Глава 1121
Фея Нефритового Озера, який славився своїми знаннями і розумом, розгубилась. У думках гуляв сквозень, і не з'являлося гладким рахунком жодних ідей або хоча б здогадів на тему розгадки.
- Сьомою Юний Майстер, пане, здається, у мене виникли деякі труднощі... - Проплеснула дівча, горливо заломлюючи руки. Їй було нелегко звернутися до цього жорстокого юнака, але вона не бачила іншого виходу.
Але, судячи з кризової мсьяка Юного Майстра, чайнія її були даремними:
- Тому що ти відповідаєш на питання першої, я не буду карати тебе за зухвалість. Але цього разу. І нехай це буде попередженням і для всіх!
Фейко-муха загроза проникла, і тепер вже благаю втупилася на своїх товаришів по нещастя. А ті здебільшого з жахом дивилися на неї, бачити, вдаючи себе на місці нещасного « рятувальника ». І тільки Су Ло, очевидно, зберігала спокій і з легкою розслабленою посмішкою милувалася кутидом. Спочатку і вона припускала, що Седім Юний майстер вирішить перевірити їхню ерудицію, ставлячи різні каверзні питання щодо культивації або іншої зуботробної мутотні. Хто б міг подумати, що це будуть загадки з підвоєм? Такі запити розв’язують молодші учні, але закостенілі дорослі ледве знаходять правильну відповідь.
Обміркувавши цей факт, екс-Четверта Міс стурбовано доторкнулася на Нангун Люня. Але він стояв, як звичайно, переповнений власною мудрістю і величчю. Звичайно, цей зухвалий розумник і сам здогадався про все це. І що вона думала?...
Але не вона одна кілька недооцінила розумові здібності своєї « півопліки». Принц Цзінь так само злегка стиснув її руку, запитливо піднявши брову. Су Ло фиркала, закотила очі і лоскочучим рухом написала пальцем відповідь на його долоні. Двоє змовників переглянулись і обступилися ледве помітними задоволені один одним усміхами.
Отже, принаймні двоє з усієї чесної компанії відгадали правильну відповідь. Не можна було сказати, що головною розвагою була Лі Яояу. У її очах читався відвертий жах, адже до цих пір жодна здорова думка не прийшла в її гарненьку голівку, а Майстер навідріз відмовився допомогти їй. Що ж робити? Невже вона і справді буде змушена визнати поразку?
Її погляд затруюється по обличчю інших учасників. Ситу Мін і раді їй порадити, але це лихо! - і сам до сих пір не міг придумати хоча б мало-мальскі адекватну відповідь. Він чудово знав теорію про культивацію, але коли справа дійшла до головоломок, то був безпомічнішим за новонародженого кошеня. Хлопець напружував мозок, але чим більше він хвилювався, тим важче йому давалися розумові здібності.
Лі Яояу мигдалком глянула на Су Ло, і ледве стримала люті гарчання: її вірна порога стояла, як ні в чому не було, та посміхалася! Як же вона не могла бути на місці Феї Нефритового Озера!
Дівчина поспішно перевела погляд на Нанґун Левюня — не час і місце, де Су Ло-ненавиденья. Третій старший брат, мабуть, вже здогадався про це! У цьому світі не існувало питання, здатного поставити Його Високість в глухий кут!
Читач! Пам'ятай! Купуючи, завантаживши і просто читаючи ці розділи на інших сайтах, ти спростовуєш вбивство якісного перекладу новела на просторах рунета й дуже розстроює перекладача конкретним чином цього твору :(Не треба так, будь котиком ): З сторінки проекту:
Якщо ви читаєте цей розділ на іншому веб - сайті, то цілком можливо, що його вже було вкладено у вільний доступ до нього.
Розділ 1122
Проте, в цей момент не тільки Фейко-муха кидала жалобні погляди на Наньгун Люня. Сьомий Юний майстер також вирішив звернути увагу на Його Висновку і, дивлячись пряміком в його очі, сказав:
- Я не буду заперечувати, їжаки хтось допоможе тобі відповісти на питання. Однак, хоч би якою була правильна порада, чи той добродійник помиляється — йому доведеться отримати покарання.
Викра, буря і божевілля — двох найсильніших з присутніх почали свердлити один одного оцінюючими поглядами. Хто прогниться, хто першим відведе очі? Обидва противники визнавали силу один одного, але не могли оцінити її теперішній стан і перспективу.
Су Ло, спостерігаючи за їхньою грою в оглядки, жалкувала, що у неї немає з собою попкорна. А потім думала, чи час їй вже ревнувати або ще рано - такі « нікчемні" погляди кидав на її коханого Сімома Юним майстром.
Напруження підірвалося кипінням. Риба ковтала наживку. Майстер перервав зоровий контакт і з легкою посмішкою подивився на Лі Яояу:
- Твій час закінчується.
- Третій старший брат... - Прохнило Фейко-муха. Здається, що під час землетрусу дівчина була готова кинутися в ридання.
- Лі Яояу, якщо Нанґун Левюнь піддасться на твою істерику та відповість за тебе незалежно від того чи буде правий він або помиляється — він буде покараний, – нагадала Су Ло. - Не можна ж бути такою егоїсткою!
Лі Яояу і так розуміла, що Його Високість навряд чи знизиться до допомоги їй, навіть якщо б ні про яке покарання не йшло й мови, але навіщо ж так жорстоко-то? Сльози відразу ж висохли, і з губ уже готово було зірватися « Нехай ти своєю підказкою, мерзенна Су Ло! »
Сімом Майстра цікавиться переходити від Екс-Четвертої Міс до Феї Нефритового Озера і назад. Потім на його обличчі розлилася підступна усмішка, рух руки — і з моря вистрибнула синя рибка, блискуча від краплин води.
Ти програла, - хлопець ледве пошевелив пальцем, і нещаслива рибка самостійно сльозила з гачка і леветіялася в кошик.
Дівчина посердяла, відчинила рот і наткнулася на Майстра.
- Я... Я програла... - Вона лагідно опустила очі долу. Мабуть, надіялася, що « неповинну голову меч не січе», особливо, якщо вона така гарненька і вся розчарована.
- Тоді, ти сама знаєш, що робити, вірно?
- Знаю, - гірко зітхнув Лі Яояу і знявши браслет з правої руки, простягла юнак.
Секунда тиші, протягом якої нічого не відбувалося, і ...
- А це що ще таке? - Брязнув Седійом Юний Майстер, брезгливо озираючись підношення.
- Це проникає в серце Браслет, - приступила заїкатися з перепугу Фейко-муха. - О-он поглинає духовну ен-нергію ззовні і передає її власнику в пропроцесе культивації, - і вже сміливіше: - Це неймовірний скарб для експерта бойових мистецтв, і найцінніша моя річ. І я залишаю її вам...
Молодий Майстер сам сказав, що якщо вони не зможуть відповісти на питання - потрібно просто віддати йому щось зі своєї власності, вірно? Нічого більш дорогого у неї взагалі немає!
Дівчина кивнула власними думками і впевнено підняла очі. І встигла зауважити, з яким здивованим нехтуванням дивиться на неї Юний Майстер - як на ідіотку якусь.
- І що ж, це найцінніше, що у тебе є при собі? - Перепитав він, наче сподіваючись на її розсудливість.
п.п.: Шановні читачі, приношу вибачення за довгу відсутність. Я тут трохи приболів, та ще й роботу завантажили по самі не хочу (навіщо я дійсно НЕ ХОТУ робити :D), так що переклад довелося відкласти до кращих часів -( Але я спробую повернутися в стрій. Одного разу листопадська акція не вдалася, тому я вирішив продовжити її до 1200 розділу, щоб ні вам, ані мені не було боляче за утрачений час.
Сподіваюся, вам сподобалася нова глава.
не боязуйте!