До самої зими я тільки те й робив, що тренувався і вивчив знання від Тома. І ні, я і раніше приділяв цьому багато часу, але залагодження життя в Хогвортсі, практика у метаморфізмі та постійні тренування на безкоштовній магії з'їдали левову долю мого часу.
Так, мені довелося серйозно змінити свій розклад щоб знайти достатньо часу на тренування. І ні, закидати практику в безночковому магіЇ або метаморфізмі я не став і від шкільного життя мені було нікуди не дітися. Просто все це відійшло на другий план. Мені не вистачало магічних та ментальних сил для надто інтенсивного тренування в боспалочовій магіЇ, і я також відношу метаморфізм.
Так і часу, чесно сказати, на все не вистачало. Незважаючи на те, що я продовжував поширювати репутацію в школі, спілкуватися з дівчатами і пускати всякі чутки про Поттера. Такі справи просто неможливо було взяти й відкинути. Та й не дуже те мені і хотілося від усього цього відмовитися, якщо чесно. Відпочинок між тренуваннями мені теж був потрібен...
Хоча з кожним днем мені ставало все легше. Не тому, що сил більше не було. Незважаючи на постійний резерв я з вражаючою методиністю продовжував спустошувати той в нуль. Хіба що до початку зими зміг собі дозволити трохи більше безкоштовної магії на уроках, не більш.
Але проблема, з якою мені стало легше, полягала в тому, що я звик до такого ритму життя. Та й успіхи на магічній кампанії мене дуже тішили. Том, наскільки я пам’ятаю, розвивався в десятки разів повільніше. І тут мова йде саме про резерв магії і суспільство пристосованості моєї душі. Протягом наступних десяти днів я став терпимішим до Тома. А ще через тиждень я міг сміливо переходити до нової програми тренування.
А я навіть час на фізичні тренування зміг знайти, просто поєднавши ті з метаморфізмом. Просто я помітив, що коли м'язи активно відновлюються після серйозного фізичного навантаження, то мені набагато легше було б покращити ці самі м"язові волокна.
І це було прекрасно! Не без труднощів, але я працював фізично просто дитсадковим темпом. Адже мені ніколи не вдавалося займатися частіше три рази на тиждень. Але навіть з таким розкладом, я дуже впевнено підводив своє тіло до консиції ідеального мага. То ви б’єте з гнучкістю, швидкою і надзвичайно точно у своїх рухах. Я вважав, що « ідеальний маг» не є частиною мого розвитку.
Метаморфізм, вже через кілька місяців, обіцяв вивести мене за ту межу, яку не зміг переступати молодий Том Рідел. А це вже, якесь, але перевага. Хоча я знаю, що більшість бойових магів і навіть аврорів проходять через поліпшення зілля. Все ж маги з давніх часів шукають силу в собі, зовсім не дивно, що і для розвитку свого тіла те-що придумали.
Шкода, правда, для мене вищеперелічені зілля поки що марні і навіть шкідливі. Я ще дитина, мій організм росте. І якщо я зараз ризикну пройти стандартний курс зелень для аврорів, то ефекту не буде, вся сила зеленого піде у ріст. Та й проблеми зі здоров'ям можуть виникати серйозні, якщо хоч щось піде не так.
Та й не збирався я користуватися зіллями. Невідомо, як на них відреагує мій дар метаморфізму. Крім того, як показала практика, я і сам відмінно справляємося з набором необхідних консицій. Нехай на початку у мене і були проблеми з реакцією, розгон свідомості, заснований на ментальній магії, сильно надихав мою нервову систему, але в якийсь момент ця проблема просто зникла. Мабуть, метаморфізм знову піддався моєму бажанню полегшивши життя і знищуючи його.
Я просто не міг зрозуміти, як усвідомлено використовувати цю силу. І це не давало мені спокою, нехай я і намагався контролювати себе. Все ж я не хотів, щоб його маскували постійні спалахи гніву. Нехай сама маска кардинально змінилася від початку навчального року, та починає стосуватися мене самого, що значно полегшує мені життя. А то вже набридло корчити незрозумілого.
Шкода тільки, що для подібної зміни своєї маски я був змушений витрачати додатковий час. Потрібно було, щоб навколишні, в тому числі крейсний, звикли до одних змін, аби я міг вносити нові ...
Загалом так, весь листопад і більша частина жовтня пролетіли якось повз мене. Я був надто зайнятий самим собою, щоб пильно стежити за чимось ще. Та і Снейп за мене прийнявся всерьоз, навчаючи двеллінгу та темної магії. Як щодо темної магії? Тим напрямам, що зараз офіційно заборонені міністерством. Теж, власне, не погано, але багато чого з цього я і так знав, і навіть встиг відпрацювати.
Але він не обурювався. Все одно тренування відбувалися прямо після пар, коли у декану був вільний час і не було черги на відроблювачку. Я якраз встиг після цих занять прийти на обід, а потім і відпочити кілька годин у своїй компанії. А також про найважливіші події у школі, і в цілому світі я дізнавався. Пенсі стабільно додавала мені інформацію, та й Дафна не залишалася осторонь.
Одна лише Асторія продовжувала валяти дурня, вилазячи з наших зустрічей традиційне чаєпіття. Звідки ми знаємо, де є кухні? Не сама ж знайшла, явно хтось підсказав! Хоча пофіг, злити на дівчинку за подібний фарс було просто нерозумно. Нехай мені і не дуже все це подобалося, але решта схоже, було весело. Навіть мої сквайри веселилися, обжираючись кексами. Терпимо, загалом.
Хоча інколи мені хотілося замінити ці вечірки справжнім відпочинком. Останнім часом мені дедалі більше бракувало простої самотності і спокійного релаксації. Знаєте, незважаючи ні на що, я все ж зарахую себе саме до тієї категорії людей, які можуть відпочити по справжньому тільки в компанії з самим собою. Ну чи хорошою книгою є в крайньому випадку.
Є правда ще й секс. Теж гарний спосіб відпочинку і розрядки, але ось займатися ним щодня у мене не дуже добре вдавалося. Нехай Сяо Нін і старалася приділяти мені якомога більше часу, дівчина й сама закохалась у наші любовні ігри в « рабство молодої дівчини та тирана-хозіна». Але ось життя вносить свої корективи. Щоп'ятниці, середи і понеділок у дівчини ввечері були заняття, а тому бачиться ми не могли.
Та сам я іноді пропускав наші зустрічі, занадто при полоні чимось магічним. Звичайно, таке було саме під час розрахунків ритуала для безпечного поглинання хреста. Я вже придумав, як позбутися особистості Тома, залишивши в хрестражі тільки чисті знання, але ось реалізація мого плану пообіцяла затягнутися.
Занадто складні розрахунки вимагали від мене ритуал, так що можливо мені ще й наступного Хелловіна чекати доведеться. У будь-який інший день ритуал може і зовсім не спрацювати... А мені ще потрібно опрацювати рівновагу діадеми Когтевран. Мені дуже не хотілося втрачати настільки цінний артефакт.
Ех, і все це вимагало від мене розрахунків. Як нумерологічні, так і ручних. Все ж мені потрібно було створити дуже складну ланцюгову лінію. Та повинна переплітатися з чарами самої діадеми, щоб та вціліла після ритуалу... Добре хоч сама діадемі зараз ніхто не загрожує. Її ніхто не знайшов більше 20 років, так що за збереження мого майбутнього корму я був спокійний.
Але затягувати з розрахунками все ж не варто. Авіа підігнати обряд до дня літнього сонцестояння. Двадцять другого червня, також гарний день сили для проведення складних і точних ритуалів...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda