7
— Як думаєш, Джов М’яо міг стати ґеєм після вашого поцілунку? – У класі Бай Мао нахилився і прошепотів, озираючись на Джов М’яо. — Глянь на це, він знову крадькома поглядає на тебе!
Я закотив очі:
— Я по твоєму маю суперсилу? Не думаю.
Бай Мао відразу заспокоївся:
— Я тобі вірю.
Насправді, Джов М'яо дивився на мене так уже два дні.
Я підозрював, що у нього якісь проблеми.
Але його погляд був настільки злим, що люди навколо мене думали, ніби я зробив йому щось жахливе.
Це руйнувало мою репутацію.
Тому я хотів знайти можливість запитати його про це.
Однак він уникав мене, як робот-пилосос, постійно ухиляючись від мене, коли ми перетиналися.
Навіть у гуртожитку я майже не бачив його.
Кожного дня, він повертався, коли я засинав, а коли я прокидався, його вже не було.
Я не знав, що й думати.
До сьогоднішнього вечора, коли у мене нарешті з'явився шанс.
8
Забравши посилку і повернувшись до гуртожитку, я побачив перед собою Джов М'яо.
Щоб він знову не втік, побачивши мене, я підійшов до нього і схопив за зап'ястя.
Джов М'яо різко обернувся, і його вираз обличчя змінився, коли він побачив, що це я.
Я чітко відчув, як напружуються м'язи його зап'ястя.
Потім пролунав його голос, ще жорсткіший, ніж м'язи:
— Чого ти хочеш?
Я відпустив його:
— Вибач, я просто хотів поговорити. У тебе якісь проблеми зі мною останнім часом?
Джов М'яо трохи опустив голову і подивився на мене.
Мушу визнати, що він справді відповідав своєму титулу серцеїда кампусу.
Високий, красивий, з ідеально підтягнутим тілом.
У той момент нас розділяло менше 50 сантиметрів.
Коли він дихав, я бачив, як піднімаються і опускаються його грудні м'язи.
Боячись, що Джов М'яо помітить і злякається, я перевів погляд на його обличчя.
І тут я помітив дещо неймовірне.
Джов М'яо... здавалося, дивився на... мої губи?
Я був шокований.
Моє серце ледь вискочило з грудей.
Як це могло статися? Він справді став ґеєм після того поцілунку?
9
Я обережно зробив два кроки назад.
Коли я відійшов, погляд Джов М'яо зблиснув.
Він повільно зустрівся з моїми очима і сказав спокійним голосом:
— Ні.
Бачачи, що він не хоче це обговорювати, мені довелося пояснити:
— Тоді прибери цей злий вираз обличчя.
Джов М'яо одразу ж насупився і збентежено запитав:
— Коли це у мене був злий вираз обличчя поруч з тобою?
Я не міг не розсміятися від невіри:
— Ти дивишся на мене вже два дні поспіль так, ніби хочеш вбити. До чого б це?
Джов М'яо застиг на секунду, його погляд змістився, перш ніж знову зупинився на моїх губах.
Його очі потемніли.
Я не рухався.
Я хотів побачити, що саме він планує робити.
Через півхвилини він облизав губи і сказав:
— Це був мій перший поцілунок.
10
Я був трохи приголомшений.
Він щойно... сказав те, що я думаю?
Це був його перший поцілунок?
Тієї ночі?
Отже, Джов М'яо все ще чистий і невинний хлопчик?!
О ні, це було погано.
Хоча це був і мій перший поцілунок, для мене це була лише гра.
Але для такого, як Джов М'яо, який був таким впертим...
Натурал, чий перший поцілунок відбувся з іншим чоловіком?
Яким же величезним ударом це, мабуть, було для нього!
Не дивно, що він витріщався на мене останні два дні.
Він планує моє вбивство?
11
Коли я про це подумав, мені здалося, що щось тут не так.
Яким чином я в цьому винен?
Він поступився, і саме він нахилився для поцілунку.
Я навіть не здійняв галасу з цього приводу, а тепер він намагається зіграти на моїй совісті?
Нізащо.
Схрестивши руки з безтурботним виглядом, я сказав:
— Чому ти тоді не відмовився? І чому тепер створюєш мені неприємності?
Джов М'яо опустив голову, ніби заглибившись у роздуми.
М'язи його рук напружилися.
Я зробив ще два кроки назад, відійшовши на відносно безпечну відстань.
Після довгої павзи Джов М'яо несподівано сказав:
— Я не створюю неприємностей, просто про дещо думаю.
Я видав незацікавлене «о» і не став тиснути далі.
Бо мав відчуття, що якщо ця розмова продовжиться, то може статися щось, що я не зможу контролювати.
12
Можливо, розмова подіяла, бо Джов М’яо перестав витріщатися на мене під час занять.
Наші стосунки в гуртожитку також повернулися до норми.
Приблизно в цей час кампусом поширилися чутки про те, що Юе Йов Йов залицяється до Джов М’яо.
І цього вечора як тільки я повернувся до гуртожитку, я почув цікаву розмову.
Голос Ю Вень Жвея мав дражливий відтінок:
— Як ти не піддаєшся спокусі, коли за тобою бігає така красива дівчина, як Юе Йов?
Джов М’яо не відповів.
Я штовхнув двері і увійшов.
Наступної секунди Джов М’яо, який до цього сидів у кріслі прямо, підхопився.
Він роззувся, виліз на ліжко і миттю зник.
Залишився лише стілець, який все ще трясся від штовхання.
Ми з Ю Вень Жвеєм обмінялися поглядами, а потім обидва тихо відвернулися.
Наступного дня були вихідні, і ми з Бай Мао вирішили ввечері піти в похід.
Я спакував кілька речей і вже збирався йти з рюкзаком, коли Ю Вень Жвей висунув голову і запитав:
— Ти йдеш так пізно?
Я кивнув:
— Я повернуся в неділю ввечері.
13
Коли я прибув на місце для кемпінгу, я майже подумав, що потрапив не в те місце.
Бай Мао сказав мені, що ми будемо тільки вдвох.
Але зараз тут був цілий натовп людей, які зібралися навколо для жвавого барбекю.
Я стояв, роздумуючи, чи повертати назад.
Тоді Бай Мао вискочив і обійняв мене.
— Нарешті ти тут! – сказав він, тягнучи мене в натовп.
— Зачекай, – я відмахнувся від його руки. — Що відбувається?
Бай Мао прикрив рота і засміявся, а потім вказав на натовп:
— Що найважливіше для студента? Побачення! Сьогодні ввечері ти повинен когось знайти!
У мене почала боліти голова:
— Ні, дякую.
Інцидент у караоке-барі все ще обговорювався на шкільному форумі.
Але Бай Мао продовжував нити і благати:
— Ну ж бо! Ти вже тут, тож просто приєднуйся до нас!
Він затягнув мене в натовп, і щойно змусив мене сісти на місце, як його покликали.
Місце було в кутку, тож я поставив рюкзак і дістав телефон, щоб пограти в «Рослини проти зомбі», плануючи просто розчинитися на фоні.
На щастя, того вечора ніхто не звернув на мене уваги, окрім хлопця, який годував мене кількома шампурами з барбекю.
14
Наступного ранку Бай Мао з групою людей пішов у похід на гору.
Мені не хотілося приєднуватися, тому я сказав йому, що повертаюся, і пішов.
Коли я повернувся до гуртожитку і відчинив двері, мене зустрів красень, який щойно вийшов з душу.
Джов М’яо стояв, одягнений лише в рушник, обмотаний навколо талії, з оголеними грудьми.
Він тримався за ручку дверей ванної кімнати, дивлячись на мене, повністю застиглий.
Він поводився так, ніби я був дикою твариною.
Я увійшов до кімнати, відгороджуючись від весняної сцени, і підняв брови:
— Чому ти без одягу?