Глава 159
Су Вон покинула подвір’я Су Ло, не відчуваючи гніву.
Півдні вона провела в кімнаті, обмірковуючи страашний і жорстокий план помсти.
Знаряди її двері стояли дві покоївки, Ся Цінь і Донг Су.
Вони стояли, понуривши голови, і лише час від часу переглянулися між собою. Жодна з них не наважилася поворухнути пані. Вони розуміли, що та божевільна, яка вирішитися в такий неспокійний час звунутись до пані зі своїми потішами - стане для Третій Мик козлом відпущення.
Вони знали характер Су Вон краще, ніж будь-хто інший.
Су Вон не сидів на місці. У роздратуванні і люті вона намотувала колами по кімнаті. Ну вже ні, цього вона так не залишить, це точно!
Чому вона завжди отримує всі шишки?
Останній раз, Су Ло нещадно її побили, але батько не тільки не жалкував її, а й влаштував збудку. Врешті-решт, Су Ло заперли будинки, але Су Вон також потрапила під роздача, хоча вже вона була ні в чому не винна!
Цього разу історія повторилася. Було ясно, як білий день, що Су Ло знехтувала сім'єю і втекла з дому. Су Ло вільно гуляла вулицями цілий місяць. А коли вона нарешті стала заохочувати всіх собак повернутися додому, батько замість того щоб покарати їх за суворість цього лайна — спустив усіх псів на невинну Су Вон.
З яких пір Су Ло почала обстоювати свої права, прораховуючи все на кілька кроків вперед?
Неможливо, що Су Ло все продумала сама! Вміння не вистачило б.
Вона повинна більш уважно підійти до цього питання. Вона зобов'язана вижити Су Ло з сім'ї, інакше, чи могла вона розраховувати на щасливе і гідне життя в резиденції Су?
Задоволення бажанням негайно почати діяти, Су Вон рвалася до виходу.
У цей момент, одна з служниць Ла Мей, відкрила двері. У її руках була гаряча миска супу з насіння лотоса. Вона принесла його в надії, що Су Вон, випивши його, хоча б трохи заспокоїться, але не тут було. Стояла дівчина, переступивши поріг кімнати, як їй вилетіла на зустріч з кометою - Су Вон. Зіткнення було неминуче.
- АЙ!... - Запивла Су Вон, ошпарившись гарячим супом. Вона відразу врізала ля Мей. - Навіть така шльондра, як ти, сміє залякувати мене! Яка ж я зла!
Су Вон задихалася від свого гніву і обійшлась довкола служницю, вдаривши її ногою. Після цього, навіть не вдостальнувшись поглянути на бідолаху, повернулася і пішла.
Су Вон навіть не намагалася приховати свій справжній зіпсутий і грубий характер перед слугами. Тільки перед Су Цзяном вона ставала ніжною і доброю, дбайливою та слухняною Сьон.
Су Вон попрямувала прямо до резиденції прем'єр-міністра Лю шукати Лію Жосуе.
У Лю Жосію було чудове настрій сьогодні.
Все через те, що вона дізналася про таємний біг Су Ло з дому. Потім вона використала Су Вон, щоб звільнитися від Су Ло. Сестра, яка натрапляє один на одного, починає внутрішню боротьбу між собою і тоді сидить убік та спостерігає. Коли ж обидві сторони будуть виснажені, вона зробить свій хід. Вона не могла не радіти власній ідеї.
Тому, щаслива усмішка не здавалася весь день.
Однак така незвичайна поведінка в паніці шокувала усіх працівників, які працювали у резиденції.
Коли Лю Жосюе тільки повернулася в резиденцію прем'єр-міністра, вона бушувала кожен день, ламаючи все, що оточувало її. Ніщо не могло змусити її посміхнутися.
Але було варто Лю Жосюе побачити Су Вон, що плетується до неї, як її прекрасні довгі брови піднялися в подиві.
Що за кисла міна на обличчі Су Вон? Чи вона зазнала невдачі?
Су Вон вирішила не гаяти часу на будь-які етикетки і, навіть не привітавши господині дому, відразу ж випалила:
- Що, вирішила пограти мною, наче іграшкою?
Лю Жосюе перестала їсти тістечко, подивилася на Су Вон і з усією серйозністю запитала:
- У чому справа? Хіба ти не повернулася додому, щоб нажалітися на Су Ло?
З того часу як вона побачила розлючену Су Вон на порозі свого дому, Лю Жосюе зрозуміла, що це пахне гасоном.
Розлючена Су Вон присіла. Вона підняла чашку зеленого чаю і залпом випила її вміст, після чого з гуркотом поставила ні в чому не повинну посуд назад. Вона відкинулась на пурпурний колір лежачик і подивилася на небо.
Потім вона втупилася на Лю Жосюе і, голосом наповненим злобою, заговорила:
- Тобі краще розповісти мені правду, Су Ло насправді була на гірському Хребті заходу сонця?
- Як я могла брехати про таке? Все чиста правда! - Не задумуючись ні секунди, впевнено проговорила Лю Жосюе.
- Поклянися мені своїм життям!
Очі Су Вон були серйозні, в них був небезпечний блиск. Вона була схожа на дикого звіра, який затаївся в кущах, будь-який невірний рух і тобі кінець.