Але в його діях було одне-єдине виключення. Був єдиний момент, коли гігант між охороною і нападом вибрав захист. Це було, коли Клик виверг "Дихання вогню дракона" в обличчя велетня.
Тільки тоді він підняв руку, щоб захистити своє обличчя.
Якщо це не було простим збігом, то тоді ...
— Кайсел! - Покликав свого дракона Джін Ву.
З тіні з'явився Кайсел і видовищно розправив крила.
- Шшух...
— Кьядяя!
Джін Ву швидко виліз на спину Кайсела.
— Бер, Икрид! — Джін Ву крила Бера розкрились, а Ікрід сів за своїм правителем. Невдовзі Кайсел змахнув крилами і змив у повітря зі своїми новими пасажирами.
—Кьяя!
Земля швидко почала віддалятися.
"Вперёд!"
Вони вчотирьох опинилися високо в небі і полетіли прямо до голови монстра-гіганта. І тоді...
Зырк.
Очі гіганта різко мітилися в їх сторону.
Хоч він і був в цей час зайнятий жорстокою бійнею з майже тисячею тіньових солдатів, у нього все ж знайшовся час помітити Кайсела та Бера, які на величезній швидкості наближалися до нього.
Побачивши це, Джін Ву про себе кивнув. Це зміцнило його ще одне припущення.
Цей монстр точно міг розділяти час під час битви. Він використовував їх так само, як і сам Джін Ву зі своєю характеристикою Сенсоріки. Ось чому ця штука могла продемонструвати такий неймовірний рівень швидкості в порівнянні з іншими гігантами.
Бос зашевелився. Джін Ву помітив, як почали рухатися величезні плечі монстра.
"Вклоняйтеся!" - і Джін Ву з Ікридом відштовхнулися від спини Кайсела.
У мить він врізався у Кайсела.
- Будуум!
Джін Ву побачив, як Кайсел звернувся в чорний туман. Його брови нахмурилися. Він відчув, як його наповнює лють. Було дуже паршиво дивитися на те, як так запитто винищують його солдат. Єдиною виправданням було те, що об'єкт його люті перебував прямо перед ним.
Ікрид атакував першим. Він високо підскочив і помахнув "Дивним Мечем Короля демонів".
— Крррчжж...
З кінчика меча з тріском виривався блискавки і впав на обличчя велетня. Бос швидко відхилив голову назад, щоб ухилитися від атаки.
"Оп'ять ухилився!" - похоже, він розрахував все правильно.
Ось монстр знову ухилився від атаки, спрямованої в його обличчя. Тепер Джін Ву був точно впевнений в тому, де було його слабке місце. Він негайно скористався "Властю Правителя", щоб підтягнутися ближче до лиця гіганта.
Бер пішов за ним.
"Короткий меч Короля демонів." - і Джін Ву міцно стиснув різкі мечі в його руках. Бер також одразу випустив свої кігті.
Спільна атака Джін Ву і Бера розвернулась високо в небі. Тінові солдати, які залишилися на землі, повністю відновилися. Вони націлилися на щиколотки гіганта і один раз ринулись на ціль.
— Буум!
— Бааах!
З рук солдатів-магов в тіло гіганта летіли вогні, що вибухають, як тільки досягли мети. Розряди блискавки тріщали і спадали додолу, піднялися стовпи полум’я. А гіганти продовжували рвати і метати.
Ю Джин Хо постійно дивився цю фантасмагорічну битву від початку до кінця.
—...
У нього просто не було слів.
Це вже не було бітовою між мисливцем і монстром. Ні, це вже була битва між монстром і іншим чудовиськом.
Монстр розміром з високий хмарочос, і його брат одночасно командує майже тисячною армією. Якби в цей момент хтось запитав у Ю Джин Хо, хто з них був більше схожий на монстра, то він, напевно, не зміг би відразу відповісти.
"Воістину..."
Єдиний жаль було те, що за цією битвою міг спостерігати тільки він один. Ю Джин Хо з усіх сил намагався зберігати ревмовий ритм свого серця, яке було готове вирватися зі грудей. Він, не відриваючи очей, дивився на Джін Ву.
У цей самий момент меч Джін Ву глибоко встромився у око велетня.
- Шшш...
Бос сильно захитався, і почав відчайдушно кидатися з боку в бік. Але Джин Ву не зрушився з місця, незважаючи на всю цю тряску.
"Це працює," - він міцно вхопився за меч, що стирчить в оці у монстра. І іншою рукою активував навички.
"Отрутний Удар!!"
- Шухшухухашах!
Очі цього гіганта були порубані на дрібні шматочки. Монстр вигнувся і намагався чинити опір. Але йому ніяк не вдавалося стріхнути Джін Ву.
Мисливець міцно тримався за око гіганта. Він обернувся і подумки вигукнув:
"Бер!"
"Ваше бажання - закон для мене!" — Бер миттєво зрозумів, чого хотів його Правитель. І на надзвичайній швидкості залетів у діру в оці гіганта.
Снаружи - Джин Ву, всередині - Бер. Їхні спільні атаки почали рвати на шматки обличчя гіганта зсередини і зовні одночасно.
Рот монстра-гіганта в беззвучному крикі широко розкрився.
Коли велетенський монстр перестав атакувати, мурашки сфокусували свої атаки на щиколотці і зрештою досягли мети.
— Хлоп!
Вони перегризли сухожилля в одній з ніг велетня, і він безсило впав на одне коліно.
— Кабууум!
Земля, не витримуючи удару такої маси, гулко задрижала.
І навіть у цей момент Джін Ву і Бер продовжували свою атаку.
— Яросний Удар!
- Шухшухухашах!
— Яросний Удар!
- Шухшухухашах!
— Яросний Удар!
- Шухшухухашах!
Гігант, впанувши у божевілля, почав метатися по всі боки. Але чим більше він смикався, тим сильнішим і ловчее ставали атаки Джин Ву, який втягнувся у обличчя монстра.
І з якоїсь миті опір гіганта припинився. Його велетенське тіло почало повільно клонуватися набік. І нарешті...
— УУОО ОоОOО! — І масивна туша гігантського велетня впала на землю.
І тоді Джін Ву почув знайомі механічні писки в своїй голові.
— Тілинь!
[Ви перемогли ворога!
Рівень підвищений!
Рівень підвищений!
Рівень підвищений!
Рівень підвищений!]
Стиснутий кулак Джін Ву стиснувся ще сильніше.
"Я зробив це!" - охопило захоплення.
Мисливець м'яко приземлився і вже зібрався було полегшено зітхнув. Але раптом він зрозумів, що щось було не так. Хлопець застиг на місці.