Глава 158
- Це... - Тепер навіть Су Вон було важко підібрати слова виправдання. Зрештою, подумавши над чимось якийсь час, вона випалила:
- У його Височності Принц Цзина є Чшуйчата Драконо-лошадь. Чейшуйчата Драконо-лошадь може пробігти п'ятсот кілометрів на день. Для неї туди і назад не поїдуть десять днів.
- Раз вже третя старша сестра згадала Чешуйчату Драконо-лошадь ... - Су Ло зловісніше посміхнулася, втупившись на Су Цзяня. - Шановний батько, ви повинні були теж чути про Чешучату Драконо-лошаді. Як ви вважаєте, його Високість Принц Цзінь дозволив би іншим їздити на його незрівнянному чарівному скаку? Я чула, що одного дня кронпринц намагався осідлати Чешуйчату Драконо-лошадь, але врешті-решт був скинутий. Він ледве уникнув серйозної травми. Скажіть, чи буде шанс у вашої дочки покататися в кареті, запряженій такою вантажем? Чи можливо, що мій статус вищий за кронпринца? Чи може бути я сильніший за нього? Або щось ще в цьому роді?
Слова Су Ло були розсудливими, а наведені факти тільки доповнили існуючу картину, тому неможливо спростувати їх. Не було жодного моменту, до якого можна було б придертися.
Тільки в тому випадку, якщо Фея Нефритового Озера раптом з'явиться перед нею, викриваючи її брехню, тільки тоді, можливо, хтось повірить, що вона, Су Ло, була разом зі його Високістьм Принцом Цзинем. А також їхала разом з ним в одній кареті, запряженій Чешучатою драконо-лошадью. Бо нікому і в голову не прийде припускати щось подібне.
Навіть кронпринц і Фея Нефритового Озера не могли покататися на Чшукавій Драконо-лошаді. Як же Су Ло?
У очах оточуючих швидше рак на горі свистне, ніж вона опиниться всередині карети, запряженої Чешуйчатою Драконо-лошадью. Отже, факт її знаходження на гірському Хребті Сонця також буде вважатися фальшивим.
У результаті, по всьому виходило, що брехуном була Су Вон, а не Су Ло.
Переваривши все сказане Су Лє, Сю Цзянь подивився на Су Он очима наповненими люттю. Його крижаний голос суворо вимовляв вирок:
- Повертайся до себе в двір і ретельно подумай, перш ніж наступного разу з'являтися у мене перед очима та мучити воду, намагаючись довести існування того, що й в помині немає!
Перш ніж закінчити говорити, Великий Генерал Су змахнув руками, відмовляючись від третьої пані, і, розвернувшися, покинув двір.
Він повірив Су Ло і виставив її з цим інцидентом. Крім того, у ньому глибоко вкоренилася думка, що Су Он та ще баболка.
Від злості обличчя Су Вон стало червоним, як помідор. Вона виглядала пригніченою і похмурою. Зі злобним, перекошеним обличчям, вона тхнула пальцем в Су Ло, кажучи:
- Я не знаю, яким чином ти дісталася до гірського хребта заходу сонця. Але я все одно вірю тому, що розповіла мені Лю Жосюе!
Закінчивши говорити, вона повернулася і пішла до виходу.
Вона, без сумніву, знайде докази того, що Су Ло - Срівала.
Су Ло ліниво прикріплялось до одвірка дверей, схрестивши руки на грудях. На її обличчі була переможна усмішка:
- Третя старша сестра, ти нічого не забула? Розумію, розумію, пам'ять-дівчина. По-твоєму, ти можеш просто так піти?
Зараз Су Ло не була тією боязкою і ніжною дівчиною, яка хвилину тому стояла перед Су Цзяном. Зараз вона виглядала розслабленою і байдужою. Господиня позиция. Вона поводилася так, ніби перемога була в її руках. Нетерпіння чи нервовість — це абсолютна впевненість і сила.
Су Вон зупинилася, вона обернулась і, дивлячись на Су Ло з насмішкою, сказала:
- Що? Хочеш запросити свою старшу сестру на вечерю?
Вона і так виявила милосердя, цього разу поступившись Су Ло. Що їй ще потрібно?
- Мабуть, ні. Просто, я тут краєм вуха чула, що моя третя Старша сестра сказала, якщо я якимось чудом опинюся всередині своєї кімнати, вона самолично буде в ніжки мені кланятися і чай заварить.
Насмішливо дивлячись на Су Вон, Су Ло тіребіла прядь своїх волосся, надихнувши її подальших дій.
Слово, знаєш, не горобець. За своїми словами завжди потрібно стежити, інакше, « все сказане Вами може бути використано проти вас» і таке інше.
Проте Су Вон лише усміхнулася:
- Ти очула. Не пригадую нічого подібного.
Закінчивши говорити, вона підхопила подуло спідниці і поспішно вибігла з подвір’я. У страху, що Су Ло буде надто повільною, і змусить її просити вибачення.
Коли Су Ло побачила, як Су Вон утікає від неї, то розсміялася і широко відкрила рот.
Су он ти думала, що поріг цього будинку так легко переступати? Ти думала, що мене, Су Ло, буде легко залякати?