Це запитання успішно загнало Ю Жубін у глухий кут.
Але вона дуже швидко зорієнтувалася — виженуть? Якби вони це могли, то чому із самого початку не змінили носія системи?
Ю Жубін подумки промовила: Якби у вас була така можливість, 009 уже давно б відправив мене звідси, навіщо ви мене тримали?
Проте 008 відповів: [У нас немає.]
[Але у пані Богині є.]
Повноваження пані Богині безмежні, вона контролює абсолютно все, включно зі встановленням правил.
Аби носії краще виконували місії, система намертво прив'язує їх до тіл оригінальних персонажів, і жоден оператор не має права зняти це блокування — у певному сенсі можна сказати, що воно заблоковане наглухо.
Вони можуть розблокувати його лише за умови виконання завдань, а інший спосіб розблокування полягає в тому, що пані Богиня особисто знімає його й депортує носія назад у її власний світ.
Але вона практично ніколи не користується цим повноваженням, оскільки свято вірить, що під впливом різноманітних спокус носії слухняно виконуватимуть завдання.
Ю Жубін відмовлялася, а це означало лише те, що спокуса була недостатньо великою.
Більше того, різке відхилення сюжету є провиною Ю Жубін, тож поки сюжетна лінія не повернеться на місце, вона може навіть не мріяти про відхід.
Ю Жубін на мить заціпеніла.
Ого, ця богиня має стільки сил!
Вона дістала цукерку й мовчки почала її жувати.
Якби це було раніше, вона б і справді понад усе мріяла про депортацію назад у свій колишній світ, аби повернутися до свого звичного життя. Але тепер усе інакше, тут у неї теж з'явилося власне життя, а найголовніше — тут була її кохана й неймовірно важлива Тан Ханьцьов...
Вона вже давно не хотіла звідси йти.
Вона наказала собі не панікувати.
Коли прийдуть вороги — зустрінемо зброєю, коли прийде вода — перегородимо землею, усе в світі має свою протидію, тож обов'язково знайдеться якийсь спосіб відшукати цей всесвіт знову й повернутися!
Ю Жубін із удаваним спокоєм запитала: О, то якщо виженуть, то повернутися вже не можна, так?»
Проте 008 відповів: [Та ні, не зовсім.]
[Якщо ти зможеш відшукати те саме Бю-кха-ро ча-кхм-су і про-кха-сто-кх-ру.]
Систем, подібних до них, які за власним бажанням викрадають людські душі, свавільно заморожують особистий час носіїв, а потім примусово заштовхують їх у тіла головних героїв світів, існує далеко не одна. Мета існування Управління просторово-часовими вимірами полягає саме в тому, аби виявляти та ліквідовувати ці протизаконні системи задля збереження стабільності реального світу та нормального часового порядку.
І вони не лише оберігають реальний світ, а й керують різноманітними світами, що існують поза межами реальності, підтримуючи стабільність між ними та захищаючи їх від контролю зловмисних систем.
Але це Управління є державною структурою, його існування — державна таємниця, тож чи зможе звичайна цивільна людина на кшталт Ю Жубін якось із ним зв'язатися — це залишалося невідомим.
До того ж він, як оператор, не мав права напряму називати носію ці кілька слів, тому змушений був хитромудро розділити їх — точнісінько як дають посилання в інтернеті: аби лінк не заблокувало, доводиться вставляти всередину зайві літери.
Ю Жубін повністю спантеличилася.
Що це взагалі за чортівня «Бю-кха-ро ча-кхм-су і про-кха-сто-кх-ру»?
Хто взагалі вигадав настільки нелюдську назву, що від самого читання мізки закипають!
Ю Жубін: «Що це за... що це за дурниця?»
008: [Кхм, сама прибери зайві літери.]
— Бюро часу й простору.
Тільки тоді до Ю Жубін нарешті дійшло, і вона остаточно заспокоїлася.
Якщо Бюро часу й простору здатне повернути її назад, тоді їй немає чого панікувати. Поки існує спосіб вирішення проблеми, вона не відступить!
Найстрашніше — це коли виходу взагалі немає.
Вона обіцяла Тан Ханьцьов, що де б вона не опинилася, вона обов'язково повернеться.
Раптом Ю Жубін згадала про іншу деталь: Ви ж казали, що збираєтеся вбити моє тіло в реальному світі? То виходить, не вбили?
Вона інтуїтивно відчувала, що для її депортації контейнер для зберігання душі повинен залишатися живим, інакше куди вселяти її душу?
008 лише злегка посміхнувся й промовчав.
Це питання належало до внутрішніх секретів системи, він не мав права розголошувати його за власним бажанням, інакше головна система миттю зафіксує це й обмежить його право голосу.
Але вбивати чи не вбивати — це повністю залежало від миттєвого рішення пані Богині.
Машина прибула до «Гванїн», і Ю Жубін вийшла з салону.
008 раптово додав: [Не забудь слова, які я колись тобі казав.]
Страх іноді також може перетворитися на гострий меч у чужих руках, спрямований проти тебе.
Цю фразу він свого часу згадав лише один-єдиний раз, і більше не збирався повторювати. Першого разу йому дивом вдалося обійти головну систему, але другого разу таке навряд чи пройде, адже це фактично було підказкою, як уникнути покарання.
Порівняно з певним видом покарання, депортація назад у початковий світ була взагалі найменшим приводом для хвилювання.
Ю Жубін: М-м? Мій любий братику Вісім, ти говорив мені дуже багато фраз, підкажи, будь ласка, яку саме ти маєш на увазі зараз?
008 говорив їй чимало слів, і серед них було багато таких, що несли величезний обсяг інформації. Тому за такий короткий час вона просто не могла збагнути, яку саме фразу 008 мав на увазі.
008 лише злегка посміхнувся: [Запам'ятай усе, кожна з них украй важлива.]
Хтозна, яка з них раптово знадобиться у майбутньому?
Ю Жубін: Хіба ти не ускладнюєш мені життя?
Стільки речень, і ти очікуєш, що я запам'ятаю їх усі???
Якби вона мала подібні здібності, вона свого часу ще під час навчання обирала б між Цінхуа та Пекінським університетом*1!
008 абсолютно спокійно зауважив: [Ти у майбутньому збираєшся стати акторкою, тож просто сприймай це як заучування реплік для ролі.]
Кожне своє слово він вимовляв під загрозою повного знищення, і якщо вона їх не запам'ятає, це буде занадто несправедливо щодо нього.
Ю Жубін: ...
Ю Жубін: Мені вже тридцять років, за що ти так зі мною?
Чим старшою стає людина, тим гіршою стає її пам'ять — хоча насправді зараз їй було всього двадцять два.
008: [Кожне моє речення було сказане тобі під ризиком повного видалення, я...]
Ю Жубін: ...Годі, не продовжуй, щиро дякую тобі, ми з тобою найкращі друзі у світі!
Ю Жубін: Я зараз же повернуся й запишу все по пам'яті, а потім вивчу напам'ять!
Він так жалісливо описав свою долю, що якби вона не доклала зусиль для заучування, це було б справжнім свинством з її боку.
…
За деякий час мав відбутися концерт гурту «Дівчат першої мрії». Перед цим хіп-хоп шоу, у якому брала участь Лу Дзіньці, офіційно вийшло в ефір, і після трансляції першого ж випуску «дівчинка-чомучка» нарешті здійснила свою мрію, уперше увірвавшись у топ трендів Weibo.
Вона зійшлася з опонентом у батлі й просто довела ту людину до сліз своїм флоу.
Ю Жубін, ледь закінчивши диплом у вільні від роботи хвилини, вирішила розслабитися й погортати стрічку Weibo, аж ніяк не очікуючи побачити подібну новину.
Як капітан гурту, вона спеціально відшукала повний запис виступу, і після перегляду її почуття виявилися досить суперечливими.
Простіше кажучи, реп-майстерність Лу Дзіньці була занадто потужною, а її словесна атака — настільки нищівною, що вона не зважала на те, хлопець перед нею чи дівчина, і з перших секунд просто жорстко розкатала суперника по підлозі.
Учасниця, яка змагалася з нею, ймовірно, піддалася ілюзії щодо її милої зовнішності й не очікувала настільки агресивного випаду. Після серії безперервних ударів вона просто не змогла чинити опір, через що зрештою пустила дві скупі сльози безпорадності.
Ю Жубін зітхнула й потерла перенісся.
Виникло таке специфічне відчуття, наче її власна дитина виявилася занадто задиристою й довела чуже дитя до сліз.
Лу Дзіньці навіть поспішила виправдатися в їхньому спільному чаті.
[Лу Дзіньці]: Я просто занадто перехвилювалася й одразу виклалася на повну...
А потім випадково довела бідну дівчину до сліз своїм репом.
[Чи Нвань]: Вау, і що, ти пішла втішати її після цього?
[Лу Дзіньці]: Звісно, я намагалася її втішити, але чому вона взагалі відмовилася зі мною розмовляти?
[Джов Дзюньвень]: Головне, що ти спробувала, а якщо вона відмовилася — то й грець із нею. Це чесна конкуренція, твоєї провини тут немає, не забивай собі голову дурницями
[Тань Сі]: Може, через сором? Я бачила, що перед початком вона ставилася до тебе як до маленької дівчинки й намагалася підколювати
[Лу Дзіньці]: Ну маленька дівчинка то й маленька дівчинка, до чого тут узагалі сором?
[Лу Дзіньці]: То мені наступного разу треба стримувати свої сили?
[Ю Жубін]: Ні за що, це змагання, твоя мета — кубок переможця, тому викладатися на повну — це єдиний правильний шлях
Вона змусила суперницю плакати суто завдяки власній майстерності, то в чому ж тут її провина?
Це справжня битва, тому треба демонструвати силу й упевнено йти до кінця!
[Лу Дзіньці]: Але чому вона все-таки розплакалася? Чому не дозволила мені її втішити? Ну чому?
Знову почалося, нескінченні «чому» від їхньої головної чомучки знову повернулися!
[Ю Жубін]: 【До побачення.JPG】
…
Концерт був уже на носі, і всі учасниці гурту провели колосальну роботу під час підготовки до виступу. Вони щодня виснажливо репетирували, прагнучи подарувати фанатам бездоганне шоу.
Дата концерту якраз випадала на вихідні, коли «Хваяо» не працює. Ю Жубін заздалегідь поцікавилася у Тан Ханьцьов, чи зможе та прийти, і навіть особисто вручила їй квитки, на що Тан Ханьцьов пообіцяла обов'язково бути присутньою.
Окрім того, Ю Жубін передала квитки Хань Вей та Вень Юлань. Хань Вей, згадавши, що того дня їй доведеться весь час перебувати поруч із Тан Ханьцьов, через що Вень Юлань залишиться без компанії, вирішила дістати ще один додатковий квиток для Хво Баоер, аби та склала компанію Вень Юлань.
Дві палкі шанувальниці Тан Ханьцьов в одному місці — ідеальний розклад.
День концерту пролетів як одна мить, у залі панував повний аншлаг. Фанати, сповнені шаленого піднесення та нетерпіння, сиділи на своїх місцях із лайтстіками та банерами в руках.
Тим часом учасниці «Дівчат першої мрії» перебували за лаштунками, де їм наносили макіяж та допомагали змінити сценічні костюми.
У Ю Жубін був запланований сольний номер, для якого їй належало переодягнутися в інше вбрання — білу футболку в поєднанні з чорною короткою спідницею та чорними черевиками. Одразу після сольного виступу йшов загальний танець усього гурту, тому цей костюм доводилося використовувати дві партії поспіль.
Проте коли нарешті підійшов час її сольного виступу й переодягання, менеджер раптом приніс одяг, який вона жодного разу не міряла під час репетицій — надзвичайно вільну білу блузу з екстремально відкритими плечима.
Варто було їй лише вдягнути її, як за найменшого необережного руху блуза починала карикатурно сползати з обох плечей, оголюючи короткий топ-бандо під нею. При цьому всі ґудзики на блузі були застебнуті наглухо, не залишаючи жодного зайвого вирізу, наче цей одяг був спеціально створений для того, аби вона весь час грала на сцені в цю гру зі сповзанням тканини.
Це несло виразний відтінок навмисної, вульгарної сексуальності.
Ю Жубін із речами в руках просто заніміла.
Якщо вона вийде в цьому виступати, їй доведеться одночасно думати і про хореографію, і про те, як утримати одяг на тілі?
До того же її після цього фанати легко могли звинуватити в навмисному продажу тіла.
Менеджер лише заявив: «Це рішення керівництва компанії, тому вдягайся й не сперечайся. Зрештою, хіба не ти в нас відповідальна за сексуальність у колективі?»
Хіба одяг такої учасниці не має бути максимально відвертим?
Ю Жубін в'їдливо заперечила: «Я лідерка команди, яка сперечається, хіба я не повинна підійти і влаштувати всім виставу сперечання? »
А заодно продемонструвати, як за допомогою важеля перевернути Землю.
Менеджер додав: «У будь-якому разі іншого одягу немає, у тебе немає вибору. Твій вихід уже за лічені хвилини, тож ворушися скоріше».
Ю Жубін лише коротко хмикнула.
Чудово, то ось що вони для неї приготували.
Навмисно підсунули цей костюм прямо перед виходом на сцену, адже розрахували, що заради своїх фанатів вона в будь-якому разі вийде до зали.
Яка ще в біса відповідальна за сексуальність, хіба це означає, що треба носити подібний непотріб!
Що це взагалі за паршива контора така — ця «Гванїн»?!
Бажаю їм якнайшвидшого банкрутства!
Ю Жубін більше не стала витрачати слова: глядачі чекали на неї, тож довелося швидко переодягнутися й рушати до сцени.
У залі світло прожекторів в одну мить сфокусувалося в самому центрі сцени, підйомна платформа почала повільно рухатися вгору, і серед глядацьких трибун спалахнув шквал оглушливих криків, миттєво розпалюючи атмосферу до максимуму.
Тан Ханьцьов, перебуваючи в напівтемряві глядацької зали, мовчки спостерігала за тим, як силует Ю Жубін з'являється в променях світла. Її очі засяяли яскравіше за ранкові зорі, а серце мимоволі забилося значно швидше.
Вона з нетерпінням чекала на виступ Ю Жубін, чекала на кожну секунду її появи.
Проте дуже швидко вона помітила неладне: Ю Жубін на сцені змушена була розриватися між виконанням складних танцювальних елементів та постійним підтягуванням тканини, яка невпинно сповзала з її плечей, через що дівчина виглядала вкрай знервованою.
Цей одяг... абсолютно їй не підходив.
Шанувальники поруч також почали стиха обговорювати її костюм, адже вся їхня увага була прикута до блузи, що раз у раз падала донизу.
Погляд Тан Ханьцьов ставав дедалі похмурішим, а сама вона повністю замовкла.
Хань Вей, дивлячись на Ю Жубін, спокійно відчуваючи гнітючу атмосферу, що виходила від її начальниці, і стримано поправила окуляри.
Вона подумки вже приготувалася до того, що сьогодні їй доведеться затриматися на роботі допізна.
------(Перекладач має що сказати)------
Вони нариваються
1. Цінхуа (Tsinghua) та Пекінський університет (Peking University) — це два найпрестижніші, топові університети Китаю .