Перевод: Bad3mus
Глава 52: Раби
Лейлін не зупинявся, поки не вийшов з Ринка Еллінель.
Вихід стояв на краю села під стогмою сіна. Його також охороняли чоловік у чорному вбранні з емблеєм Червоного Квітка.
« І.І. Чіп! Розпочати сканування місцевості!» - вийшовши з села, наказав Лейлін.
Перед очима Лейліна з'явився тьмяний блакитний екран, який чітко показує приховану фігуру. На всьому блакитному екрані червона точка сильно виділялася.
[Цель ідентифікована. Прикладна сила - послушник 2 рівня. Магічні артефакти не виявлено!] — вимовив голос І.І. Чипа.
« Все, що лише слухає 2 рівні? Схоже, це не якась величезна група, а просто яскраво-багатий пес, який намагається трохи розбагатіти!»
Очі Лейліна були холодні: « Якби я не мала інших планів...»
Послухник 2 рівня, наступний за Лейліном, здається, був надзвичайно терпеливим. Тільки коли Лейлін пішов від околиць ринку на дюжину миль, він навів удар з засідки!
*Фшш!*
Раптом два коми бруду піднялися з-під ніг Лейліна, перетворившись в пару жовто-коричневих рук, які щільно обхопили його щиколотки.
Кінжал, який світиться пурпурним світлом, негайно кинувся до спини Лейліна.
- Успіх! - Покричав послушник, що напав з засідки, і обличчя його поповнилось радістю.
Він з затримкою зрозумів, що Лейлін таємничо розчинився в виноградному лозі зі шипами, які обвивали його тіло.
Шипи безжалісно встромилися в тіло. Послухник відчував, що виноградна лоза оживає і п'є його кров.
- Чёрт! Це голим! Що це за закляття? Вопруження Тіні? Лози-п'явки?
Послухник, втрачаючи велику кількість крові, все більше блював з пантелику.
- Ааа! Ти не можеш цього зробити! Будь ласка... Будь ласка, змилуйся... - Прохав послушник.
На жаль, виноградні лози відразу ж з’явилися і запечатали його рот.
ББам!
Ефект заклинання зник, і на землі залишився зморщений труп послушника.
Нашим ворогам Лейлін ніколи не давав пощади.
...
На другий день Лейлін знову відвідав ринок.
- Сер! Вам потрібен провідник? Я попрошу всього 1 магічний кристал!
Шумні дітки як і раніше галделі біля входу.
Нині Лейлін змінив свій одяг. І щоб замаскувати свою особистість ще сильніше, він змінив і риси обличчя.
Хоча його обличчя було фальшивим, хто міг гарантувати, що тут ні у кого не мало заклинань з таким ефектом, щоб проникнути і побачити крізь плащ?
А щодо енергетичних хвиль та інших таких, Лейлін не дуже турбувався. Вчора він навмисне уникав офіційних Магів, щоб його енергетичні хвилі ніколи не були записані.
Щоб зловити хвилі духовної сили, офіційному Магу довелося б зробити необхідні приготування заздалегідь. Не було такого Маґа, якому більше нічого було б зайнятися.
- Ти згодишся!
Лейлін випадково вибрав дівчинку.
- Дякую! Сер, я відмінно знаю це місце! - Дівчинка була занадто рада. На ній було біле плаття, і вона здавалася худою.
Покинувши дівчинку магічний кристал, Лейлін повільно проговорив:
- Я хочу увійти в область більш високого рівня!
Його голос був змінений, щоб звучати не так, як вчора.
- Ділянка більш високого рівня? Ви маєте на увазі... Другий рівень? - Дівчина, вагаючись запитала.
- Звичайно!
Це вказувало на те, що Лейлін терпеливо накопичував свій досвід і багато разів приходив на ринок. Ці ринки були не надто великі, і Лейлін завжди відчував, що чогось не вистачає. На цих базарах також не було необхідних ресурсів. Ці маленькі діти-провідники, швидше за все, стояли тут, очікуючи могутніх клієнтів, щоб відвести їх у більш приховані області.
- Раз ви знаєте про другий рівень, тоді ви повинні розуміти, що якщо у вас немає предмета, який стоїть більше 1000 магічних кристалів, або почервнятка, то вас не впустять.
- Звичайно, є! Веди!
Дівчинка підняла погляд, але не змогла відрізнити вираз обличчя за плащом Лейліна. Вона лише опустила голову і почала показувати дорогу.
« Багато офіційних Магів повинні бути на другому рівні, і іншого вибору немає. Ще не зібрані дві старі формули: Лазурного Зеля і Сльоз Марії, та багато інгредієнтів для них. Якщо навіть тут, на найбільшому ринку Магів, я не зможу їх знайти, то інших шансів немає. Я зможу тільки шукати інгредієнти для заміни!"
Обличчя Лейліна було досить похмурим. Подорожуючи автомобілем, він продавав зілля і намагався зібрати всі інгредієнти для двох стародавніх зелених рослин. Але поки що він не був занадто успішним. Ринок Еллінель був другою за величиною точкою збору Магів після Боголенської Академії Кості Бездні. Якщо він не зможе знайти тут потрібне, тоді Лейлін виявиться абсолютно безпорадним.
Лейлін слідував за дівчиною. Вони прийшли в досить пустельний провулок.
Вона використала камінь на розі стіни, щоб постукати.
ББам!
Стіни перевулку зрушилися, відкриваючи прохід під землю.
- Ось він! - Дівчинка тихо сказала, що відчуває великий страх.
- Веди!
Лейлін пішов за дівчиною, і вони продовжили йти далі вниз. Через кілька хвилин вони добралися до дверей в кінці проходу.
На варті два послушників 3 рівні в кривавих-червоних одежинах. За даними сканування І.І. Чіпа, на них були магічні артефакти. Це трохи стривожило Лейліна. У той же час, він повзнув цікавістю щодо ринку за дверима.
Дівчинка пройшла вперед і обмінялася кількома словами з двома послушниками, потім повернулася до Лейліна. Вона зробила реверенс:
- Шановний Пане, я можу бути вашим провідником тільки до цього місця!
Закінчивши говорити, вона швидко втекла по сходах і зникла в темряві.
"Схоже, щось на цьому елітному ринку лякає її!" - байдужо подумав Лейлін, крокуючи до двох послухників.
- За прогнозами чи предметом, за щонайменше 1000 магічних кристалів! - крижаним тоном зробив послушник в червоному.
Перед ними, Лейлін зміг якось почути завивання засмучених душ, що літали навколо них.
"Які жахливі люди!" - подумав Лейлін.
Він кинув їм мішечок з 10 високоякісними магічними кристалами.
Послухник у червоному відкрив мішечок і подивився всередину, потім перекинув його назад Лейліну. Після цього він відкрив двері за своєю спиною.
Лейлін неквапливо увійшов всередину. Тільки після того як за ним зачинилися великі двері, він вирішив оглянути ділянку перед собою.
Очевидно, ця місцевість була розташована під верхнім рином. Площа її була менша, і вона перетинала лише одну вулицю.
Час від часу Магі проходили. Тут було не дуже людно, тому відстань між перехожими була досить велика. Послуховників 1 рівня тут майже не було. 2-го рівня теж було дуже мало. Більшість з них були послушниками 3 рівні. Їхні тіла випромінювали потужні хвилі енергії. Офіційні Маги також часто зустрічались.
...
Лейлін глибоко вдихнув і пішов по вулиці...
Через півгодини Лейлін вийшов з кам'яної хатини, з вивіскою « Зельє », на обличчі його була явно виражена радість.
У них були основні інгредієнти, які згадував Крофт і інші. « Це найбільший ринок!»
Найважче були два стародавніх зелень — лазурного Зілля і Сльоз Марії. Інші складники добути було легше. Можливості купити їх усі разом перевершила сподівання Лейліна.
Лейлін витратив більше половини з 1000 магічних кристалів, які приготував для придбання цих інгредієнтів. Проте він був задоволений і відчував, що витрати варті того.
Прибравши інгредієнти, він припустив, що мусить знайти безпечне місце і почати варити зілля. Набудова його була досить хорошим. Він навіть захотів пройтися навколо.
Товари тут були більш високого класу, ніж на ринку вище. Лейлін навіть помітив, що на продаж стоїть низькорівний артефакт, магічний кинджал.
Але ціна його була принаймні 4000 магічних кристалів, і Лейлін відразу перестав відчувати себе везунчиком.
Раптом Лейлін почув, як пролунав гучний шум голосів, що його трохи злякалося. Він пішов в сторону голосів і зробив нове відкриття.
"Ринок рабів?"
Перед тим Лейлін побачив велику обгороджену ділянку. Багато рабів стояли за городами. Їхні обличчя виражали тупу байдужість або крайнє приниження від того, що послушники і Маґам дозволяли їм вибирати.
« До речі! Мені і самому знадобиться кілька рабів!"
Лейлін хотів залишитися в місті Полярної Ночі десь на 3 роки. Він сам би не справився з багатьма речами. Спочатку він планував найняти кілька охоронців і слуг, коли добереться туди, але зараз його зручність була доступна декілька високоякісних рабів.
Все-таки, всі вони були виховані або під контролем Маґами. Це давало їм більшу безпеку і надійну функціональність.
- Сер! Як ви вважаєте? Вам потрібна рабиня, щоб гріла вам ліжко? Дивіться, вони всі хороші риси, деякі з благородних.
Работорговець подивився на Лейліна, коли той пройшов вперед. Торгівля спішила по розкішних купах кілька невільниць за собою, і вони були вбиті.
За ним була дюжина абсолютно голих двориків. Шкіра їх була абсолютно гладкою, а фігури дуже привабливі. Навіть перебування в рабстві не заглушило їх аури благородства.
- Як вони тут опинилися? Чи проблеми не приносять вони з благородних?
- Не хвилюйтесь, будь ласка, всі ці двори билися і програли в бою. Їхні землі вже давно привласнув хтось інший, а їхні сім'ї загинули. Вони офіційно засуджені на смерть. Жодних проблем не виникне. — Либонь пояснив торговець.
Лейлін подивився за дворянку, яку тягли геть. Там стояла очевидно благородна юна леді. Він не стримався від думки про молоду дворикову дівчину, яку зустрів у лісі. Якби її помста не вдалася, хто знає, може і її б продавали тут.
- Як вони вам? Купіть пару і забавляйтеся з ними як вам завгодно! Коли вони вам пожнуть, ви зможете використати їх у експериментах. Навіть якщо вони помруть, це не проблема!
Торговець з усіх сил намагався переконати його.
Лейлін похитав головою:
- Я бажаю купити кілька охоронців, бажано рівня Рицаря. Ще мені знадобиться кілька помічників для моїх експериментів!
Торговець погладив підборіддя.
- У такому випадку вам потрібні елітні раби, і ціна їх буде закольною! Звичайно, ті хто може сюди увійти є могутніми клієнтами. Будь ласка, йдіть за мною!
Коли Лейлін йшов за торговцем, то бачив багато рабів. Деякі з них були добре складені і молоді, а деякі - ще діти. Всі вони зі страхом визирали через паркан. Час від часу кілька магів вказували на них або навіть підходили, щоб їх розглянути.
Лейлін навіть побачив групу Магів, що оточували декількох рабів — зверолюдей та морських жителів і торгуючих за них.
Торговець підвів Лейліна до великого намету і покликав якогось товстого чоловіка:
- Це мій друг Ділан. Вірно, у нього знайдеться елітний товар.
Лейлін не знав, що Ділан шепотів продавцю, але з часом торговець тепло розсміявся і пішов. Тільки потім Ділан посміхнувся Лейліну і сказав:
- Багатоважливий гість, я вже зрозумів ваші вимоги! Ми щойно отримали нову партію елітних рабів, будь ласка, йдіть за мною!
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv