш, Мейн?
- Це... все так, як говорить містер Бенно, сер.
Ніби я могла б відмовитися. Я з’явилася на обличчі усмішки і підкорялася його прихованому наказу.
- Якщо вона почне зараз, - сказав він, – у неї повинно бути достатньо часу, щоб завершити її до церемонії хрещення вашої внучки цієї взимку. Чи не так, Мейн?
- Так, часу більш ніж достатньо.
...Ах, тепер я розумію. Під час літньої церемонії хрещення внучка лідера гільдії, мабуть, побачила шпильку Торі і сказала, що хоче щось подібне.
З однією тільки цією інформацією все нарешті встає на свої місця. Як лідер Гільдії торговець, цей чоловік, найзнаменитіший у всьому місті про представлений товар на ринку, але навіть так, він не зміг знайти і сліду від цієї шпильки. Оскільки її я зробила у своєму домі, виключно для Торі, вона ніколи не була на ринку і нічого подібного ніде не продається. Старик, мабуть, все більше й більше нервував через те, що день зимових церемоній вже близько.
- Залишився лише місяць, ти впевнена, що зможеш закінчити вчасно?
Якщо подумати, виробництво квітів вимагає надзвичайно багато часу і ниток, тому в цей неймовірно неспокійний сезон, на відміну від зими, коли ми завалені снігом і більше нічого робити, у нас зараз немає часу для створення будь-яких чужих речей, як би сказала моя мати. Але якщо я заробляю гроші, то не матиму жодних проблем з її виділенням. Оскільки мені потрібно буде придбати ще нитки і поговорити з внучкою про її конкретне видіння шпильки, все це займе трохи більше часу, але якщо я маю час до зимової церемонії хрещення, у мене більш ніж достатньо часу.
- Так, сер. Ця шпилька не продається, але ніяких проблем з створенням нової не повинно виникнути.
- Так, - сказав Люц, рішуче киваючи, ми зможемо все зробити.
Бенно, слухаючи нашу розмову, часто усміхався зі мною.
- Але, - вставив він, — тому що я не можу зареєструвати цих двох молодих людей, коли ж вони нарешті закінчать робити шпильку, вони, на жаль, не зможуть її продати...
- Тск... Добре, тоді, після того, як ми закінчимо робити їх тимчасові реєстрації, давайте обговорімо деталі замовлення ...
З цими словами перемога Бенно над лідером гільдії, здається, була зафіксована. Лідер Гільдії не зміг знайти причини відмови, так само він не розкрив жодної інформації про паперів і міг забезпечити наш часовий реєстр. У піднесеному настрої ми вийшли з кабінету лідера гільдії.
- Ну що ж, тоді підемо назад вниз?
- Почекайте, - сказав лідер гільдії. - Я можу подбати про їх реєстрацію звідси, так чому б вам не дозволити дітям почекати тут? Так само я б хотів проробити деталі замовлення.
Бенно тихо стиснув язик, потім з посмішкою подивився через плече на лідера гільдії.
- Якщо я залишу тут дітей самі, то навіть не знаю, в які неприємності вони можуть догодити, чому б мені не залишитися і стежити за ними?
- Ні, ні, ці діти, здається, дуже добре виховані! Я впевнений, що вони не викличуть ніяких проблем якщо ви упустите їх з уваги на хвилину. Верно?
Хоча лідер Гільдії і посміхався, я боялася того, що він міг щось задумувати. Побоюючись, що мене можуть несподівано вкрасти, я відразу схопила за руку Бенно.
- Це... Це я вперше прийшла сюди, - боязко сказала я, тому я хочу залишитися з Бенно.
- Ви бачите?
Бенно, усміхаючись, сів на лавку перед гільдією і підняв мене та посадив на своє коліно. - Відмінна робота, - прошепотів він мені на вухо, ніжно трепаючи моє волосся. Здається, він у дуже гарному настрої.
Невдовзі після цього я пересіла на лавку біля Бенно, а Летц сидів на іншому боці. Лідер Гільдії сів навпроти нас, і ми почали обговорювати деталі шпильки.
- Ну що ж - сказав він, - я хочу отримати одну шпильку до церемонії хрещення.
- Емм... Якого кольору я маю зробити квіти? Ви знаєте, які кольори їй подобаються або як можна підійти до її волосся...
- Я не дуже багато про це знаю. Просто зробити яку-небудь одну, - сказав він, вказуючи на шпильку всередині моєї сумки.
Проте, така груба заявка є проблемою для мене. Я впевнена, що Бенно дуже підвищив ціну для лідера гільдії за неї, тому я хочу переконатися, чи зроблю товар, від якого його внучка буде у повному захваті. Я не сумніваюсь, що цей дідусь, який пішов на багато чого, щоб знайти заколку для своєї онуки, думає, ніби її усмішка - це найцінніша річ у світі.
- Емм, можу я поговорити з вашою донечкою прямо і запитати її про те, чого б вона дійсно хотіла? Я вірю, що вона буде набагато щасливішою, якщо ми всі обговоримо. Спочатку йшла про онуку, але Мейн говорить вже про доньку. Я сам не зрозумів чому так)
- Я хочу здивувати її, тому я намагаюся все тримати в таємниці.
Ось воно! Це буде неприємний подарунок- Сюрприз!
Для того, щоб хтось дійсно опинився в захваті від подарунка-сюрприза, дарувальник повинен бути дуже впевнений у смаках і бажаннях адресата і представити його йому в той момент, коли він справді хоче чогось подібного. Дідусь, однак, каже, що він навіть не знає, який улюблений колір у його онуки, і робить подарунок-сюрприз набагато складнішим.
- ...ем, ну важливо, щоб шпилька відповідала платі, яке вона буде носити, і вона також повинна відповідати її кольору волосся. А якщо вона вже знайшла щось, чим буде прикрасити своє волосся, вона ж не злякається, отримавши нову шпильку?
- Оу, справді?
Мабуть, до цієї зимової церемонії вже готують сукню. Якщо це так, то цілком можливо, що її мати вже працює над прикрасою для волосся.
Оскільки я буду починати з нуля, я відчуваю, що найважливіше, щоб вона отримала в результаті те, чого насправді хотіла б, навіть більше, ніж її смак. Чи ж ви не погодитеся, що її радісний вигляд буде набагато прекраснішим від подиву?
- Хм, зрозуміло...
Лідер Гільдії погладив свої вуса, дивлячись у стелю, ніби задумався.
- Мэйн, да?
- Так, сер.
- Не хочеш зайти якось до мене в магазин?
- Вона відмовляється!
Перед тим як я встигла зреагувати, Бенно відкинув його пропозицію.
- Мій магазин набагато більше магазину Бенно, - продовжив лідер гільдії, — і ми торгуємо дуже добрими речами. Чудова ж пропозиція, чи не так? У тебе ще не було хрещення, і ти офіційно досі не стала учнем, так що ви все ще можете піти учнями в мій магазин. А як щодо цього?
Як щодо цього, сказав він, але після всієї підтримки від Бенно за весь цей час я не маю бажання несправедливо і спонтанно піти в інший магазин.
- Я багатьом зобов'язана Бенно, так що не зможу довго ще розплатитися з ним, - сказала я.
- Хм, я віддам йому за тебе.
- Що? Ом...
У мене було сильне бажання відмовитися, але слова не хотіли залишати мій рот. Поки Бенно спостерігав за тим, як я вагалася під постійним тиском лідера Гільдії, його настрій погіршувався. Його брови зморщилися, як тільки він потрігав свій висок кілька разів, дивлячись на мене з небезпечною блиском в очах.
- Мейн, будь добра, відповідай вже лідерові гільдії своєю відмовою, якщо хочеш.
- Я... Я от, від... Я повинна відмовитися!
- Мм, жаль, але я думаю, що повинен зараз відступити. Врешті-решт, хтось страшний стоїть над вами, тому ви не можете сказати, що ви дійсно хочете.
Він зараз здався? Але я вже сказала йому, чого насправді хочу!
- Якщо ви збираєтеся зустрітися з Фрейдою, моєю онукою, як щодо завтрашнього дня? Краще робити такі рішення раніше, ніж пізніше, так?
- Не міг би містер Бенно піти зі мною?
Сьогодні трохи раніше Бенно чітко виграв слова в моїй пам'яті -"не зустрічайтеся з лідером гільдії поодинці ". Зустріч із ним без когось, хто дійсно може впоратися з ним буде дуже небезпечно. Але лідер Гільдії поклав головою у відповідь.
- На жаль, у нас з Бенно завтра зустріч. Якщо ти просто збираєшся зустрітися з дівчиною свого віку, тобі не потрібен буде строгий старий чоловік, типу нього, весь час доглядає за тобою, чи не так?
- Добре, якщо будуть тільки ми, діти.
Опинившись в середині битви Бенно з лідером гільдії і зосередившись на плані запитати Фрейду про її бажання, я почала трохи утомлюватися, тому, не думаючи про це всім занадто багато, Я погодилася на зустріч тільки з іншою дівчиною мого віку. Бенно, почувши, що я погоджуюсь з думкою лідера гільдії, погано цокнув язиком.
Що? Я зробила щось не так?
Я подивилася на Бенно, чиї брови ще більше насупилися і на лідера гільдії, чия усмішка стала навіть ширшою, і раптом зрозуміла безглуздя своєї відповіді. Я погоджувалась на те, щоб були тільки "ми, діти", я зробила так, що Марк не зможе піти зі мною. Судожно я пнула свій мозок і змусила його працювати на повну потужність, дивлячись на них обох, намагаючись зрозуміти, що ж мені робити.
- Т... так як Льотц теж буде працювати над шпилькою зі мною, все ж в порядку, якщо він також прийде, вірно? Та... так як будуть тільки ми, діти!
Якщо подумати, то йти поодинці занадто страшно. Хоча коли я запропонувала втягнути у це Літця, Бенно трохи розслабився.
- Ну, так само добре, - сказав лідер гільдії. - Отже, як щодо зустрічі на центральній площі близько третього дзвінка? Фрейда може вийти і зустріти тебе там.
- Звучить непогано, сер.
Вона, наче туристка, прийшла до кімнати і мала тимчасові членські квитки. Схоже, наша тимчасова реєстрація пройшла успішно.
- Це ваші тимчасові членські картки. Це магічні інструменти. Вони абсолютно необхідні, поки ви ведете якусь ділову дискусію. Бенно зможе пояснити деталі пізніше. Оскільки ця карта показує, що ви двоє насправді підмайстряєте магазин, то можете використовувати її для доступу до верхніх поверхів цього будинку.
Ці таємничі картки були зроблені з дивного блідого металу, який мерехтів райдужними квітами, коли світло падало на нього. В порівнянні з речами, які я бачу зазвичай це дуже сильно відрізняється від них. Чим більше я слухаю, тим привабливішою стає ця фентезіальна картка. Коли я зіткнусь з чудом магічного інструмента, то можу тільки поморгувати у відповідь.
- Отже, останній крок для вас двох - капнути трохи своєї власної крові на картку, щоб вона змогла вас запам'ятати. Якщо ви зробите так, то інші люди не зможуть скористатися ними.
- Що? К... Кровь?
Вся магія вимагає крові? Пам'ятаючи, що потрібно було розрізати мій палець і зробити друк крові для магічного контракту. Та картина все ще дуже свіжа в моїй свідомості.
- Здавайся, Мейн, - сказав Лютц.
- Лююютюц...
- Все добре, просто дай мені свою руку. ...Не схоже, що ти зробиш все сама, вірно?
- Ооохах...
Зі сльозами на очах я простягнула руку. Льотц вколов мій палець голкою. З рани відразу витікала крапля крові, яку він притиснув на карту, і здається вона впирала її.