Як я й очікував, Натаніс і Люціус влаштували мені фірмовий допит, відразу після повернення до менору. Це на людях ті повинні були тримати обличчя. Батьки моїх знайомих і « друзів» були достатньо одягнені в білосну парочку дознавців. Тим було просто не до мене. І сам я прощався з хлопцями, не дозволяючи батькам почати свою брудну справу.
От тільки будинки всіх цих відволікаючих факторів як би і не було. Тому я мусив відповідати. Не те щоб в цьому було щось неприємне. Батьки просто цікавилися моїм життям у школі, подробицями й детальками того, що не змогли передати постійної кореспонденції. Ось тільки Том, до такого сильно не звик. Так і Драко, минулого року, такої уваги не отримав.
Це цього разу я змінив попередній образ, майже повністю. Ні, старий Драко, все ще проголошувався в мені як у поведінці, так і на зовнішності, але змін було багато. Занадто багато, щоб батьки не звернули на них уваги. І якщо Люціуса, мої зміни були цікавими лише з практичного боку питання, він просто не розумів, яку модель поведінки в моєму відношенні вибрати. То Нарцису турбували набагато більш фундаментальні питання.
Мати, чи мало не кліщами, намагалася витягнути з мене причини таких різких змін. Вона не лише запитувала мене про поведінку, але й думала про зміни в зовнішності, усвідомлюючи, що дар метаморфізму може бути побічним. Ось тільки її напор був трохи непотрібним. Я відповідав дуже легко, і це не дозволяло мені сумніватися в моїх словах.
Так, правди в моїх словах було ні на копійку... Моя історія була легендою від початку до кінця. Легендою, що я створив і працював весь попередній рік. Я свідомо створював ситуації, які могли б змінити історію Драко в потрібний мені бік. Ось про ці ситуації я зараз і розповідав, не юля і не замовчуючи. Я відверто обманював, але правду не було.
Я просто розмалював усе, що міг зробити батькам, і дозволяв їм робити висновки. Це було непогано. Люціус, незважаючи на весь свій досвід в політиці, так і не зміг побачити будь-яких підвоє у моїх словах. Можливо, той і не хотів бачити у своєму синові якогось підвоха, все так само вважаючи мене - тим старим Драко. Нарциса ж, здавалося, щось таке відчувала, не бажаючи припинити мій допит, навіть після обіду і вечері, коли я вже відверто, почав клювати носом.
Але врешті-решт, та сама була змушена мене відпустити. Очевидно, зрозуміла, що я дійсно втомився, та і думки мої вже почали стрибати з одного на інше, не дозволяючи продовжити проникливу розповідь. Так і розповів я вже все, що тільки міг. Питати мене про кожен день, було занадто навіть для неї.
Хоча я мушу визнати, що розмовляти з моїми батьками було дуже добре. Якби я був на моєму місці минулого Драко, той би і не помітив весь цей допит. Занадто елегантно батьки маскували свій допит, під просту розмову. Хоча, тут швидше я сам сприймав таку довгу розмову з родиною, саме допитом. По суті, це була саме розмова з батьками після майже дев'ятимісячної перерви в живому спілкуванні.
До речі, за те що Люціус залишив мене на зимові канікули в школі, Нарциса явно непогано відбувалася у самому чоловікові. Нехай той і намагався цього не показувати, але їхні стосунки охолоджувалися ще сильніше, а ті й так були, не сказати, щоб дуже теплішими. Та й сам Люціус сильно схуд і якось вів, нехай і відмінно це маскує. Під час нашої минулої зустрічі, в Хозі, я навіть не помітив всієї цієї втоми за вічно ввічливим і представницьким чоловіком. Це і зараз то не дуже відчувається в його поведінці, але сильним ментальним магом той же не був, щоб я не міг відчути його емоції.
До речі, весь цей день фірмовим допитом від моїх батьків, змусив ще й той факт, що з самого виходу з поїзда я так і не послаблював свій ментальний захист. Весь час я була у напруженні, транслювати в поза тільки необхідні емоції і образи. Занадто вже моя мати була небезпечною в плані ментальній магії. Так, на мені та ніколи не використовувала свої навички, ось тільки від пасивного сканування, мене це не захищало.
Сильний ментальний маг, починає зовсім мимовільно сканувати і розуміти емоції та почуття співрозмовника. Я і сам вже досить сильний, щоб отримати таку корисну здатність прямо зав'язану на ментальну активність. І це прекрасно, тому я маю захищати себе від цього, але це все одно досить складно.
Хоча мама не дала мені ані слова, ані ментальну магію. Я б це помітив. Але все ж, щось, та, безумовно, відчувала. Може, відома жіноча інтуїція дає про себе знати, може ще яка гидота, але Нарциса відчувала, що все не так вже й просто як я її розповідаю. Добре, що я відверто заперечувала те, чого не знала, оскільки мої слова були пов’язані з прокляттям.
І це справді так. Я спочатку планував провести дві розмови. Один провів сьогодні, повертаючись з Люціусом, завтра ж, поки дід не повернувся з Франції, у мене буде індивідуальна розмова з мамою. Втекти його у мене в будь-якому випадку не вийде, а тому я сам його ініціював. Все ж, відносини з мамою у мене куди тепліше, ніж такі з Люціусом. І це не лише те, що ми мали. Одна Чжоу Чанг, чого коштує.
Загалом так, плани на завтра у мене Наполеонські. І все ж розмова ця я планував давно, та й затягувати з ним було не можна. Я мусив остаточно визначитися зі своїм ставленням до матері. Чи варто довіряти тій в майбутньому протистоянні з батьком. Хоча, як такого протистояння і не планується. План порятунку від цієї молі вже давно готовий. Залишилося тільки трохи почекати і розібратися з матір'ю.
І якщо з першим мені допоможе лише час, до чотирнадцяти років я просто не зможу стати головою роду, навіть якщо мати стане моїм регентом. Ось так, ось вже час почати розбиратися. І для початку, я вирішив просто поговорити з мамою. Спершу про їхні стосунки з Люціусом. Все ж, напруження між ними, міг помітити і минула Драко, без всіх змін, що я вже встиг показати.
І якщо та буде відвертою зі мною, то можна спробувати і наші стосунки зміцнити. Та все ж, моя підтримка може бути вирішальною у цьому питанні для Нарциси. Заодно і про їхній шлюб запитаю. Все ж мої підозри про не рівність даного шлюбу взялися не на порожньому. Ще в минулому році, я відчув зв'язок цієї пари з напругою.
Тільки затягнути з цим не варто. Післязавтра, Абраксас Малфой приїжджає до Франції. Як я і підозрював, старий не збирався повертатися до рідного будинку, продовжуючи свої нескінченні подорожі по світу, а відпочивати від них у Франції. Чому він раптом вирішив присвятити свій час онуку - не зрозуміло. Але уникати його я не збираюся, нехай той і підсмажив деякі мої плани, на ці канікули. Нехай старий хоча б пояснитися, навіщо йому все це потрібно.
З спогадів Тома виходило, що Абракс ще в часи Хога був дуже довгим. Здавалося, що той взагалі нічого не робить, без визначеної на те причини. І якось я сумніваюся, що з віком ця якість зникло з мого нинішнього діда. У нього точно була якась мета для всієї цієї затії з поїздкою. Не просто так, той особисто повертався до Англії для розмови з сином...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda