Звичайно, такого не було.
Це лише найгірший сценарій прогулянки слабій благородної леді без супроводу її нянек-охранників.
- Ти розумієш? Причину, чому я хочу зробити Екліпса своїм охоронцем?
- ...
- Вибач за турботу, брате.
Ці слова допомогли мені пройти повз застиглий на місці Рейнольда до сходів.
Эдлипс з байдужим виглядом слідував за мною, а Емілі дивилася в підлогу.
Ігнорування може бути ще однією формою ненависті.
Люди, які тут працювали спостерігали за Пенелопом здалека навіть коли вона могла бути в небезпеці...
... Бачити їх у хорошому світлі.
'Не змогла б навіть якщо б відділяла себе від Пенелопи і думала, що вже проходила це, до того, як прийшла в цей світ.'
Я піднялася по сходах.
<СИСТЕМА> Квест [Побачення Фестивалу] с [Рейнольд] провален!
Спробувати ще раз?
[Прийти \ Відкинути]
Я відразу натиснула на нього [відхиляти].
Екліпс як пес йшов за мною по п'ятах, поки я не добралася до своєї кімнати.
Емілі зустрілася, коли він спробував пройти за мною в кімнату , Так що я запитала:
- До яких пір ти плануєш мене переслідувати?
Я загородила йому прохід.
- Але...
Він нахилив голову, а потім спокійно вимовив:
- Ви сказали мені довести свою цінність.
Мене трохи приголомшила його добра поведінка.
'Похоже, йому дійсно ненависна думка про повернення на невольничий ринок.'
Після мене я помітила жовтий мармур в ошийнику, що на ньому був.
"Кольцо".
Так я згадала, що маю інструмент, який можна використовувати для приборкання Екліпса.
Коли голова охолола, хвилювання, що я відчувала дивлячись на [Інтерес 18%], пішло.
Вона ще була свіжа в моїй пам'яті. Сцена того, як він вбиває людей, розірвавши свої наручники.
Ввічливий і вихований лицар, що з’явився в звичайному режимі, був повністю відданий Пенелопе, навіть знаючи, як його господиня смахує на злодію.
Але ще не навчений Екліпс виявився набагато небезпечнішим, ніж я думала.
Я дійшла висновку, що Пенелопе був охоронцем його вірності.
'Мене не обдурює його безневинна мордашка. Він той самий чоловік, який побив усіх тих гієн дерев'яним мечем."
Нагадавши собі не обманюватись, я відчеказала:
- Це не означає, що ти моя постільна іграшка.
- Тоді...
- Ти чув розмову, чи не так? Я привела тебе сюди, щоб зробити своїм власним охоронцем.
- Так.
Екліпс кинув.
- Це твоя перша місія, змусити всіх людей в особняку прийняти тебе.
- Мис....сия?
- Так. Я не можу завжди всіх умовляти дозволити комусь такому нікчемному залишитися, розумієш?
Сказала я холодною тоном і тільки потім зрозуміла, що це звучить якось невпевнено. Тому додала....
- Я вірю, що ти мене не розчаруєш. Правда?
Екліпс повільно кивнув у відповідь.
Мені здалося, що його сірі очі просяяли.
[Интерс 20%]
У той момент його відсоток інтересу змінився.
Тепер він став ближче до 30 відсотків інтересу, з якими починають всі основні герої в нормальному режимі.
"Ха....Якщо я зможу підняти його до 30%, а потім ще вище, щоб побачити кінцівку ..."
Залишивши все, я роздумувала про довгу подорож.
- Емілі, проводи Екліпса в кімнату, яку приготував для нього палац.
- Так, леді.
У цей момент.
- Пані.
Уші голосився без життя.
- Я зроблю все можливе, щоб отримати вашу похвалу.
Тоді я підняла руку і погладила його за брудним волоссям.
Екліпс потерся головою про мою долоню, наче тільки цього і чекав.
Це не розвіяло всіх моїх страхів на його рахунок.
Проте, надія вибратися звідси.
- Я такий щасливий, що ви забрали мене, пані.
Я відчула впевненість у тому, що зроблю наступний крок.
***
Після того як привела Екліпса в особняку, я не виходила зі своєї кімнати, аргументуючи це тим, що хочу взяти собі перерву.
Коли Дерік і герцог зрозуміли мою літургічну причину того дня, вони не виганяли Екліпса з особняка.
Вони також не вимагали, щоб я сидів у своїй кімнаті.
Але, як я чула від Емілі, герцог обшукував всі відомі сім'ї, шукаючи чоловіка з "Клері" в його повному імені, через що у мене по спині пройшов ознамен.
І це ще не все, мене також повідомили, що час навчання лицарів раптово збільшився і його складність зросла.
'Він ніколи не знайде того свина ...'
Не було б великою проблемою, якби у нього вийшло, але мені здавалося дивним, що все відбувається так.
'Ах, та без різниці!'
Я схопила книжку і просто плюхнулася на ліжко.
Південне сонячне проміння проникло крізь вікно, освітлюючи приміщення.
Мені було приємно, що після того як я пройшов цей епізод з порятунком Екліпса, бідна мені була надана недовгий період безтурботного відпочинку.
Мене не тривожило навіть тоді, коли я цілими днями тільки і робила те, що спала, їла й читала книжки.
"Тайм-аут завжди найкращий".
Хотілося б, щоб Дерік залишив мене релаксувати, поки я не побачу кінцівку, якщо це, звичайно, можливо.
Мені перуть одяг, прибираються в кімнаті і подають їжу, коли приходить її час. Не життя, а просто казка!
Тук-Тук-.
- Ось так, леді! Ви все ще в ліжку? Давайте, вставайте. Час обіду.
- Що на обід?
Я лежала в ліжку і дивилася Емілі, що з підносом увійшла до моєї кімнати.
- Тисковий салат і смажені курячі ніжки.
- І все?
Я не намагалася приховати своє розчарування.
- Я передала кухареві, що ви хочете відвести чогось гострого, і він сказав, щоб спеціально придумав цей соус.
- Правда?
Я схвильовано піднялася.
Протягом останніх декількох днів я знову і знов повторювала Емілі слово "гора куряча ніжка", і здається, ці слова нарешті досягли вух кухаря.
- Божечки. Я бачу, що ваші смаки щодо їжі змінилися. Раніше ви навіть не дивилися в сторону страв з пряним ароматом...
Емілі здивовано нахилила голову, ставлячи тарілки на стіл.
Незважаючи на ненависть і зневагу до Пенелопе, вона працювала її покоївкою вже багато років.
Їй здалося дивним те, що та, кого вона обслуговувала, якось змінилася.
- Кажуть, смаки людини під час дорослішання змінюються.
- Справді.
Емілі кивнула. А потім змінила тему, обронивши:
- Приємного апетиту, леді.
Емілі, що більше не розставляла посуд, почала відділяти м’ясо від кісточок.
Завдяки цьому мені не потрібно було робити це сама.
- Як вам? Перш ніж проковтнути, пережовуйте.
Емілі часто перевіряла мене, навіть відділяючи від кісток м’ясо.
Мені було цікаво, ця чистосердна і виконавча служниця, точно та ж сама, що була раніше?
Але навіть так, я не розслаблялася.
А їй і в страшному сні не присниться, що я все ще стежу за нею під час обідів.
'Як би там не було, він повинен бути слаще. Це не той гострий соус, що я їла раніше.'
Тільки переконавшись, що з цією їжею все гаразд, я змогла повністю розслабитися і скуштувати страви.
Я хотіла мати курочку з спеціями, яких інколи пригощали мені та моїм друзям.
Але пряна курка кухаря була просто жареною куркою.
'Тепер я повинна повторювати Емілі ще і про "сладко-солену" курку.'
Це не був той смак, який мені найбільше сподобався. Але я все одно з'їла її, бо любила гостру їжу, яку довгий час пробувала.
- Я наелась.
Я поклала виделку, після чого Емілі негайно прибрала тарілку і наклала десерт.
- Фестиваль наближається до кінця, леді.
Сказала Емілі мені, що їсть диний щербет.
- Ах, це?
- Так! Ви завжди виходили на вулицю в дні фестивалю і приносили нові прекрасні прикраси. Чи цього разу ваш погляд не був настільки привабливим?
- Не знаю.
У той час я постійно була зосереджена на чомусь іншому, так що навіть не подивилася, що було на фестивалі.
Зараз, коли я думаю про це, пам'ятається, Рейнольд теж говорив щось подібне.
Здається, Пенелопа дійсно божеволіла через коштовність.
'Вона була такою старанною покупкою в багатьох магазинах.'
Я відчула втому і просто передбачала, як вона ходить з магазину до крамниці й скупає коштовності.
- Ах, так! Дворець сказав, що ви вже доставили через нього ювелірний товар.
- Заказала? Що....
- Пам'ятаєте, ви звали ювеліра перед фестивальом?
- А.
Тепер я згадала. Абсолютно про це забула.
- Мені принести їх прямо зараз?
Запитала Емілі, що моє обличчя з кожною секундою ставало все серйозніше. Я трохи кивнула.
- Так, прямо зараз.
✔
Дуже вдячна вам за сердечні відгуки про те, що ви перекладаєте Біблію, додаєте у збірці та коментарі. Дуже приємно вас читати)
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert