Мо Фань був у жахливому настрої, дізнавшись, що не спатиме в одній кімнаті з Му Нінсюе. Якщо він не міг лягти в одне ліжко з нею, то навіть найрозкішніший будинок нічим не кращий за нічліг просто неба на карематі!
Мо Фань доклав стільки зусиль заради своєї мети, а Му Нінсюе все ще не вдавалося переконати. Втім, він був чоловіком непохитним — особливо коли йшлося про продовження роду!
— Сьогодні якось задушливо, ходімо поплаваємо. Шкода, якщо такий величезний басейн існуватиме лише для того, щоб у ньому відбивалися зорі, — запропонував Мо Фань.
— У мене ще є справи, чому б тобі не... — Му Нінсюе похитала головою. Хіба вона могла не здогадатися, про що думає Мо Фань?
— Твоїм справам кінця-краю не буде. До того ж, у мене справді є для тебе дещо, але тут надто тісно. Ходімо поплаваємо, мені й самому не завадить попрактикуватися! — сказав Мо Фань.
Попрактикуватися в плаванні?
Му Нінсюе не знала, що на це сказати — настільки жалюгідним було це виправдання. Зазирнувши в очі Мо Фаня, вона завагалася.
— Ходімо, точно, тобі ж потрібен купальник... ой, та байдуже насправді, — Мо Фань не дав Му Нінсюе часу на роздуми і швидко потягнув її надвір.
У басейну була приватна зона, але вона з'єднувалася із загальною частиною.
Втім, основний склад Гори Фаньсюе був надзвичайно завантажений роботою. До Вілли Фаньсюе вони поверталися хіба що раз на тиждень, тож приватна частина басейну чи загальна — різниці не було жодної. У такий пізній час хтось навряд чи взагалі поліз би плавати.
Му Нінсюе повернулася лише за деякий час — наполягла на тому, щоб переодягтися в купальник. Мо Фань терпляче чекав біля басейну і, побачивши її обрис у тьмяному світлі, аж очі вирячив, ніби йому вставили титанові імпланти замість зіниць!
Однак коли Му Нінсюе підійшла ближче, Мо Фань трохи розчарувався. Вона була загорнута в рушник.
Рушник надійно приховував груди, зате ключиці й плечі лишалися відкритими. Мо Фань миттю згадав ту ніч у Греції, коли вона вдягла чорну сукню. Тоді він і втратив голову від її ніжної шиї та плечей!
Як вони могли бути настільки гладенькими й білими? Самого лише погляду Мо Фаня вистачало, щоб зрозуміти: йому кортить роздягнути цю красуню й накинутися на неї, мов голодний вовк!
— То що ти хотів мені дати? — Му Нінсюе стало трохи цікаво. Мо Фань згадував про це вже не вперше.
— Тобі варто зняти... (кхи-кхи), ходімо спочатку поплаваємо, — сказав Мо Фань.
Му Нінсюе поклала рушник на крісло і піднялася навшпиньки, демонструючи свою спокусливу фігуру. Мо Фань думав, що вона хоч трохи завагається, але його заскочило зненацька, наскільки швидко вона зняла рушник. Він одразу ж почав пильно її роздивлятися...
Яка шкода, що на ній не було бікіні...
Утім, темно-синій бандо та скромні плавки виявилися просто ідеальними. Ніяких вигадливих візерунків — але цей простий, вишуканий стиль сам по собі змушував кров Мо Фаня закипати!
Кажуть, що коли чоловіка бере спокуса, у його голові нашіптують маленький ангел і маленький чортик. Якщо застосувати цю приказку до Мо Фаня, у нього в ту мить діялося приблизно таке:
Чортик вигукнув: — Станьмо потворою! Накинемося на неї просто сьогодні!
Ангел сердито відповів: — Ти дурний? Робімо це просто зараз, тут же нікого немає!
Му Нінсюе підійшла до краю басейну і граційно пірнула у воду. Прохолодна вода мала хоч якось її прикрити. Інакше хтось міг просто вибухнути на місці!
— Швидше, просто дій, чого ти чекаєш? — сказав чортик.
— Куди ти біжиш? Використай Миттєвий Стрибок, навіщо ти взагалі вчив магію? Ідіоте! — озвався ангел.
Мо Фань кинувся навздогін за Му Нінсюе. Його мрія про близькість з богинею нарешті мала здійснитися!
Він наблизився до Му Нінсюе. Лагідні брижі бились йому об груди — вода сягала їй якраз під шию. Він бачив, як краплі стікають ніжною шкірою її плечей...
Мо Фань рвучко кинувся вперед і схопив Му Нінсюе, перш ніж вона встигла відпливти. Він не дав цій рибці жодного шансу втекти.
— Можна тебе поцілувати? — запитав Мо Фань.
Почувши це запитання, чортик і ангел одразу оскаженіли!
— Якого дідька ти взагалі питаєш?! Просто цілуй її!
— Трясця, покажи вже хоч трохи чоловічої рішучості! Просто притягни її в обійми й поцілуй. Питаючи спершу, ти сам даєш їй шанс тобі відмовити! І за що нам дістався такий ідіот?!
Сам Мо Фань і гадки не мав, що робить. І розум, і пориви штовхали його до дії. Дівчина його мрій стояла прямо перед ним, не опираючись і не намагаючись втекти. Він був за крок від здійснення мрії, яку плекав стільки років, — і все одно чомусь вважав, що варто триматися чемно, по-джентльменськи.
В очах Му Нінсюе, що виблискували, промайнула смішинка. Рідко коли вона бачила Мо Фаня з таким розгубленим обличчям. Зазвичай він був життєрадісним і непередбачуваним, а тут раптом став таким обережним...
Му Нінсюе не відповіла на запитання, а лише зробила крок ближче до Мо Фаня й піднялася навшпиньки.
Вона нахилилася ближче. Їхні губи торкнулися одне одного. Її губи були холодними, як і минулого разу, але м'якими й вологими. Їхні тіла були занурені в прохолодну воду. Мо Фань миттю відчув, як його огортає заспокійливий холод, коли Му Нінсюе сама, несподівано для нього, ініціювала поцілунок. Це було настільки приємно, що він мимоволі заплющив очі.
Мо Фань точно не був дурнем. Перед ним була богиня, про яку він мріяв стільки років. Віддавши належне моменту, він обійняв руками талію Му Нінсюе.
Талія лишалася нічим не прикритою, а шкіра пом'якшала від води. Відчуття були просто ідеальними. Вона й справді була тендітною, але її шкіра була пружною й м'якою. Йому хотілося стиснути її талію міцніше, та він боявся переламати її навпіл.
Легкий поцілунок переріс у пристрасний і глибокий. Він притягнув Му Нінсюе ще ближче, не лишаючи між ними жодної відстані. Ангел і чортик у голові Мо Фаня давно зникли. Підказки йому більше не були потрібні. Він стільки разів програвав цю сцену у власній уяві, що тепер просто довірився інстинктам.
Му Нінсюе трохи запанікувала. Вона відчула легке оніміння, що йшло від кінчика язика й швидко розходилося по всьому тілу. Сили й справді покидали її — надто вже близько був цей чоловік, надто міцно тримали руки її талію і шию, хоч усе це й не було настільки перебільшено, як описують у романах.
Навколо Му Нінсюе по неспокійній воді почав розповзатися іній, за лічені секунди перетворюючись на кригу.
Крига розповзалася від центру басейну до одного з країв. Вода замерзла повністю.
Крижана Нірвана була Вродженим Талантом Му Нінсюе. Його можна було б описати як крижаних ельфів, що безперестанку кружляли навколо неї. Щойно вона втрачала контроль над собою, вони заморожували все довкола.
Цікаво, що вода біля Мо Фаня, навпаки, закипала від жару, який випромінювало його тіло. Над водою безперервно здіймалася біла пара. Охоплений захватом, він перетворився на справжній обігрівач. Температура в басейні невпинно зростала!
Тож те місце, де стояли Мо Фань і Му Нінсюе, перетворилося на своєрідну межу: одна половина басейну кипіла, інша — замерзала, а самі вони, посередині, геть цього не помічали.
— Ходімо до спальні.
— Гаразд.
Дійшовши до головної спальні, Мо Фань був непохитний у своїй позиції. Навіщо приймати душ окремо? Вони ж уже разом були в басейні. Отже, і під душем мали стояти разом...
Подолавши першу лінію оборони, Мо Фань відчув, ніби опинився на вершині свого життя — набагато яскравішій, ніж будь-які його мрії. Він дивився, як чиста вода спадає на священне тіло Му Нінсюе, і відчував, як полум'я в його душі бунтує.
Швидко закінчивши з душем, Мо Фань нетерпляче переніс Му Нінсюе на ліжко.
Ліжко пахло приємно, але цей аромат не йшов у жодне порівняння із запахом самої Му Нінсюе. У басейні вони вже трохи розпалилися, і той вогонь ще не встиг згаснути. Мо Фаню більше не треба було думати, з чого почати. Кілька поцілунків у найчутливіші місця — і біля самого вуха пролунав спокусливий стогін.
Мо Фань розумів, що поспішати не можна. Треба було набратися терпіння. До того ж, тіла Му Нінсюе йому б не вистачило ніколи. Він міг довго затримуватися на її ногах, тепер щільно стулених, обцілувавши все від пальчиків до плаского животика. І не міг же він приділити увагу лише передній частині, знехтувавши задньою, — тож, награвшись спереду, попросив Му Нінсюе перевернутися. Той самий трюк він повторив зі спиною, але зрештою затримався на її ніжних сідницях.
Він розпустив її сріблясте волосся, дозволивши йому грайливо розсипатися, щоб сповна натішитися її вродою. Раптом його вразила якась особлива принадність у її гордовитому погляді, від якої серце закалатало. Він знав: якби не той випадок у її юності, її вроди й чарівності вистачило б, щоб стати смертельною отрутою для будь-якого чоловіка. Але тепер усе було гаразд — адже вся ця прихована чарівність тепер належала тільки йому! Він міг зачинити двері, вимкнути світло, покласти її на ліжко й насолоджуватися її красою скільки завгодно.
Коли вони нарешті злилися воєдино, Мо Фань хвилювався, мов новачок. Його мрія здійснилася без жодних перешкод. У його уяві прекрасне обличчя Му Нінсюе мало б лишатися незворушним або, можливо, спохмурніти — але наяву її реакція виявилася зовсім іншою.
Мо Фань був на сьомому небі від щастя. Підсумок його довгого шляху виявився набагато кращим, ніж він міг собі уявити.