Розділ 15 Послухачі
Під назвами академіки було мало інформаційної примітки, щоб підлітки могли краще ознайомитися і зрозуміти спеціалізацію академії.
- Все це для нас, щоб ми могли вибрати академію виходячи зі своїх здібностей і близькості з елементами.
Лейлін кивнув головою сам собі, продовжуючи думати:
"Моя елементальна близькість вища за частину темряви, вогонь на другому місці, а якщо я хочу назавжди залишитися послушником, то мені варто вибрати елемент землі! І..." - Лейлін зняв кільце Маґа, яке висіло у нього на шиї.
- Чіп! Тепер проскануй візерунки на цьому кільцеві і зрівняйте їх із зображеннями академій, які я вже пройшов.
[Пік!]
[Ініціалізація! Сканування запущено!]
[Сканування завершено! Порівняння з базою даних...]
[Порівняння завершено!]
[Свідк:
Лісова академія Кісті Бездні 67,3 %;
Академія Милосердя 54,4%
Академія Хіжіна Мудреця Готема 23,1%]
- Тобто, ці три академії найбільше підходять для мене?
Лейлін почухав підборіддя і подумав про себе:
« З усього, що я пам’ятаю, Академія Милосердя спеціалізується на елементах вогню та рослин і там можна створювати магічні артефакти. Не чув, щоб у Гіжіні Мудреця Готема були відомі маги елементів темряви.
« Похоже, можна побачити нараховане співвідношення: "Лідська Академія Кісті Бездні - найкращий вибір... Вона відома своєю спеціалізацією на елементі темряви, а також славиться своїми дослідженнями душі. Однак, яка дивна назва звучить як культ з мого попереднього світу... « »
« Схоже, через елемент темряви я ніколи не зможу наблизитись до світла!»
Всі ці думки рятували в голові Лейліна.
- Все-таки я загляну в цю академію... І дізнаюся більше про неї...
- Здається, вона знаходиться в східній стороні табору.
Протягом 10 хвилин він зрештою досяг намету, збудованого з безлічі білих кісток. Нагорі була назва: « Велика Академія Кості Бездна вітає вас!»
Ці слова були написані кров’ю і дуже лякали всіх послушників, а сам Лейлін втратив дар мови.
- Навіщо вони влаштували таке страшне видовище? Щоб відлякувати людей? Вони могли б залякувати вже після підписання контракту, коли дороги назад немає. А так вони просто втрачають можливість учнів, які через страх намагаються обминути їх стороною - подумав він про себе.
Лейлін похитав головою і увійшов в намет.
Коли він увійшов, його проковтнула холодна аура і волосся стало дибки від побаченого.
- Хе-хе-хе ... Після довгого очікування, один таки прийшов!
- Хто це? Хто це говорить?
- Вибачте, але ви наступили мені на руку!- сказав хтось з-під ніг Лейліна, який аж підстрибнув від страху.
Оглянувшись, він зрозумів, що стоїть на сухій долоні і швидко відскочив.
- Вибачте, сер!
- Не турбуйтеся! Але не могли б ви відійти трохи в сторону, ви наступили на мою праву ногу...
Потім Лейлін зрозумів, що земля кишить висушеними кістками і він змістився ще в сторону...
- Вибачте, сер... - Придивившись, сказав Лейлін. Він побачив скелет обтягнутий слабким шаром шкіри. А очі скелета мерехтіли зеленим світлом... Було до обдухи страшно!
- Вибачте, сер! - Сковтнувши, промовив Лейлін.
Щілі щелепи, він мовчав цілком людським голосом:
- Дозвольте мені представитися, я професор елемента темряви! Ви можете називати мене Доретті.
- Привіт, шановний сер Доретті, - похинувши, сказав Лейлін.
- Ви тут, значить ви хочете вступити в нашу академію? Адже так?
- Так, але до цього я б хотів дізнатися правила в Академії.
- Добре! - Сказав Дореті і дістав курний аркуш паперу та передав його Лейліну.
- Якщо ви погодитеся піти в нашу Академію, то отримаєте право на навчання з основних уроків, набір технік медитації, п'ять років проживання, безкоштовне харчування і є можливість використовувати кристали магії як винагороду для обміну на знання професорів.
Доретті говорив це без зупинки, а Лейлін швидко порівнював його інформацію з Чіпом.
Інформація Доретті повністю збігалася з написаним текстом на папері.
Шкода, що Чіп не зміг повністю просканувати Доретті, але він виявив його силу, яка була вища за сили трьох магів разом взятих ... Це вразило Лейліна.
- Я зрозумів... Що потрібно, щоб вступити в академію? Який вид оплати?
- 13 магічних кристалів або предмет рівноцінної вартості, - сказав Доретті.
- Я використовую своє кільце в якості обміну, - зважився Лейлін і зняв його зі своєї шиї.
- Здається, у вас є цікава іграшка! - сказав Доретті, а в його очах спалахнуло яскраве зелене світло.
Своєю кістлявою рукою Доретті взяв перстень і поклав його в долоню, а потім вийняв предмет схожий на збільшувальне скло й став його ретельно розглядати.
-Хм... Це насправді щось цікаве... Я вже довгий час не бачив нічого подібного ...
- Схоже, цей магічний артефакт був створений в нашій Академії, тут трохи стерта напис, і воно зламано ... Ціна йому буде 15 кристалів.
- Тепер, молодий чоловік, ти готовий закласти перстень для того, щоб поступити в академію?
- Так! - Він рішуче сказав Лейлін.
- Добре! Я стверджую, що контракт сформований! - сказав Доретті, - тепер давай мені форму.
Після отримання форми Доротті розсміявся:
- Елемент темряви, не дивно, що з подібним народженням ти вибрав саме нашу академію! У цьому напрямку нам немає рівних!
- Оскільки ти так розкрутився, то я оголошую тобі - ти прийнятий без вступних випробувань! Ось карта! Повертайся і відпочивай. Завтра приходь в академію.
Доретті вийняв щось подібне до картки, на якій було написано число 9.
- І все? Що ще треба робити? Просто йти відпочивати? Хіба ми не повинні зробити ще що-небудь?
- Нет...
Лейлін вклонився і вийшов з намету. Він озирнувся і побачив цілий ряд дерев’яних будиночок, в яких тимчасово жили послушники цієї академії.
- Привіт, радий тебе привітати тут. Ти новенький?
Скрип!
Дерев’яні двері, під номером 6 відкрилися, і послушник з червоним волоссям та голубим очима вийшов з неї і привітав Лейліна.
- Привіт, я Лейлін.- сказав він і посміхнувся.
-Ха! А я Бейрут. Ну що ж, дозволь мені представити тобі хатину. Народ виходите! У нас тут новенький!
Кілька послушників вийшли зі своїх будиночок і зібралися навколо Лейліна, в загальному було сім або вісім осіб.
- Доброго дня! Я Келівер, послушник 4 класу! - сказав послухувач, який виглядав як лідер.
- Ви трохи пристали, - сказав Клівер.
- У нас були проблеми в дорозі, на Великих Степах смерті!- сказав Лейлін, не бажаючи описувати все, що сталося.
- Великі Степі Смерті! Справді, це місце дуже небезпечне! - Сказав Клівер і подивився в сторону послушників позаду нього. - Давай, я познайомлю тебе з усіма послушниками!
- Це Бейрут, ти його вже зустрічав раніше.
- Це Хенкок... Слухач третього класу.
- Це Рейнор, послушник 4 класу. - Він був маленьким і худим, але дуже гордим.
- Це Гуріча, послушник другого класу.
- А он там, послушниці першого класу - Нісса і Додоллі, обидві послухані першого класного.
Незважаючи на те що Клівер говорив досить стримано, Лейлін знайшов ознаки зневаги в його очах.
- Привіт, Лейліна.
- А це хто?
У колі послушників був хлопчик, одягнений в чорне, а його обличчя було білим. Він виглядав досить зарозуміло, але залишався осторонь.
- Це ж Джейдон! - послушник п'ятого класу! Наш геній!
- Вау... П'ятий клас... У нього 90% шанс стати Магом! Не дивно, що він такий зарозумілий.
- Хмм... - Ніби не звертаючи на нього ніякої уваги, Джейдон хмикнув і пішов у свою кімнату, яка очевидно була більше по площі всіх інших, а всередині все було вишуканим.
Лейлін розумів, що всі послушники були розділені на групи, на певні компанії.
- Привіт всім! Мене звати Лейлін. І у мене можливості третього класу, - сказав Лейлін.
- Ласкаво просимо! - Посміхнувся Клівер
Тільки Гуріча і дві дівчини відчули себе трохи приниженими й повернулися до своїх будиночок.
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv