Глава 459 помилки.
Снаружи розчавилися наступні: « Ще раз!» Це слово повторювалося одним і тим же чоловіком. Судячи з його тону, можна було зробити висновок, що його захопила велика тривога.
Тричі хлопців вже зазнали невдачі, і тепер вони готувалися до своєї четвертої спроби.
Чень Ґо знову перестала дивитися на монітор Е Сю і перевела погляд на його праву руку.
« Я права! Вона лише злегка здригає!"
Під її пристойним поглядом рука Е Сю трохи здригавала, після чого Марчний Лорд робив тьмяне помітний розмах.
- Він занадто страшний... - тихо пробурмотала Чень Го. Після того як він знеславив свій образ, підбираючи залишки свого ганебного життя, вона Сю показала неймовірний рівень мікроконтролю вартий Бога. Чень Го не знала, що про нього думати. Вона не була впевнена у своїх поглядах. Чи такий образ Бога так сильно спотворився, чи вона просто любила приходити у внутрішні конфлікти?
Поки Чень Ґо надався роздумам з приводу Е Сю, зовні лідер групи впав у повний гнів.
- Що за хрінь ви творите! Чому ви не можете зробити те, що від вас вимагається?. Це ж не так складно!
Цей хлопець більше не намагався спокійно вимовляти свою звичайну фразу: « Ще раз». Натомість він почав бити своїх товаришів за їхньою самооцінкою.
Це була вже їхня шоста невдача. Але, незважаючи на це ніхто і подумати не міг, що хтось їм заважає зсередини собачої діри. Вони бачили тільки те, що Пустий Конвир летів в сторони діри, але чомусь завжди врізався у стіну. Виходило, що вони весь час вибирали неправильний кут.
Відповідальний за виконання того, що торкається гнилого цвіту Бойова Маґ піт як божевільний. Це була найбільша відповідальність на ньому.
- Нерозумна людина, йди туди. Мирне Правосуддя, а ти йди на його місце! - Ясно, що лідер втратив впевненість у невдачі Боївом Маге, тому вирішив замінити його.
Навіть під час перестановки гравців боротьба не затихала ні на мить. Пустиний Конвоїр не збирався спеціально для них зупинятися. Після удару об стіну він швидко піднімався на ноги, тому гравцям доводилося постійно бути напоготові.
Після шести невдач гравці відповідальні за відправку боса в діру не могли дозволити собі бути безтурботними. Вони дуже уважно викривали місце Дикого Конвіра, перш ніж відправити його в повітря.
Коли новий Бойовий Маґ пильно стежив за часом і позицією боса, він використав для того, щоб доторкнутись до падаючої квітки, відправляти Пустиного Конвоїра в політ.
Щоб зменшити складність, хлопці робили свою комбінацію якомога ближче до собачої діри.
Пустинний Конвоїр, наче куля, прямував до дірки. Хоча бос мав великий опір, проте його пролетів крізь дірку. Якби це було не так, тоді хлопці б не вирішили на цю роль Боївого Маґа.
Після того як Бойова Маґоґа торкалася падаючої квітки, всі гравці замерли на своїх місцях. Були чутні лише звуки легкого тертя боса про землю.
"Війшов!!" - побачивши, як голова Пустиного Коновіра входить в діру, мирне правосуддя охопило екстазі. Він вже готовий був закричати від радості, коли плече боса раптово вдарилося об край стіни. Після цього тіло розвернулося і вискочило з діри.
Сьома поразка!
Мирне Правосуддя загрузло в горлі заздалегідь приготовані слова радості.
- ТВОЮ МАТИ! - Здавалося, що лють лідера практично досягла своєї межі.
- Ви можете бути більш уважними! - Зревел він. Лідер чудово розумів, що це було нелегке завдання. Саме тому він залишався спокійним при перших трьох невдачах. Але сім невдач підряд явно було перебіром.
Решта не хотіли, щоб лідер продовжував відриватися на них, тому вони відразу взялися до восьми спроб.
Усередині кімнати Редкий Аромат був настільки шокований, що буквально втратив дар мови. На відміну від Чень Ґо, яка була шокована мікроконтролем Е Сю, хлопці з групи Редкого Аромата були вражені іншою причиною.
Вони були здивовані, що при семи невдачах підряд вони так нічого й не підозрювали.
Завдяки прихованим діям Е Сю група Редкого Аромата почала поважати його ще більше.
Хлопці чудово чули, як розпався лідер групи гравців зовні будівлі. Він вже давно припинив говорити свою звичайну фразу: « Ще раз». Група Редкого Аромата таємно усміхалася, спостерігаючи за тим, як з кожним його невдалим гнів ставав все більше і більше.
*Взрыв*
Було використано ще один метод дотику падаючої квітки.
Темний Лорд знову перекотився до дірки. Але цього разу він не почав атакувати людей.
Під здивованими поглядами він відкотився в сторону, таким чином уникаючи літаючих у дірку куль, після чого вимовив:
- Вони помилилися...
Хлопці відразу зрозуміли.
Всі вони були гравцями Небесної Сфери і тому чудово розуміли, що було дуже важко проштовхнути боса через діру, навіть якщо їм ніхто при цьому не перешкоджав.
Зі слів Е Сю вони зрозуміли, що він навіть звертає увагу на точність дій гравців зовні. Якщо вони самі допускалися помилки, то не мали б робити нічого самому.
З іншого боку, вони також помітили той факт, що минулий Бойовий Маг був досить хороший. За всі шість спроб він не допустився жодної помилки. Щодо Боївого Маґа, який прийшов йому на зміну, то він вже вдруге помилився.
Вони дуже добре про все роздумали, і зрозуміли, що це має сенс. Ті, хто зовні, адже прийшли сюди не практикуватися. Щоб якомога швидше виконати це завдання, вони очевидно використовували своїх найкращих людей. На жаль, перший Бойовий Маг несправедливо постраждав через дії Е Сю. Мабуть, його товариші подумали, що він був сміттям, який шість разів підряд не зміг потрапити босом в діру і тому вирішили його замінити.
Після восьми невдач ззовні пролунав сильний крик.
Крича людина не була винна у тому, що вона нетерпляча. Просто він і його люди не мали часу, щоб непомітно підійти до розв’язання проблеми. Вони досягли своєї мети трохи раніше за інших гільдій. Якщо вони не зможуть запхати боса в діру до того, як прибудуть інші гільдії, то всі їхні зусилля будуть даремні.
Їхні страхи не забарилися матеріалізуватися. Коли хлопці готувалися приступити до дев'ятої спробі, хтось раптом вигукнув:
- Прийшли трав'янистий Сад і Велична Дінастія.
- Чёрт! - Виручився лідер. Однак він не втратив самовладання і продовжив: - Ховаючись в цьому кутку. Нехай одна наша група йде вперед і зробить так, щоб інші гільдії побачили, як вони тікали.
Це була їхня остання надія. Проте лідер не сподівався, що вони зможуть так просто обвести навколо пальця тупі гільдії. У даний момент ті шукали боса. Їм не важко розділити свої сили.
- Можливо це наш останній шанс! - Виніс лідера. Тепер він не збирався терпіти. Він сподівався, що його спокій дасть надію своїм людям і вони зрештою досягнуть успіху.
- Ви зможете! - Почали підбадьорювати інших.
Таким чином, була трохи вища мораль гравців, які відповідали за доставку боса до собачої дірі.
- Ми повинні це зробити...
Вона зі своїми друзями могла чути, наскільки серйозним був їхній тон.
- Мені їх так шкода... - Чень Ґо вимовила.
- ...
Почалася дев'ята спроба. Як і в минулому, хлопці знову почали відтворювати всю послідовність навичок. Гравці, які не брали участі в схемі, затамували подих і спостерігали за своїми товаришами. Усі перебували в мовчанні, бо боялися більш ніж слово збити концентрацію своїх товаришів.
*Взрів!*
Зрештою, було вжито фіктивний ланцюжковий ланцюг — доторкання гнилої квітки.
Всі гравці міцно стиснули свої миші. Зараз все вирішувалося. Чи буде їх знову невдачі, чи цього разу вони матимуть успіх.
На жаль, вони провалилися...
Той, хто пустив Конвір знову врізався у стіну. Після цього він піднявся на ноги і знову почав стріляти.
Яросний рів наповнив округу!
Ніхто не звинувачував гравців за їхню невдачу. У схемі по доставці боса в діру брали найкращі з кращих.
Їх не можна було звинувачувати у бракі навичок. Просто їм не пощастило.
- Максимум дпс!
Тепер хлопцям залишалось лише спробувати якомога швидше вбити боса.
- Вони наближаються! - Він сказав, що спостерігає за гравцем. Весь цей час він перебував біля стіни і через одну з її тріщин стежив за обстановкою зовні.
- О! Та вони зайняті! - Відчувся незнайомий голос з іншого боку стіни.
Хлопці не знали хто це був, але вони точно розуміли, що інші нарешті змогли до них дістатися. Будучи професійними збирачами залишків, група Редкого Аромата ніколи не брала участь у битвах за вбивство босів. Вони були частиною темного бізнесу, який був безпосередньо пов'язаний з цією ділянкою. Хлопці чудово знали, що колишні союзники можуть вчепитися один одному у горлянки.
Гравці, які не досягли успіху в доставці боса у собачій дірі були невідповідними. Не варто було особливо звертати увагу на той факт, що вони першими знайшли боса. Через це вони були приречені на провал. Це була правда, що та команда, яка першою находила боса мала перевагу з іншими гравцями в мірі навантаженого по босові урона. Розподіл дропу з боса залежало від кількості завданого урону. Тому команда, яка почала бити першого боса, автоматично ставала всезагальним ворогом.
- Це всього лише Пустий Конвир 65 рівня. Я здивований тим, що ти вирішив особисто очолити команду на цю вилазку, Свічок, - продовжував говорити незнайомий голос.
- Він відомий? - запитав Е Сю.
- Холодне світло! Він один з п'яти великих експертів гільдії Блакитного Руча! - Рідкий Аромат був вражений тим, що Е Сю не знав цього гравця.
- Оу, так він з Блакитного Річка! - Промовив Е Сю.
- Гільдія Блакитного Руча, трав'яного Саду і прекрасної Дінастії. Намітається гарна бійка, - схвильовано вимовив Редкий Аромат. Чим більше експертів брали участь у війні, тим ліпше було для збирача залишків. Велика кількість експертів збільшувала їхні шанси на підбір по-справжньому хороших речей.
- Дикий бос... - Пробурмотів Е Сю. Хоча він вже багато років не грав у Славу, але добре знав цінність диких босів. Дикі боси були джерелами рідкісних ресурсів, які у свою чергу були необхідні тупим гільдіям. Ніхто не хотів ділитися ними. Переможець отримував все. Навіть якщо однієї сторони не були важливі ресурси, що випадають з конкретного боса, вони були важливими для їхніх ворогів. Підсилення позицій топових гільдій безпосередньо впливало на про-сцену.