Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 4 - Пані Тан, давайте познайомимося заново

Прочитано 0% главы

— Неслухняна лялька.

Ю Жубін знову з неприязню насупила брови, дивлячись на цю примітку.

Це була нотатка, яку оригінальна головна героїня зробила для Тан Ханьцьов.

Вона не розуміла, які почуття змусили її встановити таку примітку для неї. Вона також гадала, чи не є головна героїня тією, хто таємно керувала Тан Ханьцьов, як маріонеткою, чи не є вона мозковим центром цих систем?

Але відповіді вона не отримала. Система не роз'яснила її сумнівів, не сказала «це не твоя справа» і просто промовчала. Після того як вона посперечалася з нею, система більшу частину часу була тиха, як миша, і не шукала проблем.

Тому вона могла бути впевнена, що оригінальна героїня точно не була такою невинною, як у сюжеті. Якою б не була ситуація, вона, мабуть, біла зовні, чорна всередині1! Якщо оригінальна героїня справді ляльковод, тоді вона просто божевільна біла зовні, чорна всередині — адже хто буде змушувати інших створювати собі ж проблеми?

Забагато вільного часу!

Проте цю примітку варто було б змінити, тільки Ю Жубін ще не придумала, на що саме. Зазвичай вона складала нотатки, виходячи з характеру людини, тому вирішила поки що почекати. Вона хотіла краще пізнати Тан Ханьцьов, перш ніж вирішувати, на що змінити.

Вона відповіла на дзвінок, і коли Тан Ханьцьов запитала її, де вона, чесно відповіла: «У лікарні».

Вона подивилася на заповнений людьми вхід, і додала: «Біля входу».

Тан Ханьцьов поцікавилася назвою лікарні, потім сказала їй почекати хвилинку й пообіцяла негайно її забрати.

……

Ю Жубін безтурботно стояла біля входу в лікарню й чекала, як раптом побачила, як здалеку зупинився дорогий розкішний автомобіль. Двері автомобіля відчинилися, і з нього вийшла висока жінка.

Погляд Ю Жубін вмить був прикутий до неї.

Темне коричневе довге волосся, яке спадало хвилями, витончені риси обличчя, які викликали захват, струнка фігура з округлістю попереду і позаду. Під світло-сірою довгою сукнею, яка здіймалася як дим або туман, ховалися прямі і довгі ноги, на білих, як нефрит, ногах були чорні замшеві туфлі на високих підборах. Вона випромінювала видатний і сліпучий темперамент, сяяла, ніби богиня, що спускається з небес, і йшла до натовпу смертних.

Навіть якщо Ю Жубін вже бачила її в спогадах оригінальної головної героїні, зараз вона все одно не могла не вигукнути — зовнішність Тан Ханьцьов справді настільки досконала, що схожа на витвір мистецтва, захований за скляною вітриною, яким люди можуть лише здалеку милуватися.

Чи красива зовнішність Ю Жубін? Звісно, ця відповідь безперечна.

Але найпрекрасніша істота в цьому світі — це не вона, а Тан Ханьцьов.

Як і більшість другорядних жіночих персонажів у любовних романах, вони мали вигляд божества, з чудовим та неперевершеним сімейним походженням, у цих аспектах вони набагато перевершували головну героїню. Але вони програють, бо сліпо закохані лише в головного героя.

І минуле життя Тан Ханьцьов було втрачене через систему.

Погляд Ю Жубін перемістився вгору і зупинився на голові Тан Ханьцьов, де пливли три червоні, надзвичайно помітні літери — «БАГ».

Від цього Ю ЖуБін двічі тихо засміялася подумки.

Вона сказала, що не буде лагодити, тож не буде лагодити, яка користь від такої кількості наворотів? Якщо вона допоможе відновити, вона відрубає собі голову і віддасть системі, щоб та грала нею у футбол!

Потім вона побачила, як позначка «БАГ» над головою Тан Ханьцьов двічі блимнула і зникла сама собою.

Тан Ханьцьов зупинилася перед нею, спокійно зустрічаючи погляди, які кидалися звідусіль, відкрила губи і запитала: «Ви були в лікаря?»

Ю Жубін кивнула: «Так».

Тан Ханьцьов знову запитала: «І що він сказав?"»

Ю Жубін дуже спокійно сказала: «Лікар сказав, що в мене тверді зуби».

Тан Ханьцьов: «......»

Тан Ханьцьов легенько кашлянула: «Я відшкодую вам медичні витрати».

«У цьому немає потреби, — сказала Ю Жубін, — цей удар пані Тан, ніби від богів, був надзвичайно гарним. Він зробив мене бадьорою і розслабленою, вилікувавши мої хронічні хвороби».

Система не змогла стримати себе і видала звук: [Вона вдарила людину, а ви підлизуєтеся до неї?]

Ю Жубін: Вона вдарила Ю Жубін, яке це має відношення до мене, Ю Бужубін?

[…]

[Не дозволено підлабузнюватися до неї] — різко наказала система.

Ю Жубін: О? Тобі це не подобається?

[Так, мені це не подобається.]

Ю Жубін: Тоді все гаразд. Мені зручно, якщо тобі незручно.

Щоб довести цю систему до сказу, вона миттєво вирішила стати першою собако-лизем2 Тан Ханьцьов!

Новий підлабузник Ю Жубін засміялася, ніби весняний вітерець: «Я настільки рада, що навіть хочу оплатити ваші медичні витрати на знак подяки».

Тан Ханьцьов розгубилася на мить: «Що за хронічні хвороби?» Як так вийшло, що вона не знала, що в Ю Жубін є якась чарівна хронічна хвороба?

Ю Жубін дуже серйозно сказала: «Сліпота».

Тан Ханьцьов: «…?»

Ю Жубін зітхнула, її обличчя було сповнене болю: «Якби я не була сліпою, то чому б я мало не закохалася в Цьов Юньлі?»

Вона дуже хотіла попросити оригінальну головну героїню негайно почати самоаналіз з цього приводу.

Тан Ханьцьов на секунду розгубилася, її збентежений погляд оглядав її з ніг до голови.

Зовнішність людини перед нею залишалася незмінною, але вона відчувала величезне почуття відчуженості. У попередньому житті вона неодноразово підставляла Ю Жубін, тому її розуміння Ю Жубін було достатньо глибоким. Вона знала Ю Жубін навіть краще, ніж Цьов Юньлі.

Вона відчула, що ця Ю Жубін перед нею змінилася, і змінилася дуже... дуже сильно.

Ю Жубін, яку вона пам’ятала, була ніжною і слабкою, вона ніколи не говорила б так, це було як падіння образу.

Тан Ханьцьов не втрималася і запитала: «Ти — Ю Жубін?»

«Ні», — Ю Жубін одразу заперечила.

Тан Ханьцьов здригнулася всім серцем.

Ю Жубін спокійно представилася: «Я — Ю Бужубін».

«Нова версія мене, що попрощалася з минулим».

Ю Жубін спокійно подивилася на неї: «Пані Тан, давайте познайомимося заново».

Тан Ханьцьов: «......» Вона раптом подумала про те, щоб відправити її до невролога, що ж робити?

Тан Ханьцьов помасажувала перенісся, дедалі більше відчуваючи, що ця Ю Жубін не була дуже серйозною, але вона не могла знайти правильні слова, щоб запитати. Вона сама була відродженою і мала спогади з попереднього життя, але вона не могла гарантувати, що Ю Жубін також. Поспішне питання спричинило б багато непотрібних проблем.

Можливо, Ю Жубін справді отямилася після її ляпаса, і її характер сильно змінився. Або... вона вже не Ю Жубін.

Тан Ханьцьов не могла не думати: якщо людина перед нею справді не та сама Ю Жубін, то чи пов’язана ця Ю Жубін з таємничою силою, що стримувала її в попередньому житті?

Тан Ханьцьов зиркнула на неї і побачила, що її погляд чистий, а на обличчі усмішка. Вона дивним чином здавалася трохи слухняною.

Ну, добре, потім буде багато часу, щоб за нею поспостерігати.

Тан Ханьцьов видихнула і безпорадно повернулася до машини: «Сідайте, я відвезу вас додому».

Але її раптом зупинила людина позаду: «Пані Тан, можу я поставити одне запитання?»

Тан Ханьцьов зупинилася, обернулася і подивилася на неї: «Запитуй».

Ю Жубін, дивлячись у її красиві очі: «Ти справді більше не любиш Цьов Юньлі?»

Тан Ханьцьов здивовано підняла брову і щиро відповіла: «Справді».

Ю Жубін пильно дивилася їй в очі, перепитуючи: «Навіть трішечки?»

Тан Ханьцьов впевнено відповіла: «Ні».

«Дуже добре, — Ю Жубін вигнула очі, дуже радісно посміхнулася. — Тоді я можу бути спокійною».

Тан Ханьцьов: «…?» Що тебе так заспокоїло?!

Ю Жубін продовжувала невинно й щиро посміхатися, легко змінюючи тему: «Як ваш лоб?»

Тан Ханьцьов кліпнула очима: «Все гаразд».

Ю Жубін продовжила посміхатися, дивлячись на неї з поглядом, повним ніжності.

Допоки Тан Ханьцьов не подобається головний герой-покидьок, вона може без жодних сумнівів наваляти йому!!!

……

Цьов Юньлі знову визнав свою поразку.

Тому що Цьов Хайнін знову використав свого брата, погрожуючи йому, щоб він або визнав свою провину, або поступився місцем.

Цьов Юньлі не міг покинути «Фентін Ентертейнмент», і навіть якщо він не хотів, йому довелося стиснути зуби і терпіти.

Коли Цьов Хайнін обговорював з Цьов Юньлі, як визнати свою провину, зайшов секретар Цьов Хайніна і передав йому документ — адвокатський лист, надісланий сім'єю Тан.

Від імені Тан Ханьцьов вони подали позов проти Цьов Юньлі за порушення її особистої безпеки і перерахувала низку компенсаційних витрат, загальна сума яких сягнула аж… п'яти мільйонів.

Тан Моюань взяв цю справу під свій контроль, привівши свою золоту команду адвокатів, які могли перетворити чорне на біле.

Ця справа, яка була щонайбільше справою про цивільну відповідальність, тепер зросла до п'яти мільйонів як компенсація.

Цьов Хайнін тихо загасив сигару і впав на м’який диван, потираючи брови від головного болю.

У цей момент він дуже хотів розірвати стосунки між батьком і сином.

Цьов Юньлі безпорадно вигукнув: «Тату…»

Цьов Хайнін: «Не, називай мене татом».

Навіть адвокатів Тан Моюаня підбурили, ти справді мамина знахідка!

Цьов Юньлі не те, щоб не чув про могутність команди адвокатів Тан Моюаня, але він не очікував, що його ненавмисний поштовх виллється у п'ять мільйонів.

Не те щоб їхня сім'я Цьов не могла дати п'ять мільйонів, просто ці гроші не було потреби давати. Це ж не його вина! Він лише... лише випадково штовхнув! Хто ж змусив Тан Ханьцьов вдарити Жубін?!

Тан Ханьцьов була надто смішною!

Цьов Юньлі з головним болем запитав: «То ми платимо?»

Цьов Хайнін холодно глянув на нього: «Ти посмієш відмовити?»

«Якщо не заплатиш зараз, то після суду це буде вже значно більше, ніж п'ять мільйонів».

Цьов Юньлі знітився, а потім почув, як Цьов Хайнін сказав: «Але так не піде, щоб тільки ми платили, їхня сім'я Тан теж має щось дати».

……

Тан Ханьцьов, схрестивши ноги, трималася невимушено й природно, підпираючи підборіддя рукою, а її грайливий погляд зупинився на людині поруч.

Ю Жубін сиділа скуто на іншому задньому сидінні, склавши дві руки акуратно на колінах, її постава була такою прямою, як у школярки.

Хоча вона й раніше сиділа в розкішних автомобілях у реальному світі, але вперше вона сиділа в такому, що одна лише подряпина може коштувати голови.

Заради своєї голови, вона не сміла ворухнутися.

Тан Ханьцьов легенько підняла палець, прикриваючи посмішку на губах: «Розслабся».

Ю Жубін похитала головою і праведно сказала: «Ні, я боюсь, що якщо ненавмисно пошкоджу вашу машину, то втрачу голову».

Тан Ханьцьов змінила позу, підперши щоку, і зацікавлено дивилася на неї. Вона мусила визнати, ця Ю Жубін несерйозна, але іноді з нею дуже весело.

Тан Ханьцьов заспокоїла її: «Розслабся, зламається, то й зламається».

Почувши це, Ю Жубін трохи розслабилася.

Тан Ханьцьов: «Все одно ця машина не моя».

Ця машина належить її Лао Тану, останнім часом вона просто використовує її для поїздок, якщо вона зламається, їй не потрібно буде платити, це все буде записано на рахунок Лао Тана.

Ю Жубін одразу підскочила з сидіння, її спина випрямилася, наче вона сиділа на голках.

Ю Жубін з серйозним обличчям сказала: «Тоді це ще гірше, що якщо власник автомобіля — дратівлива і нерозумна людина? Хіба це не створить вам проблем?»

Дядько Дон, який був за кермом, не зміг стриматися й кашлянув.

Тан Ханьцьов зиркнула на переднє сидіння, спокійно кивнула і сказала: «Дон Бо, не потрібно розповідати про це Лао Тану».

Дон Бо: «Гаразд, пані».

Ю Жубін: «......?»

Вона щойно наступила на хвіст тигру?!3

Якщо про це дізнається Тан Хетянь, то її голова точно зникне, незалежно від того, зламана машина чи ні!

Ю Жубін вмить змінила слова: «Звісно, якщо ця людина — Тан Дон4, то все зовсім інакше, бо я вірю, що Тан Дон — це, безумовно, мудрий і могутній, надзвичайно розумний, великодушний, елегантний і доброзичливий чоловік!»

Тан Ханьцьов замислилася на мить, знову оглянула її протягом трьох секунд і сказала: «Дон Бо, не давай Лао Тану знати, що я з нею бачилася».

«Сьогодні в цій машині не було такої людини, як Ю Жубін».

Ю Жубін була шокована: «???»

Тепер вона навіть не заслуговує на своє ім'я?

Багатим людям у цьому світі так важко догодити?!

Вона просто зробила жест, ніби застібає блискавку, і вирішила замовкнути.

...Мислення багатих людей справді важко зрозуміти.

----------(Автор має що сказати)---------

Ю-дитинча не змогла отримати ім'я від свого майбутнього тестя.

Не зрозумійте мене неправильно, усі, наша нова собака-лиз + фанатка кар'єри товаришка Ю Бужубін – серйозна людина!

[Дивлячись на маленьких милашок, які переглядають ці чотири розділи один за одним~]

Останні огляди трохи заплутані, я не наважуюся змінити попередній текст, і мені навіть доводиться хвилюватися, чи його заблокують… фу…

------(Перекладач має що сказати)------

Нарешті собака-лиз тут!!! Ха-ха-ха… Мені трохи незвично від цього терміну, але відмовлятися від нього не збираюся, адже це суть Ю-дитинча. Тож треба трохи звикнути)

1. 白切黑 (báiqièhēi) «Біла зовні, чорна всередині» — інтернет-сленг. 白 (bái) – «білий», символізує невинність і чистоту. 黑 (hēi) – «чорний», символізує зло, підступність. Цей термін описує людину, яка виглядає невинною і чистою, але насправді є злою і хитрою.

2. 舔狗 (tiǎngǒu) «Собака-лиз» — це популярний китайський інтернет-сленг, який використовується для зневажливого опису людини, яка низькопоклонствує, принижується і робить усе можливе, щоб догодити іншій людині. Слово «лизати» (舔) тут означає принижуватися, а «собака» (狗) підкреслює відсутність самоповаги.

3. 踩到老虎尾巴 (cǎidào lǎohǔ wěiba) «наступити на хвіст тигру» — це китайська ідіома, що використовується, коли людина випадково або свідомо провокує небезпечну, впливову або дуже чутливу людину, що може мати серйозні негативні наслідки.

4. 董 (Dǒng) «Дон» — це скорочення від 董事長 (dǒngshìzhǎng), що означає «голова правління» або «голова ради директорів».

Предыдущая главаСледующая глава