Зимові канікули швидко змінились на роботу. Повернення до Хогвортсу знову стало для мене засобом пересування, після якого я повернувся до тренувань та проблем життя. Хоча, назвати політичну та економічну боротьбу з Темним лордом і його послідовниками побутовими проблемами кілька некоректно. Особливо це стосується не лише ворожих школярів, але й дійсної боротьби в бізнесі усієї магії Англії.
Правда, більшість мого часу все одно займали тренування. Я нехай вже і примирився з тим, що Тома мені доведеться ліквідувати чужими руками, але ось залишатися беззахисним я в будь-якому випадку не збираюся. Хоча б через те, що у мене на горизонті ще й Дамбльдор п'є і ніби не збирається нікуди зникати після перемоги над Темним лордом. Так і сам Том, чого вже там, уже не раз зміг мене дуже приємно здивувати, скеровуючи мої плани на мене ж самого.
Так що так, власною силою і виживання я стурбований більш ніж серйозно. В критичній ситуації два цих поняття стануть тісно пов'язані, в тому сенсі, що без особистої сили я прямо з Томом я можу навіть і не розраховувати на виживання. А ризик даної зіткнення останнім часом значно так сканув вгору... А все через новини, що принесли мені мої шпигуни і таємний зв'язок Ордена Фенікса.
І новини були дуже одноманітні, Темний лорд активувався і почав самостійно розбиратися з деякими справами та проблемами. Це дуже погано, бо якщо раніше той і без особистого втручання умудрявся провертати дуже багато чого, то вже зараз... Мені навіть страшно стає. Тим більше, що поблизу моїх будинків недавно почали обшиватися досить багато підозрілих осіб. І якщо поблизу будинку на Гріммо подібні особи ще мають якесь незрозуміле пояснення, все ж останнім часом кримінальні світ взагалі активізувався, то ось спостерігачі за Малфой Менором... Мене ну дуже напружували.
Чесно, я навіть почав замислюватися про те, щоб відправити матусі з донечкою знову кудись за кордон. І тільки те, що така подорож сама по собі може бути дійсно небезпечною, зупиняє мене від подібного кроку. Все ж, у захищеному менарі двом моїм жінкам буде безпечніше, тим більше, що я самоособливо перетворив меноро в обсадний режим, відходячи до Хогвортс. А захист у мого будинку та ще... Навіть для цього доведеться витратити багато часу і сил, щоб хоч щось з нею зробити.
Так що, поки що я був спокійний за свою сім'ю, нехай і заборонив тим, які б то не було переміщення поза менором. Заздалегідь Темний лорд звернув на нашу сім'ю увагу, змушуючи мене серйозно так нервувати... Що можливо і є справжньою метою Тома. Та все ж стежка за моїм домом ведеться більш ніж дилетантська. Наче цей збродя спеціально переправили мені нерви... Але це не означає, що він не зможе доповісти Тому, якщо ви побачите переміщення з дому. А їх можна простежити за допомогою спеціальних артефактів. Трансгресію, знаєте, давно вже навчилися відстежувати, а про камінну мережу я взагалі мовчу.
Та й вбивство даних кадрів - не найкраща ідея. Хоча б через те, що їх місце можуть зайняти куди більш професійні хлопці, крім спостереження, будуть ще й захист будинку прослідкувати непомітно. До того ж, така явна агресія може спровокувати і самого Тома. Той же не зовсім у своєму розумі, про що вже неодноразово встиг мені нагадати останнім часом... Чи мало як той відреагує на смерть своїх песиків.
Так що ну його, краще вже дійсно затаїться, не даючи Тому зайвих підстав для нападу на мою сім'ю. Тим більше, що проблема з цим монстром все одно повинна буде вирішитися в найближчі пів року-год. Якщо ж цього не станеться, то мені дійсно буде безпечніше покинути рідну країну, остаточно приховати менор, і відправитися кудись в Китай, Японію або навіть Росію. У ці ті країни Том буде ну дуже важко дотягнутися, хоча і мені дана імміграція може коштувати багато.
Але давайте не будемо про сумний... Хотів сам себе змарнувати я, поки не отримав раптове повідомлення від Дамбльдора, що вирішив швидко зібрати свій Орден. Мені довелося навіть з пар допитуватися, бо директор не робив би подібної переполохи на порожньому місці. Добре, Флітвік цілком прихильно ставився до мене, вважаючи більш ніж старанним учнем, через що проблем з ним не виникло. Та і Снейп, що приблизно в той же момент перервав власне вивчення біля другого курсу, прийшов як можна до речі, забравши мене з собою пряма на базу Ордена Фенікса.
Добре, збудований на мої гроші особняк не був підключений до звичайної камінної мережі, через що відстежити наше переміщення навряд чи хтось зміг би. І не питайте, як це взагалі можливо. Я і сам здивувався, коли директор привів мені спеціалістів з міністерства, що були погодилися провести для нас власну камінну мережу, так і пам'ять собі стерти після цього ... До слова, в самому особняку у той момент вже почали збиратися члени ордену, через що стояв величезний такий переполох.
Але це ніяк не перешкодило нам з крестним зайняти наші з ним за столом місця, не особливо і зосереджуючи увагу на копотячих та схвильовано балакучих чарівників. Серед яких особливо вирізнялася чета Уїзлі, що всіма правдами і неправдами хотіла знати що ж такого жахливого зтрусилося, раз Дамблдор так раптово оголосив екстрений збір, вирвав добропорядних чарівників з їх роботи ... Хоча це питання в цьому приміщенні цікавило багатьох людей.
Власне, ми з деканом також уважно стежили за сусіднім галежом, намагаючись вичепити хоча б крихту цінної інформації. І нехай не відразу, але в нас це вийшло, благо для Авроров було кілька чарівників, що не дуже добре вміють контролювати свої емоції. Саме за їх кислими мінами ми власне і змогли зрозуміти, що сталася біда якось пов'язана з їхнім департаментом. Не просто так місцеві Аврори все як один смурні і серйозно. Та й затрималися вони злегка, прийшовши лише на пару хвилин раніше самого директора...
Є проблеми на роботі... Подумав я, перш ніж директор самошкодно не спростував мої думки. Хоча, як спростував? Просто доповнив, зауваживши, що проблема тепер не тільки у Аврорів, але й в усього магічного світу, а особливо Британії. Все ж найбільші втіки з Азкабану за всю історію існування цієї в'язниці - це вам ні хухри-мукры. Тим більше, що всі охоронці Азкабану або загинули або просто зникли... Це стосується переважно дементорів, які зовсім зникли зі своїх постів.
І якщо в іншому магічному світі все ще ворожили, хто і як зміг провернути щось подібне, адже самі злочинці навряд чи змогли це зробити, то ось Орден Фенікса... У Ордені не було людини, що поставив би під сумнів головного винуватця всього того, хто стався — Темного лорда. Адже в його відродженні тут ніхто вже давно не сумнівався, та й не було більше кандидатів на подібні « підвищення »...
Звичайно, ніхто не міг уникнути сумнівів щодо того, що сталося. Багато хто навіть волів би залишитися в незнанні, аніж усвідомити, що колишня еліта Пожирців смерті тепер на свободі, і вже дуже скоро повернеться та почне знову чинити всілякі звірства у ім'я свого пана... Особливо яскравими були обличчя старої гвардії Ордена, що ще під час минулої війни з Томом встигла самолично випробувати на собі закляття і прокляття втікаючих злочинців.
- Дамбльдор... - Звертався до голови ордену Алістер Грюм, піднімаючись зі свого. - Ми повинні розібратися з втікачами... Обов'язково треба розібратися, поки ті не встигли відновитися і повернути собі сили. - Мелко тремтячи від люті, але з абсолютною упевненістю в голосі, сказав Грозний очей. - Я знаю, що це не в твоєму стилі, але цього разу ми повинні негайно... - Начав штовхати промову бойової пенсіонера, але Дамбльдоре перервав його, самостійно вставши зі свого місця.
- Ти правий, Алістер... І тобі не потрібно мене вмовляти. Не цього разу. - Важко понуривши голову, сказав старий. - У цій ситуації ми і справді повинні зробити свій хід першими... Доки ворог не відновився і не став ще потужнішим. - Буквально видаючи з себе слова, сказав старий, обвівши обраних магів своїм мутним і втомленим поглядом ... що навіть мою кров примусив всипати у жилах.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda