Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Фіналом лиходійки може бути тільки смерть

Частина 3

Прочитано 0% главы

Невинні очі Маріон були прикуті до мене.

"Звідки вона це дізналася?"

Хоча Каллісто божевільний і в минулому відразу прожужав своїм лицарам всі вуха про "наступну принцесу", я думала, що ми добре приховуємо наші стосунки.

В іншому випадку я не знаю, чому вони про це говорили, хоча він кричить на кожному розі.

Раніше у мене було море проблем від постійних зустрічей з кронпринцем, але я ніколи не думала про це в такому ключі, тому що спала з розуму через цю прокляту гру, і чесно кажучи, це було не найважливіше.

'Пройшло кілька днів з тих пір, як я визнала, що ми зустрічаємося, але ... Чоловік?

Поки я мовчала, не відповідаючи Марієнн.

- Ой, боже! Я ж розмовляю з майбутнім імператрицею!

Зрозумівши щось, вона плескала в долоні і поклонилася мені.

- Будь ласка, подбайте про мене, Ваша Величносте.

Її дивна поведінка починала привертати увагу.

- Досить, нас можуть неправильно зрозуміти!

Я витягла руку і різко змусила її піднятися.

- Хто, хто це сказав? Седрик? Або цей виродок знову ...!

- Гей, хіба так важливо, хто це сказав? Розслабтеся.

Таїнічна усмішка Маріен змусила мене на мить впасти в ступор.

'Пройшло всього кілька днів з тих пір, як ми почали зустрічатися, це здається таким очевидним?'

Неможливо. Удень ми переважно спілкувалися через Седрику. Після того, як він прокинувся ми з ним були так зайняті, що майже не бачилися наодинці.

Ми працювали разом, щоб перемогти головного ворога, який погрожував миру і, згідно з останнім наказом його батька, допомагали йому в палаці.

Очевидно, це партнерські відносини!

- Не хвилюйтеся, люба леді. Ніхто, крім мене до цього не дійшов би.

На щастя, Маріен швидко помітила моє збентеження.

- Ах, ходять чутки про наслідкового принца і про те, що сміливо поле битви і мовчки піддала повстання.

- Що? Про що ти говориш...

Я схилила голову, не поспішаючи за різкою змінною тему. Потім вона сказала щось набагато більш шокуюче, ніж наші з Каллісто відносини.

- Казали, що "оно" слухає тільки одну людину. Як же так вийшло, що "оно" виявилося досить здатною дівчину?

- А?

Люди, які були свідками магічної атаки леді говорили, що пані - це монстр, який знищить імперію. Ось чому наслідний принц тримає вас у палаці під вартою.

- Ч-що?

Я була збентежена.

Скажений собака Еккартів з арбалетом було мало? Тепер я магічний монстр, який зруйнує імперію?

'Чорт, це все - огидні плітки!'

Це було неймовірно. Моя голова спорожніла.

Тільки я подумала, що зможу приховати наші відносини, як без мого відома почала поширюватися така нісенітниця. Але в мене навіть не вийшло нічого приховати.

Один з п'яти головних чоловіків був серйозно поранений, і я повинна визначити стан ще двох.

Якщо про це дізнається найздоровіший з них, то біль буде ще одним головним. Однак.

'Якщо ви хочете пліткувати про мене, чому ніхто не сказав мені про це? За кого ви мене приймаєте!'

Про що, чорт візьми, всі зараз говорять?

Мене розлютили фальшиві чутки. Маріен помітила моє почервоніле обличчя і відразу жалкувала.

- П-помагаю, мені не слід було говорити вам це, леді.

- Ні, дякую, що сказала мені. Інакше я б цього не дізналася.

- Ха, ха...

- Ти випадково не пам'ятаєш, який виродок це сказав? - Поінформувала я з холодною посмішкою, стиснувши зуби, і Маріен з переляканим обличчям похитала головою.

- Ну, я теж дізналася це з чуток, ха-ха-хо і, звичайно ж, Я їм не вірю!

Хоча вона поспішно спробувала виправити ситуацію, я вже прийняла рішення. Я зловлю його і вб'ю.

Потім я замислилась. За чутками, ми з кронпринцем були коханцями.

"Звідки Маріен дізналася про ці чутки?"

Коли я здивовано втупилася на неї, Маріон подивилася кудись убік і засміялася:

- Якщо ваші стосунки з наслідним принцем - всього лише чутки, то чому він викликає вас щодня?

- Шановна леді!

У цей час мене хтось голосно покликав.

Повертаючи голову, я побачила, що до мене біжить Седрик.

- Леді, наслідний принц повинен терміново обговорити з вами питання про відновлення артефакту

Седрик, який до мене підійшов, зітхнув і розповів про свою проблему. Усім здавалося, що він прийшов до мене по якійсь справі.

- Це дуже важливе питання, і він хоче, щоб ви прийшли якомога швидше.

"Важне питання" означає чай або гостину в кращому випадку.

А "скорочливо", зрозуміло, значить, що я повинна швидше з ним зустрітися.

'Похоже, зараз майже обід.'

І з того часу, коли я почала думати про це в моїй голові Маріонн захоплено пробурмотіла:

- Божечки, думаю, зараз майже час обід.

Тільки тоді я зрозуміла, що часті візити Седрика можуть виглядати інакше в чиїхсь очах.

- Хм? Що ви сказали, леді Теросі?

- П-пойшли!

Я поспішно протрималася між ними.

Зустріч двох бомб у роті не принесе нічого доброго.

Седрика за руку сильно б’є мене, але твердою ходкою попрямував до мене.

- Леді, ви хворі? У вас червоне обличчя...

- Ти сказав, що це терміново. Досить бубнити і пішли!

- Добре вам провести час, леді!

Я попрямувала до палацу наслідного принца, куди мене з добрими намірами відпустила Мариенна, на відміну від Деріка, яка не вірила чуткам.

Між палацом кронпринца і місцем проведення робіт була досить велика відстань. По дорозі до Каллісто я встигла задуматися.

Після останньої зустрічі я знала, що сприйняття імператорського палацу і мене самого в столиці змінилося, але насправді це був довгий процес.

Тому що я не була святою в Імператорському палаці.

'Я думала, що мовчання може звести на немає дивні чутки ...'

Звичайно, незаміжня леді, яка живе в палаці наслідного принца, який втратив свідомість, коли Імператор помер, викликає поширення пліток серед аристократії.

'Герцог знає про них?'

Він був єдиним, кому я особисто зізналася у стосунках з Каллісто. Якщо чутки похитнуть репутацію Еккартів, герцог не буде бездіяльний.

'Ні.'

Я раптом передумала. Можливо, герцог був би радий цим чуткам. Він підтримував наслідного принца, але не любив його.

"Так що мені тепер робити?"

Щоб позбутися молви про новий політичний опонент принца, я повинна була оголосити наші відносини. Однак я не хотіла, щоб зі мною поводилися як з новою імператрицею.

Тому що це було абсолютно протилежне тому, чим я збиралася зайнятися - знову почати вчитися і спокійно вивчати археологію після того, як дізнаюся про стан Вінтера.

'Зачекайте, якщо подумати, так, у мене є деякі відносини, але чому Мариен відразу заговорила про шлюб?'

Я подумав, що повернув тобі клік.

- Леді?

Я повернулася до Седріки, з подивом дивлячись на мене.

- Що? Ти кликав мене?

- Ви раптово зупинилися.

- А...

Я зажямилася, зрозумівши, що встала як глибоко вкорінена серед дороги. Коли я продовжувала йти вперед, Седрик запитав:

- Леді, можу я запитати дещо по дорозі?

- Що?

- Ви пам'ятаєте місто Тратан, де розташований найближчий порт до острова Арчі? Недавно неподалік затонув острів Солей.

- Ага.

Звичайно, я пам’ятала це. Я була тим, хто втопив цей острів.

- Що там?

На жаль, у мене залишилися лише погані спогади про це місце.

Седрик з посмішкою відповів, незважаючи на мій не фонтануючий ентузіазм питання:

- З наближенням зими в нижніх регіонах, здебільшого в Тратані, настав сильний голод. Місцеві жителі вимагають золота і припасів.

- ...

- Якби вам дали можливість вирішити цю проблему, що б ви зробили?

'Знову.'

З невідомої причини Седрик часто ставив мені такі запитання під час мого перебування в палаці.

Думаю, він просить поради з кожної дрібниці, тому що не довіряє управління державними справами своєму босу.

- Що б я зробила? Я б спустошувала державну скарбницю, - відповіла я, потиснувши плечима.

Такий спосіб вирішення проблеми може запропонувати кожен.

- Через ситуацію збирання податків проходить важче. Якщо ми спустошуємо державну карту зараз, буде важко підтримувати регіони, що страждають від холоду в середині зими.

Проте Седрік був спантеличений і побачив, що мої плани слабкі.

"Що ти від мене хочеш?"

Я не розуміла його. Але спробувала запропонувати інший варіант.

- Ти рекомендуєш мені зробити пожертву?

Він дізнався, що я розбагатіла через діамантову та смарагдовій копальні?

Коли я запитала його, він з округлими очима соромився зчеплення руки.

- Ні, я маю на увазі, чи немає інших фінансів.

- Інші фінанси?

Інші джерела коштів, окрім державного податку...

Коли я задумалася, у мене в голові промайнула думка.

- А, ти маєш на увазі власність сім'ї імператриці?

- Саме так! - Закрикнув Седрик, клацнувши пальцями.

✔

Перевод: Mirasa

Дякую за читання!

https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert

Предыдущая главаСледующая глава