Оскільки цей сон виявився занадто реалістичним і ніяк не виходив у неї з голови, Тан Ханьцьов не спала пів ночі. Наступного дня вона все ще була досить приголомшена і надіслала повідомлення Ю Жубін, суворо заборонивши їй ставати важелем.
Заборонила ставати важелем у такі моменти.
А потім додала ще одне речення.
[Цукерка]: Поводься як нормальна людина
Бути людиною — це чудово, не треба перетворюватися на важіль, та ще й з викарбованим написом «істина».
Вона відклала телефон і сіла на край ліжка, важко зітхнувши.
Вона відчула, що її потяг до Ю Жубін став занадто сильним.
Відтоді як вона усвідомила свою закоханість, вона всіма способами приймала її зближення й навіть шукала будь-які приводи, аби зробити ці дотики ще інтимнішими.
Точнісінько як закохана пара, яка думає лише про те, як бути разом і як стати ще ближчими одне до одного.
Проте вони не були парою. Особливість їхніх стосунків була унікальною, такою, якої не могло бути в інших людей. Між ними стояла система, їх пов'язували два різні світи, і через це їхня увага та почуття одне до одного були значно сильнішими, ніж до будь-кого іншого, що навіть призводило до інтимних вчинків, властивих лише закоханим.
І за все це слід було «подякувати» системі.
Аби протистояти системі, ступінь їхньої близькості зростав із кожним днем, і тепер вони вже практично підійшли до глибшого фізичного контакту.
Сказати, що вона не раділа цьому, було б брехнею.
Вона хотіла отримати Ю Жубін, хотіла бути для неї єдиною й неповторною, тією, з якою ніхто не зрівняється, хотіла, аби та назавжди залишилася поруч із нею.
Це прагнення вчора, після того як Ю Жубін погодилася на нульову дистанцію, миттєво злетіло до свого максимуму й більше не опускалося.
Ю Жубін була згодна.
Але вчора вона лише тішилася цій радості, упустивши з очей одне дуже важливе питання, яке раптом спало їй на думку тільки зараз.
— "Коли людина погоджується на стосунки нульової дистанції з тобою, чи не означає це, що ти їй подобаєшся?"
Чи не може бути так, що Ю Жубін... також кохає її?
Коли це запитання раптом виникло в її голові, вона на мить заціпеніла, і всередині неї миттю спалахнуло почуття шаленої радості. Проте, тверезо поміркувавши кілька хвилин, вона зрозуміла, що відповідь була одна: вона не знає.
Оскільки їхні стосунки мали свою специфіку, саме безліч різних обставин привели їх до сьогоднішнього стану, і найголовніше — у цьому світі в Ю Жубін була лише вона одна.
Ця винятковість змушувала Ю Жубін покладатися на неї, виявляти безмежну близькість і виділяти її серед інших людей, але чи могло це змусити Ю Жубін закохатися в неї...
Вона не знала.
Чи кохає її Ю Жубін?
Вона згадала всі вчинки Ю Жубін щодо неї.
Це було близько до поведінки закоханих, але... причини, якими Ю Жубін пояснювала свою ніжність, завжди були настільки логічними й обґрунтованими, що з ними неможливо було посперечатися — залишалося лише погодитися з її правотою й більше не замислюватися над цим глибше.
Тан Ханьцьов узяла телефон, провела пальцем по екрану, гортаючи історію чату вгору, повернулася до їхньої вчорашньої розмови й зупинила погляд на повідомленні Ю Жубін.
— "Поки це допомагає боротися проти системи, я згодна на все, я абсолютно на все готова"
Цей рядок був учорашнім поясненням Ю Жубін, чому вона згодна на нульову дистанцію.
Тепер, дивлячись на ці слова знову, Тан Ханьцьов здалося, що вони є прямою відповіддю на її внутрішнє запитання.
— "Чи кохає мене Ю Жубін?"
— "Ні, вона просто хоче протистояти системі".
Вона була наполегливою та впертою дівчиною. Заради боротьби з системою вона була здатна на все, навіть добровільно померла двадцять чотири рази поспіль, тож віддати своє тіло, мабуть, не було для неї проблемою.
Зрештою, вона сама була красунею, виглядала цілком привабливо, не викликала відрази й добре до неї ставилася, тож чому б і не переспати з нею?
Подумавши про це, Тан Ханьцьов миттєво згадала іншу деталь — під час їхньої найпершої зустрічі Ю Жубін ні з того ні з сього заговорила про купівлю кусачок для нігтів.
Тоді вона ще здивувалася, адже нігті на руках дівчини були зовсім не довгими, то навіщо їх підстригати.
І лише зараз, згадуючи це, вона зрозуміла суть.
Ті кусачки... Ю Жубін планувала використати зовсім не для себе, а для неї.
Ю Жубін тоді, ймовірно, дійсно серйозно думала про те, аби віддатися їй.
І те, що вона поводилася так при першій же зустрічі, знаючи її характер, точно не свідчило про її легковажність. Це стовідсотково було тиском системи. Вона була бунтаркою, яка не терпіла тиску: чим сильніше на неї тиснули, тим запекліше вона опиралася.
Тож вона робила це заради системи — як першого разу, так і тепер.
Але точно не через кохання до неї.
Тан Ханьцьов переконала себе цим поясненням. Вона притиснула долоню до чола, відчуваючи легке роздратування й безпорадність — їй не хотілося, аби Ю Жубін погоджувалася на нульову дистанцію лише через систему, але водночас вона не могла відмовитися.
Якщо відкинути її власні егоїстичні бажання, це все ж таки була жертва, на яку Ю Жубін йшла заради боротьби з системою, допомагаючи їй назавжди вирватися з-під контролю, тому вона не мала права відступати зараз.
Система була наче ніж, приставлений до її попереку, і лише рухаючись уперед, вона могла вчасно уникнути удару цим лезом у своє тіло. Якщо вона відступить, наслідки будуть жахливими, а весь опір Ю Жубін виявиться марним і втратить будь-який сенс.
Після холодного аналізу ситуації вона дійшла висновку, що кохана людина її не кохає. Тан Ханьцьов знову зітхнула й вирішила змінити хід думок, заспокоюючи себе: «Та байдуже, добре вже й те, що вона згодна на близькість».
Тільки ставши ще ближчими, можна відкрити шлях для нескінченних можливостей.
У будь-якому разі, поки вона поруч із нею, ніхто не посміє торкнутися навіть пасма її волосся.
У цей момент у нижній частині екрана вигулькнуло сповіщення про нове повідомлення — це була відповідь від Ю Жубін.
Палець Тан Ханьцьов різко ковзнув по дисплею, і всі попередні записи миттю пролетіли перед її очима, швидко опустивши чат до самого низу.
[Ю Жубін]: ?
[Ю Жубін]: Та чого одразу «поводься як нормальна людина»? Ти кажеш так, наче я скоїла якийсь злочин!
Отримавши ці два повідомлення, Ю Жубін була повністю приголомшена.
Якби це був хтось інший, вона б інстинктивно заперечила.
Що не так із важелем? Важіль теж має свою гідність, з якого дива їй забороняють ним ставати? Чи вони тут що, зневажають важелі?
Але оскільки це була Тан Ханьцьов, весь її войовничий дух миттєво випарувався.
Проте що це взагалі означає — «поводься як нормальна людина»? Її що, збираються відправити до в'язниці на перевиховання???
Невдовзі Тан Ханьцьов надіслала відповідь.
[Цукерка]: Ти таки скоїла
[Ю Жубін]: ?
[Ю Жубін]: 【Мем із здивованим темношкірим хлопцем.JPG】
[Ю Жубін]: 【Братику, висловлюйся чіткіше.JPG】
[Цукерка]: Ти раптово заявилася в мій сон, перетворилася на важіль і через це змусила мене не спати пів ночі
Ю Жубін із телефоном у руках знову заціпеніла, проте вся її увага миттєво прикувалася до другої частини речення — «не спати пів ночі». Вона зовсім забула розпитати, що ж це був за сон, і поспішила якнайшвидше визнати провину.
[Ю Жубін]: Вибач, це була моя вина. Я точно стану кращою людиною.
[Ю Жубін]: Я більше ні за що в житті не прийду у твої сни як важіль, тому ти обов'язково маєш добре відпочити!
[Цукерка]: У реальності ставати важелем теж заборонено
[Ю Жубін]: ......
[Ю Жубін]: Мені здається, я ще не досягла такого рівня духовного розвитку, аби вміти перетворюватися на важіль?
Хоча вона зазвичай трохи вперта, не можна ж припускати, що вона зміниться лише через це! Що це за сон, Янь-шень*1? Тінь така глибока?
Якраз коли вона збиралася запитати Тан Ханьцьов, що саме їй наснилося, Тан Ханьцьов надіслала ще одне повідомлення.
[Цукерка]: Якщо в тебе з'явиться людина, яка тобі подобається, ти обов'язково маєш розповісти мені
Ю Жубін поглянула на екран і кілька разів кліпнула очима.
У мене вже є така людина, і це ти.
Але хіба вона наважиться сказати про це вголос? Поки що ні.
Тан Ханьцьов ставилася до неї неймовірно добре, проте ця турбота почалася ще відтоді, як вони відкрили свої карти й стали справжніми подругами, і продовжувалася до сьогодні.
Оскільки вона була зовсім одна в цьому світі, Тан Ханьцьов дбала про неї, стала її подругою та родиною, беззастережно прощаючи їй будь-які витівки.
Обставини їхньої зустрічі, знайомства та взаєморозуміння були занадто специфічними, тому вона не наважувалася робити поспішні висновки про їхні стосунки, називаючи це коханням.
А що як?
Що як це всього лише її власні ілюзії?
Хіба тоді між ними не виникне незручність? І вони більше не зможуть, як сьогодні, ділитися абсолютно всім і робити все, що заманеться?
Ю Жубін налила собі склянку води й зробила ковток, аби трохи заспокоїтися.
[Ю Жубін]: Без проблем
[Ю Жубін]: А ти допоможеш мені її завоювати?
[Цукерка]: Якщо цей вибір мені не сподобається, я не буду тобі допомагати
[Ю Жубін]: О, тоді мені доведеться знайти когось, хто тобі стовідсотково сподобається
А коли мій вибір зупиниться безпосередньо на тобі, цікаво, чи погодишся ти тоді?
З іншого боку екрана Тан Ханьцьов, дивлячись на ці слова, почала відповідати значно повільніше.
Окрім неї самої, вона ніколи не схвалить жодну іншу кандидатуру.
— "Я хочу, аби ти кохала саме мене".
Вона сховала цю фразу глибоко в серці, а її пальці торкнулися клавіатури.
[Цукерка]: Добре, тоді я з нетерпінням чекатиму
Подивимося, хто саме зможе завоювати твоє серце, і в чому саме я буду поступатися цій людині.
…
Коли Ю Жубін закінчила зйомки в реаліті-шоу, на годиннику було вже близько восьмої вечора, а трансляція програми «Три дні й три ночі» якраз сьогодні повністю завершилася.
Популярність СР «Кисло-солодка рибка» злетіла до небес, а слава Богині Вроди Тан Ханьцьов також стрімко зростала й упевнено трималася на піку. Окрім того, команда шоу випустила як окремий бонус повну версію моменту в літаку, де вона читала для Ю Жубін англійський текст, що стало справжнім нещадним випробуванням для всіх аудіофілів.
Поціновувачі красивих голосів сьогодні просто не мали шансів урятуватися.
Ю Жубін сиділа в машині й гортала стрічку Weibo. Дивлячись на захоплені писки користувачів мережі, вона подумки покликала систему 008, аби поцікавитися поточним показником сяйва Тан Ханьцьов.
008 подивився на екран і відповів: [Наразі рівень сяйва досяг 66 балів.]
Ю Жубін здивовано підняла брову: О, це дуже непогано.
Поки є рух уперед, усе йде чудово.
Залишилося дотиснути ще тридцять чотири бали, і Тан Ханьцьов отримає німб головного героя, назавжди звільнившись від контролю системи! І її бунт завершиться повною перемогою!
008, подумки записуючи різні дані, нагадав їй: [Не поспішай радіти завчасно.]
[Подумай краще про себе.]
Якщо показник сяйва подолає позначку у сто балів, Тан Ханьцьов дійсно вирветься з-під контролю системи, проте яке відношення це має до самої Ю Жубін?
Поки система продовжує існувати, Ю Жубін ніколи не зможе уникнути її юрисдикції. Особливо враховуючи, як зухвало вона руйнувала системні правила, шукала лазівки в алгоритмах і змусила іграшковий світ пані Богині повністю зійти з початкової траєкторії.
Щойно пані Богиня зверне увагу на цей світ, вона стовідсотково не уникне жорстокого покарання.
Радіючи за Тан Ханьцьов, 008 усе ж сподівався, що дівчина почне більше думати й про власну долю.
Ю Жубін лише легко посміхнулася: Треба жити теперішнім моментом і не надто забивати голову майбутнім, інакше жити стає зовсім некомфортно.
Що саме вдіє пані Богиня — це суцільна невідомість, і якщо навіть 008, як внутрішній працівник системи, нічого про це не знає, то звідки про це знати їй?
Прорахувати це неможливо, а отже, краще просто якісно виконувати поточну роботу.
Вирішувати проблеми будемо по мірі їхнього надходження: коли прийдуть вороги — зустрінемо зброєю, коли прийде вода — перегородимо землею.
І тут 008 раптом поставив запитання, яке влучило прямо в саму душу.
[А що як... тебе просто назавжди виженуть із цього світу?]
------(Перекладач має що сказати)------
Так збіглося, що відразу у двох наших проєктах герої в невизначених стосунках. Як то кажуть, Айм сик оф зис (I'm sick of this)!
1. 顏神 (Yán shén) «Богиня краси» або «Божество зовнішності» (від кит. 顏 yán — обличчя, зовнішність; 神 shén — бог, божество) — це інтернет-сленг, яким називають людину з ідеальною, неймовірно привабливою зовнішністю, що викликає захоплення та поклоніння у оточуючих.