📜 ✨️Том 2. Пелюстки османтуса розкриваються на вітрі.✨️
Через три дні Су Ян, у супроводі Мей Шисаня, повернувся до головного штабу Демонічної Секти, розташованого в Пустощі.
Хоча одразу після перенесення він уже був у головному штабі Секти, тоді він був пригнічений і розгублений, і не мав часу роздивитися й запам'ятати це місце. Тепер, повернувшись після завершення навчання в Малому Нефритовому Павільйоні, його настрій змінився, і він мав час на «екскурсію» Сектою.
Так, «екскурсія» — це слово цілком доречне.
Головний штаб Демонічної Секти розташований у великому розломі-западині серед пустельних земель. Його пейзаж прекрасний і величний, не поступається мальовничості Малого Нефритового Павільйону. Западина глибока, оточена великими площами ерозійних ландшафтів, які місцеві жителі Пустощі називають «Містом Диявола». Якщо не знати особливих позначок Секти, сторонній людині вкрай важко знайти точне місце розташування западини в «Місті Диявола», і вона може лише заблукати й померти від голоду та спраги.
У западині Секти є темно-синє озеро. У ньому здіймаються два високі скелясті острови. Будівлі Секти вбудовані у скелі островів та оточуючого каньйону, з'єднані між собою галереями та залізними мостами, утворюючи багатоярусний, вражаючий архітектурний комплекс.
Можливо, тому що попередні лідери Секти дуже любили квіти, у цій глибокій долині було штучно висаджено незліченну кількість дивовижних квітів і трав. Перебуваючи тут, зовсім не відчувається, що ти знаходишся в спекотній і сухій пустелі. Скоріше це схоже на квіткове море Південних Земель.
Можна уявити, що з висоти пташиного польоту головний штаб Демонічної Секти виглядає як чудова перлина, ледь видима усередині потворної мушлі.
Житло Су Яна розташоване на меншому з двох озерних островів, який називається «Острів Ірисів».
Частина будинків тут вирубана у скелях, а частина підвішена в повітрі. Вони з'єднані між собою різноманітними підвісними мостами та залізними ланцюгами, утворюючи звивистий і добре організований комплекс. Су Ян дивувався на всьому шляху, але не міг цього показати. Зберігаючи вигляд байдужості, він прямо пішов до своєї кімнати.
Після чергового вмивання та переодягання, Мей Шисань доповів, що старійшини вже чекають у головній залі. Су Ян поспішив привітати їх.
У головній залі тривожно чекали ті самі четверо старійшин, яких Су Ян мало не довів до божевілля своїми суїцидальними витівками. Тепер, побачивши, що їхній Святий Син цілий і неушкоджений повернувся після навчання в Малому Нефритовому Павільйоні, вони всі відчули величезне полегшення. Здавалося, навіть зморшки на їхніх обличчях розгладилися.
Чотири старійшини Демонічної Секти керують чотирма залами: Сливи, Орхідеї, Лотоса та Хризантеми.
Зала Сливи переважно відповідає за внутрішні та зовнішні справи Секти, пов'язані зі світом бойових мистецтв, виконуючи обов'язки охоронців головного штабу та бойовиків для захисту власності. Найбільш кмітливих призначають особистими охоронцями лідера Секти та Святого Сина, як-от Мей Шисань.
Зала Орхідеї відповідає за управління майном Секти. Лань Ву, якого раніше відправили керувати корчмою в містечку Брови Перлини, був із Зали Орхідеї і все ще там. Звісно, люди із Зали Орхідеї також використовують свої службові обов'язки для збору розвідувальної інформації.
Люди в Залі Лотоса займаються різними господарськими та обслуговуючими справами Секти, як-от приготування їжі, пошиття одягу, ремонт, закупівля, прибирання, лазня тощо.
Зала Хризантеми переважно відповідає за розваги в Секти, включаючи акторів, танцюристів тощо. Крім того, кажуть, вона також керує десятками улюбленців лідера Секти.
Су Ян: «...»
Справді, це та сама Демонічна Секта з чуток, що потурає своїм примхам, навіть створивши окрему залу для управління нічним життям.
Су Ян відчув ще більше огиди до лідера Секти, якого він ще не бачив.
Звісно, крім Сливи, Орхідеї, Лотоса та Хризантеми, у Секти також є «Палац Здивування Весни», що відповідає за підготовку новачків, і «Палац Гіркого Літа», що відповідає за правила та покарання. Усі вони розподілені під керівництвом старійшин чотирьох зал.
З моменту заснування Секти Похмурих Хмар минуло кілька десятиліть, і вона стала великою та заможною. Зрештою, справи чотирьох старійшин повинні бути доведені до відома лідера Секти. Якщо лідер перебуває в закритому тренуванні, багато важливих питань повинен вирішувати Святий Син.
Су Ян подивився на стос документів, що невідомо коли виріс перед ним, як маленька гора, і відчув, ніби потрапив у якусь невимовну ілюзію.
Збліднувши, він підняв голову, його горло було сухим, і запитав чотирьох старійшин, що стояли перед ним: «...Це все... я маю переглянути?»
Старійшина Зали Сливи кивнув: «Протягом цих двох років ваші підлеглі вирішили те, що могли вирішити самі. Ви можете переглянути це пізніше, якщо забажаєте. Але ці документи зараз вимагають вашого рішення та вказівок щодо подальших дій».
Су Ян: «...»
А де ж обіцяний світ бойових мистецтв, у якому потрібно лише махати мечем, мчати верхи та насолоджуватися помстою?
Що це за купа офіційних паперів на столі?!
«Чи можу я просто цим не займатися?» — запитав Су Ян.
Старійшини перезирнулися.
Через мить найстарший старійшина Зали Сливи підійшов і вмовив: «Святий Сину, лідер Секти не визначив дату повернення з закритого тренування. У Секти багато справ. Якщо ви не займетеся цим, це може зашкодити її розвитку».
Очі Су Яна втратили фокус, і він виглядав похмуро: «А що, якщо я теж піду на закрите тренування?»
Старійшина Зали Сливи сказав: «За правилами, під час закритого тренування лідера Секти вам не дозволено довго перебувати на закритому тренуванні. Коли ви зачинилися на два роки для прориву в "Шести Пекельних Квіткових Поховань", лідер Секти керував справами Секти два роки. Але хто ж знав, що після виходу ви поїдете до Малого Нефритового Павільйону? Це й призвело до накопичення справ. Святий Сину, це ваш обов'язок, будь ласка, не уникайте його...»
Почувши це, Су Ян не міг не сіпнути куточком рота.
— Романи про бойові мистецтва обманули мене! У книгах цим школам і сектам не потрібно, щоб герої керували ними! Герої повинні лише створювати проблеми, битися і закохуватися!
Але... якщо добре подумати, керівники сект і лідери, звичайно, є головними особами, що приймають рішення. Їм логічно займатися паперами та справами секти.
З такою думкою Су Ян із напруженою рукою навмання взяв один документ і розгорнув його.
На щастя, люди з Цзянху не мали особливого літературного хисту, і все було написано простою мовою, що легко читалася: «Сьогодні обірвався підвісний міст на Скелі Червоних Троянд, двоє загиблих, троє поранених... міст відправлений на ремонт. Дружина загиблого з Зали Лотоса вимагає компенсацію та просить дозволу покинути Секту. Прошу вказати...»
Прочитавши один документ, Су Ян перегорнув ще два. Усі вони стосувалися дрібних, але важливих справ, пов'язаних із кадровими змінами або такими, що вимагали особливого розгляду. Старійшини не наважилися самостійно приймати рішення і відкладали їх до повернення Су Яна, щоб він дав вказівки.
Су Ян стомлено потер скроні.
Якщо старійшини не наважувалися вирішувати, то й він не наважувався!
Він же не справжній Святий Син Демонічної Секти, він просто актор... Ні, він просто інтернет-знаменитість! У нього не було жодного управлінського досвіду, а тут йому одразу доводиться керувати такою великою родиною. Він... він не знав, з чого почати!
На щастя, до того моменту, як Ґу Фейді знищить Секту, залишилося не так багато часу, тож він може бути трохи недбалим. У будь-якому разі, це буде розвалина, і він не зможе керувати нею довго.
Що стосується тих, хто хоче покинути Секту, то краще їх відпустити, щоб уникнути їхньої невинної смерті під час майбутньої облоги.
Тому Су Ян сказав: «Усіх, хто хоче піти, відпустіть...»
«Святий Сину, не можна!» — раптом сказав старійшина Зали Лотоса. — «Хоча ці родичі керуючих не мають доступу до секретів Секти, не можна гарантувати, що в них немає чогось, що може загрожувати нашій безпеці. Таке легковажне звільнення може спровокувати інших на зраду, що зашкодить нашій Секті!»
Це було... справедливо.
Але Су Ян і без того був роздратований, а після такої суперечки йому ще більше захотілося все кинути.
Він суворо сказав: «Якщо ви вже маєте свою думку, чому ви її не виконаєте? Ви просите мене прийняти рішення, але потім не бажаєте його виконувати. Краще нехай ви самі цим займаєтеся в майбутньому».
Старійшина Зали Лотоса злякався, негайно став на коліна й поклонився, кажучи: «Ваш підлеглий не насмілиться. Я негайно цим займуся...»
«Стривай». — Су Ян безпорадно помасажував собі чоло і сказав: «Я не це мав на увазі, я хотів сказати... А чому б вам, четверо, не обговорити ці справи та не записати найкращі, на вашу думку, рішення в документи та не надати їх мені? Якщо я вважатиму їх доречними, я їх схвалю. Якщо ні, я поверну їх, і ви обговорите інші рішення. Як вам такий варіант?»
— Якщо він перетвориться на «штампувальний апарат», керувати буде набагато простіше.
Су Ян подумав, що він дуже кмітливий!
Старійшина Зали Сливи сказав: «Це... не відповідає правилам».
Су Ян із порожніми очима сказав: «Правилам? Хто їх встановив?»
Старійшина Зали Сливи: «Звісно, їх встановив лідер Секти на початку її заснування».
Су Ян: «...Правила створюють люди. Наша Секта існує вже стільки років, ми повинні дивитися на речі з позиції розвитку та йти в ногу з часом, бути інноваційними. Скільки людей і справ було в Секти раніше? Тепер людей і справ стало більше, тому ми повинні аналізувати конкретні проблеми. Якщо ми й надалі дотримуватимемося старих правил, я помру від перевтоми».
Сказавши це, він махнув рукою і рішуче оголосив: «Оскільки я тепер керую, справи будуть вестися за моїми правилами. Візьміть ці документи, і надайте мені рішення відповідно до мого методу».
Після цих слів він різко підвівся і, не озираючись, вийшов із головної зали.
Він просто втік.
...
У перший день повернення до Демонічної Секти Су Ян спочатку відчитав чотирьох старійшин у головній залі, потім цілий ранок тренувався та медитував у своїй кімнаті, потім розкритикував кулінарні здібності кухарів Секти й надав чотири нові рецепти страв, потім цілий день практикував меч, а ввечері схвалив кілька термінових питань, які надали старійшини. Нарешті він зміг відпочити.
Хоча вдень у Пустощі(Пустелі) було сухо й спекотно, різниця температур між днем і ніччю була великою. Уночі стало холодно, зовсім не схоже на літо.
Су Ян покликав слугу із Зали Лотоса, щоб той підготував гарячу воду. Він із задоволенням прийняв ванну і, відчуваючи тепло, повернувся до спальні.
У кімнаті хтось уже застелив ліжко. Щойно він підійшов, молодий хлопець, опустивши очі, підійшов, щоб допомогти йому роздягтися. Су Ян, який не одягав верхній одяг після ванни, зняв нічну сорочку й віддав її хлопцеві біля ліжка, наказавши повісити. Сам він, одягнений лише в спідні штани, заліз під ковдру.
— Як добре вдома!
Су Ян не міг не зітхнути від задоволення.
Зазвичай він спав голяка, але два роки в Малому Нефритовому Павільйоні, де він жив в одному дворі зі Старшою Сестрою Ді Лін, змушували його носити одяг, навіть знаючи, що вона не бачить. Це його дуже засмучувало!
Тепер, коли він повернувся до Демонічної Секти, всі слуги навколо нього були чоловіками, тож він не мав чого соромитися. До того ж, ковдра була зроблена з м'якого і гладкого шовку. Він вирішив дати собі волю і відтепер спати голяка!
Су Ян глибше загорнувся в теплу ковдру, глибоко вдихнув і, здавалося, відчув ледь помітний аромат пахощів.
...Стривай?
Тепла ковдра?
Ночі в пустелі такі холодні, то чому ж ковдра така приємно тепла?
Поки Су Ян не міг зрозуміти, хлопець, якому він наказав повісити нічну сорочку, тихо повернувся і згасив дві лампи біля ліжка, залишивши лише тьмяне світло свічки у зовнішній кімнаті.
Обличчя молодого хлопця ще не сформувалося, він був у тому віці, коли важко визначити стать. Він сів на край ліжка, опустив очі, роздягнувся і... заліз під ковдру до Су Яна.
Су Ян: «!!!»
Су Ян здригнувся, перевернувся і, як полохливий кіт, вискочив із-під шовкової ковдри до стіни спальні, мало не згорнувшись у клубок.
Хто, хто цей хлопець?
Хіба він не слуга із Зали Лотоса?!
Хлопець на ліжку, якого несподівано позбавили ковдри, був приголомшений, але одразу ж зіскочив, став на коліна і тремтячим голосом сказав: «Малий слуга Цзюхуа Ерши (Хризантема Двадцятий) благає Святого Сина про покарання!»