Розібравшись з « друзями» і скинувши зайві стреси, хоча й зовсім не так, як того мені самому хотілося б, але поклавши на себе сили, я взявся за активне відновлення своїх навичок. Неспроможність нормально контролювати свою силу вивела мене з себе похліще інших гриффиндорців. Та і деякий страх перед директором непогано мотивував.
Мені, знаєте, занадто дорога власна шкура, щоб лень могла хоч якось вплинути на мій погляд. Та й не було цієї ліниви. Том ще в далекому дитинстві завів у собі це відчуття, а вже мені повторити цей подвиг було дуже просто. Драко теж був досить діяльною натурою, не здатної займатися нічого не робити більше 20 хвилин в день.
Власне, саме через цю залишки літа я присвятив саморозвитку. Ну а ще через пробуджений дар. Метаморфізм манив мене своїми можливостями, а мати бачила мої постійні перетворення майже всередині. Жінка, мабуть, дуже любила, що я успадкував щось від неї та її роду. Ну а я був і не проти її підбадьорити.
Але я успадкував багато почуттів, які мав у минулому Драко. А хлопчик любив свою матір незважаючи ні на що. І нехай та його іноді безсилля, але сирота в мені був тільки радий подібним до розуміння. Та й мій внутрішній маг просто зрадів. Однак я отримав щось унікальне, можливість контролювати і змінювати своє тіло так само, як захочу. Не обмежуючись зіллями і артефактами. Можливості більшості магів були недоступні, і вони обіцяли стати хорошим козиром по життю.
Загалом так, життя моє було сповнене тренуваннями і спокоєм. Справді прекрасний час, але назвати його кращим все ж не вдалося. У пам’яті Драко були і куди кращі часи. Та й моя проблема з збудженням нікуди не робися. Я все ще не міг утримати свого змія в спокійному стані. Та й погляд мій те і справи сповзав до нижніх дев'яносто Нарциси. Та все ж таки була вродлива жінка, мантія вдома не носила і віддавала перевагу лише суворим сукнях.
Природно, що я завжди вболівав на власну матір. Та й те, що та зрештою помітила мою увагу було цілком природно. Жінки завжди були чутливі до такого, а я то й переховувався не міг. Важко приховати свою зацікавленість, коли в трусах так і завдасть болю порвати свої кайдани, а сам я вже відверто задумую запозичити власну матір. Особливо це бажання посилювали постійне перебування наодинці з цією особливою ... Ситуація ставала дійсно бентежною.
Люціус весь час пропадав десь поза помеття, а мати так і Норувала побути зі мною. Мабуть, недавній стрес дуже роздратувався. Я навіть безментної магії розумів, що жінка просто боїться втратити мене з поля зору. Занадто сильний страх все ще не відпускав ту. І це лише додавало пікантності та емоцій у цій ситуації.
Ну а що? Я-Том з Нарцисою знайомий всього-нічого. Вона мене цілком приваблює, так і родичом у повному розумінні цього слова не сприймається. Вік, звичайно, декілька відштовхує мене, але саме кілька. При постійному тиску в штанах я б і не на таке погодився.
Та що там, єдине, що мене ще стримує від ментального впливу на власну матір - Люціус. Батько обов'язково помітить деяку дивність в наших відносинах, та і я б не міг терпіти його відносини з нею ... Все ж я власник ... Та й про магічні контракти забути не варто. Не здивуюся, якщо стосунки моїх батьків крутяться навколо саме що контракт. Однак надмірна покірність Нарциси натякає на це. Та й не надто це і рідкісна практика в чистокровних сім'ях.
Вон, мій батько теж збирається укласти якийсь контракт між мною і Пені. При цьому, сама дівчинка про це знає і навіть погоджується на подібне. Але ось мені батько про таке навіть не натякнув. Мабуть, все ще вважає мене не надто віддаленою дитиною, але й інші, менш прості і приємні можливості є.
Так, вся ця ситуація однозначно вимагає подальшого мислення. Не хочу зробити свою матір сквібом, а то й зовсім вбити через банальний бажання прибудувати свій член хоч куди-небудь. Це батька я готовий пустить в витрати цілком свідомо. Не знаю, звідки в мені подібна... Неприязнь до когось із батьків, за його словами, заслуговувала максимальної гострої образи. Якась частина мене навряд чи палає ненавистю в його сторону ... Підсвідомість швидше за все виявляє себе... Що ж, гордість і честолюбство Тома дають нам про себе знати.
Пам'ятай про гавно, ось і воно ... Здається, саме так говорять у подібних ситуаціях.
Люціус, його величність, Малфой впав у мою кімнату чимось дико задоволеним і радісним. Я не знаю, що його так роздратувало, але він мене дратує. Я відчуваю, що цей павич прийшов до мене « тішити».
- Драко. - Звертався до мене батько, змушуючи вирватися з власних дум і скасувати трансформацію. Ну ось, дійсно по мою душу прийшов. Але ж да Хога залишилося всього три дні. - Я хочу тебе потішити. - Прямо ж налякав мене Люціус, виявляти в собі дар пророка я хочу найменше. - Дуже скоро у тебе постарілися помовч зі старшою дочкою Грінграсс - викликаючи гострий біль в скренях, повідомив Люціус... А після і яскравої спалаху в свідомості, яка несе з собою усвідомлення його слів.
- Дафной? - Все ж видав я, береши під контроль свої емоції і засуджуючи спрагу крові на задворки свідомості. Я не хотів давати щосекундному пориву, але я був впевнений, що батько помре. Його можливість вирішувати щось за мене виморожила все моє природне, піднімаючи божевільний гнів звідкись з глибини свідомості. Відчути себе залежним від мага, що навіть не здатний протистояти мені в прямому протистоянні було просто огидно.
- Так, ти повинен був бути знайомий з нею по Хогратсу. Наскільки я встиг дізнатися, занадто близько ви не спілкувались, але це ще не пізно виправити. - Усміхнувся чоловік, виявивши деяку обізнаність про життя свого відриву в школі. Але ця новина турбувала мене не те щоб занадто сильно, я і так підозрював, що Люціус стежить за кожним кроком свого сина ще й в школі... Потрібно діяти ще більш акуратно в наступному навчальному році. Але все це потім, зараз потрібно було зрозуміти, в яку дупу мене заганяє власний батько.
Добре пам'ять Драко все ще залишалася мені вірною. Я добре пам'ятав білу дівчинку, що вирізнялася особливо холодною морокою і як я зараз бачив - дуже досвідченими у ментальній магії... Хм, та й її рід був більш ніж гідним. Нехай батько дівчини був лише номінальним головою роду, віддаючи всю владу в руки своєї дружини, що мені здавалося абсолютно дивним. Але я не дуже цікавлюсь їхньою спеціалізацією. Єдине, крім Блека, некроманти в країні — це сильно.
Якщо б ті підтримали мій Альтер Его - Воландеморта, той міг би прийти до влади набагато легше і без особливого терору. І вплив родини цих людей був чималий, хоча ті й прикидалися звичайними постачальниками інгредієнтів, але схоже, що їм щось не вдалося втримати Тома.
Да... Все ж привід для радості у Люціуса був. Породитися з подібною сім'єю було б непогано. Та й сама дівчинка пообіцяла вирости красунею... Я дійсно розумію радість батька, але ось мій гнів від цього не сильно то й зменшився...
- Не підведи мене син. Цей шлюб обіцяє мені дуже дорого вийти. Та що там, якщо б не пробудження у тебе ще одного дару, максимум на що ти міг розраховувати - це молодша дочка. Не упусти свій шанс. - Сказав батько, покидаючи мою кімнату. Мабуть, помітив мою задумливість і час на усвідомлення мені залишив.
Хоча, відчуваю, дуже скоро мене чекає детальна інструкція, як мені ставитися до своєї майбутньої дружини... Пф! Ніби я сам не розберуся. Краще вже нехай скаже, як мені заспокоїти бурхливу Пенсі, що може і розумом зворушений, дізнавшись про мою поручинку ...
Мда, а оскільки відмазатися з подібної честі я можу і не приховувати. Магічні контракти дуже важко розірвати, особливо, якщо не вбивати одного з контрактників... А Грінграссів я торкаюся не насмілюсь. Не в найближчі п'ять років. Про некромантию я майже нічого не знаю, а боротися з магами, чиї можливості невідомі від слова зовсім - чистої води самогубство...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda