Смертоносний мороз і срібні пір'їни зчепилися в запеклому двобої. Срібні пір'їни Му Нінсюе множилися, наче буря, що набирає сили, — вони виткали над галявиною вишукану срібну завісу, просякнуту нездоланним крижаним подихом.
Смертоносний мороз Варфоломія теж розтікався навколо, охоплюючи тамтешній простір, та під шаленим танцем срібних пір'їн Му Нінсюе зрештою розвіявся й він!
Буря срібних пір'їн Му Нінсюе не вщухала. Домен Смертоносного Морозу Варфоломія танув під її натиском, а сам маг ошелешено завмер, не вірячи власним очам!
Він же — Верховний Маг Льоду! Як міг його Крижаний Домен поступитися жінці, якій на вигляд заледве минуло двадцять? Пекуче приниження вмить обпалило його душу, а слідом за ним нахлинула лють!
Незліченні срібні пір'їни кружляли навколо Варфоломія, наче зграя хижих снігових фей. Їхній холод раз у раз проймав його плоть наскрізь, поки вони мчали за вітром. Хоч сам Варфоломій і володів магією льоду, потрапити під ці отруйні хуртовини для нього було вкрай небезпечно. Хай як кипіла в ньому лють, іншого виходу не було — довелося відступити, аби вирватися зі Шторму Срібних Пір'їн Му Нінсюе!
Тієї ж миті, коли перевага вислизнула з рук Варфоломія, на нього люто ринуло полум'я Мо Фаня. Поки Му Нінсюе відволікала супротивника, Мо Фань устиг перетворитися на вогняного демона, і, промчавши лісом, обрушив на Варфоломія вогняного дракона, лютого й невблаганного!
Перед Варфоломієм і досі було кілька крижаних дзеркальних бар'єрів. Вони видавалися доволі міцними, тож маг сподівався, що ці щити стримають розлюченого шмаркача, охопленого полум'ям. Та вогняний дракон із приголомшливою силою рознiс дзеркала на друзки!
Мо Фань, усе ще охоплений вогнем, ринув просто на Варфоломія. Той, охоплений панікою, миттю викликав Водяне Захисне Спорядження, і воно з усієї сили відкинуло Мо Фаня геть. В ці миттєвості він скидався на оскаженілого вогняного звіра.
— Цей Просунутий маг — справжнісіньке чудовисько! — Варфоломій після удару відлетів назад і ще довго котився по землі. Помітивши, що руки злегка обпечені, він вилаявся подумки: Водяним Захисним Спорядженням виявились його рукавиці, які тепер палахкотіли вогнем!
Зазвичай Варфоломій без зусиль осаджував Просунутих магів одним-єдиним закляттям. Та ці двоє виявилися напрочуд сильними — цілком під стать звичайному Верховному магу! На щастя, багаторічний досвід привчив його ніколи не недооцінювати супротивника: якби він не приготувався до захисту заздалегідь, то миттю втратив би перевагу!
— Ви серйозно розлютили мене. Просто так я вам цього не пробачу! — огризнувся Варфоломій, і обличчя його спотворила гримаса люті.
Байдуже, що його Магію Льоду приглушили, — адже він покладався не лише на цей елемент. Він розвіяв Домен Смертоносного Морозу і, бурмочучи заклинання, спалахнув темно-зеленим сяйвом. Тієї ж миті з-під землі вирвалося кілька химерних дерев'яних шипів!
— Демонічне Ікло! — скомандував Варфоломій, і гостра деревина метнулася на супротивників. Мо Фань, ще не встигши відновити свої сили, поспішно рвонув геть за допомогою Тіні Втечі, проте йому все ж забракло швидкості: Демонічні Ікла черкнули його по обличчю, лишивши неглибокий поріз!
Мо Фань метнувся до густих чагарників, та на його подив Демонічні Ікла кинулися слідом, — хащі не стали для них жодною перешкодою. Довелося стрибнути за велетенський валун, але й крізь камінь Демонічні Ікла пройшли, наче нвж крізь масло!
Мо Фань ледь встиг ухилитися від смертоносних дерев'яних шипів. Озирнувшись, він побачив, що на нього мчить ще більше Демонічних Ікол, і з дедалі жахливішою швидкістю. Устежити за ними всіма ставало все важче й важче...
Не наважуючись послабити пильність, Мо Фань миттю застосував Миттєвий Стрибок. Демонічні Ікла тієї ж секунди перетворили місце, де він щойно стояв, на суцільне решето!
— Що це в біса за штуки?! — такого Мо Фань не бачив ще ніколи. Найпевніше, це був якийсь особливий різновид Магії Рослин Варфоломія — і напрочуд небезпечний!
Тільки-но він вилаявся, як просто з-під ніг вирвалося ще одне Демонічне Ікло, націлене прямісінько йому в голову. Воно виникло мов з нізвідки — Мо Фань аж закляк від жаху й інстинктивно відкотився вбік. Ікло мало не прошило його наскрізь, прицвяхувавши до землі!
— І куди ж ти тепер сховаєшся?! — жорстоко розреготався Варфоломій, і в очах його зблиснула лють.
Мо Фань відчув, як під землею завирував потужний рух, — це, безсумнівно, готувалися до нового нападу жахливі Демонічні Ікла!
Демонічні Ікла мчали з дивовижною швидкістю, та Мо Фань устиг помітити, що кінчики в них загнуті гачком. Якби хоч одне зачепило його, воно потягло б його за собою й скувало кожен рух, а тоді решта ікол пронизала б тіло та внутрішні органи. Лише тепер Мо Фань по-справжньому усвідомив, наскільки страшно було виступати проти Верховного Мага Рослин!
Демонічні Ікла були вже просто під ногами Мо Фаня, а Миттєвий Стрибок він щойно використав. Гарячково перебираючи варіанти, він шукав кращий спосіб ухилитися.
— Мо Фаню!
Він почув над собою голос Му Нінсюе і, звівши погляд, побачив її — та зависла над ним, розмахуючи крилами.
Мо Фань підстрибнув і вхопився за її зап'ястя. Вона тієї ж миті змахнула крилами й злетіла в небо!
З лісу під ними одразу ж вирвалося незліченне число Демонічних Ікол. Мо Фань кинув погляд донизу — здавалося, ніби якийсь моторошний демон широко роззявив пащу. Якби Му Нінсюе не підхопила його в небо вчасно, він не мав би жодного шансу ухилитися від атаки, навіть застосувавши Миттєвий Стрибок кілька разів поспіль!
— Цей тип справді міцний горішок! — Мо Фань завис у повітрі, тримаючись за Му Нінсюе.
— Угу, — кивнула Му Нінсюе. Довкола неї й далі кружляли незліченні срібні пера, і за одним її помахом вони зливою ринули на Варфоломія.
Демонічні Ікла Варфоломія однаково добре слугували і для нападу, і в обороні. Вишикувавшись стіною, вони перерізали дорогу срібним пір'їнам Му Нінсюе, — навіть їхній холод насилу пробивався до нього. Варфоломій звів очі до неба й зайшовся істеричним реготом!
— Атакуй його ти, а я дошкулятиму йому Елементом Тіні! — сказав Мо Фань.
— Будь обережний, — озвалась Му Нінсюе.
Супротивник перед ними був досвідченим Верховним магом, і найменша необачність могла коштувати їм життя. Му Нінсюе явно тривожилася за нього: захист Мо Фаня навряд чи витримав би бодай один-однісінький удар Верховного мага.
— Не хвилюйся, у мене ще є про запас Мантія Темного Аристократа! — упевнено запевнив Мо Фань.