Поки флот Зуко впевнено просувався на північ до Північного Племені Води, то судно поменшало під керівництвом Азули та адмірала Ліанґа не менш упевнено рухалося прямо в протилежний бік і знешкоджувалась території колоній Царства.
Море Мо Се біля узбережжя колоній Народу Огня було очищено від піратів у рекордно короткий час. Здається, жоден з «вольних торговців» не очікував, що за них візьмуться з такими силами. Пристосування справи лише до торговельних кораблів і рідкісних патрулів бойового флоту було неготовим для такого розвитку подій. Боїв майже не було, скоріше це була полювання, де у жертв спочатку не існувало шансів. Проти різноманітних і неорганізованих флотів піратів, які переважно були побудовані з дерев’яних кораблів у Царстві Землі, було скинуто справжній військовий флот — величезний сталевий корабель, який пошкодив одному своєму виду та декілька голів вище від усіх параметрів своїх противників.
Протягом перших днів піратам стало особливо важко. Організовані рейди на всі великі місця їхньої стоянок і острівні бази виявили свою ефективність. У той самий час багато піратських банд втратили не лише кораблі та припаси, але й свій голос. Азула діяла не тільки в військових судах, але й у сухопутних підрозділів, зачистивши всю берегову лінію і лішив піратів самої можливості врятуватися на суходолі.
Звичайно, щоб не було продумано операції і наскільки великими ресурсами, піратська система була просто неможливою. Військові торговці, які пережили першу хвилю нападів, швидко збилися в нові банди і стали об’єднаними перед спільним ворогом. Зрештою вони розбилися на дві великі групи. Перші хотіли негайно покинути ці небезпечні води і перейти до східного моря, де проживають на берегах Царства. Натомість вони не збиралися тікати, а разом з тим планували стати на двобій і повернути море Мо Се та всі маленькі острови в цьому місті й парти у колоніях народу Огня.
Перша група відбувалася з інших острівних портів і вирушала в напрямку перешийка між крайніми точками Царства Землі та країни Огня, сподіваючись перейти морську блокаду й піти у східне море. І в той же момент, перша група піратських кораблів поповнювала яскравим полум'ям посеред напівдоночних хвиль.
Це була найбільша сутичка з моменту початку операції і найбільшої перемоги народу Огня на морі, від часу розгрому флоту світового Царства ще в самому початок війни.
Небагато менше як сотні кораблів вогню і куди більше кораблі піратів. Але ні одна з переваг, ані темрява ночі не допомогли піратам. Після попереджень про їхнє наближення кораблі народу Огня були введені у бойову готовність і готові до бою. Азула, яка водилася на своєму власному кораблі разом з Тай Лі, отримала чудову нагоду побачити початок атаки. Темна ніч і майже ідеальна тиша, яка буквально вилила на вуха та мимовільно загнала напругу. І нарешті, майже одночасно з усіх суден задзвонили команди.
- Запалюй!
На кожному судні вже були приготовані катапульти, а чарівникам вогню лишалося підпалити снаряд у метаночній установці.
- Вогонь!
І небо вкралося у червоний колір.
Здається, піратські кораблі були буквально поховані під градом палаючих снарядів. Кораблі народу Огня вели вогонь не зупиняючись, підносячи до катапультів всі нові снаряди і відразу ж запускаючи їх в сторону вже потріпаного піратського флоту. Підпалювані снаряди таранили дерев’яні кораблі, пробиваючи їх і підпалюючи одночасно, що раптово викликало паніку у непідготовлених до подібних піратів.
Азула, стоячи біля свого корабля, несхвально залюднулася видовищем перед собою і всміхалася тому, який гарний може бути бійня. Звичайно звідси вона не могла чути крики згорючих піратів, від розчарування стрибаючих за борт, не знала про відчайдушно вигукуючи команд, які намагалися врятувати себе і команду. Вона навіть не бачила багатьох човнів, на яких її вороги в поспіху рятували з палаючих суден. Але вона ніколи не була для неї слабкою сторонкою, але могла уявити собі пекло, яке там творилося тепер.
- Вау, скільки вогню! - Як завжди по-дитськи здивований вигук Тай Лі відірвав її від видовища. - Де ще такий побачиш!
- Коси могли б і не заплітати, - хмикала Азула. - Ти багато пропустила!
- Ой, та годі. Вона махнула рукою Тай Лі, підійшовши до корабля і вставши біля своєї подруги. - Тільки більше смерті і нічого веселого...
- Невже тобі шкода цей сміття? - Азула вкинула брови, спостерігаючи за полих флотом піратів. - Їх життя нічого не варте, а ось життя моїх солдатів поза небезпекою так що жаліти тут нікого!
- Тай Лі не жаліла своїми плечима. - Вони заслужили це, але ти ж знаєш, я не люблю насильства, це псує ауру.
- Ага, то-то ти так любиш відробити мене під час тренування ци-блокінгу, - посміхнулася Азула і вже хотіла продовжити, але побачила наближення коренастого чоловіка у військовій формі. - ... капітан?
- Принцеса Азула, - чоловік вклонився. - Яструб з передньої лінії приніс звістку, флот піратів розгромлений, його залишки йдуть, наступний обстріл не має сенсу. Чи ви можете почати переслідування?
- Уйті не повинен ніхто, - кивнула Азула, відійшовши з корабля і направившись до носа судна. - Повний вперед, по моєму сигналу.
Через кілька секунд небо освітлювала яскрава блискавиця.
