Вода з шумом лилася вниз, розбризкуючись по білій сорочці Ю Жубін. Вона оперлася обома руками на край умивальника, пильно вдивляючись у своє відображення в дзеркалі.
– Усе знову почалося з того самого місця, на тридцять хвилин назад.
Це вже двадцять третій раз, коли вона переживає той самий момент після стрибка.
«Прокляття…»
Вона тихо вилаялася.
Вона прожила двадцять дев'ять років і ніколи не думала, що одного дня відчує такий біль, коли хочеш померти, але не можеш!
Але хто міг очікувати, що, коли вона просто спала вдома, стане іншою людиною з тим самим ім'ям після того, як розплющить очі!
Раптом у її голові пролунав холодний механічний голос: [Ви все ще бунтуєте?]
Ю Жубін не відповіла. Після довгої паузи вона розвернулася і вийшла з ванної. Цього разу її кроки були спокійними, а вона сама — дуже впевненою.
Вона знову відчинила вікно, почуваючись абсолютно спокійно, і навіть знайшла час, щоб привітатися з Сю Дзаодзао, яка щойно повернулася: «Привіт».
Вона спокійно подивилася на Сю Дзаодзао, чия пам'ять була стерта: «А тепер я влаштую для тебе виставу».
Сю Дзаодзао здивовано запитала: «...Що за вистава?»
Ю Жубін: «Присідання на межі смерті».
Двадцять четвертий раз.
……
Час повернувся назад, шум води не стих, і людина в дзеркалі була цілою і неушкодженою.
Ю Жубін відчувала роздратування, у роті було неприємно, і вона інстинктивно хотіла щось пожувати, бажано солодке.
Вона інстинктивно потягнулася до своєї кишені, але, виявивши, що вона порожня, розчаровано видихнула. Потім розвернулася і, цього разу не йдучи до вікна, повернулася на своє місце, відсунула стілець, плюхнулася на нього і повільно сповзла вниз, ніби життя втратило для неї сенс.
Система знову заговорила: [Більше не бунтуєте?]
Ю Жубін з невдоволенням хмикнула, звертаючись до системи, яка її викрала: «Я просто втомилася стрибати і хочу перепочити. Не подобається?»
[…]
[Здайтеся. Ви зараз — центр цього світу, і будь-яка ваша смерть, окрім смерті в результаті нормального фіналу, лише поверне час назад, навіть якщо ви помрете тисячу разів.]
Ю Жубін глузливо скривила кутик губ: «Я хочу додому, дякую».
[Навіщо повертатися? Тут ви матимете неймовірно яскравий ореол суперзірки, отримаєте любов найкращого чоловіка, створите найщасливішу родину і станете справжнім переможцем по життю. Хіба це не чудово?]
Ю Жубін глузливо підняла брови: «Найкращого чоловіка? Ти про того смердючого ідіота, який після весілля морально знущався зі своєї дружини, зраджував під прикриттям любові, сам спав з кількома жінками, але вимагав від героїні зберігати для нього цноту?»
Тридцять хвилин тому її незрозуміло як закинули в це тіло, і вона стала головною героїнею цього світу. Потім їй насильно впровадили сюжет. Персонаж чоловічого головного героя, Цьов Юньлі, залишив у неї лише враження, що він огидний ідіот.
Якби такого героя зняли в серіалі, то зараз його б точно захейтили в трендах, і атака коментарів не припинилася б.
Вона навіть підозрювала, що Цьов Юньлі став головним героєм завдяки зв’язкам його родини.
Нехай краще вона помре тисячу разів, ніж буде кохати такого ідіота. Десять мільйонів разів — теж можна.
«І це ви називаєте найкращим? — Ю Жубін цокнула язиком і ввічливо запросила: — Ходи, ти, ти заслуговуєш на це прекрасне кохання».
Система, здавалося, ще не зустрічала такого неслухняного користувача, тому замовкла на деякий час, а потім продовжила: [Час у реальному світі зупинено для носія. Будь ласка, носію, негайно почніть виправляти «БАГ» — другорядний жіночий персонаж Тан Ханьцьов. Після завершення виправлення ви зможете повернутися в реальний світ і отримати багатство цієї героїні.]
Ю Жубін: «Виправ пердіння, це ж пограбування».
У сюжеті вона бачила, що життя другорядної героїні Тан Ханьцьов було під контролем системи. Як маріонетка, вона грала роль злої лиходійки. Нарешті її самосвідомість пробудилася, і оскільки в системі стався збій, вона успішно вирвалася з-під контролю і поклала край своєму абсурдному життю самогубством.
Спогади в її голові підказували, що Тан Ханьцьов щойно розірвала срібний ланцюжок на голові після того, як вдарила Ю Жубін. Це знову пробудило її самосвідомість, і тепер, діючи за власною волею, вона почала чинити опір головному герою та проявляти дружність до головної героїні.
Вона вважала, що самосвідомість Тан Ханьцьов була дуже доброю і привітною, вона мала власне уявлення про добро і зло та сильний дух опору. У ній взагалі не було жодних проблем. Коли вона побачила, як Тан Ханьцьов чинила опір системі аж до смерті, вона захотіла піднятися і аплодувати, щоб привітати її зі звільненням.
Якщо людина не може бути собою і мусить жити як маріонетка, то який сенс у такому житті?
«БАГ»? Ця дурна система і була помилкою?
Вона незрозуміло як з'явилася, а потім без будь-якої причини змушує когось виправляти людину, яка абсолютно нормальна. Невже вона хоче, щоб Тан Ханьцьов знову стала злісним другорядним персонажем і змушувала головну героїню страждати?!
Чи ця система має якусь мазохістську схильність?!
І щоб заволодіти статками другорядної жіночої ролі, хіба це не звичайне пограбування?
Нізащо, у неї ще є базові моральні засади.
[Прошу користувача розібратися. Якщо ви хочете повернутися додому, немає іншого шляху, окрім як виправити «БАГ». Якщо помилку не усунути за день, то вам доведеться залишитися в цьому світі ще на день. Якщо помилка ніколи не зникне, то вам доведеться залишитися в цьому світі назавжди.]
Вона навіть не боялася смерті, тож невже вона все ще боялася б залишатися в цьому світі?
Ю Жубін розвалилася на стільці, виглядаючи як людина, яка з усім змирилася, і безстрашно заявила: «Не буду виправляти. Якщо не подобається, приходь і вбий татка».
[…]
Система нічого не зробила, і Ю Жубін була впевнена, що вона нічого і не зробить.
Після того, як їй насильно впровадили сюжет, їй також надали загальну інформацію. Виявилося, що існує не одна система, а ціла низка різновидів, які підбираються залежно від ситуації господаря.
Оскільки її завдання полягало у виправленні помилки, їй дісталася допоміжна система. Вона абсолютно марна, окрім того, що допомагає їй перетворити Тан Ханьцьов назад у злісного другорядного персонажа, і не має функцій для додаткового покарання носія, як некомпетентний наглядач.
Потім система просто змінила тактику і почала механічно повторювати в її голові: [Прохання до користувача негайно виправити «БАГ» Тан Ханьцьов, прохання до ведучого негайно виправити «БАГ» Тан Ханьцьов… …]
Ю Жубін залишалася спокійною, дозволяючи цьому безупинно лунати в її голові, мов ретранслятор.
Дратує – то й нехай, це як вітерець, що лише пестить гору.
Система нав'язливо повторювала це близько десяти хвилин, безперервно надсилаючи повідомлення в її свідомість, а потім змінила його на інше: [Спосіб виправлення 1: Господарю, виявіть ініціативу, атакуйте впевненість Тан Ханьцьов, заперечуйте її самосвідомість, знищіть її психологічний захист, щоб дати системі час для виправлення.]
Атакувати, заперечувати, знищувати.
Вбити людину, зламавши її дух, от і все!
Ю Жубін нарешті ворухнулася, і в неї вселився «запальний старший брат»1: «Ні, не буду виправляти, забирайся!»
Система нарешті зупинила своє настирливе повторення і заохочувально сказала: [У цьому світі немає нічого неможливого–]
Ю Жубін: «...якщо я просто здамся».
Система: [Спокуса грошей не має меж. Можете відмовлятися зараз, але повірте: згодом ви зміните свою думку. Усі люди такі, як Ван Дзіндзе2.]
Ю Жубін: «Гав»3.
[...]
Система знову втратила дар мови: [Ви можете, будь ласка, не бути такою впертою?]
Ю Жубін: «Можу. Поверни мене додому, і я не буду з тобою сперечатися».
Система відразу заперечила: [Раджу вам здатися, ви не можете піти, не виконавши завдання.]
Потім Ю Жубін замислилася: «Але чому саме я? Невже причина лише в тому, що наші імена збігаються, чи не так?»
Система не визнала і не заперечила.
Тож Ю Жубін іронічно пішла на поступки: «Придумай спосіб, як мені повернутися, і я відразу ж візьму свій паспорт і піду змінювати ім'я. Я вже навіть придумала, як назвуся – "Ю Бужубін"4. Як тобі?»
Система: […]
[Не годиться.]
[Не виконаєте місію – не повернетеся.]
Ю Жубін не здавалася: «А де оригінальна власниця? Де людина, яка була в цьому тілі до мене? Нехай вона сама приходить і виправляє!»
Система безжально сказала: [Це не те, що ви маєте питати, вам просто потрібно виконувати завдання.] Блокуючи всі її надії на повернення.
Ю Жубін втратила інтерес спілкуватися з нею, її повіки ліниво опустилися. Вона розсіяно і невимушено подивилася на людину в дзеркалі, і її погляд нарешті зупинився на червоному сліді, який поступово зникав.
Згадавши про перетворення Тан Ханьцьов, у Ю Жубін раптом з'явилася ідея.
Оскільки ідіотська система наполягає на тому, щоб вона виправила Тан Ханьцьов, то вона навмисно не буде її слухати. Вона не тільки не виправлятиме її, а й допоможе Тан Ханьцьов стати кращою та впевненішою.
Вона рішуче буде сперечатися з цією ідіотською системою до самого кінця!
……
Дон Бо неквапливо керував машиною, що проїхала тихим передмістям і в'їхала у великі залізні ворота, що повільно відчинилися. Перед очима раптово з'явилася блискуча зелена галявина, а неподалік височів величний будинок, що займав величезну територію. Загальний стиль був простим і витонченим, а кожна його деталь була пронизана аристократичною атмосферою.
Автомобіль плавно зупинився біля входу. Не чекаючи, поки дядько Дон відчинить двері, Тан Ханьцьов сама вийшла. Телефон тихенько задзвонив, вона витягла його і побачила вхідний дзвінок від Ю Жубін.
Тан Ханьцьов зупинилася біля дверей машини і відповіла: «Слухаю».
Ю Жубін запитала: «Пані Тан, дозвольте запитати, чи є у вас зараз час?»
Її тон був зовсім іншим, ніж раніше. Тан Ханьцьов підняла брову: «Пізніше, мабуть, буде. Пані Ю, щось трапилося?»
Ю Жубін посміхнулася: «Тоді чи не могли б ви... позичити мені трохи, щоб його витратити?»
Тан Ханьцьов обміркувала її тон, зрозумівши, що він занадто відрізняється від попереднього, але не стала надто заглиблюватися в це і спокійно відповіла: «Тоді я зателефоную вам пізніше».
Ю Жубін ввічливо сказала: «Добре, дякую, пані Тан».
Тан Ханьцьов поклала слухавку, трохи підняла очі і побачила чоловіка, що стояв на сходах.
Чоловік був одягнений невимушено. У його чорному, блискучому волоссі ледь виднілися тонкі пасма сивини. На його обличчі проступали сліди мінливості часу, але неважко було помітити його прямі риси, і в молодості він, безсумнівно, був винятково красивим хлопцем.
Його темперамент був таким же стійким, як гора, він був гідний, і його ясні чорно-білі очі були такими ж гострими, як у орла, коли він дивився на неї з голови до ніг.
Тан Ханьцьов першою посміхнулася і вигукнула: «Вітаю, Голово Тан».
Тан Хетянь, побачивши синьо-фіолетовий синець на її лобі, раптом розлютився і важко хмикнув, повернувся і пішов усередину, кинувши фразу: «Ходімо зі мною!»
Тан Ханьцьов слухняно йшла за ним, мовчки чекаючи, коли до неї звернуться.
Тан Хетянь запитав: «Скажи мені сама, як ти це отримала?»
Тан Ханьцьов відповіла: «Цьов Юньлі штовхнув мене». Вона і не думала про те, щоб це приховувати.
Кроки Тан Хетяня зупинилися: «Чому він тебе штовхнув? Він думає, що може просто штовхнути мою доньку, коли йому заманеться?!»
Тан Ханьцьов також зупинилася і розповіла всю історію в усіх деталях, включаючи те, що вона ненавмисно вдарила Ю Жубін.
Тан Хетянь мовчки вислухав, і його обличчя поступово темнішало: «Абсурд!»
«За кілька днів заручини, а він ще йде "фліртувати" з іншими жінками! Як Цьов Хайнін виховував цього сина?!»
Саме під час їхньої розмови ззаду почулися гучні кроки,а потім пролунав глибокий чоловічий голос: «Тату, Сяо Цьов5».
Тан Ханьцьов обернулася, і її погляд раптом зустрівся з енергійним чоловіком.
Тан Моюань був одягнений у чорний костюм, його обличчя сіяло, широкі плечі та вузька талія, високий зріст, а дві стрункі ноги були обтягнуті костюмом, що ідеально сидів. Уся його постать випромінювала чарівність джентльмена.
Він зупинився поруч з Тан Ханьцьов, його тонкі золоті окуляри на переніссі ледь блищали: «Ви щойно говорили про те, що Цьов Юньлі фліртує з іншими?»
……
Далеко, на іншому кінці міста Лань, в одному з особняків родини Цьов, Цьов Хайнін розлючено розбив об підлогу чашку, що була в його руці, і, вказуючи на Цьов Юньлі, лаявся: «Дурниці! Хіба я так тебе вчив?!»
Він нервово ходив туди-сюди перед розкішним і просторим письмовим столом, відчуваючи, що на його голові з'явилося ще кілька десятків сивих волосин: «Ти що, не знаєш, як сильно Тан Хетянь обожнює Тан Ханьцьов?! Ти примудрився ображати Тан Хетяня заради якоїсь жінки, ти що, збожеволів?!»
Цьов Юньлі, дивлячись на уламки порцеляни біля своїх ніг, стиснув кулаки і твердо сказав: «Тату, я не люблю Тан Ханьцьов, і не хочу на ній одружуватися».
Цьов Хайнін зупинився, і його пронизливий погляд впився в сина: «Подобається?»
«Ти здатен міцно зайняти мою позицію? У тебе вже є право голосу в цьому колі? Без моєї та Тан Хетяня підтримки, звідки в тебе зараз узялася сміливість говорити про ці нереальні фантазії?»
Без абсолютної влади та здібностей не варто мріяти про те, щоб робити все, що заманеться, перед обличчям величезного капіталу.
«Поки ти не станеш таким, як Тан Моюань, — Цьов Хайнін роздратовано прикурив сигару. — Не смій тут мені патякати про "подобається", поки ти ніхто!»
Коли він подумав про Тан Моюаня, Цьов Хайнін відчув, як його зуби зводить від заздрощів.
Тан Хетянь багато років тому відійшов від справ, а його старший син Тан Моюань природно приєднався до «Корпорації Тан». З громовим натиском він придушив усі голоси невдоволення і своїм видатним талантом затвердив позицію та ім'я нового президента «Корпорації Тан». До сьогодні ніхто не сміє йти проти нього.
У нього також була сильна команда непереможних юристів, які ніколи не програвали жодної битви.
Обидва старші сини, але чомусь їхній нітрохи не такий успішний, як той від Тан Хетяня?
«Тату! — обурено виправдовувався Цьов Юньлі. — Це ви з мамою влаштували мені цей шлюб!»
Цьов Хайнін випустив дим, холодно глянувши на нього: «Справді? А я чомусь пам'ятаю, як хтось запанікував, коли почув, що я збираюся віддати його місце молодшому брату?»
Цьов Юньлі: «…»
Цьов Хайнін зітхнув, його гнів поступово стих, і тон став набагато м'якшим: «Я дуже радий, що у тебе є амбіції щодо влади. Але ти повинен знати, що вигода, яку тобі може принести Тан Ханьцьов, неможливо уявити, і та студентка цього тобі дати не зможе».
«Послухай батька, піди й вибачся перед Тан Ханьцьов. Ти їй дуже подобаєшся, вона довго не сердитиметься. Жінок просто треба вміти вмовляти».
«Що стосується тієї студентки, поговоримо про це, коли ти наберешся сил».
Цьов Хайнін видихнув дим і багатозначно сказав: «Юньлі, жінка, яка настільки віддано тебе любить, настільки багата і слухняна...»
«... легша в управлінні, ніж будь-що інше у світі».
Тому що вони вже засліплені коханням, і настільки дурні, що не можуть відрізнити правду від брехні.
З огляду на захоплення Тан Ханьцьов Цьов Юньлі, Цьов Хайнін був глибоко переконаний, що Тан Ханьцьов теж належить до лави дуреп — варто було його сину лише трохи опустити голову, як ця дурна жінка одразу повернеться і сама прибіжить до нього.
Без винятків.
……
Тан Моюань поклав слухавку і, дивлячись на Тан Ханьцьов, запитав: «Сяо Цьов, скільки, на твою думку, доречно?»
Тан Ханьцьов, яка не мала досвіду в таких питаннях, підперла рукою підборіддя, дивлячись на нього, і сказала навмання: «Тридцять тисяч?»
Потім пробурмотіла собі під ніс: «Здається, це трохи забагато?»
Тан Хетянь нахмурився і, навпаки, вирішив, що тридцять тисяч — це занадто мало. Він відчув біль, що його дочка досі така м'якосерда до того покидька.
Він уже хотів заперечити, але знову почув, як Тан Ханьцьов, посміхаючись, сказала: «Тоді нехай буде три мільйони. Жодної копійки менше».
Тан Хетянь завмер на мить і з почуттям глибокого задоволення подивився на Тан Ханьцьов.
Три мільйони, чудово! Справді його донька!
Тан Моюань на мить замовк, а потім знову взяв телефон: «Початкова сума – три мільйони. Додавайте, скільки вважаєте за потрібне, чим більше, тим краще».
Тан Моюань і Тан Ханьцьов обмінялися поглядами і зрозуміли один одного без слів. Його тон був як ніколи серйозним: «Родина Тан точно не залишить у спокої Цьов Юньлі».
……
Вийшовши з будинку родини Тан, Тан Ханьцьов сиділа в машині, не відриваючи погляду від вікна. На її витонченому, білому і красивому зап'ясті красувався годинник Piaget Limelight Gala.
З чорним ремінцем і корпусом із рожевого золота, він мав перламутровий циферблат, на якому 62 сяючі діаманти обрамляли час, що плинув хвилина за хвилиною.
Її батьки та старший брат підтримали її рішення розірвати заручини і швидко прийняли той факт, що вона більше не любить Цьов Юньлі. Більше того, її мама та брат підтримали її бажання присвятити себе «Хваяо», щоб прокласти свій власний шлях.
Лише її батько був іншим: він хотів, щоб вона вийшла заміж за хорошого чоловіка і не працювала за межами дому, бо він вважав, що це занадто важко. Він не хотів, щоб його дочка страждала так само, як його кохана, яка колись трудилася разом з ним.
Він все своє життя важко працював, і одним з його прагнень було забезпечити дружині та дочці щасливе і благополучне життя, щоб їм більше не довелося переживати тяжкі часи, як колись йому.
Однак Тан Ханьцьов не поділяла цієї думки: вона просто хотіла спробувати, хотіла заробляти гроші і не хотіла бути тим багатим спадкоємцем, що вміє лише їсти, пити та грати.
Зрештою, в минулому житті… вона справді довго марнувала час і завдала своїй родині забагато проблем.
Тан Ханьцьов зібралася з думками і, піднявши руку, глянула на годинник — пів на шосту вечора.
Вона зателефонувала Ю Жубін.
Ю Жубін стояла біля входу в лікарню, коли телефон у її кишені раптом задзвонив. Вона витягла його і побачила, що на екрані яскраво світився напис.
– Неслухняна лялька.
----------(Автор має що сказати)---------
Легкий розділ миттєво перетворився на інтригу!
Ю-дитинча: Я зробила так, що пані Тан пішла, 886!6
Система: Ти знущаєшся?!
Сю Дзаодзао: (під час повторної амнезії) Чи бачу я щось жахливе?
[Шанувальники пані Тан +1]
Я, Ю-дитинча, буду тролити й надалі, допоміжних систем може бути й не одна.
Малюки, які хочуть «відгодувати» книгу, подумайте двічі! Будучи дорослою, я хочу і коментарі, і додавання до колекції! Гляньте на бідну дитину (?) QAQ…
------(Перекладач має що сказати)------
Насправді не маю…(´-﹏-`；)
1. 暴躁老哥 (bàozào lǎogē) «запальний старший брат» — це популярний китайський інтернет-сленг, який використовується для опису грубої, прямолінійної, дратівливої та імпульсивної людини. Хоча в буквальному сенсі він означає «старший брат», він може використовуватися для позначення будь-якої людини, як чоловіка, так і жінки.
2. 王境澤 (Wáng Jìngzé) Ван Дзіндзе — китайський телевізійний персонаж, який прославився як мем. У реаліті-шоу він спочатку заявляв, що ніколи не буде їсти їжу з сільського будинку, але потім з'їдав її з великим апетитом і вигукував: «Справді смачно!» .
3. 汪 (wāng) — китайській мові звуконаслідування гавкоту собак – «ван», але для кращого розуміння довелося змінити на «гав». Це слово вимовляється так само, як і 王 (wáng) у імені Ван Дзіндзе, про якого згадує система.
4. 俞不如冰 (Yú bùrú bīng) Ю Бужубін — гра слів, яка базується на імені персонажа — 俞如冰 (Yú Rúbīng), що означає «Ю [гарна] як лід». Пропоноване нове ім’я 俞不如冰 (Yú Bùrúbīng) означає «Ю [гірша] ніж лід».
5. 小 (Xiǎo) «Сяо» — буквально означає «маленький» або «невеликий». Використовується для звернення до молодших за віком або як ласкава форма. Ставиться перед прізвищем або ім'ям.
6. 886 — це популярний інтернет-сленг, де цифри 886 вимовляються як bā bā liù, що схоже на «拜拜了» (bàibàile), що означає «бувай».