***
— Ррр!
Громонова ящірка видала низький, загрозливий рик. Вона вже перевела всю свою увагу на Лінні Міна, відчувши небезпеку від цього хлопця.
Загроза крилась в силі блискавиць. Грімові ящірки мали надзвичайну чутливість до електроенергії. Хоча Лінь Мін повністю стримував своє дихання, він відчував, що в тілі юнака прихована сила грому. Ця сила здавалася незрозумілою, але в ній відчувався відголос чогось первісного, стародавнього і величезної, що змушувало серце ящірки тремтіти від страху.
Лінь Мін не схотів нападати. Він терпеливо чекав. Свірепна тварина, яка була подібна до ремісника на стадії Костоя Кістей, не становила для нього жодної загрози. Хлопець просто хотів подивитися на методи атаки Громової ящірки.
Атмосфера накачалася. Майстер в чорному напряжено стежив за противниками. Він поривався втекти, але боявся, що ящірка раптово переключиться на нього. Після короткочасних вагань він вирішив залишитися і подивитися, чому цей юнак насмілювався повернутися.
Гучна ящірка кілька разів ричала, наче попереджуюча ворога, але Лінь Мін не тільки пішов, а й почав крок за кроком наближатися до неї. В крові звіра текла лють драконячих предків, і він не міг зазнати подібної провокації.
— Ррр!
Ящериця люто звивалася і виплюнула зі пащі біла куля блискавки, який кинувся прямо в Линь Міна. Заряд летів з неймовірною швидкістю і в мить виліз на передніх лап. Лінь Мін не схилявся. Довівши до краю свою циркуляцію, він приготувався взяти на себе удар.
Майстер у чорному застиг в подиві. « Чому він не ухиляється? Швидкість куль велика, але реакція повинна бути! У цього хлопця точно має бути козир в рукаві!»
Роздався тріск. Кулька блискавки увійшов прямо в тіло Лінь Міна. Сестри-близнюки скрикнули, очікуючи вибуху, але нічого не сталося. Сгусток енергії зник у тілі юнака, наче камінь в бездонне болото. Не з’явилось навіть найменшого обурення повітря, а одяг Ліні Міна цілився без жодної плями.
Лінь Мін злегка нахмурився, але через кілька вдихів його обличчя розгладилося. Енергія блискавки, що містилася в кулі, була поглинута ними. Ця блискавка була трохи більш буйною, ніж та, що зустрічалася в Долина Гріма, але вона і у підмітки не годилася Душе Грому, прихована в Семенах Єретичного Бога. Після короткої протидії вона неминуче засвоїла.
Повністю поковтнувши силу грому, Лінь Мін посміхнувся. Він підтвердив свою здогадку: боротьба між душами Гріма відповідає тому ж принципу, що й боротьба Огняних Стижків — перемагає той, чия основа сильніша. Чия сила збуджується, блискавка або вогонь підкоряться.
Коли він був у Магмових Печерах або Долина Гріма, ні вогнем, ані блискавками не керували Сущості чи Душі. Енергія була немов армія без генерала, роздрібна юрба. Пізніше, коли Ліню Міну було важко зустріти новонароджене дитя після вогню, вона була слабшою від ворога в Семенах.
І охоплені полум’ям сили, і Душі Гріма є найбільшим скарбом світу. Лінь Мін думав, що на всій Громовій горі навряд чи знайдеться більше однієї Душі Гріма. Звідки вона взялася б у тілах звичайних ящірок? А значить, вони йому не суперники. Хоча його загальна міць і поступалася майстрам стадії Хоутян, він міг піднятися на гору набагато вище від них.
Гучна ящірка, побачивши, що її атака не завдала йому шкоди, відобразила у своїх бурштинових очах проблиск жаху. Вона розірвала і випустила сім або вісім блискавих куль. Лінь Мін знову не падав, приймаючи все на себе.
Цього разу майстер у чорному, якого називали Старим Братом, втратив дар мови. Сестри-близнюки мимовільно протерли очі, думаючи, що їм це сподобалося від страху. Як це можливо? Навіть майстер стадій Хоутян не міг би просто стояти і приймати на себе град блискавки.
Майстер в чорному насилу ковтнув. « Хіба він людина? Може, його тіло зроблене з руди первісного Магнетизму?» Він був невимовно радий, що не вчинив дурості, вирішивши пограбувати цього хлопця на дорозі. Інакше він був би мертвий.
Виснувши ще десяток куль, Гравова ящірка остаточно піддалася паніці. Вона зрозуміла, що цей ворог їй не по зубах. Видавши пронизливий визг, вона виднула наостанок особливо велика куля і кинулася навтьоки.
- Вирішила втекти?
Погляд Лінь Міна став гострим, як блискавка. Застосувавши Техніка Двілення Золотого Руха, що розривав пуститу, він раптом опинився біля ящірок і вдарив кулаком.
Розпочався глухий вибух. Удар прийшов точно по хребта звіра. Чешуя ящірки була сильною, наче діамант, але напади Лінь Міна завжди ігнорували зовнішній захист. Якщо ти не був схожий на раба-шамана з Вежі Бога-Шаману, чиї нутрощі були загартовані до міцності сталі, витримати атаку Сили, яка подібна до шовкової нитки, було неможливо.
П’ять тисяч вібрацій істинної сутності потужним потоком увірвалися до тіла дикого звіра, створюючи його внутрішні органи. Гучна ящірка видала передсмертний крик, її масивне тіло здригнулося і нутрощі перетворилися на кашу. Бризнула кров, і звір впав замертво.
Через величезну вагу інерції при падінні ящірка зм'яла під собою цілу гагару чагарника. Триск ламаючих веток розносився далеко навколо. Майстер в чорному зачаровано дивився, як Лінь Мін одним ударом прикінчив десятитисячефунтову тварюку, ніби замах бродячого собаку. Його обличчя було сильно шоковане.
Це ж Грімова ящірка! Пік стадії Ковки Кістей! Її луска невразлива для мечів і копій! Якби Лінь Мін вбив її величною і яскравою технікою, майстер би так не дивувався. Але одним кулаком? Куляк людини порівняно з цією тухою - все одно що вишивата голка проти котів. Хіба можна вбити кішку, просто вколів її голкою в спину?
Тепер майстер в чорному дивився на Лінь Міна з благоговійним страхом. Він застикав на місці, боячись поворухнутися. Близнюки теж стояли як вкопані, то й справа глаголати слину. Вони тримались якомога далі від Лінні Міна, і сцена вбивства ящірки була занадто приголомшливою.
Після того як Лінь Мін закінчив з ворогом, він дістав короткий тесак і кілька точних рухів вкрив грудну клітку звіра. Він шукав велику перлину. Згідно з брошуркою про Грімову гору, у ящірки стадії Кіття і вище в неї утворюється перлина — джерело їхньої сили.
— Старший брат, хто ж він?. - Прошепотіла одна з сестер. В їхніх очах Лінь Мін був особою, яка порушувала закони природи. Такий молодий і такий неймовірно сильний.
« Він точно не 15 - річний хлопець, — відповів він. - Думаю, він практикує якусь техніку омотування, тому так виглядає.
- А його сила...
- Повинно бути пік стадії Хоутянь! — Сказавши це, майстер сам здригнувся. Пік Хоубань... У всіх південних Землях таких майстрів можна порахувати по пальцях!
— Пік Хоутян? Невже це правда? - Сестер задрижали. Зазвичай вони тремтіли перед своїм наставником, який був на пікі Кітка Костей, а стадія Гоутян була для них чимось визначеним.
У Південних Землях тепер не було великих сект, і вершина Хоутань була лише мрією. Можна сказати, що майстер піку Хоутян мав право володарювати в Південних Землях, це були легендарні особи. У порівнянні з ними дівчата почувалися мурашками.
- Тільки така сила пояснює все, — продовжував майстер. — Тільки досягнувши такого рівня, ми можемо так легко приховувати свою справжню силу. Це смішно згадувати, як я хотів « взяти його під крило" і зігнати плату за охорону...
Майстер в чорному гірко посміхнувся і похитав головою.
***
Лінь Мін швидко звивається Головою. Вона була розміром з кулак, білого кольору з легким червонуватим відтінком. Цей колір співставав з кольором лусочки ящірки і відображував рівень її сили. Коли перлина стане криваво-червоною, це буде означати, що ящірка досягла стадії Сгулення Пульса.
Стиснувши перлину в руці, Ліню Мін відчув всю її енергію. Одними зусиллями волі він викачав цю силу, і сяйво каменю миттєво померкло. Оцінивши зміни у своєму тілі, Лінь Мін відчув легке розчарування. Ця перлина була еквівалентна лише кільком 100 - річним стеблях Громової трави.
Він обернувся і подивився на групу майстрів. Не збираючись затримуватися, він уже хотів піти, але раптом завмер і розширив радіус сприйняття своєї духовної сили.
« Гм? Ще одна?»
Лінь Мін відчув, що в кількох тисячах джанґів звідси ще одна Грімова ящірка на величезній швидкості несеться до них. Невдовзі це відчув і майстер у чорному. Він не мав такої могутньої духовної сили, але відчув тремтіння землі. Незабаром до них дійшов лютий рев, в якому чулася шалена спрага крові.
Майстер в чорному напружився, розуміючи, що ця тварина прийшов мстити за сорода. Похитнувшись, він звернувся до Лінні Міни:
- Старший, крик вмираючої ящірки завів її співплемінника. Судячи з революцій, ця тварина не слабша від майстра стадії « Пульс ».
Майстер добре знався на Громових ящірках і міг визначити їх рівень за звуками, але його непокоїли сумніви. Вони були в передгір’ї, чому тут одна за одною з'являються високорівні створіння? Невже...
Його голова пронесла здогади. Він подивився на Лінь Міна з нерішучістю, не знаючи, чи варто згадувати про цю могутню людину. Але часу на роздуми не залишилося. З тріском ламаючих дерев з заролей вирвалася яскраво-червона Громонова ящірка. Коли вона побачила на землі тіло, то дивилась на людей очима з люттю та вбивством.
Лінь Мін, дивлячись на звіра, витягнув з кільця Сумі Тяжелу голубене Копея з м'якого Серебра. З ящіркою посередині середу Середньовічя Пульса справлятися одними кулаками було б вже накладно.
Майстер у чорному, близнюки і юнак на стадії Закілля поспішно відступили, боячись потрапити під роздача. Сьостри не забули підхопити свого пораненого товариша, який все ще лежав при смерті, щоб його недоумком не розтоптали.