Сюй Юньчжань прибув до корчми на Сьомій вулиці в Лан'яні, використовуючи адресу, яку дав йому Ґу Фейді. Він здалеку побачив віддалену постать Ґу Жохая, що йшов геть, і його брови нахмурилися.
Він одразу пришвидшив кроки до кімнати, де жив Су Ян, але побачив, що там панує метушня.
Цюе Шоу впізнав Сюй Юньчжаня і одразу привітався: «Молодий пан Сюй!»
Сюй Юньчжань, нахмурившись, подивився на Су Яна, який лежав непритомний, і запитав: «Що сталося?»
Цюе Шоу все ще був розгублений: «Не знаю. Після розмови Голови Павільйону з молодим паном Су, він знепритомнів...»
Мей Шисань стояв, схрестивши руки, біля ліжка, байдуже дивлячись на Сюй Юньчжаня і мовчав.
В цей час Цюе Чжи зайшов у кімнату, несучи три мідні грілки: «Брате Шисань, ти вважаєш, це допоможе?»
Мей Шисань взяв грілки, відкрив кришки і, побачивши, що вони наповнені гарячим вугіллям, кивнув. Він загорнув їх у тканину і засунув одну в обійми Су Яна, одну за спину, а одну до ніг, щільно закутавши його ковдрою.
Навіть у непритомності Су Ян тремтів, і на його віях та волоссі біля скронь утворився тонкий шар крижаного інею.
«Чому він такий?» — Сюй Юньчжань підійшов і торкнувся чола Су Яна, відчувши сильний холод, і не стримався, щоб не запитати: «Мей Шисань!»
Мей Шисань сказав: «Святий Син, щоб допомогти молодому пану Ґу, практикував досить агресивну техніку, і іноді він не може придушити крижаний холод у своєму тілі. Зазвичай він прокидається після короткого періоду непритомності, молодому пану Сюй не варто хвилюватися».
Сюй Юньчжань відчув часткове полегшення, але запитав: «Можна лише зігріванням полегшити стан?»
Мей Шисань сказав: «Якби тут була людина, яка практикує техніки фракції Чжен'ян або Чжиян, вона могла б допомогти йому зігрітися внутрішньою енергією».
Однак, техніка Мей Шисаня була схильна до холоду, а Цюе Шоу і Цюе Чжи практикували техніку фракції Цінчжен, тому вони не підходили.
Сюй Юньчжань вибрав шлях бойових мистецтв, орієнтований на силу, і його внутрішня техніка також була універсальною технікою фракції Цінчжен. Він теж не міг допомогти в даний момент і міг лише мовчки стояти поруч, дивлячись на Су Яна, який тремтів, згорнувшись у ковдрі.
Проте, на диво, цей напад непритомності у Су Яна тривав недовго, і холод був не таким пронизливим, як раніше.
Йому наснилося багато уривчастих снів, але коли він прокинувся, то не пам'ятав жодного.
Відкривши очі, він побачив Сюй Юньчжаня, який сидів біля ліжка, і раптом злякався, піднявшись.
Грілка, яку він тримав, з гуркотом впала на підлогу. Мей Шисань підняв її, забрав дві інші грілки і разом із Цюе Шоу та Цюе Чжи вийшов з кімнати.
«Як ти мене знайшов?» — запитав Су Ян.
Сюй Юньчжань посміхнувся: «Фейді попросив мене прийти й провідати тебе».
Почувши це, обличчя Су Яна одразу змінилося: «Чому він не міг прийти сам? Голова Альянсу Ґу покарав його?»
«Покарання не було, лише наказав залишитися вдома і роздумувати», — сказав Сюй Юньчжань. — «Коли я прийшов до корчми, я бачив, що Голова Альянсу Ґу щойно пішов. Він не заподіяв тобі неприємностей?»
Су Ян збирався відповісти, але раптом зрозумів, що щось не так.
Тому він змінив тон і запитав: «Чому ти думаєш, що Голова Альянсу Ґу мав би мені створювати неприємності? Що ти знаєш?»
Побачивши, що Су Ян насторожився, Сюй Юньчжань зітхнув: «Фейді мені все розповів, про ваші стосунки».
Су Ян: «...»
Він безпорадно потер чоло, подумавши: Невже це так швидко стало відомо всім?
«Голова Альянсу Ґу справді не створював тобі неприємностей?» — запитав Сюй Юньчжань.
«Ні», — глухо відповів Су Ян. — «Він просто не погоджується, щоб ми з Ґу Фейді були разом. Він не сказав нічого різкого і не прогнав мене... Можливо, він збирався прогнати, але я знепритомнів, тож не знаю, як він вчинить».
Сказавши це, він все ще хвилювався і запитав: «А Ґу Фейді? Його лише покарали, щоб він розмірковував, а не сварили?»
Сюй Юньчжань, дивлячись на його занепокоєння, засміявся: «Ви обидва... справді хвилюєтеся один за одного».
Су Ян сказав: «З точки зору Голови Альянсу Ґу, це справді нелегко прийняти».
Сюй Юньчжань заспокоїв його: «Не хвилюйся, з ним усе гаразд. А ось ти, у тебе ж крижаниа сутність у тілі, а ти ще й практикуєш холодну техніку, щоб допомогти йому. Я чув, у тебе часто бувають напади холоду?»
Су Ян не хотів багато говорити про крижану сутність і трикратну холодну техніку.
Насправді, він сам ще не до кінця розумів ефект цієї двосічної зброї. Наразі, окрім того, що він іноді непритомніє від холоду, здається, що вона не дуже впливає на його тіло, і внутрішня енергія циркулює без перешкод. Що стосується того, що Ді Лін сказала про скорочення тривалості життя, Су Ян не знав, наскільки це серйозно.
Тому він лише невизначено сказав: «Е-е... насправді не дуже часто».
Сюй Юньчжань кивнув і сказав: «Фейді попросив мене знайти тебе, щоб я забрав тебе з Лан'яна, щоб ти тимчасово зупинився на Віллі Тисячі Кленів».
Су Ян нахмурився: «Що сталося? З ним все гаразд, так? Навіщо мені залишати Лан'ян?»
Сюй Юньчжань сказав: «Він... має намір зробити все можливе, щоб переконати Голову Альянсу Ґу, тому він хвилюється, що Голова Альянсу Ґу може виплеснути гнів на тебе».
Су Ян занепокоєно сказав: «Він сам буде протистояти? Я... я повинен допомогти йому...»
«Ти повинен вірити, що він вирішить цю проблему. Ти вже допомагаєш йому, залишаючись у безпечному місці, щоб він не мав приводів для хвилювання», — Сюй Юньчжань простягнув руку і поплескав Су Яна по плечу. — «Ходімо».
Су Ян помовчав, кивнув і встав, щоб зібрати речі.
...
Була ніч, глибока темрява.
Ґу Фейді стояв на колінах перед портретом матері вже кілька годин.
Двері тихо відчинилися, і Фен Лінь зайшов у кімнату, покликавши: «Молодий Майстре Павільйону».
Ґу Фейді озирнувся, побачив особистого охоронця свого батька і одразу привітався: «Дядьку Лінь».
«Голова Павільйону наказав мені повідомити Молодого Майстра, що час повертатися до кімнати і відпочивати», — сказав Фен Лінь. — «Завтра о п'ятій ранку Голова Павільйону чекає на вас на тренувальному полі».
Очі Ґу Фейді спалахнули, але він одразу ж стримався і сказав: «Добре».
Ґу Фейді не спав пів ночі, перевертаючись з боку на бік, бо хвилювався. Він рахував удари годинника, і ще до світанку підвівся, взяв довгий меч і вирушив на тренувальне поле.
О п'ятій ранку Ґу Жохай справді прийшов на поле зі своїм мечем.
Слуги одразу запалили смолоскипи навколо тренувального поля, освітлюючи все поле.
«Ми з тобою, сину, давно не проводили спарингів», — сказав Ґу Жохай. — «Потренуйся зі мною, і я дозволю тобі покинути Павільйон Парячих Хмар».
Ґу Фейді різко підвів голову, з подивом запитуючи: «Справді?!»
Ґу Жохай сказав: «Звісно, справді».
Сказавши це, його довгий меч повільно вийшов із піхов, відбиваючи помаранчеве світло смолоскипів, виглядаючи грізно.
Ґу Фейді деякий час дивився на лезо меча, проковтнув слину, стиснув губи і витягнув свій довгий меч, низько схиливши голову, щоб здійснити ритуал спарингу перед Ґу Жохаєм.
Але Ґу Жохай не відповів на уклін. Замість цього, скориставшись моментом, коли Ґу Фейді схилив голову, він раптово накинувся.
Довгий меч, як веселка, пробив холодне повітря пізньої осені і попрямував прямо до обличчя Ґу Фейді.
Ґу Фейді злякався, одразу ж мобілізував внутрішню енергію, підняв меч і ледь встиг заблокувати удар Ґу Жохая. Проте потужна сила змусила його відступити на кілька кроків.
«Світ бойових мистецтв жорстокий, не такий, як ти собі уявляєш», — сказав Ґу Жохай. — «Навколо завжди можуть бути твої вороги, які нападуть у несподіваний момент. Тому... коли не потрібно дотримуватися етики, не будь надто прив'язаний до етикету».
Говорячи це, він не зупинявся ні на мить, обрушуючи на Ґу Фейді низку ударів мечем.
Ґу Жохай практикував бойові мистецтва понад тридцять років, і, звичайно, Ґу Фейді не міг просто так відбитися. Ґу Фейді був змушений лише захищатися, не маючи можливості контратакувати.
Бачачи, що Метод Меча "Справжнього Коршуна" не дає йому переваги, він перейшов на Метод Меча "Повернення Дикого Гуся", якого навчився в Малому Нефритовому Павільйоні, намагаючись знайти можливість для контратаки.
Але Ґу Жохай, перевернувши зап'ястя, також змінив свою техніку, спрямовуючи кожен удар проти "Повернення Дикого Гуся". Після кількох сутичок сил Ґу Фейді ледь не випустив меч із рук.
«Не будь самовпевненим», — сказав Ґу Жохай. — «Пам'ятаєш, що людина перед тобою також вийшла з Малого Нефритового Павільйону?»
Ґу Фейді ледве відбив удар Ґу Жохая "Переляканий Дикий Лебідь", але не зміг протистояти удару "Різкий Політ у Вись", що налетів слідом. Він зміг лише відчайдушно ухилитися, але меч все ж таки залишив неглибоку криваву подряпину на його боці.
«Свого часу я сам створив Техніку Меча "Справжнього Коршуна" тоді, щоб перемогти старших з Малого Нефритового Павільйону», — сказав Ґу Жохай. — «Тобі також час подумати, як найкраще використовувати свій власний меч».
Ґу Фейді відступив на два кроки і важко видихнув.
Ґу Жохай сказав: «Якщо ти відступиш ще раз, сьогодні я піду і вб'ю Су Яна».
Погляд Ґу Фейді різко вп'явся в Ґу Жохая, очі його почервоніли.
Меч Ґу Жохая вже наближався.
Якщо він не міг відступити, він мав або заблокувати його, або отримати серйозне поранення.
А якщо він отримає серйозне поранення, у нього не буде жодного приводу супроводжувати Су Яна на Снігову гору на південному заході.
У цю мить Ґу Фейді відчув, що все навколо сповільнилося. Тиск і страх, які мали б зростати до безкінечності, раптом зникли.
Його серце заспокоїлося, а розум охолов. Він ніби увійшов у дивний стан.
Він не може відступити.
Тоді він піде вперед.
В думках Гу Фейді з'явилася червона постать, схожа на горду червону сливу серед снігів: краї одягу розлітаються, тонкий меч лютує, лише напад і жодного захисту, тільки рух уперед.
Він не знав, як циркулювала внутрішня енергія «П'яного Удару Червоної Сливи», але він знав найпряміше відчуття, яке давала йому техніка меча.
Ризикуючи бути враженим мечем Ґу Жохая, Ґу Фейді зробив крок вперед, і його довгий меч, наче дракон, атакував так, щоб змусити супротивника захищатися.
Ґу Жохай був змушений відвести свій меч для захисту.
Ґу Фейді скористався перевагою, відкинув усі прийоми та шаблони, і кожен його удар був найжорстокішим, найвідчайдушнішим і найпрямішим способом вразити життєво важливі точки противника.
Ґу Жохай заблокував серію ударів Ґу Фейді і, нарешті, посміхнувся, піднявши куточок рота.
«Ти знаєш, що тобі потрібно?» — запитав він.
«Я захищу його», — сказав Ґу Фейді. — «Навіть ціною власного життя».
Ґу Жохай вклав меч у піхви і посміхнувся: «Цю техніку меча ти не придумав раптово, чи не так?»
Ґу Фейді не приховував: «Су Ян тоді створив техніку меча «П'яний Удар Червоної Сливи» в Малому Нефритовому Павільйоні. Я щойно запозичив його намір».
В очах Ґу Жохая промайнуло здивування, а потім, ніби він щось зрозумів, на його обличчі з'явилося розуміння: «Виявляється, він має такий відчайдушний характер. Не дивно...»
Ґу Фейді не зрозумів: «Батьку?»
«Тобі варто детально опрацювати цей стиль, він може добре поєднуватися з його "П'яним Ударом Червоної Сливи"», — сказав Ґу Жохай. — «Тоді, коли ви двоє об'єднаєте зусилля, ніхто не зможе вам протистояти, ворогам залишиться тільки тікати».
Почувши це, очі Ґу Фейді одразу засяяли: «Батько дозволяє мені піти до нього?»
Ґу Жохай пильно подивився на сина і суворо сказав: «Коли ти покинеш Павільйон Парячих Хмар, я оголошу світові бойових мистецтв, що Молодий Майстер Павільйону Парячих Хмар зрадив Павільйон і став служити Демонічній Секті».
Усмішка Ґу Фейді, яка ще не розцвіла, одразу ж застигла.
Через деякий час він тремтячим голосом запитав: «...Що ви маєте на увазі, батьку?»
Побачивши його вираз обличчя, Ґу Жохай посміхнувся: «Як? Ти думаєш, я змушую тебе обирати між Павільйоном Парячих Хмар і Су Яном?»
Ґу Фейді стиснув губи, не відповідаючи.
Ґу Жохай зітхнув: «Ти все ще занадто зелений».
Потім він продовжив: «Оскільки Клан Привидів Е'ло підклав тобі криваву ґу, і ти не з'явився, щоб служити їм на крижаній рівнині, вони, звичайно, не зупиняться на цьому. Ті двоє воїнів із Брами Безмежжя, яких прислав Фань Ці — я їх перевірив. Якщо Брама Безмежжя справді змовилася з Кланом Привидів Е'ло, для них не проблема дізнатися, що ти живий. Вони чекають слушної миті. Замість того, щоб дати їм обрати вигідний час для оголошення про твій зв'язок із Святим Сином Демонічного Секти, краще ми зробимо це першими і сплутаємо їм карти».
Сказавши це, він подивився на Ґу Фейді: «Якби ти залишився в Павільйоні, це було б добре, але оскільки ти хочеш супроводжувати Су Яна... Павільйон Парячих Хмар не може мати більше зв'язків із Демонічною Сектою. Якщо ти підеш з ним, ти можеш представляти лише себе».
«Але, батьку, — нахмурився Ґу Фейді, — це лише спонукає більше фракцій просити тебе розпочати війну з Демонічною Сектою...»
«Це справді так. Проте, я приблизно здогадуюсь... про його наміри».
Ґу Жохай, склавши руки за спиною, подивився на сіру смугу на східному небі і повільно сказав: «Те, що він запросив мене на зустріч, ймовірно, також пов'язано з останніми хвилюваннями у світі бойових мистецтв. Тобі не потрібно про це турбуватися, просто супроводи Су Яна на Снігову гору».
Сказавши це, він помовчав, а потім додав: «Я відправлю охоронців Фен Вей, щоб вони нібито намагалися захопити тебе і повернути в Павільйон, але насправді вони таємно супроводжуватимуть вас до Піку Юйцюн».
Ґу Фейді дивився на постать батька, який стояв незворушно у світлі смолоскипів і світанку, і не міг вимовити ні слова.
Після нетривалого мовчання Ґу Жохай обернувся і простягнув свій довгий меч Ґу Фейді.
Він сказав: «Відтепер носи цей меч, «Сусінь» (Нічна Душа)».
Ґу Фейді підсвідомо взяв меч.
Ґу Жохай додав: «Роби все, що хочеш, керуйся своїм серцем, і нехай твоя совість буде чистою. Іди».
Ґу Фейді, дивлячись на схід Сонця, урочисто склав руки в поклоні перед Ґу Жохаєм.
Потім він розвернувся і пішов, його кроки були твердими.