Наступного ранку настав вирішальний момент останнього місяця. Зрештою, морський Диявол і Імператриця Піратів одружилися. Тріумф був дуже грандіозним. На величезній площі стояло десятки столових обідів, на яких було повно їжі та напоїв. Довкола цього майдану стояли прикрашені колони, а в центрі піднесеного вівтаря — саме там було весілля.
Сотню людей випивали і веселилися. Здебільшого були тільки пірати, сотні або навіть тисячі. Більше того, їхні кораблі все прибували і прибули...
На чолі всіх їдальнею стояв один найдовший. Саме за ним сиділи всі найближчі члени команди Кривавої Зірки та їхні друзі. У центрі ж була пара молодожонів. Боа Хенкок у чудовій білій сукні і Джеймс Д. Море, він одягається в костюмі з метеликом. Дехто наполягав одягти свій повсякденний плащ на голе тіло, але його швидко переконали.
У цей день Хенкок видавалась найкрасивішою жінкою в усіх морях світу. Мор її супроводжував і завжди з задоволеним видом радів щастя своєї новозабезпеченої дружини.
Пляски і веселощі тривали до самого вечора, в той момент вони нарешті одружилися. Під громогласним вибухом тисячі соловейок, двоє скріпили кайдани в поцілунку. Нами і Робін поглянули один на одного і з сміхом розплакалися обнявшись. Норт залпом висушив пляшки вина, а Зоро досить кивнув, розглядаючи цю пару, в той же час поправляючи набридливий краватку. Його, як і інших змусили вирядитися так офіційно, благо хоча катани не забрали. Санджі супроводжував Віолу і з задоволенням усміхався своєму капітану. Алія дивилась на подруг, які плакали і стежили за Джеймсом з легеньким рум'янцем. Важко було розібрати про що вона думала в цей момент.
Чарлі в супроводі парочки красуня дивився убік капітана. Його обличчя можна було прочитати повагу перемішаного з захопленням. Якби не той пірат на вівтарі, може Чарлі ніколи б і не відправився в море... Роздумуючи про ті дні і їхню першу зустріч, Чарлі мимовільно посміхався. Які ж були спокійні часи.
Саргон і Йон стояли в віддалі й спостерігали за процесом з маленького пагорба. Рижий кіт неквапно обблював лапку і з плеча господаря дивився за процесом. Посюди товпилися пірати, але ніхто не смів видати і шуму. Всі тільки тихо чекали. Кругом горіли святкові вогні, в світлі зірок і вибухаючих феєрверків Хенкок та Джеймс продовжували поцілуючу...
Все це виявилося лише початком, для весілля двох Імператорів одного дня точно виявили недостатньо.
Ідеальна шлюбна ніч, а потім ще й... Святкування тривало дуже довго.
Але яке успішне весілля обходиться без добрих бійок? У піратів вже точно ... Тому, від цього було нікуди не дітися. Норт вже сам хотів затіяти черговий скандал з купкою набридливих капітанів, але дехто його випередив...
Через тиждень п’яниця не закінчувалася. Хенкок і Мор ще раз запропастилися і проводили час наодинці. Свято ж розпалилося ще сильніше, хтось буянив, а хтось запустив відносини. Площа з майже сотні їдальень вже докорінно змінилася. Більшість їдальниць зрушили і зараз там проходив справжній піратський бенкет. Але, в якийсь момент хохот і гомон раптом почав затихати. Пірати й самі не помітили, як швидко змінюється настрій від зниження температури. Серед присутніх не було достатньо сильних осіб, тому вони швидко помітили дивакуватість. Напруження і більшість поглядів відразу ж приєднувалися до краю площі. У тому місці існувала відкрита область, це був свого роду вхід в це місце. Саме там виник самотній силует. Високий смаглявий чоловік не квапно крокував в напрямку натовпу співаючих ...
Аокидзі!
Хто з піратів Нового Світу не чув про нього? Хто з піратів Нового Світу не бачив його особисто? Мабуть, з другого тут прийшли меншості. Перших же і зовсім не було!
Одне ім'я відразу ж з тихого шопта напряжених піратів перетворилися в громогласний голос.
— Аокидзи! — Один з присутніх на зібранні проричав грозно. Навіть серед сотень він виділявся, і з відстані майже сто метрів чоловік пропалював поглядом на прибуваючого адмірала. І все відразу ж таки придивилися до цього чоловіка, навіть Аокіді зупинився, щоб звернути увагу на нього.
Той, хто застрибнув на стіл і тоді кожен приглянув до нього. Полугий чоловік у зелених окулярах, виглядав сильним, досить міцним, щоб сидіти тут і мати наглузтво застрибнути до столу. Але, не це було важливо. Він був Ротрет, революціонер і найближчий до людей морський Диявол.
Момент пролетів непомітно, в цій тиші всі пірати тільки і хотіли знати, чому ж колишній адмірал раптом вирішив заявитися у найнебезпечніше для нього місце в цьому світі? Чому один з командирів Революціонної Армії так дивився на нього? Що пов’язувало цих двох людей? Це точно не здавалося зустріччю незнайомих людей.
Тільки, всі ці думки були відразу ж перервані раптовим ривком Ротріта. Стіл під ним розлетівся в щіпки і всього за мить секунди він досяг Аокидзі. Колишній адмірал в подиві розширив очі:
— Ро... — У той же момент обидва кулаки зіткнулися, спалахнув вибух! Земля змітнулася в повітря, а найближчі пірати разом зі столами розлетілись убік. Дзвін посуду і крики тут же підняли ще більше шуму.
— Аокидзи! Скільки років минуло! — З лютістю виплюнув Ротрет відстрибнувши в сторону. Його рука трохи тремтіла, на відміну від опонента. Кудзан навіть бровью не повів, зіткнення з таким противником не здавалося для нього чимось особливим. Він стояв на тому ж місці зовсім не зрушившись.
З важким зітханням Ротрет вийняв катану з ніжен, в той же момент із його тіла, як змії, вирвалися десятки мотузк і закрутилися у повітрі. Вони звивалися, смикалися і тремтіли, так само й бажання кинутися в бій. Здавалося, що вони живі і зараз зриваються на ворога.
Аокіджі виправив свій рюкзак і повернув руки в кишені пальто. Після чого зітхнувши кивнув:
— Ротрет... Минуло багато років.
— Хо? Так ти мене пам'ятаєш? — Він, очевидно, глузливо запитав: « Я був малим дозором у той час, а Саул... Ти його хоч пам'ятаєш, виродку?
Кудзан трохи опустив голову і зітхнув:
- Ти хочеш помститися за друга? — Я хитав головою, а Аокіджі підняв очі: « Раніше я був би не проти цього. Але зараз не час і місце Ротрет. До того ж, ти занадто слабкий, а я не бився.
У той же час пірати стовпилися навколо цієї пари і частина з них вже готувалися кинутись в бій. Адмірал посмів увірватися на весілля Морського Диявола, кому таке могло б сподобатись? Навіть якщо він і покинув дозор, яка різниця? Цей виродок вбив не мало їхніх знайомих і закував у ланцюг не менше, а тепер він ще й приперся сюди, говорячи, про небажання битися?
— Чушь! Державна собака, вистачить нести лайно! Думаєш, осилиш нас усіх? — Раптом закричав один з піратських капітанів.