- Дивно бачити це своїми очима.
- Ти говориш, як бабуся.
Коли батько побачив, що я була шокована, то засміявся. Мама, здається, була на сьомому небі від щастя.
Франц розрізав їжу на маленькі шматочки для зручності Маріанн і поклав її їй на тарілку.
Було очевидно, що в Окулусі між ними щось сталося. Мені було цікаво, що зробила Маріанна, аби Франц так сильно змінився.
- Я чула, що після весілля ти хочеш залишитися в маєтку Веста. А як на це відреагував герцог Демірофф?
Я згадала, що сім'я була занадто щасливою. Що в біса сталося?
- Мій батько, він був трохи засмучений... але з часом він все зрозуміє.
— Усе гаразд, дайте Маріанн відпочити. Нічого не поробиш, це нормально, що він трохи засмучений.
На жаль, дружина герцога Демірофф померла раніше запланованого терміну через вагітність. Можливо, він відчував якусь зраду з боку Франца, але тим не менш, Він завжди ставився до нього як до свого сина.
— Тому я хочу залишитися тут. Щоб не засмучувати батька ще сильніше.
— Маріанн...
На перший погляд вони не в добрих стосунках. Я щось неправильно зрозуміла?
Коли я подивилася на них, батько подав мені сигнал і похитав головою.
« Зрозуміло.
Я здивовано спостерігала за Францом, який доглядав Маріанн. Я тільки зараз це зрозуміла, але ці двоє зовсім не відлипають один від одного.
Думаю, що в майбутньому у Франца буде нормальне і спокійне життя.
У місті, в якому поїзди сходили з ліній, але працювали стабільно, мені здавалося, що більше не потрібно так старатися, щоб уникнути оригінальної історії.
Франц успішно став майстром Шіцуро і був з близькою людиною. Було відомо, що коли з’являється особлива людина, то сила володаря стає сильнішою. Так що тепер з Францом все буде добре.
Але є ще одна проблема, яку потрібно вирішити.
Астер, який не був покараний, як і раніше був і є найбільшою проблемою. Майбутнє, в якому він захопив владу над Імператорським палацом і країною, не піддавалося моєму контролю. Це те, що не могло залежати від мене, адже це частина життя Астера.
В оригіналі він мав з’явитися в палаці близько 1680 року, але його дім далі мовчав.
Чи Франц мав такий вплив на оригінал? Нам слід проаналізувати, чому покриття Франца вплинуло на майбутнє Астера.
- Це означає, що весілля відбудеться через місяць.
Коли почула батькові слова, я почувалась дуже пригніченою.
- Ти так поспішаєш.
— Ми повинні робити так, поки живіт Маріанн не малий тому, що рано чи пізно його помітять.
Моя мама посміхнулась і подивилася на Маріанн з радісним виразом обличчя.
— Герцог Демірофф також погодився. На весіллі будуть присутні лише члени сім’ї обох родів і близькі знайомі.
Оскільки немовля було зачате поза шлюбом, вони вирішили провести тиху і спокійну весільну церемонію в колі сім’ї.
- Так, Франц і Маріанн. Що ви будете робити зі школою? Будете разом вчитися в Окулусі до кінця?
Після того як Франц вислухував моє питання, він подивився на Маріанн.
— Я серйозно поговорив з Маріанн і прийняв рішення.
Між собою вони міцно плели свої руки.
- Я вирішив взяти тимчасовий відпустку в Академії. Для мене здоров’я Маріанн і дитини важливіші. Діплом я зможу отримати в будь-який час.
Мене майже примусив доросліший вигляд Франца упустити виделку. Це той молодший брат, який втік з Академії два роки тому, хлопець, що плакав, коли його били однокласники?
Що за чари зробили в Окулусі?
— Ти дуже подорослішав, Франц.
Батьки пишалися своїм сином, який зрештою став дорослим. Я також пишалася собою, як сестрою, але не залишала в спокої оригінальна історія.
- Як щодо того, щоб їздити в академію з дому, адже до випуску залишилося мало часу, Кайла.
- Дуже важко їздити туди щодня, якщо тільки ти не на магічному поїзді, Отче.
- Ти можеш їздити на магічному поїзді!
Я мало не задихнулася від того, що батько великодушно виявляє. Місця в чарівному поїзді були занадто дорогими.
- Дякую за пропозицію.
- Сестра вже закінчує навчання. Дивно. Два роки пройшло з моменту її початку.
Франц з повагою подивився на мене. Спочатку все це належало належати йому, але в його очах не було прихильності до такого.
- Це мій останній рік у академії. Я хочу провести решту часу з друзями.
— Так, шкільні роки не повернути.
Це було правдою. Мої справжні шкільні дні я провела в академії Кратьє. Це був перший раз, коли я проводила час з друзями і не турбувалася платою за навчання.
— Так, так що я залишуся в гуртожитку поки не закінчу навчання.
— Якщо ти цього хочеш, то нічого не зробиш. Але на весіллі Франца ти повинна бути присутнім.
- Звичайно, Отче.
Обід проходив у теплій атмосфері.
Після обіду я покликала Маріанн, щоб поговорити з нею наодинці. Франц спочатку скаржився, але покірно відступив, коли Маріанна сказала нам, що ми маємо про що поговорити.
Навіть цей вид був мені незнайомий. Хіба ж не його зацікавили лише птахи і комахи? До того ж ні він, ані вона не цікавилися побаченнями.
- Що сталося в Окулусі?
Після мого запитання, Маріанн повернулася до непроникного вираження обличчя. Це було обличчя, коли вона не знала, що робити.
— Франц був здивований, коли мене несподівано перевели в Окулус.
Покоївка Маріанна поставила мені теплий чай. Спочатку я хотіла поговорити з нею в саду, але Франц сказав, що там холодно і привів нас до кімнати Маріанна.
— Звичайно він був здивований. У тебе ж не було проблем в Кратьї.
— Здавалося, він був обтяжений тим, що я стежу за ним
Не знаю, про що думав Франц, але він напевно мав складний вираз обличчя. Наречена, яка покинула престижну Академію Кратьє заради нього, хоча вони не були в добрих відносинах...
- Це був перший раз, коли він розсердився на мене. Повернемося до Кратя. В Окулусі мені сказали, що це навчання не принесе жодної користі.
О, Франц розсердився з цієї причини?
Ти ж маєш стати майбутнім спадкоємицею. Звичайно, випускник Кратьє отримує перевагу.
- Я розумію це зараз, але не тоді. Мені було сумно. Я ж пішла за ним...
Чесно кажучи, це було дивовижно. Франц дійсно турбувався про майбутнє Маріанн.
— Так, я відкрила йому своє серце. Сказала, що він подобається мені з першої нашої зустрічі, Що я просто не могла залишити його там серед інших дівчат.
Мар’ян не наважувалася говорити далі.
- Що сталося потім?
Я не могла чекати, а потім торопила її з оповіданням.
- ...Франц був у замішанні, і я вирішила уникати його
Францова реакція була цілком очікувана. Як вони дійшли до цього моменту?
— Я просто гналась за ним.
Маріанн, ти була занадто нерозсудлива. Навіть уявити не можу такого. Я пила чай і чекала на продовження.
- Що потім?
На моє питання обличчя Маріанн почервоніло.
- ...я не можу нічого сказати.
- Чому це цікаво?
Але Маріанн гримнула мене по тильній стороні долоні і змочувала рукою свій живіт.
— Я набралася сміливості і вирішила піти на пікнік. Немає сенсу не йти, коли поруч є інші. З цією думкою...
Я вирішила подумати про те, з яким би виразом обличчя Маріанн це сказала. Але це не те, що я хотіла знати.
— Це також має бути втрачений момент!
Можливо, вона занадто зациклена на цьому.
— Сестра, Марианн ніяково!
Підслуховуючи нашу розмову, Франц вдерся до кімнати і грубо відчинив двері.
— Маріанн, ты в порядке? Не злякалась?
— Да, все нормально.
Це я злякалася. Твоя сестра!
Але Франц і Маріанн поводилися так, ніби забули про мене... Ні, вони дбали один про одного.
- Ви мене не бачите.
Коли я пішла з дому, то пообіцяла через місяць бути на весіллі Франца і Маріанна.
- Ти вже їдеш? Тебе ж не було півроку.
Моя сім’я попросила мене залишитися на ніч, але я не могла. Останнім часом часто діють накази про невідкладну допомогу.
— Вітаю з майбутнім весіллям Франц, Маріанн.
Я помахала рукою на прощання Францу і Маріанн, а тоді сіла в карету. Навіть не здогадуючись, що ще довго не зможу побачити свою сім'ю.
https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata