Розділ 3873
Гу Фехен був наляканий до такої міри, що його душа ледь не покинула колоду; він відчував, ніби ось-ось втратить відчуття і зазнає глибокого знепритомніння. Він відчайдушно намагався заговорити, видати хоч якийсь членороздільний звук, але з жахом виявив, що онемів і не може вимолити ні слова. Все, що йому залишалося - це безмовно кликати до вищої сили в глибині своєї свідомості і намагатися передати благання через свій погляд, повний невимовного відчаю: « Сянонь, малюк, це все справді була невинний жарт, не приймайте її серйозно, благаю тебе, ніколи не сприймай це як правду, у-у!.."
Але маленький Сяо Ньян не сприймав цих безмовних сигналів. Тепер його крихітне серце було сповнене нестерпною образою і праведним гнівом!
Ґу Фехен був готовий розридатися від безсилля. Якби він тільки міг поворухнутися, то вже давно б відвісив Гу Синьян таку оплеуху, щоб вона втратила свідомість, просто змусити її замовкнути. Як він міг дозволити їй продовжувати нести цей дурний, безглуздий і безсоромно виривати собі могилу своїми ж словами?
Тим часом, почувши погрози хлопчика, Гу Син’ян почала насміхатися і вибухала холодним сміхом:
— Иди, нарікай своєму татку! І що з того, що він дізнається? Невже його лагодита вища, ніж у мого батька?
— Ик! — Гу Фейхен видав дивний, здавлений звук схожий на ікоту; він був буквально при смерті від жаху через грубе безглуздя своєї дочки.
У цю ж мить на площі з’явилася вишукано одягнена, велична і прекрасна жінка в супроводі грандіозної сувої. Ледве завидів Сяо Ньянка, що сидів на руках у Су Ло, вона, не пам'ятаючи себе від хвилювання, кинулася вперед:
— Сяо Няч! Сяо Няч! Матуся нарешті знайшла тебе!
Малюк Сіо Нянь, побачивши своє рідне обличчя, відразу потягнувся до цієї прекрасної дами своїми маленькими ручечками.
Су Ло обережно розказала обійми і дозволила дитині перейти до мами. Сяо Ньюнь миттєво обхопив своїми тонкими ручками вишукану шию жінки і прилькнув до неї всім тілом:
— Матушка-а!.
- Сяо Ньян, ну як же ти міг ось так раптово втекти? Мама ледве не втратила відчуття від страху за тебе! « Очі пані Чжао наповнилися слізьми, а голос тремтів від пережитого шоку.
Зовсім недавно вона приміряла новий одяг в магазині, і її не було всього кілька хвилин. Коли ж вона вийшла, то виявила, що її син безслідно зник. Ця новина ледь не вбила її на місці. Вона негайно віддала наказ своїм людям повернутися в замок і підняти всіх на ноги, а сама з позосталими слугами кинулася просівати вулиці.
Ніхто й не здогадувався, що Сяо Ньян, плютаючи по переулках, вмудриться забрести так далеко і опинитися через кілька кварталів від місця зникнення. Тільки тепер, через нестерпні години пошуків, він нарешті був знайдений.
Сяо Ньян, все ще стискаючи шию матері своїми білими, як свіжий сніг, ручонками, почав схлипувати і скаржитися:
- Мамо, тут хтось хотів вбити Сяо Ньянка, у-у!
Обличчя пані Чжао миттєво похревело, варто було їй почути ці слова. Вона простежила за тим, куди показував пальчик її сина, і її крижаною, що пронизує до костей погляд зупинився на Гу Сін’ян.
А та, не відчуваючи лиха, просто шалено і холодно посміхнулася у відповідь:
— Ну і що, що вбити? Ти, паршивець, ще такий дрібний, а вже любиш клаузатися. Очевидно, ти не маєш жодного виховання! Та я тебе зараз...
— Здається, ця молода пані вважає себе верховенством благовоління? — Пані Чжао ще міцніша притиснула до себе Сяно Ньян, в її очах на Гу Сін’єн. Голос її звучав розмірно, але в ньому чувся смертний вирок. — Цікаво, чия ж це дочка? Чому б тобі не представитися?
Під цим важким, владним поглядом Гу Синьян на мить опромінення. Вона інстинктивно обернулася, шукаючи підтримки у батька:
— Папа...
І тільки в цей момент Гу Сініан з подивом виявила, що все її оточення змінилося. Грозні охоронці, які колись стояли щільним кільцем, тепер всі до одного стоять на колінах і схилили голови. І що було найдивніше - її власний батько теж стояв на колінах у дорожнього пилу...
Це здавалося їй якоюсь нісенітницею. Чому всі ці люди поводяться так, ніби перед ними постав імператор?
Ледве Гу Сін’ян викрикала «папа», пані Чжао перевела свій погляд на Ґу Фехена і в її очах відобразилася найглибша отруйна насмішка.
Гу Фехен, тремтячи всім тілом, з усіх сил потягнув доньку за одяг, змушуючи її також опуститися на коліна, і почав ліпати вибачення, заїкаючись від жаху:
— Держава... Пані Чжао...
Його обличчя було мертво-бледним, позбавленим всяких фарб, а по лобі градом котилися великі краплі холодного піт, змагаючись на землю.
Пані Чжао холодно розсміялася, її сміх був схоже кришталику ламаного льоду:
— Треба ж, а я-то ворожила, хто це може бути. Виявляється, це сам пан віце-президент! І навіщо ж пан віце-президент опустився на коліна? Що все це означає?
Гу Сініан, побачивши, що ця жінка сміє насміхатися з її батька, відчула, як хвиля гніву захопила її свідомість. Вона вже збиралася ткнути в господиню Чжао пальцем і розбитися прокляттями, але Гю Фехен накотмаши клеїв їй дзвінку ляпаса, а потім навів різкий удар під коліно, буквально замінна дочка до мостів.
- Негайно проси вибачення у пані Чжао! - Прохрипел він.
Пані Чжао? Хто така ця пані Чжао? Батько дійсно вдарив її через якусь чужинку! Гу Синян була готова зійти з розуму від люті та приниження!
У той час Ґю Фехен, весь з’ївшись і тремтячи, продовжував підробляти вибачення.
Розділ 3874
— Те, що сталося щойно - це жахливе непорозуміння! Моя дочка дурна і не стежить за своєю мовою, вона заслуговує десять тисяч смертей за свою зухвалість! Будь ласка, пані Чжао, не гнівайтеся... Щодо глави банку Йорку, я особисто приведу до нього дочку, щоб вона принесла свої найглибші вибачення...
Пані Чжао? Голова банку Йорк?
Навіть якби Ґю Сін’ян була повною ідіоткою, вона б швидко прозрівла!
Що? Дитина, яку вона тільки що ледь не змусила нас померти — син першої людини в Майері! наймогутнішого правителя міста!
О небеса!
Гу Синян відчула, як її світ розвалиться.
Вона поспішно заговорила, намагаючись виправдатися перед пані Чжао:
— Тітонька Чжао, я клянусь, Я зробила це не навмисне! Я просто... Я просто жартувала з вашим Сіо Нянем! Чи могла я дійсно хотіти завдати йому шкоди? Це все вона!
Палець Гу Синян люто вказав на Су Ло, а погляд наповнився злобою:
- Це вона все підлаштувала і спровокувала мене! Якби не її підбурення, я б ніколи не стала так жартувати з Сяо Нянім!
У цей момент абсолютно всі присутні подивилися на Гу Сін’ян як на мишливу.
Чи ж у такій ситуації визнати свою вину і щире каяття — це так важко? Вона продовжує обертатися, перевертати все з ніг на голову, нести нісенітниці і намагатися підставити невинного? Невже вона настільки дурна, що не усвідомлює: пані Чжао найбільше ненавидить саме таких підступних і підлілих людей?
На величному та холодному обличчі пані Чжао, здавалося, застиг іней:
— Тітонька Чжао? Хто тобі дозволив називати мене тіточкою?
Гу Сініан здригнулася від цього крижаного смішка, в її душі на мить спалахнула ненависть, але вона відразу була придушена страхом.
Пані Чжао бачила багато людей у своєму столітті, і їй було не помітити ту злобу та отрута, що тікали в серці цієї дівчини? Але, будучи "Первою леді" у Майєрі, хіба вона повинна була когось боятися?
— Люди, схопити цю дівку!
Стояло пані Чжао віддати наказ, як Гу Фехен зрозумів, що він безсилен щось зробити. Йому залишалося тільки безпорадно спостерігати, як на Гу Сін’ян накидаються люті охоронці і зв'язують її по руках та ногах, перетворюючи в тугой « кон ».
У цей момент пані Чжао хотіла висловити свою вдячність Су Ло і маленькому відприску, але, оглянувшись, виявила, що їх і слід простил. Вони зникли так само раптово, як і з'явилися.
У очах пані Чжао промайнуло схвалення.
У порівнянні з огидною Гуіньян, образ Су Ло в її серце піднявся на недосяжну висоту.
Пані Чжао зі своєю величною свиткою залишила площу.
А сім’я Ґу тим часом поринула в пучіку небувалої тривоги.
Пані Чжао була родом з Імперської столиці; вона завжди дивилась на інших ізвисока й відзначалася надзвичайно важкою вдачею та хворобливою прихильністю до своїх близьких. Тепер, коли Говін потрапила до неї в руки, її доля висіла на волосинці.
У Гу Фейхана була лише та єдина донька. І хоча він ненавидів її за те, що вона виявилася дурна як свиня, при думці про покійну матір його серце сповнювалося жалістю і ніжністю.
Тому Ґю Фейхен почав шукати способів порятунку, використовуючи усі свої зв’язки та знайомства.
Роздумуючи над тим, що робити, він раптом відчув спалах осяяння!
Як же він міг забути про це? Старший брат-наставник Гу Сініан у її секті - не хто інший, як син самого Лорда міста! І він, і Сінсінь разом прибули з секти в Майер саме для того, щоб через десять днів сісти на гігантський корабель « Шенлуна » та податися до Імператорської академії.
Для Ґю Сінян в академії було призначено ім’я Гу Фехена майже половину його життя.
Раз у Ґу Сінян було право на вступ до Імператорської академії, то навіть така могутня людина як голова банку Йорк не могла піддати її самосуду або таємницею страти. Але страх улягав в іншому: пан Йорк міг підняти питання про мораль Гу Сініан і домогтися скасування її права на зачислення.
Гу Фехен прийняв поспішне рішення і негайно вирушив до резиденції Лорда міста.
Лорд міста вважався другою визначною людиною в Майері, і протягом багатьох років він перебував під неглибоким тиском управителі Йорку.
Ґу Фейхен розшукав Вей Сіхуа, старшого брата-наставника Гу Синьян. Схвалюючи деякі неприємні подробиці, він зі сльозами на очах впав на коліна і благав Вей Сіхуа та Лорда Вея врятувати нещасну Гу Сін’ян.
Брови Вей Сіхуа зійшлися на переносниці.
Він не мав до Гу Сін’ян якихось особливих відчуттів, але вона була коханою « богомінею» його молодшого брата. А його молодший брат загинув під час полювання на диких землях. На смертному ложі брат раз за разом заклинав його подбати про цю молодшу сестру-наставниці, інакше його душа не знайде спокою навіть після смерті.