Ю Жубін насупилася, в її очах промайнуло занепокоєння.
Вона добре знала Лу Дзіньці й розуміла, наскільки та любить цей реп-проєкт: дівчина щоразу викладалася на повну під час підготовки.
Просто останнім часом їхні робочі графіки зовсім розійшлися, через що Ю Жубін не мала нагоди розпитати, як просуваються репетиції. Вона й гадки не мала, що станеться подібне.
Ю Жубін знайшла запис цього випуску й уважно переглянула весь виступ від початку до кінця.
Вона помітила, що стан Лу Дзіньці був пригніченим із першої ж секунди появи на сцені: у погляді читалася рідкісна для неї втома, рухи були млявими, а вигляд... надзвичайно пригніченим.
Дівчинка, яка зазвичай буквально стрибала від енергії й завжди дзвінко сипала своїми «чому», вперше виглядала настільки засмученою.
До того ж вона зовсім не вміла приховувати емоції: коли радісно — сміялася, коли сумно — ходила похмурою, а будь-які переживання одразу ж відбивалися на її обличчі.
Тан Ханьцьов помітила, як змінився настрій Ю Жубін. Брови дівчини зійшлися на переніссі так міцно, ніби сталося щось серйозне.
Тан Ханьцьов зі щирою турботою запитала: «Що трапилося?»
Ю Жубін підсвідомо хотіла притулитися до неї, але вчасно схаменулася, підвелася й просто простягнула їй телефон: «Маленька дівчинка виглядає нещасною».
Тан Ханьцьов узяла телефон і лише тоді зрозуміла, що мова йде не про Чи Нвань, а про головну реперку гурту «Дівчата першої мрії» — Лу Дзіньці.
Тан Ханьцьов мала лише загальне уявлення про інших учасниць: знала їхні імена, ролі в команді, рідні агенції та те, наскільки тепло вони спілкуються з Ю Жубін. Тож Лу Дзіньці вона впізнала одразу.
Щойно ситуація прояснилася, Тан Ханьцьов збиралася повернути телефон, як раптом на екран прийшло сповіщення від Хань Вей.
Побачивши контакт «Надзвичайно серйозна помічниця Хань», Тан Ханьцьов на мить закліпала й лише після цього віддала телефон власниці.
Ю Жубін за її підказкою розблокувала екран і зайшла у WeChat, де на неї чекало повідомлення.
[Надзвичайно серйозна помічниця Хань]: Я можу попросити тебе про послугу?
Ю Жубін спантеличено почухала потилицю. Чим вона могла допомогти помічниці Хань, окрім як дати автограф?
[Ю Жубін]: Помічнице Хань, не соромтеся, кажіть прямо. Якщо це в моїх силах — обов'язково допоможу!
[Надзвичайно серйозна помічниця Хань]: Будь ласка, зверни увагу на стан пані Лу Дзіньці з вашої групи. Вона зараз виглядає дуже пригніченою
[Надзвичайно серйозна помічниця Хань]: Якщо матимеш змогу, спробуй поговорити з нею й підтримати
[Ю Жубін]: ????
Ю Жубін була приголомшена.
[Ю Жубін]: Зачекайте…
У її голові спливали десятки знаків питання, а погляд, сповнений шоку й нерозуміння, миттю вперся в Тан Ханьцьов.
У неї виникло відчуття, ніби... тріснула стіна між паралельними світами.
Лу Дзіньці та Хань Вей за своїм стилем і характерами були мешканками абсолютно різних всесвітів. Як вони взагалі могли бути пов'язані?
Далекі родички?
Але якби Лу Дзіньці з її талантом до репу справді була родичкою Хань Вей, хіба віддана всім серцем «Хваяо» помічниця дозволила б їй пройти повз компанію й не переманила б до себе?
Ніколи.
До того ж помічниця Хань назвала її настільки офіційно — «пані Лу Дзіньці», наче вони взагалі ледь знайомі.
Тан Ханьцьов, спостерігаючи за цим шквалом емоцій на її обличчі, інстинктивно підняла брову: «Що таке?»
Ю Жубін спантеличено потерла щоку й уже хотіла запитати вголос, та вчасно згадала про камери, тож жестом показала Тан Ханьцьов узяти телефон і перейти у WeChat.
[Ю Жубін]: Помічниця Хань знайома з Лу Дзіньці???
[Ю Жубін]: [Збентежений мем.jpg]
Тан Ханьцьов підвела очі й похитала головою: вона нічого про це не знала.
Це була особиста справа підлеглої, і Тан Ханьцьов не мала ані права, ані бажання туди лізти.
Ю Жубін повернулася до листування з Хань Вей.
[Ю Жубін]: Ем, помічнице Хань, можна дещо запитати?
[Надзвичайно серйозна помічниця Хань]: Вона — молодша сестра моєї дівчини
Ю Жубін: «!!!»
Ця манера Хань Вей відповідати на випередження разом із граничною відвертістю просто приголомшили Ю Жубін.
Виявляється, строга й стримана помічниця Хань уже мала стосунки, до того ж вона теж кохала жінок, а найнеймовірніше — Лу Дзіньці була її невісткою!
Який збіг!
Ю Жубін поспіхом надрукувала повідомлення для Тан Ханьцьов.
[Ю Жубін]: Ти знала, що в помічниці Хань є дівчина?
Тан Ханьцьов застигла на мить.
[Тан Ханьцьов]: Я була впевнена, що в неї хлопець...
А вона тоді ще думала, що помічниці Хань знайти пару було куди простіше, ніж їй самій. Виходить, вони пливли в одному човні...
Побачивши відповідь Тан Ханьцьов, Ю Жубін відчутно видихнула й з посмішкою промовила вголос: «Головне, що не я дізналася про це останньою».
Вона могла чогось не знати, але тільки не бути останньою в черзі обізнаних!
Тан Ханьцьов: «???»
Що за дивна логіка?
Ю Жубін із посмішкою відповіла Хань Вей.
[Ю Жубін]: Помічнице Хань, не хвилюйтеся. Як капітан я зобов'язана піклуватися про кожну з дівчат. Навіть якби ви не попросили, я б обов'язково її розрадила
[Надзвичайно серйозна помічниця Хань]: Дякую тобі
Вень Юлань дуже любила Ю Жубін, проте, стежачи за кумиром, ніколи не забувала й про рідну сестру. Вона переглядала кожну рекламу, кожну зйомку та кожен виступ Лу Дзіньці з максимальною уважністю.
Тому провальний виступ сестри на реп-шоу вона помітила одразу.
Вень Юлань надто добре знала Лу Дзіньці й розуміла: того вечора та показала менше третини від своїх справжніх здібностей.
Вона не знала, що сталося, і відчайдушно хотіла розібратися, але не могла.
Коли між нею та родиною стався розрив, Лу Дзіньці якраз потрапила до розважальної агенції та пішла на шоу талантів. Проте через тиск батьків їхній зв'язок поступово слабшав, а колишні щирі розмови зійшли нанівець.
Згодом вони взагалі перестали спілкуватися.
Але це не змінювало того факту, що Лу Дзіньці залишалася її найдорожчою молодшою сестрою. Вень Юлань мовчки продовжувала стежити за нею здалеку, спостерігаючи, як мала росте й сходить на зоряний олімп.
Тільки от коли сестрі було погано, вона вже не могла особисто прийти й обійняти її, залишаючись залежною від чужої допомоги.
Вень Юлань дуже картала себе через це, а закохана Хань Вей, бачачи її смуток, вирішила залучити Ю Жубін. Вона пам'ятала зі слів Чи Нвань та Тань Сі, що Ю Жубін має шалений авторитет у гурті, і Лу Дзіньці завжди слухалася свого капітана.
[Ю Жубін]: Нема за що, помічнице Хань!
Ю Жубін одразу ж написала самій Лу Дзіньці, проте відповіді приходили млявими й короткими, ніби тій зараз було байдуже взагалі до всього.
Ю Жубін зрозуміла, що через екран тут не зарадиш: треба говорити віч-на-віч. Вона запропонувала зустрітися й нормально поговорити наодинці, щойно закінчаться зйомки шоу.
Хоча це звучало як пропозиція, вибору вона не залишила. Якщо не проявити твердість, та могла просто відмовитися.
Тож Лу Дзіньці не мала іншого виходу, окрім як погодитися.
Ю Жубін також написала іншим учасницям в «Гванїн», аби ті пильніше стежили за настроєм Лу Дзіньці. У разі будь-яких проблем — негайно дзвонити менеджеру, а якщо не допоможе — прямо їй.
Не дарма ж вона носить звання капітана.
Владнавши ситуацію наскільки це було можливо, Ю Жубін видихнула, кинула телефон на ліжко й знову звалилася поруч із Тан Ханьцьов.
Тан Ханьцьов ніжно поглянула на неї, плавно гладячи її м'яке волосся: «Ти втомилася».
Її Жубін виконувала обов'язки лідера на всі сто відсотків.
Ю Жубін слухняно лежала під її рукою. Вона вже хотіла видати якийсь жарт, але згадала про камери, вчасно проковтнула слова, знову схопила телефон і набрала повідомлення в їхньому чаті, показавши екран коханій.
[— Якби Цьовцьов поцілувала мене, уся втома як рукою знялася б!]
Тан Ханьцьов тихо засміялася, читаючи це, а потім її погляд мимоволі ковзнув угору, де світилося підписане ім'я контакту: «Цукерка».
Вона на мить заціпеніла, згадавши новорічну ніч, коли людина поруч висунула свою умову: «Ціна невисока — вистачить однієї цукерки».
Вона взяла телефон із рук Ю Жубін і почала швидко друкувати.
[— Цей підпис?..]
Виявляється, вона дала їй настільки прозору підказку ще тоді! Якби вона просто сказала: «Покажи, як ти мене записала», вони були б разом набагато раніше.
Чим більше вона про це думала, тим смішніше ставало. Чим вони взагалі займалися весь цей час?..
Ю Жубін без краплі сорому набрала відповідь.
[— Безсумнівно, я хотіла тебе тоді, я жадала тебе. Просто не наважилася сказати прямо. Ох, думаючи про це зараз, це така втрата.]
Якби зізналася раніше, вони мали б значно більше солодких днів разом!
Тан Ханьцьов посміхнулася й вирішила поділитися секретом.
[— Тоді відкрию таємницю: у нашій квартирі насправді дві спальні. Я збрехала тобі того дня тільки для того, щоб ти спала зі мною в одному ліжку.]
Ю Жубін: «?»
Чорт!
Яке прикре одкровення!
Виходить, у їхньому спілкуванні було повно таких дрібних хитрощів, які можна було викрити одним прямим запитанням. Але кожна з них боялася, водночас прагнучи зробити крок уперед і боягузливо відступаючи назад.
Уся та минула обережність тепер здавалася лише кумедною, безпорадною й дещо прикрою.
Ю Жубін схопила її за руку: «Все-все-все, мовчи, бо я зараз лусну від злості на саму себе!»
Від однієї думки про те, скільки солодкого романтичного часу вони втратили, у неї буквально щеміло серце!
Тан Ханьцьов посміхнулася: «Добре, більше не буду».
Усе одно вони тепер разом, тож минуле не має значення.
З настанням ранку зйомки відновилися за графіком.
Завдяки наполегливості Тан Ханьцьов Ю Жубін, переборюючи зимову лінь, нарешті виповзла з ліжка.
«Батько й син» вмилися, перевдяглися й слідом за асистентами вирушили на вчорашній знімальний майданчик.
Ю Жубін роззирнулася довкола й відчула, як сонливість остаточно зникла: знайомі обличчя команди, та сама атмосфера і стіл перед режисером, на якому лежало десять конвертів.
Усе виглядало точнісінько як учора.
Хвиля лихого передчуття миттю накрила її з головою.
Ю Жубін: «...»
Вона засунула руки в кишені, потім витягла одну й почухала щоку. Згадавши вчорашнє покарання грою та їхню бідну, жалюгідну вечерю, вона після тривалого мовчання повернулася до Тан Ханьцьов і з крижаною серйозністю сказала: «Я зрозуміла намір режисера».
Тан Ханьцьов здивувалася: «М-м?»
Ю Жубін ткнула пальцем у бік режисера: «Він хоче твоєї смерті».
Режисер: «???»
Яке лихо я вам заподіяв, за що?!
----------(Автор має що сказати)---------
Режисер: Сьогодні сталася найбільша судова помилка в історії!
Троль Ю: Ну чекай, я зараз наберу голові ради директорів Тан, і він тебе звільнить!
Режисер: ? Будь ласка, май совість!
Троль Ю: Та ти просто знущаєшся з мене, Архімеда!
Режисер: ???
------(Перекладач має що сказати)------
Знову голодними будуть)