— Ти ще смієш спускатися! — Варфоломій нацькував смертоносні Демонічні Ікла на Мо Фаня, побачивши, що той повертається на землю.
Мо Фань випростався і, раптово розділившись на чотири тіні, метнувся в чотирьох різних напрямках. Демонічні Ікла спершу кинулися за тією, що ковзнула вниз схилом. Коли вони пронизали тінь наскрізь, та просто розчинилася в повітрі.
Варфоломія це анітрохи не збентежило. Він спрямував Демонічні Ікла за іншими трьома тінями і знищив їх теж.
— Твої жалюгідні фокуси зі мною не пройдуть! — прогарчав Варфоломій.
Здавалося, він уже вирахував позицію Мо Фаня. Демонічні Ікла вишикувалися в ряд і накинулися на темну постать, що ховалася в кутку. Щойно загроза торкнулася її, під маскуванням проступив справжній Мо Фань.
— Здохни! — загорлав Варфоломій.
Демонічні Ікла прицвяхували Мо Фаня до місця!
Серце Му Нінсюе завмерло, коли вона побачила, як Демонічні Ікла вгатилися в Мо Фаня. Вона вже збиралася відкликати свою Магію Льоду, щоб врятувати його, але раптом помітила, що з нього не тече кров.
Вона глянула за спину Варфоломія і помітила тіньовий силует, що підкрадався до нього, поки той самовдоволено насолоджувався моментом.
Тіньовий Клон!
Фігура, яку атакував Варфоломій, теж була лише приманкою! Це була особлива здатність Мантії Темного Аристократа — створювати тіньового клона, точнісіньку копію Мо Фаня, щоб заплутати ворога!
Справжній Мо Фань наближався до Варфоломія зі спини. Блискавка, яку він стримував увесь цей час, раптово вирвалася з його тіла!
Електрика дико затріскотіла, коли Мо Фань вивільнив енергію, накопичену в руках, вистріливши потужним розрядом, наче з двох електрогармат. З такої близької відстані вони були смертоносними!
Варфоломій зреагував миттєво. Відчувши неспокійну енергію блискавки, він відразу ж звів захист!
Захист Верховного мага був просто вражаючим. Електрогармата була однією з найсильніших атак Мо Фаня, проте вона так і не змогла пробити щит із Демонічних Ікол.
Мо Фань аж ніяк не очікував, що Варфоломій так легко зведе нанівець його Електрогармату...
— Крижана Нірвана: Пернаті Горобці! — владний голос Му Нінсюе пролунав із небес.
Срібні Пір'їни Снігового Лебедя, розсіяні в небі, на землі та в лісі, зметнулися вгору і сформували дев'ятьох небесних горобців із крижаним пір'ям!
Крижані горобці мали величезні крила з довгим пір'ям. Вони пікірували на Варфоломія з неба, мов нищівна хуртовина!
Перший Крижаний Пернатий Горобець кинувся на Варфоломія. Той зробив крок назад і, тупнувши ногою, підняв з-під землі дерево зі сталевим листям, схоже на розкриту парасольку. Його міцний стовбур і листя ідеально захистили Варфоломія під собою.
Крижаний Пернатий Горобець врізався в Сталеве Дерево, залишивши по собі хмару морозу, яка згодом зібралася у сферу.
Варфоломій, можливо, й заблокував атаку першого Крижаного Пернатого Горобця, але в небі залишалося ще вісім. За наказом Му Нінсюе вони люто ринули на нього.
Варфоломію було вкрай важко відбиватися від Крижаних Пернатих Горобців. Їхній смертоносний мороз проникав під шкіру, а гострі, мов леза, пір'їни залишали на ньому численні порізи. Рани миттєво вкривалися льодом!
Варфоломій опинився в оточенні крижаних пір'їн, але атака Му Нінсюе на цьому не завершилася. Вона вказала на залишки Крижаних Пернатих Горобців. Їхнє пір'я розлетілося на друзки, які каскадом сипонули на всі боки!
Кількість пір'їн була просто неймовірною, не кажучи вже про осколки, що утворилися після вибуху. Кожен міліметр простору був прошитий цими друзками щонайменше з десяток разів!
Варфоломій був змушений викликати свою магічну Броню. Це було дуже високоякісне Спорядження. Крижані осколки завдали йому лише незначних поранень.
Му Нінсюе насупилася.
Варфоломій виявився набагато сильнішим, ніж вона уявляла. Вони з Мо Фанем фактично використали свої найпотужніші закляття, проте змогли завдати йому лише дрібних поранень. Тепер Варфоломій готувався до контратаки. Його аура стала надзвичайно сильною. Якщо бій триватиме, їхні життя опиняться під серйозною загрозою!
— Мо Фаню, нам із ним не впоратися! — гукнула Му Нінсюе.
Вони взяли на себе занадто багато, намагаючись кинути виклик Верховному магу, маючи лише Просунутий рівень. Му Нінсюе не була настільки наївною, щоб вірити, ніби зараз вони здатні здолати такого супротивника.
Мо Фань також усвідомив, наскільки могутнім був Варфоломій. Він миттю застосував Миттєвий Стрибок, щоб розірвати дистанцію з Верховним магом.
Жахлива енергія Елементу Світла скупчилася навколо Варфоломія. Палюче сяйво навіть розтопило крижані пір'їни поблизу. Зоряні Візерунки об'єдналися в Зоряні Галактики, які далі злилися у величний Зоряний Палац!
— Це Верховне Закляття Світла, Святе Винищення! — Мо Фань просто остовпів.
Святе Винищення по праву вважалося найпотужнішим одиночним атакуючим закляттям серед Верховних. Навіть Чжао Ман'янь міг би миттєво загинути від нього, що вже казати про Мо Фаня, який не мав надійного захисту. Побачивши, як формується Зоряний Палац, його почала охоплювати паніка!
— Ану спробуй втекти від цього! — Варфоломій втупився в Мо Фаня.
Тієї ж миті, коли погляд зафіксувався на ньому, Мо Фань відчув, як над ним спалахнуло жахливе сяйво. Найімовірніше, це було вістря Меча Суду Демонів. Мо Фань швидко застосував Миттєвий Стрибок кілька разів поспіль, але світло якимось чином продовжувало слідувати за ним. Від нього неможливо було відчепитися!
— Борсатися марно, для Меча Суду Демонів ти вже мертва душа! — проголосив Варфоломій.
Велетенський світловий меч обрушився на Мо Фаня з нищівним, убивчим наміром. Промені світла розлилися по всьому небу, засліплюючи, мов сонце. Перед цією міццю Мо Фань відчув себе абсолютно нікчемною мурахою!
— Дідько! — Мо Фань ніяк не очікував, що його супротивник завершить формування Верховного Закляття так швидко. У Варфоломія вже було три Елементи на Верховному рівні! Його Магія Світла застала Мо Фаня зненацька. Мо Фань повністю втратив волю чинити опір Мечу Суду Демонів.
Побачивши, як Меч Суду Демонів націлився на Мо Фаня, Му Нінсюе миттю витратила свою енергію, щоб спрямувати свої Крижані Пір'їни Снігового Лебедя до нього.
Крижані пір'їни годилися не лише для атаки. Вони безперервно чіплялися до Мо Фаня, утворюючи на ньому товсті шари, що нагадували міцну броню!
Мо Фань ніколи б не змирився зі своєю долею. Він активував Руку Тихого Грому, щоб перетворити енергію Меча Суду Демонів на Елемент Блискавки.
Рука Тихого Грому мала верхню межу кількості енергії, яку могла конвертувати. Якщо рівень енергії перевищував цей ліміт, вона не справлялася з перетворенням на Елемент Блискавки.
Меч Суду Демонів був нестримним. Його міць майже не зменшилася навіть після того, як Рука Тихого Грому досягла своєї межі.
Світловий клинок обрушився на Мо Фаня. У голові нестерпно боліло від гучного гулу, а крижані пір'їни на ньому стрімко танули. Він ледь тримався на ногах, навіть попри те, що Рука Тихого Грому перетворила частину енергії Закляття Світла на Елемент Блискавки.
Шкіра Мо Фаня вкривалася опіками під палючим світлом, коли раптом ще одне священне блакитне сяйво огорнуло його. Це було захисне Закляття Води!
Побачивши це закляття, Мо Фань відчув полегшення. Це спрацював захист його Венеціанського Персня — тієї особливої версії, яку подарувала йому Му Нінсюе. Саме він не дав Мечу Суду Демонів розрубати Мо Фаня навпіл.
— Крижана Труна!
Му Нінсюе застосувала Закляття Льоду, побачивши, що Мо Фаню не вдається відбити атаку.
Насправді Крижана Труна була націлена на самого Мо Фаня, а не на Меч Суду Демонів. Товсті шари льоду огорнули його як додатковий захист, не даючи палючому світлу Меча Суду Демонів дістатися до його тіла!
Зрештою Меч Суду Демонів послабшав, вичерпавши свою енергію на подолання захисту Венеціанського Персня та Крижаної Труни.
Мо Фань опинився на дні глибокої ущелини, а його тіло було вкрите жахливими опіками. Він просто не міг повірити, що вижив після Верховного Закляття Світла!
Його ноги підкошувалися від пережитого травматичного шоку. Він був занадто самовпевненим, кинувши виклик досвідченому Верховному магу. Цей Варфоломій був у незліченну кількість разів могутнішим за Вані!
— Апас! — Мо Фань більше не наважувався стримуватися. Він миттю викликав свого другого Контрактного Звіра.
Його другим Контрактним Звіром була не хто інша, як Апас. Вона вийшла з місячно-білої просторової щілини, вдягнена в ретро-сукню герцогині, яку придбала в Афінах. Її вбрання виглядало вкрай недоречним у цій обстановці.
Варфоломій ледь не розреготався, побачивши юну дівчину.
— Уже запізно благати про пощаду. Я зверну тобі шию, навіть якщо ти запропонуєш мені цих красунь! — глузливо процідив Варфоломій.
Варфоломій підсвідомо перевів погляд на дівчину і помітив її неймовірно розкішне обличчя. Він навіть почав трохи заздрити Мо Фаню, який мав поруч одразу двох таких неймовірних красунь. Утім, відсьогодні вони належатимуть йому!
Апас залишалася незворушною під хтивим поглядом Варфоломія. Вона теж дивилася на нього, але її погляд поступово починав випромінювати вкрай небезпечну ауру!