Не пройди Мо Фань через усе те в Єгипті, він би просто висміяв зауваження Аша'руї.
Зло є зло; той, хто чинить лихе, має бути знищений. Таким людям немає місця в цьому світі!
Але чи справді все аж так просто?
Гангма викрадав юних дівчат для урядовців і військових чиновників. З цього погляду ці посадовці теж не заслуговували на прощення!
Проте, з іншого боку, чиновники могли й гадки не мати, що дівчат саме викрали, — вони просто задовольняли власні бажання, а дехто навіть по-своєму дбав про них і забезпечував потреби. Почни Мо Фань вистежувати кожного з них — і що б він мав робити далі? Прикінчити всіх?
Тому далі копати цю справу він не став. Гангму він уже вбив власними руками, а Генерал Ітан і досі страждав під безперервними тортурами Прокляття Медузи. Можливо, повної справедливості для решти винних це не забезпечувало, та це було все, на що він спромігся!
З Гільдією Лиходіїв склалася схожа ситуація!
Від Чорної Церкви вони таки відрізнялися: та прагнула знищити все людство, перетворившись на купку фанатиків, для яких завдавання шкоди іншим стало власною релігією.
Члени ж Гільдії Лиходіїв шукали виключно особистої вигоди й були готові на все заради своєї мети.
— Якщо саме вони стоять за тими звірствами в місті Фейняо, то вони нічим не кращі за Чорну Церкву, — холодно заявила Му Нінсюе.
— Дійсно, цим людям немає прощення. Знаю, ви захочете докопатися до самої суті, — та мушу попередити: не провалюйтеся в цю прірву занадто глибоко. Ставки тут значно вищі, ніж ви можете собі уявити! — промовила Аша'руя.
— Тоді викладай усе як є, Аша'руя, — серйозно озвався Мо Фань.
Схоже, вони знову вплуталися в щось масштабне. Дивна річ: щойно вони намагалися зробити добру справу, на них одразу звалювалася купа неприємностей...
— Гільдія Лиходіїв збирає серця маленьких дітей на чиєсь замовлення, — пояснила Аша'руя.
— Для кого? — спитав Мо Фань.
— Наразі вам не обов'язково це знати. Натомість зустрічне запитання: ви ж випадково натрапили на Титана-Тирана Срібного Місяця під час його нападу на місто. Розслідували справу про серце молодого Титана-Тирана? — запитала Аша'руя.
— Угу, — кивнув Мо Фань.
— Правди ви так і не знайдете. Серце молодого Титана-Тирана, яке шукала Розі, — то була лише випадковість... — упевнено заявила Аша'руя.
— Що ти маєш на увазі? — поцікавилася Бріанка.
— Розі потрібне було серце молодого Титана-Тирана, і вона знала: воно є в клану Луба. Оскільки те серце не відповідало вимогам самого клану, вони вирішили виставити його на аукціон, щоб Розі могла його придбати, — розповіла Аша'руя.
Апас, що досі мовчала, нахилилася ближче і тихо промовила:
— Титан-Тиран Срібного Місяця оскаженів лише тому, що вбили надто багато молодих Титанів-Тиранів.
— Вбили багатьох молодих Титанів-Тиранів? — здивовано перепитав Мо Фань.
— Га? Тобто Титан-Тиран Срібного Місяця не просто мстився за родича? — вигукнув Чжао Ман'янь.
— Помста — це одне, а поглинаючий відчай — зовсім інше. Цей Титан-Тиран був істотою рівня Правителя й чудово розумів: атакуючи місто, він загине, — і все одно ринувся в бій. Настільки безрозсудно він діяв лише через ненависть і відчай, що довго накопичувалися в його серці... — пояснила Апас.
Мо Фань пригадав поведінку потвори під час нападу: та й справді виглядала радше божевільною, ніж розумною істотою рівня Правителя, — просто зривала свою ненависть на місті!
— Серця молодих Титанів-Тиранів, серця маленьких дітей... — пробурмотіла Му Нінсюе, виділяючи ключові слова.
— Точно, у всіх них зникли серця. Вони якось пов'язані? — Чжао Ман'янь нарешті вловив зв'язок між двома справами.
— Серця маленьких дітей, яких ви шукаєте, — це замінники сердець молодих Титанів-Тиранів, — прямо сказала Аша'руя.
Усі в кімнаті в один голос ахнули!
Замінники сердець молодих Титанів-Тиранів?
Ті самі діти, чиї серця вирізали, а тіла викидали в океан, перш ніж Морські Мавп'ячі Монстри згодовували їх іншим морським потворам...
— Титани-Тирани від народження наділені неймовірною силою: навіть молодий Титан-Тиран у сотню разів перевершує звичайну людську дитину в усіх аспектах. Тому їм потрібно щонайменше сто дитячих сердець, щоб замінити одне серце молодого Титана-Тирана, — твердо пояснила Аша'руя.
— Навіщо... навіщо це взагалі комусь робити? — Мо Фань просто остовпів.
Серце молодого Титана-Тирана й серця зниклих дітей — це ж зовсім різні речі. Як вони взагалі могли бути пов'язані?
— Для ритуалу! Серця молодих Титанів-Тиранів — ключовий інгредієнт. Але в Європі Титанів-Тиранів лишилося не так уже й багато, тож, не знайшовши достатньої кількості потрібних сердець, вони перейшли на дитячі... — вела далі Аша'руя.
Ця новина холодом пройняла всіх присутніх: подумати тільки, хтось справді використовує дитячі серця як замінник інгредієнта!
— Хто він такий?! — голос Мо Фаня став крижаним.
— Усе трохи складніше... — почала Аша'руя.
— Просто скажи, хто це!! — прогарчав Мо Фань.
— Ті, хто збирає серця молодих Титанів-Тиранів, належать до клану Луба. Б'юся об заклад, ти вже здогадуєшся, хто насправді стоїть за цим кланом, — відповіла Аша'руя.
— Клан Цзу! — випалив Мо Фань.
— А той, хто збирає дитячі серця, — Срібний Майстер Орнаментів Гільдії Лиходіїв на ім'я Варфоломій. Точного місцеперебування я ще не з'ясувала, зате знаю людину, з якою він веде справи, — і вже наказала своїм людям пильно за ним стежити. Якщо справді хочеш його прикінчити, повідомлю, щойно знатиму, де вони! — пообіцяла Аша'руя.
Інформація Аша'руя виявилася значно точнішою за ту, що встиг роздобути Цзян Юй: той дізнався лише про причетність Гільдії Лиходіїв, тоді як Аша'руя одразу назвала ім'я головного винуватця, заощадивши їм купу часу й сил!
Утім, підтвердити цю інформацію все одно варто було в надійного джерела — сліпо довіряти словам Аша'руя вони не могли...
Надавши всі відомості, Аша'руя одразу ж покинула кімнату, не давши й шансу поставити бодай ще одне запитання.
— Тепер маємо ціль, але одного я не розумію: чому вона нам узагалі допомагає? Така інформація коштувала б цілий статок, — зауважив Цзян Юй.
Відомості з Мисливської Мережі коштували справді недешево — навряд чи хтось у цих колах поділився б такими даними задарма. Зрештою, для них інформація й була грошима!