Джін Ву спокійно оглянувся навколо.
Йому пощастило, що він додумався заховати одного зі своїх солдатів у тіні Бек Юн Хо. Він зробив це, коли вони на днях зустрічалися з членами корейської команди в треніровому таборі Асоціації мисливців.
Ситуація, яку не показували по прямій трансляції, була набагато гіршою від того, що крутили по телевізору.
Спочатку Джін Ву вирішив захистити наймолодшого мисливця з цього рейди. Однак, рах S мисливці таки були оточені мурашками.
"І що мені тепер робити?" - думав хлопець.
Найшвидший і найлегший спосіб для нього було викликати теневих солдатів та зачистити всіх мурах раз.
Однак такий спосіб не гарантував, що мисливці на рангу S залишатимуться в безпеці.
Тому потрібен був інший метод, ефективніший.
Джін Ву швидко обморозжував отриману ситуацію в голові, і підійшов до деяких висновків, повернув свою голову убік Айрона.
— Айрон!
Айрон повернувся в його бік, його очі загорілися і він стукнув кулаком себе у груди. Цими діями солдат ніби говорив, що він повністю розуміє, чого від нього вимагається. І готовий це зробити.
Айрон почав йти вперед. Його величезне тіло з кожним кроком дедалі сильніше тремтіло. Він широко розправив груди і почав голосно кричати.
— Ого!
Клік.
[особливий навик Айрона: провокаційні крики]
Ефект від його навички був приголомшливий.
Усі мурахи, які раніше атакували мисливців, відразу ж кинули свої голови в сторону Айрона.
Пройшла секунда, інша, і вони рилися на нього.
— Молодец.
Джін Ву поплескав Айрона по спині, і викликав свій другий кинджал Кленок володаря демонів.
« Кинджал володаря демонів! »
Блакитний кинджал, з'явився в його руці. Потім зник, закручуючи простір і залишаючи біле магічне сяйво.
— Киияаа!
— Киияа!
Перед ним постала купа мурашок, які розривалися на шматки. Вони марно намагалися втекти від небезпеки. Натикалися один на одного і все-таки потрапили в пастку. Вони бігали, як божевільні, але не могли врятуватися.
— Вжик.
Джін Ву схопив кинджал в руку.
І відразу ж після цього хлопець зник, нападаючи на монстрів.
— КиияааАа!
Невдовзі після цього солдати, яких Джін Ву встиг випустити, вступили у жорстку сутичку з мурашкою.
Інші мисливці й досі не впадають у відчай. Вони, звичайно ж, ще не могли нормально рухатися. Тому Бек Юн Хо кожного з них обережно переніс за ріг. На щастя, всі вони були живі і дихали.
Оператор, який помітив зусилля Бек Юн Хо, приєднався до нього і допоміг.
Вони спокійно завершили свої дії, переносячи мисливці. Джін Ву відволік усіх мурашок на себе і повністю забрав їхню увагу. Тепер монстри навіть не дивилися на когось іншого.
— Вау, вау.
Ма Дон Ук важко притулився спиною до стіни. Він важко зітхнув, приходячи в свідомість. Чоловік вхопився за простягнуту руку Бек Юн Хо, приймаючи його допомогу. Він спробував піднятися, ну або хоча б сісти.
- Що відбувається? Хто зараз бореться? - Питав мисливець.
Було відразу зрозуміло, що Ма Дон Ук був не здатний сам щось розгледіти або зрозуміти. Мабуть, він пошкодив зір і не міг сам нічого побачити.
Бек Юн Хо поклав руку на плече Ма Дон Ука, ніби заспокоюючи останнього.
- Наставник Ма, тепер все буде гаразд. Все дійсно буде в порядку.
—...
Потім він подивився на Джін Ву.
Бек Юн Хо і раніше здогадувався, що молодий мисливець надзвичайно сильний. Зараз він зрозумів, що не знає нікого з сил цього хлопця.
Скільки ж енергії та сил було в новому S-ранговому?
Тепер, коли він згадував, як хлопець з'явився в цьому місці, то почувався трохи збентеженим. Він ніколи не забуде, як несподівано чорний солдат зник з його поля зору, а на його місці з'явився Сон Джин Ву. Навіть у нього здали нерви. Він не витримав і закричав не своїм голосом.
— Будь ласка, хто небудь врятує мене.
Але тепер, коли він дивився на мурашок і чорних солдатів, які рухаються разом, б’ючись та переплітаючись, то відчув полегшення.
Ні, навіть не так. Він відчував задоволення від того, що бачив.
Сон Джін Ву, який так несподівано з’явився, успішно нищив мурашок, які мали багато проблем. Хлопець робив це з
Неймовірної жахливою швидкістю. Здавалося, що монстри були іграшковими ляльками.
— Киияаа....!
Крики мурах, які доносилися то там, то тут були душогубними, але чути їх було приємно.
Бек Юн Хо, нарешті, полегшено зітхнув.
Він сказав: « Тепер усе буде гаразд.»
І це були слова, які він більше говорив навіть не для вуха Ма Дон Ука. Це були слова, які він говорив для себе.
Тепер у них знову з’явилась надія на виживання.
Бек Юн Хо зрозумів, що перебування тут Сон Джін Ву та його дії допомагають їм набагато більше, ніж 20 мисливців з Японії.
Він розслабився.
Бек Юн Хо посміхнувся і сів поруч з Ма Дон Уком.
Що він може зробити зараз, так це сісти і просто спостерігати за полюванням хлопця, не плутаючись у нього під ногами.
Потім він подивився на оператора і зловив його погляд. Він вказав на Сон Джін Ву.
— Будь ласка, йди за ним, веди себе правильно і обережно. Думаю, скоро ми побачимо щось особливо цікаве.
Те, що сталося в червоних воротах. Те, що сталося в рейді від Гільдії Хантерс.
Тепер у нього з'явилася можливість безпосередньо на власні очі побачити і підтвердити все те, що він раніше чув про цю людину. Переконатися, що всі ті неймовірні історії про нього, які він чув, правда.
- Так!
Оператор намагався тримати дистанцію, але не пропустити жодного руху мисливця. І при цьому не заважати його схопленці.
Праця мисливців цього рейди вже закінчувалася, вони могли дозволити собі відпочинок. Але його праця все ще не завершена.
— Глык.
Він важко проковтнув.
— Киа!
Мурашки були чисто і акуратно порізані на дві частини власними руками Джін Ву.
Мисливець озирнувся з боку.
Кількість мурашок уже досить сильно зменшилась, тепер їх залишилося трохи більше половини.
Звичайно, мурашки не були достатньо сильними суперниками. Вони не викликали у нього особливих труднощів. До того ж він боровся з ними не сам. Але їх кількість говорила саме за себе, і вже змусило його трохи запихатися.
Але в цьому місці йому було набагато легше боротися, ніж на верхньому поверсі демонського підземелля.
« Може, мені варто трохи пришвидшити процес зачистки цих мурашок шляхом збільшення числа
їхніх противників?»
Дивись.
Джін Ву деякий час зупинився і просто спостерігав за тим, що відбувається. Потім повернувся до трупів мурах, від яких виходив чорний дим і сказав:
— Поднимайся!