Нда, довелося нам з Хіміко бігати.
І, Мускула ми так і не знайшли, цей хлопець ґрунтовно залежний на дно. А ось що стосується дилерів, те, як і говорив Ґіран, схема розповсюдження занадто заплутана. Ділер отримував токсин від іншого дилера, а наркотик ще один. Але вийти на цих хлопців було вже складніше. Крім того, у наше розслідування почали втручатися вуличні банди. Вони не діяли прямо проти нас, швидше, вони хотіли обмежити поширення токсину, що б на їх території тільки у їхніх бандах був такий козир. Вони ж і перехоплювали всіх дилерів у своєму регіоні. Але, в цілому, ці наркотики та токсини збувалися у різних регіонах і тому вони не можуть точно сказати, де виробляють цю гидоту. До слова, в нинішньому вигляді цей токсин для мене не дуже небезпечний. Він продається в спеціальних ампулах-дротиках, так що ними можна стріляти з спеціального пістолета. А чи буде він діяти при прийомі всередину, через рот, я не знаю. Але, навіть так, потрібно просто уважно стежити за тим, що я п'ю і їм.
Тим часом я отримав повідомлення від адміністрації школи.
- Цікаво...
Мені відразу ж написала Ашідо.
Дівчинка теж здивувалася. Академія переходить на систему інтернату, і після канікул учні заселяться в гуртожитку у навчальному закладі. Як і очікувалося, мама не дуже зраділа з такої новини.
- Ізуку... - Подивилася вона на мене жалібним поглядом.
- Так, це значить, ми будемо рідше бачитися. - Кивнув я, обнявши Інко.
І з того часу, як наші стосунки вийшли за межі чистого сімейного кохання, просто обійнятися і не потискати округлості цієї жінки стало набагато важче. І не те що б їй це не подобалося. Інко відчуває себе бажаною.
- Це обов'язково? Може, ми можемо написати заяву, що б ти міг вчитися як раніше?
- Потрібно буде дізнатися.
Хоча мені навіть трохи подобалася ідея інтернату. Це означає, що я зможу жити разом зі своїми дівчатами і з іншими однокласницями проводитиму більше часу. Зокрема, з Момо. Хоча, так само поруч будуть і хлопці. Крім однокласниці, у мене є ще й інші дівчата.
На відміну від мене, однокласниці були дуже раді цим змінам. Ашідо, Урарака, Асуі, всі троє з благоговінням чекали дня, коли ми почнемо жити разом. Навіть якщо ми є однокласницею, то можемо мати більше нагод побути на самоті.
Так само, пізніше мене осяяло оснащення. Відіславши Хіміко збирати інформацію про дилерів, я вирішив трохи потренуватися.
За допомогою розділення. Зрізавши свої сили вдвічі, я отримав рівноцінного суперника, який міг пробивати мій захист і, при цьому, є таким міцним як і я сам. Просто тому, що це і був я. Навіть не розумію, як мені раніше не прийшла в голову така ідея? Правда, так тренуватися потрібно подалі від людей, якщо вже я хочу зберегти свою здатність до роздвоєння в таємниці. Хоч про це і знає Регдолл, може й ще хтось здогадається. Але, поки цей уміння залишається моїм козирем. І, в будь-якому випадку, ці тренування відразу ж дали результат!
Такі потужні удари...
Нарешті я почав відчувати, що дійсно борюся зі своїм опонентом, а не просто приймаю слабкі удари. Мій допельгер міг так вмазати, що кістки затрещать. Так само і сам непогано тримав удар, так що доводилося викладатися, щоб завдати шкоди супернику. З огляду на ці фактори мої таланти і вміння почали рости значно швидше, ніж тренуйся я з Міріам та однокласниками. Так-то, захопився і витратив майже цілий тиждень на тренування.
Але дівчата почали тужити за мною, і я зменшив інтенсивність тренувань, щоб приділяти більше уваги коханцям.
І цікаво, що моя друга личинка почала захоплюватись. Кривавий череп — відданий послідовник Клейма. Черепаком мене називали за малюнки кров’ю, які я залишав на місцях лінивства злочинців. Хоча, крім тієї Трійці, я більше нікого не вбивав. Зате Хіміко вбивав. Я розпещував дівчинку. Мені належить засуджувати таку поведінку, а я на практиці лише заохочую її хорошим сексом. Гаразд, поки у Кривавого черепа немає своєї фан-групи, як Грім. Але, на деяких форумах почало з'являтися моє нове прізвисько. І, цього разу мені не було соромно за народну клічку.
Так само й з Регдолл зробив прогрес у навчанні.
- Фух... вже краще. - Зітхнула дівчина.
Зараз переміщення об'єктів силою думки дається їй легше. До слова, використання телекинеза витрачає її фізичні сили, приблизно стільки, скільки вона витратила б, якби підняла предмет руками і перенесла його сама. Ось мені і прийшла в голову, ніби дурна ідея.
- А якщо тебе якось підсилити... - Задумливо простягнув я.
- Всилити?
- Екзоскелет. - Потисную плечима.
Це перше, що прийшло на розум.
І, як би це не повинно впливати на її примху. Але ми перевірили. Я зателефонував Мей і дістав простий екзоскелет для рук, заточений на підняття тяжків. Взагалі-то, хоч він і для рук, але кріпиться так само по всьому хребті.
- Ого! - Здивована Регдолл. - Працює!
Я сам був шокований.
Сила її телекінеза справді зросла.
Як це взагалі працює?
У свою чергу вона вирішила зробити кілька ескізів для нового костюма. Хоча їй доведеться витратити, але це варте того. Механічні підсилили руки з довгими висувними кігтями. Насправді, модель нового костюму, який малювала Томоко, викликала у мене досить туманне відчуття ностальгії. Ніби я вже бачив щось схоже в якомусь старому файті.
А поки я допомагав Реґдолл, моя люба манячка досягла певного прогресу у нашій справі. Кривавий череп знову в справі. Ми з Хіміко повернулися до полювання на наркодилерів, які були ще більш захоплені.
- Гей, схоже ми його зігнули! - Розселилася Тога, дивлячись на хлопця, який втік.
Я хмикнув і кинув йому вдогонку свій тесак.
Через що наркоторговець втратив рівновагу і впав у купу сміття, яке вивалилося з переповненого баку. Він сам привів Хіміко в цей темний провулок, коли вона почала питати його про товар. І, здається, хлопець збирався скористатися « шкаралупою наївної школярки». От тільки, коли я з'явився він відразу ж струхнув.
- Кудись... Ти йдеш? - Досить простягнув я, не приховуючи глузування.
Ось же, психологічний виверт.
Я надягаюся маску демона, ніби сам стаю твердішим і проколююсь брутальним насиллям та зацвітаю ноти садизму. З кожним разом мені все простіше вживатися у образ народного месника, плюща на закон і того, хто вірить свою справедливість, не соромлячись проливати кров злочинців. А раніше я не став би ось так відразу калічити хлопця.
- Стій! - Він викликав наркодилер. - Хто ти? Що вам потрібно?
- Хі-хі, що ж нам потрібно? Чорт! - Хіміко перевела на мене лукавий погляд.
Щічки дівчини алели рум'янцем.
- Я хочу знати, від кого ти отримав це. - Киваю на маленьку ампулу в руках Хіміко.
А також і ємкість, в якій продаються ці наркотики, більше підходить для фармацевтичних компаній, ніж для кущальної промисловості. Власне, як і вміст цієї ампули. Препарати майже ексклюзивні. Та й коштує багато. Мої засоби, принаймні, недостатньо навіть для однієї ампули з токсином-блокатором. А на посиливний наркотик вистачить ледве-їдва, на слабкий розбавлену версію. І я вважаю, що ціна значно знижена. Наче мета виробника полягає не в тому, щоб заробити більше грошей, а у тому щоб збільшити свій товар.
- Не знаю хто він. Це був якийсь чоловік у масці.
- Як цікаво. Мені, а як з ним зустрітися?
- Він сам мене знаходить, у мене немає ніяких контактів.
- Врет? - Дивлюсь на Хіміко.
- Врет! - Кивнула дівчинка, клипнувши ножем-бабкою. - Такий великий хлопчик, а такий брехун. Можна я його потикаю?
- Почекай, не варто рубати гарячого. – Похитав я головою.
І, дійшовши до блідого хлопця, нахилився, вириваючи свій тесак з його ноги.
- КхааАA! КСО! - Взгнув нещасний.
- Не рубати? Ха-ха? - Розселилася Тога, дивлячись на глибоку рану в ногах хлопця.
- Нічого, лікарі швидко його затоплюють. Якщо, звичайно, він швидко нам все розповість. Інакше наша мила розмова затягнеться, а з такою раною він може просто вистікти кров.
Я протягую тесак Хіміко, не відпускаючи рукоят. Дівчина пробурить кінчиком язика кров, що залишилась на клині і знехтувати.
- Тьху-тьфу! Ну і гидота! Хочу смачної подушечки! Як у тебе, мать! Але я б не відмовилася просто подивитися, як він стікає кров'ю.
Хлопець же почав п'ятитися, в жаху дивлячись на мене, то на обличуюча Хіміко.
- Н-ні... Допоможіть мені... Викликайте швидку...
Він і сам намагався набрати швидку допомогу зі свого смартфона, але...
- Ні-ні, не ввічливо от так ігнорувати своїх співрозмовників.
Цього разу я просто махав тесаком поруч з його рукою, не зачепивши її. Але хлопець так злякався, що сам випустив мобільник.
- Я правда не знаю! - Злякався.
Вдихнувши, я присів перед хлопцем. Молча, змащую два пальці кров'ю зі свого тесака. Потім, відкладаю тесак в сторону і, схопивши злочинця, щоб менше смикався, починаю малювати у нього на футболці зубастий череп, його ж кров'ю. Дивлячись на це, хлопець натурально розплакався, продовжуючи кликати до милосердя. Схоже, він ще не чув про Кривавого черепа, але сама дивність і якась ексцентричність моїх дій змусили його трястися від страху.
Тога, тим часом, підібрала смартфон бідолашного і переглянула список його контактів, дзвінки...
- Ой! Чорт! У нього тут і правда нічого такого немає, всякі обдовбившись у контактах, фу-фу-ху. Може він не бреше?
- Хмм, ну, може бути ... - Кивнув я. - Слухай, а як часто цей чоловік в масці виходить з тобою на контакт?
- Р-раз на місяць, приблизно. - Відповідав дилер дронучим голосом.
- Хіміко. Думаю, тут будуть як можна до речі твої таланти.
- Ну, я не хочу ставати цим... - Брезливо глянула на хлопця маніяка.
- Ради меня?
- Тільки заради тебе. - Зітхнула дівчина.
Хлопець не розумів, про що ми говоримо, і від того боявся ще сильніше.
- Не вбивайте... Будь ласка...
- Ну ж бо, спокійно. - М'яко сказав я. - Ми залишимо твоє нікчемне життя тобі, але при виконанні тебе ряд умов. Готовий слухати?
Наркоторговець різко закинув головою.
- По-перше, ти допоможеш нам вийти на твого постачальника, будеш співпрацювати ось з цією красунею. По-друге, коли ми закінчимо, ти зав'язуєш з продажем наркотиків. Ти можеш сам накачатися до кінця, але якщо протримаєшся торгувати наркотиками, втратиш голови. Просто два прості правила, тобі все ясно? Згоден на такі умови?
- Більше ніколи! - Пилко запевнив мене хлопець.
- Який слухняний. - Зрозуміла Тога.
Потім ми відвели хлопця до лікарні, і за ним доглядала одна Хіміко. Я не хотів часто мелювати на людях у масці. А дівчина не така прийнятна. Але я не кидав усе на неї, продовжую приглядати за ними обоми. Тога дослідила характер своєї жертви, його поведінка і накопичившись крові, вона змогла стати ним. Це була немолода маскування під Яорозу, коли я її легко розкрив. Просто тоді Хіміко діяла практично без підготовки. Але тепер вона просто стала іншою людиною. Разом з виглядом змінилися її повадки, характер, все...
Ну, зі мною вона могла спілкуватися як і раніше.
- Лайно, це так здорово. - Щасливо зітхнула дівчина. - Ми справжні напарники.
- О, ти мені нагадала дещо...
Я вирішив поділитися з Хіміко деякими своїми інтересами. А саме, я показав їй канал злочинця Великодушного і його милою помічниці Ла Брава. Перші ролики Тоґа дивувались і щиро цікавилися. Але ці почуття були викликані тим, що я, так би мовити, поділив з нею цю зацікавленість. Але далі її обличчя поступово знижувало рівень радості. А на п'ятому відео вона і зовсім мало не скисла.
- Вони ж просто невдахи. - Нерозумно видала її свій жорстокий вердикт.
- Але ж, прикольно! - Розбив я.
Тога з жалем подивилася на мене і негативно похитала головою.
- Я... як твоя дівчина, я прийму це... що тобі подобається таке...
Від її погляду мені навіть якось соромно стало. Я подивився на останнє відео Великодушного. Близько тисячі переглядів. Два лайка. І чотири тисячі дизлайків.
Лайк, звичайно, поставив я. Один я, другий - Ла Брава.
І поки я спостерігав за статистикою, кількість переглядів ролика зменшилась на чотириста. Здається, користувачі Труба сильно захотіли роздивитися це відео. Мені залишалося тільки ображене зітхання. Мої дівчата, наче б сподобалися цим відео...
Ну, точніше, вони не виявили особливого інтересу до цих роликів. Даже Неджире.
- Чорт. Не засмучуйся. - Погладила мене по плечу Хіміко. - У тебе є багато інших гарних рис! Не всім нам бути досконалими.
Та вона приколюється!
- Ні, ну тут ти вже сама напросилася. – Похитав я головою.
Очі дівчини захоплено заблискували.
Є й інші способи, як швидко проводити час зі своєю дівчиною.
У той же час я все ще прикидався, як зібрати диких кошечок разом для фантастичної групової групи. Але хоча вони були дуже дружні, не схоже, що б вони прагнули подібного розвитку подій. Може, Регдолл була б і не проти, але ось Сосаки та Тсучікава в цьому плані більш нормальні жінки. Вони і так допускають те, що у мене є коханки, але, схоже, щоб влаштувати оргію з кішечками, доведеться спробувати. Хоча, чи не занадто багато я хочу? Ці троє і так дали мені багато можливостей.
Ось мої однокласниці були зовсім не проти гуртожитків. Та й з Рей та Румі я частіше розважався утрьох, ніж з однією із них. Хоча, з цими двома, зазвичай Рей після кількох оргазмів із шоком спостерігає за тим, що я витвору зі своєю подругою-корольчихою.
- Ви ж тепер житимете в гуртожитку академії? - Льодову красуню теж турбувало це, як і мою маму.
- Не засмучуйся. - Посміхаюся їй. - Я все одно зможу вас відвідувати, так само як і зараз.
- А Шото?
Тут я вже потиснув плечима.
- Поки не знаю, як буде спричинено підвищення безпеки учнів. У будь-якому випадку, я зможу піти на кілька годин. А ось чи зможе вирватися твій син, тут не знаю.
Жінка засмутилася. Останнім часом вона дуже прив’язалася до своєї молодшої дитини. Просто тому, що він найбільше потребував підтримки і догляду від усіх інших дітей. І, відчуваючи це, Рей намагалася цю турботу виявити. Як могла. Так-то їй самій потрібна була турбота і підтримка. Але тут допомагав вже я. Фюмі не дуже подобалось, що я зустрічаюся з її матір’ю, але дівчина визнала, ніби Рей стала щасливішою. Можливо, це мені здається, але іноді вона і сама задумливо на мене задивлялася, наче прикидаючи в розум, чи варто їй і самій спробувати побудувати зі мною романтичні відносини.
- До нас приходили вчителі з академії. Але це справді так небезпечно?
Оу, а до нас ніхто не заходив, тільки прислали повідомлення на пошту.
- Ну, ми обрали своїм покликанням небезпечну професію. – Киваю женый. - А останнім часом все якось не спокійно. З голого злочинців, начебто б, покінчено, але тепер з'явився цей Кривавий череп, хоча, поки він нападав тільки на правопорушників, а якщо він і правда послідовник Клейма, то може взятися за героїв. Крім того, я чув, що вуличні банди почали набирати сили, а чорному ринку з’явився дуже чистий підсилювач причуд.
Може і не варто було все це розповідати, Рей, здається тільки ще сильніше почала хвилюватися. А ще, було якось дивно розказувати про Кривавий череп так, ніби це і не я взагалі.
- Але, я так скажу, Шото дійсно буде краще в академії. Там він буде відточувати свої вміння, і рости в силі, за рахунок тренірових програм ЮВЕЙ. Крім того, його постійно захищатимуть про-герої, а також він буде серед однокласників. Тобто, навіть якщо щось трапиться, він не буде сам на один з небезпекою. У той же час, як син Старача може зазнати нападу злочинців, навіть якщо сам не стане героєм.
- Але чому? - Не дуже здивувалась жінка. - Навіщо мені злодіям нападати на мого сина? Доки він ще не герой!
- Згадуючи, як лиходії діють, скажу, що достатньо вже того, щоб він син свого батька. На напад на нього можна вважати жестом приниження, направленим проти інституту героїв. Деякі злі люди можуть спробувати йти слідами колишньої ліги.
Пам’ятається, вони і так вже хотіли його викрасти. Цілком можливо, що саме тому.
- Ізуку...
- Так-так, я піклуюся про нього.
- Дякую. - Обійняла мене пригнічена жінка.
Звичайно, я скористався моментом і, погладивши Рей по спинці, схилив жінку до сексу. Хоча, вона сама була не геть до нього схилитися. Може, її сексуальний апетит не такий вражаючий, як Румі, але ця вродлива дівчина вже почала зловживати тілесними насолодами.
А ще, дивно, але я все частіше почав зустрічати Бакугоу-сан.
Виходячи за продуктами біля дому, я продовжував натикатися там на гарячу маму з сусіднього будинку. Ніби вона спеціально мене чекає. Або, це я почав ходити за продуктами приблизно в той же час, що б частіше бачитися з Метсукі...
Яка ж у неї гарна дупа...
- Мідорія-сан? Знову за покупками, так? Ти дійсно господарський хлопець. - З усмішкою зустріла мене жінка. - Повезе комусь, такого нареченого відхопити, ха-ха-хо.
І розсміялася.
Мені ж доводилось витрачати багато зусиль, щоб не дивитися прямо в розкішний виріз її блузки. Груді і Бакугоу-сан теж дуже не маленькі. Тому я завжди бачив райські плоди. Міцукі, мабуть, помітила це, але не обурилася. Навпаки, вона випросталася і ніби випила свою прекрасну груди вперед. Їй подобалося, що я її розглядаю.
- Твоя мама стала рідше заходити в гості. - Вона помітила. - Знаєш, ти ж можеш сказати їй, що я сама хочу її відвідати, скажімо, завтра...
- Добре. – Киваю Мицуки.
- Ох, ти ж так любиш свою маму. - Жінка посміхнулася. - Не те що мій відрив.
Я глянув на Бакугоу з легкозрозумілим скепсісом.
- Ну, він любить мене, звичайно. - Мітсукі відразу поправилась. - Але міг би бути й гостре.
Якщо б ти сама була з сином, то він би обгризався трохи менше. Але, вголос я цього говорити не буду, звичайно ж.
- Хочете, я можу і до вас бути ніжною. - Пішов я на провокацію.
- Ох, ні, мій чоловік не так все зрозуміє. – Покачала вона головою.
- Так. - Кивнув я. - Вибачте, Бакугоу-сан, я зовсім не хотів руйнувати вашу сім'ю! Просто мені важко зберігати спокій під Вашими жіночими чарами.
- Ха-ха. - Мене знову потріпали по голові.
Ні, серйозно, так справа не піде.
Потрібно щось придумати, щоб Мітсукі почала сприймати мене серйозно. І або зважилася на інтрижку, або перестала б зі мною заграти. Вона все ще може спеціально для мене нагнутися за якимось товаром на нижній полиці, що б я міг краще розглянути її шикарну дупу, туго обтянуту спідничкою. Але, це потім, а зараз мені терміново потрібно додому. Мій напарник б'ється в бій.
Правда, коли я повертався, то виявив біля нашого будинку чийсь автомобіль.
До нас приїхали гості.