Глава 1692
Шкода, що маленький Камінь тепер користувався особистістю старійшинами Мо - Предків і залишався в її просторі. Тому Су Ло залишалося тільки дивитися на повітря:
- Ти сказав, моя мати? Тобто ти знав мою матір?
Маленький Камінь залишався в її просторі і ніколи не згадував про це питання!
Але не зрозуміло, чи тому що маленький Камінь не хотів згадувати це питання, він двічі фиркнув і вперто сказав:
- З чого ти взяла? Це тому, що в кімнаті твого господаря був цей букет, ось я випадково його і побачив.
- Тільки через це? – запитала Су Ло. Їй здавалося, що все не так просто.
- Так, а як інакше? Коли я, твій батько, був запечатаний в цьому камені, твоя мати ще не народилася! - Маленький Камінь витягнув шию і сказав це дуже рішуче.
- Правда? - Су Ло почуталанила голову, трохи подумала, а потім вирішила, що це дійсно так.
- Звичайно, так і є! - Маленький Камінь вип'яв груди і впевнено сказав: — Значить, ти не хочеш знати історію про Буте Лежаного Духа, вірно? Тоді я твій тато її не розповім!
Су Ло відразу висунула язика. Як могло статися, що вона була зосереджена тільки на допиті Малого Камня і забула про таку важливу справу?
Після того як вона компенсувала заминку незліченною кількістю усмібок, маленький Камінь все ще залишався неуважним. Су Ло раптово розлютила і вдарила по стіні:
- Сорок на шістдесят, мені сорок, тобі шістьдесят. Згоден чи ні, одне слово!
- Ти думаєш, цей татко — той, кого можна купити за кришталики? Ти занадто принижуєш людей! Від тридцяти до сімдесяти, тобі тридцять, а мені сімдесят! - Маленький Камінь був дуже владним, не допускав жодних заперечень.
- Раз тридцять на сімдесят, тоді 30 на 70. У будь-якому випадку, він буде розміщений в моєму просторі. Якщо ти захочеш використовувати, як я можу цьому перешкодити? - Су Ло безпорадно похитала головою.
Маленький Камінь був дуже задоволений, коли здобув перемогу. Тільки зараз він захотів розповісти їй про реальність справи, як старший, що дає цінну пораду. З гордістю схрестивши руки на грудях, він неквапливо запитав Су Ло:
- Ти пам'ятаєш обставини, які витримали другий тест?
- Хіба не потрібно перетнути міст, що лежить над лавою? - Су Ло дістала карту і вказала на напис на Малому Камені.
- Так. Міст через лаву, - маленький Камінь серйозно кивнув. Незабаром він з усмішкою запитав Су Ло: « Ти знаєш, що це?
- Хмм... - Су Ло трохи пофантазувала, а потім описала його Малому Камені: Великий міст над бурильною лавою? Але як же люди можуть пройти через такий міст? Не знаю, чи зможе мій телепорт зробити це, ох....
Очі маленького Каменя побіліли, як у маленької рибки, якій перекрили дихання:
- Я вивчив це, з тих пір як ти пройшла друге випробування, твоя здатність до телепортації була заблокована, просто безлізна.
- Як це можливо? - Су Ло широко розплющила очі.
- Простір тут дуже дивний, не тільки твій телепорт безполезен, але й ті просторові мішки, які були у групі Бієнн Юіна теж не можуть бути використані, — маленький Камінь гордо відповів: - Це тому, що ти носиш простір в своєму тілі, інакше ти не зможеш його використовувати.
Су Ло обвела поглядом каміння-джерело навколо себе і не могла стриматися. На щастя, в її тілі було вільне місце, інакше вона просто не змогла б повернути ці камені-джерело. Якби їм довелося вирізати їх по одному, і хто б знав, скільки місяців та років це зайняло. Загалом у них було всього три місяці на перебування в Тайній Території Бродячих Драконів.
- Дівчинка, міст знаходиться за кілометр попереду — маленький Камінь гордо посміхнувся: – Критична точка для перетину цього мосту є Букет Лядяного Духа, який у тебе є, ха-ха!
- Букет Крижаного духа? Не може бути такого збігу, вірно? - Су Ло раптом відчула недовір’я: тільки що по дорозі Нанґун Люнь зібрав для неї багато квітів, до того ж...
Глава 1693
- Справді, це просто збіг обставин. Маленький Камінь сказав мені: « У твого юнака дійсно непоганий зір. Хоча він і не знає, чим насправді корисний Буклет Лядяного духа, але в нього вистачило прозорості зібрати його тут, ха-ха-ху. Найкраще, що він зібрав його правильно, ха-ха...
Су Ло мовчазно дивилася на маленький Камінь, що вдивляється у небо, і мовчки витирала піт з лоба.
Але якщо говорити про Буте Льодового духа...
Су Ло перевела погляд в той бік, звідки вони прийшли.
У даний момент дерево Акації припинило збирати букет з величезною швидкістю в той бік, де була вона. Дуже коротке дерево, в якого виросли чотири ноги, відразу залишило групу Дунфан Сюаня, ошурашено дивлячись на них.
- Пітемець рослина... Интересно... - Очі Дунфан Сюаня заблудлі.
Він уже бачив це дерево, і тоді воно пустило коріння, взявши форму паркану, який оперезував усі чотири сторони навколо всіх пурпурових павуків. Тоді Дунфан Сюань побачив різницю в цьому улюбленцеві, а тепер він приглянувся до нього і зрозумів його надзвичайну картину.
Але Су Ло була скупою і не дозволила йому навіть подивитися. Вона погладила дерево Акації з голови, і воно швидко перелітало в його простір. По дорозі воно спритно зібрало квіти Бугета Льодового духа в пучок і відіслало його Су Ло.
Су Ло взяла в руки букет темно-червоних квітів і глибоко зітхнула: аромат зворушив її серце.
Чи це був талісман, який дозволив би їм перетнути міст лави? Чим більше Су Ло думала про це, тим більш містичним здавався їй цей талісман, і вона ще сильніше хвилювалася. Якщо те, що сказав маленький Камінь, було правдою, то в її руках тепер була єдина таємна зброя, за допомогою якої можна було перетнути лавовий міст, хіба це не безцінна річ? І хіба тоді не буде легко отримати величезний камінь-стоку Дунфан Сюаня?
- Су Ло? Су Ло? - Цзи Ян тхнула в руку Су Ло.
- А? - Тільки зараз вона повернулася в реальність.
- Про що ти думаєш? У тебе зараз слини полинуть. Скажи, що ти знаєш цікавого, нехай всі радітимуть після того як Су Ло сказала правду, настрій Цзи Ян впав до самого дна долини.
- Вихідний камінь Дунфан Сюаня, ха-ха-Хі, Су Ло дуже акуратно прибрала Булет Lяного Духа, потім безтурботно підійшла до Дантан Сьюаньї і як би невзнача запитала: — Ти плануєш вирізати камені-витоку на місці?
- Принаймні, у нас є камінь-диск, яким можна було б зайнятися, — в словах Дунфан Сюаня був подвійний сенс.
Су Ло холодно посміхнувся:
- Тайна Територія Бродячого Дракона триває лише три місяці, якщо ти плануєш витрачати весь цей час на вирізання каміння, то як хочеш. У будь-якому випадку, як тільки три місяці закінчиться, якщо ви не підете, готуйтеся залишитися тут назавжди, до смерті!
У очах Дунфан Сюаня мигнув майже байдужий холод. Слова Су Ло були вірні, цей камінь-джерело наче притягував його, не даючи рухатися далі, підсвідомо зупиняючи його кроки. Адже вони ще не пройшли другого випробування, і з якими небезпеками можуть зіткнутися в майбутньому, неможливо було передбачити.
Дунфан Сюань, подумавши так, зимував холодну сумку.
- Боже правий, Дунфан Сюаня дійсно має просторову сумку! - Здивовано вигукнув Бієнн Юін. Спочатку він мав плани, бо у нього була сумка простору, а в групи Дунфан Сюаня їх не було. Тому він був готовий використовувати свою просторову сумку, щоб допомогти Дунфан Сюаню перевезти частину його каменів-стоку. Потім він узяв би за послуги, щоб заробити гроші, але побачивши Дунфан Сюань, не моргнувши оком, дістає свою, Бієнн Юїн закопався обличчям в долоні.
Тепер його плани знову розбилися.