Глава 692 хлопці, невже я вас налякав?
Гравці Блакитного Руча трохи розслабилися, коли побачили побігу групи Мричного Лорда. Гільдія Блакитного Руча не ставила собі мети вбивства, тому їх було досить добре влаштовано для організованої групи.
Хто б міг подумати, що їм залишалося радіти всього якихось п'ять секунд. Раптом м’яка Мґла і вторгнення Парної Булки розвернулися й пішли їм назустріч. Темний Лорд лише висвітлював їх поглядом. Після цього він підбіг на хвіст і втік, зовсім не турбуючись подальшим розвитком ситуації.
Гравці Блакитного Руча знову почали панікувати...
Наприкінці м’яка Мґла і Булька все одно загинули. Два гравця ніяк не могли перемогти дві сотні експертів. Особливо, коли один з них шукав бійок і другий був там, щоб « захистити старшого». Хлопці без будь-якої тактики рвали вперед. У результаті вони були зметені морем гравців Сінего Ручі.
Гравці Блакитного Ручі шоковано дивилися на два трупи. Після цього вони почали обертатися по сторонах і навіть подивилися на небо.
І це все? Чи не буде ніяких підкріплення? Засада? Продовжувати? Ніхто більше не збирався доставляти їм проблем?
Поки Гільдія Блакитного Руча ворожила, що ж тільки-но сталося, м'яка Мґла і Булька вмерли у місті.
Вони обидва втратили деяке спорядження і певний відсоток досвіду. У цьому не було нічого страшного. Коли хлопці зустрілися з Марним Лордом, Е Сю зі сміхом запитав: "Як усе пройшло?
- Старший, якщо ти в безпеці, значить все гаразд! - Булока до сих пір думав, що вони захищали Мричного Лорда.
- Там було... Занадто багато опонентів, - вимушена була визнати Танг Ро. Хоч би якою вправною вона була, їй було важко витримати таку велику кількість гравців. Коли м’яка Мгла прорвалася вперед, її тіло окутували яскраві чийсери, демонструючи всім її могутність. Вона була настільки гострою, що здавалося, ніби гравці Сінго Руча боялися підійти до неї. Її бойовий дух швидко досяг сьомої стадії.
Але потім... Синій Ручі просто почав тримати їх на відстані. У двох групах гільдії було досить багато класів далекого бою. Коли вони відкрили вогонь, м’яка Мґла в лічені секунди втратила життя.
Це була майже нічим від неї не відрізнялась. Він помер слідом за м'якою Мглою. У результаті хлопці не змогли вбити жодного гравця Сінего Річки.
- Ви ніяк не могли перемогти в лобовому зіткнення така велика кількість гравців. У такій ситуації слід використовувати тактику партизанських загонів, щоб з допомогою усіх можливих методів виламати і вбивати гравців по самотньому рівні.
- Мм, — кивнула Танг Ро. Тепер вона знала, що лобове зіткнення було беззмістовним. Вона більше не планувала перетнути напролом. Може Танґ Ро і не любила програвати, але це зовсім не означало, що вона була нерозумною. Вона могла чітко відокремити неможливе від можливого.
- Для використання цього методу потрібна певна передумова, а саме: вони повинні хотіти грати з нами, - продовжив Е Сю. - Спочатку все так і було, але тепер вони вже не хочуть з нами зв'язуватися. Їхня сьогоднішня атака була досить неожидована.
Вона переживала, чи вдасться їй змінити свої стосунки з гільдій. Коли він тільки з'явився у Небесній Сфері, вони без жодних вагань організували на нього облаву, але після кількох невдалих спроб тучі розвіялись і не залишили від грому та дощу й сліду. Е Сю знав, що гільдії не вступали у якісь змови або щось ще. Просто вони взяли і змінили своє відношення.
Е Сю зовсім недавно допоміг гравцю з Синого Додя, тому він вирішив все дізнатися.
- Хлопці, що з вами сталося? - Він запитав.
- Ви продовжували слідувати за нами. Це на нас сильно впливало, - відповів Лазурний Потік.
- Дурниці. Ми тільки збирали залишки. Якщо не за вами, то за ким нам ще було слідувати? - запитав Е Сю.
- Хіба в вбивстві збирачів залишків є щось дивне? - Недоумно відповів лазуровий Поток. З якого часу збирання залишків стало благородною професією? Чи ж Бог не знав, що збирачі залишків були надокучливими мухами? Чому його слова могли здаватися неправильними?
- Ви пошкодуєте про це, - написав Е Сю.
- Це погроза? — запитав лазуровий Поток.
- Ні. Я просто попереджаю тебе заздалегідь. Просто почекайте! - Відповідав Е Сю.
Лазуровий Поток почав трохи нервуватись. Ніхто не знав, що Бог Е Цю створив альянс з чотирьох гільдій. У даний момент гільдії Самсари і Блакитного Руча билися через нещодавній фінал. Інші гільдії та фанати не брали участі в їхній війні. Коли Лазуровий Поток почув від неї подібні слова, то чи не хотів він використати чотири гільдії для того, щоб покласти їх дошки?
"Чёрт. Невже на нас спаде ще одне лихо? Гравці елітних груп не хотіли перебувати під тиском і через це зачепили того, кого не слід було роздягати...
Лазуровий Потік не наважувався недооцінювати слова Е Сю. Він негайно повідомив їм про них Змінену Весну. Почувши про це, той теж почав панікувати. Їх елітні групи нараховували лише дві сотні гравців. Якщо чотири гільдії альянса зберуть всі свої сили, то вони не зможуть їм протистояти. Крім того, ці групи очолюватимуть сам Бог Е Цю!
- Швидше поклич людей! - Змінна Весна. У великих гільдіях було дуже багато гравців. Змінена весна поспішно запрошувала підкріплення. Спочатку дві елітні групи брали участь у битвах. Тепер до них приєдналися третя, четверта, п'ята і шоста групи... І так, поки не було десять груп. Весняна змінена, вона мала змішані почуття. Хто знає, як багато груп могли виставити чотири гільдії?
Самсара отримала несподіване повідомлення про те, що гільдія Сіного Руча збирає в одному місці велику кількість гравців.
Обидві сторони уникали один одного, але їхні вчинки були результатом неглазичної угоди. Вони не укладали жодних офіційних угоди. Чи паніель Блакитного Руча вирішила напасти на них? Не дивно, що Самсар почав непокоїтись. У даний момент їх єдиним ворогом була гільдія Блакитного Руча!
- Ми не можемо бути безпорадними! Викликайте підкріплення! - Управив лідер Самсари, три Міра Шість Доріг. Таким чином Самсара також почала збирати свої групи. Одна, дві, три... І так, поки не було десять груп.
- Намітається велика заварниця, - серйозним тоном вимовив Вей Чень.
- Що сталося? - запитав Е Сю.
- Нам раптово наказали зібрати всі групи в одному місці. Здається, що цього разу ми зіткнемося з головними силами Синого Дощу - Вей Чень швидко підійшов до лідера другої елітної групи Самсарі. Своїм стрімким зльотом він був зобов'язаний своєму таланту. Проте Самсара й досі не довіряла йому. У результаті, незважаючи на те що він очолював другу елітну групу, його так і не перевели в розряд основних гравців гільдії. Щодня йому приходили повідомлення з наказами. На жаль, Вей Чен не знав, які цілі мали керівництво гільдії.
- Правда? Дивно. Де ви плануєте зустрітися? Ми повинні бути готові, - вимовив Е Сю. У цій війні елітні групи уникали один одного, а це знижувало потенційний прибуток збирачів. Тепер же затівалась грандіозна битва, яку Е Сю не збирався пропускати.
- Поки не знаю. Чекаємо наказу! - Відповів Вей Чен.
- Правда? Тоді мені варто запитати про це у Синья Річка? - запитав її Сю.
- Хех? У тебе є потрібні зв'язки? Тоді запитай їх про це, - Вей Чен був здивований. Він вважав, що гільдій Е Сю був дияволом. Для нього було повною несподіванкою, що Е Сю міг отримати настільки важливу інформацію від верхівки іншої гільдії. Подумавши про це, він піднявся з місця, щоб подивитися, з ким буде зв’язуватися Е Сю.
- Що відбувається? Ви збираєтеся влаштувати велику заварницю з Самсарою? - Він запитав Сю біля Сіного Моста Весняного Снега.
- Що? - Недоумно відповів лазуровий Поток.
- Що? Ти не в курсі? Самсара почала збирати свої групи! - написав Е Сю.
- ЩО? - Від страху підстрибнув Лазуровий Поток. Він одразу ж повідомив Змінену весну.
- Так, я вже в курсі. Самсара зібрала десять груп. Судячи з усього, вони ось-ось повинні будуть висунутися, - відповів Змінена Весна.
Що затіяла Самсара? У цей момент гравці Блакитного Дожя щиро обговорювали це питання. З іншого боку, гравці Самсари займалися тим самим.
Лазуровий Поток відчував, що в цій всій ситуації щось було не так. Хоча він ненавидів такий самий вид боротьби, той знову й знову втягував його у свій процес. Несподівано на Лазурного Потоку знизився осяяння. "Може це якась схема Е Цю?"
Чорт! Коли він відкрито висловив свою догадку, багато гравців відвернулися від страху.
- Цей хлопець не тільки збирає групи чотирьох гільдій, він ще й втягнув у все це Самсару? У такому разі не дивно, що Самсара почала так впевнено збирати свої групи для бою з нами, - головні члени Блакитного Руча обговорювали це питання.
- З ними буде не так просто мати справу! Чорт! Цей виродок. Він хоче обікрасти палаючий будинок! - Виручився Змінена Весна. Сторонні спостерігачі не були впевнені, чи той проклинав Е Цю або Самсару. Але обидві сторони знову заслуговували його прокляття. Вони обидва були покидьками!
Незважаючи на те, що ця здогадка висловив Лазуровий Потік, сам він все ще відчував неправість подій. Якщо це було справа рук Е Цю, тоді його повідомлення виглядало дивно! У ньому не було ніякого сенсу!
У цей момент Лазурному Потоку надійшло наступне повідомлення від Марного Лорда.
- Хлопці, ви плануєте першими зробити свій хід? - Він запитав.
- Який хід? - Лазуровий Потік відповів.
- Хіба ви не збираєтеся виступати проти Самсари?
- Про що ти говориш? - Лазуровий Потік приходив у все більше замішання.
- Очевидно, це Самсара виявила ініціативу, - звернувся Е Сю до Вей Ченя після того як трохи розібрався в ситуації.
- Дві великі гільдії мають мати приблизно однакову силу. Тим не менш, Синій Рахів буде трохи сильнішим. Якщо Самсара вирішила першою почати заварену, то все не може бути так просто. Може у неї є якісь приховані помічники? - почав вголос роздумувати Вей Чень.
- Якщо якась гільдія зібралася допомогти Самсарі в такому масштабному конфлікті, тоді вона не могла обійтися без попереднього приготування. Не може бути, щоб ніхто цього не помітив! - Промовив Е Сю.
- Може, ми самі цього не помітили? Не сказав би, що у нас є інформаційна мережа - заперечив Вей Чень.
- З чого ти це взяв? Брате, з нами в альянсі складаються чотири клубні гільдії. Не потрібно їх недооцінювати, - вимовив Е Сю. Після цього він зв’язався з лідерами чотирьох гільдій, щоб дізнатися у них, чи не помічали ті підозрілих рухів від інших Гільдій.
Лазуровий Поток зібрав інформацію, яка була у нього разом, в тому числі запис його розмови з Марним Лордом. У результаті, він все одно відчував, що щось було не так.
- Чи може бути, що ти нічого не задумав? - Він запитав її.
- Нічого не замикаю? - Недоумно відповів Е Сю.
- Ти сказав, що заставиш нас пошкодувати, - нагадав йому лазуровий Потік.
- Аа, ти про це. Я просто сказав те, що першим прийшло в голову. Що таке? Хлопці, невже я вас налякав? - запитав Е Сю.