Оскільки обійшлося без жертв, інцидент швидко зам'яли. Рано-вранці наступного дня Є Сінся зателефонувала Мо Фаню, щоб розпитати про все. Мо Фань, скориставшись нагодою, звинуватив Тату в тому, що та не сприйняла його попередження всерйоз.
— Брате Мо Фаню, яке полегшення, що ти з друзями опинився там... — Є Сінся навіть не підозрювала про спробу Мо Фаня попередити її. Вона перебувала в Англії, і через різницю в часі вже спала, коли він телефонував. Тата теж нічого їй не розповіла, тож вона дізналася про все з новин лише наступного дня. Вона була щиро рада, що ніхто не постраждав.
— Тобі треба завести інший телефон, де буде тільки мій номер. — Мо Фаня страшенно дратувало втручання Тати.
— Добре, брате Мо Фаню. Залишся в Афінах ще на кілька днів. Я повернуся, щойно завершу всі справи тут. Я запрошу твоїх друзів на Гору Богині, щоб висловити свою вдячність, — радісно погодилася Є Сінся.
— О, це зайве. До речі, якщо хтось загине під час такого інциденту, це вплине на тебе? Я маю на увазі вибори, — поцікавився Мо Фань.
— Безпека Афін справді входить до моїх обов'язків, але проблема в тому, що Зала Лицарів не підпорядковується мені напряму, особливо в питаннях захисту міста. Тата проігнорувала твій дзвінок не навмисно, просто вона знала, що моє втручання нічого не змінить. Зала Лицарів діє лише тоді, коли є вагомі докази загрози... Тому в подібних ситуаціях я можу покладатися лише на підтримку тих, хто стоїть за мною. А щодо Зали Лицарів... — голос Є Сінся стих.
Мо Фань легко вловив безпорадність у її тоні.
Є Сінся була чужинкою в Храмі Парфенону. У неї не було ні міцних зв'язків, ні впливового походження. Керівництво Храму діяло на власний розсуд, вагаючись, яку з Кандидаток підтримати.
У результаті Кандидатки могли розраховувати лише на зовнішню підтримку, щоб переконати внутрішніх лідерів Храму Парфенону. Саме тому останнім часом і Є Сінся, і Ізіша зосередилися на пошуку союзників в інших країнах.
— Прикро це чути, — зітхнув Мо Фань.
Погодившись залишити Є Сінся в Храмі Парфенону, Мо Фань ні на мить не переставав за неї хвилюватися. Для дівчини, яка виросла в Китаї, було надзвичайно важко здобути прихильність старих хитрих лисів із Парфенону. Якби не підозри щодо воскресіння Ізіші та хаос, який вона нещодавно спровокувала в Храмі, Є Сінся, що з'явилася нізвідки, взагалі б не мала шансів на виборах. Ізіша просто розчавила б її завдяки своїм зв'язкам!
Мо Фань знав лише те, що окрім Гейлона, Господаря Зали Лицарів, який відкрито підтримав Є Сінся, інші впливові особи в Храмі Парфенону нагадували військову кліку і не могли дозволити собі образити жодну з Кандидаток.
Проблема полягала ще й у тому, що хоча Гейлон і очолював Залу Лицарів, її структура була вкрай заплутаною. Різні лицарі підпорядковувалися різним Музам і Служителькам. Водночас Лицарі Блакитної Зірки, Лицарі Срібного Місяця та Лицарі Золотого Сонця мали своїх власних лідерів. Гейлон опинився в ситуації, схожій на становище Є Сінся: попри його посаду, далеко не всі в Залі Лицарів виконували його накази.
Зараз Гейлон був козирем Є Сінся. Вона не хотіла, щоб він відкрито заявляв про свою позицію доти, доки ситуація не проясниться. Це дозволяло йому спостерігати і таємно діяти на її користь. Інакше Ізіша, з її хитрощами, зробила б усе можливе, щоб змістити Гейлона, щойно він офіційно оголосить про підтримку Є Сінся. У Храмі Парфенону вистачало охочих посісти його місце!
Мо Фань не надто розбирався в політичних інтригах Храму Парфенону, але в одному він був упевнений на сто відсотків: якби Титан-Тиран Срібного Місяця вирізав купу людей у Західних Афінах, відповідальність лягла б саме на Є Сінся!
Якщо Кандидатка не здатна навіть гарантувати безпеку міста, вона миттєво втратить підтримку і стане об'єктом насмішок з боку суперниць.
(ПП: щось логіка не зрозуміла у автора, бо і ізіша і Аша'руя теж кандидатки. Але чомусь за безпеку міста відповідає чомусь лише Є Сінся, як зазвичай)
Після розмови з Є Сінся Мо Фань почав підозрювати, що історія з серцем Титана-Тирана була черговою підлістю Ізіші.
Проте, розпитавши про це Тату, він дізнався, що хоча Ізіша й була готова на будь-які хитрощі заради збереження своєї влади, вона залишалася справжньою захисницею Афін. Вона б ніколи не проклала шлях до трону по крові свого народу.
— Брате Мо Фаню, не варто відразу звинувачувати Ізішу. Я не думаю, що вона здатна на таке. Їй би це не принесло жодної користі. Крім нас, є ще одна Кандидатка — Аша'руїя. Вона б сама підписала собі смертний вирок, якби пішла на таке! — зауважила Є Сінся.
— Гаразд, мабуть, я просто накручую себе, — погодився Мо Фань.
Того ж дня Мо Фань провідав Чжао Ман'яня. Його поранення виявилися значно серйознішими, ніж він гадав. Служителька Храму Парфенону вже наклала на нього свої зцілюючі чари, але він досі не відновився.
Ближче до вечора Мо Фаню зателефонувала Му Нусінь. Оскільки в нього не було інших планів, він із радістю прийняв її запрошення.
— Му Баю, ти впевнений, що не хочеш піти? Му Нусінь — неймовірна красуня, я міг би вас познайомити... — вмовляв його Мо Фань.
— Такі трюки діють тільки на Чжао Ман'яня. Якби ти сказав це йому, він би пошкутильгав за тобою навіть на милицях. А я планую піти на аукціони або пройтися ринком, щоб знайти щось корисне для свого прориву, — відповів Му Бай.
— Тобі не варто поспішати. Ми придумаємо щось разом. Я спробую розпитати навколо, чи немає якихось підходящих ресурсів для тебе, — запропонував Мо Фань.
— Сумніваюся, що знайти їх буде легко, — зітхнув Му Бай.
— Якщо шукатимеш сам, то звісно. Але не забувай, що за тобою стоїть Гора Фаньсюе, — нагадав Мо Фань.
— Ну... це ж моя особиста культивація. Я не повинен користуватися ресурсами Гори Фаньсюе, вона ж іще тільки розвивається... — заперечив Му Бай.
— Ти тепер член Гори Фаньсюе. Щойно ти станеш Верховним магом, ти відіграватимеш там ключову роль. Тож не соромся; Му Нусінь — скарбник Шанхайського клану Му! Вона також важливий діловий партнер Гори Фаньсюе. Це не буде марною тратою часу. Ми навіть можемо попросити її допомогти з пошуком необхідних тобі ресурсів, — порадив Мо Фань.
— Гаразд, — зрештою погодився Му Бай.
Му Бай і сам розумів, наскільки складно буде здійснити прорив самотужки. Він уже зробив кілька спроб, але склалося враження, ніби він лише набив собі ґуль. Перед наступною спробою йому знадобиться тривалий час на відновлення.
Наразі в нього не було нічого корисного. Будь-які артефакти чи джерела, здатні пришвидшити відновлення, безумовно прискорили б і сам процес!
Йому й так неабияк пощастило намацати шлях до Верховного рівня. Якщо він не скористається цим шансом, то дуже скоро його втратить! Така можливість випадає вкрай рідко. Він мусив вхопитися за неї, поки міг!
Мо Фань запросив і Гайді. Бріанка досі відновлювалася після поранень і не приєдналася до них.
Вони піднялися на верхній поверх будівлі, звідки відкривався захопливий вид на нічні Афіни. Мо Фань давно помітив, що такі багатії, як Му Нусінь та Чжао Ман'янь, дуже прискіпливо ставляться до вибору ресторанів. Щоразу, коли його кудись запрошували, він аж очі витріщав від розкоші цих місць. Якби вибір залишався за ним, він би, найімовірніше, опинився в якійсь забігайлівці з піцою на розі вулиці!
Офіціант провів компанію з чотирьох осіб до столика з чудовим краєвидом. Мо Фань кинув погляд на столик і помітив розкішну жінку, що сиділа поруч із Му Нусінь.
Вона уважно слухала Му Нусінь. Її брови були довгими та витонченими. Крізь легкий водяний каскад Мо Фань міг розгледіти її ніжну, бліду шкіру. Вона була вдягнена в чорну сукню, яка злегка відкривала ключиці. Її гладкі плечі виглядали просто неймовірно звабливо...
Мо Фань не зводив з неї очей, поки підходив до столика. Він уперше в житті так задивився на жіночі плечі. Зазвичай його погляд притягував б'юст, але не цього разу. У більшості людей знайшлися б хоч якісь родимки чи недоліки на шкірі, але в цієї жінки вона була просто бездоганною!
— Я ж тобі казав! Ти не пошкодуєш, що пішов зі мною. Дівчина, яка сидить поруч із Му Нусінь, просто вогонь! — шепнув Мо Фань.
— Здається, я її десь бачив, — зауважив Му Бай.
— Ага, мені теж усі вродливі дівчата здаються знайомими, — засміявся Мо Фань. Він був у чудовому настрої.
Група підійшла до столика, який зарезервувала Му Нусінь. Вона зустріла їх з усмішкою і ввічливим жестом запросила сідати.
— Хіба ти не представиш нам спочатку цю розкішну леді... — Мо Фань лукаво глянув на жінку, що його зацікавила.
Му Нусінь остовпіла.
Жінка в чорній сукні повільно обернулася, показавши своє обличчя. Її очі, наче два чорні сапфіри, втупилися в Мо Фаня.
Її довге волосся було перев'язане червоною хусткою. Лише зараз Мо Фань помітив, що її волосся було сріблясто-білим, мов сніг!
Коли Мо Фань розгледів її обличчя, він роззявив рота так широко, що туди цілком могла б поміститися ціла тарілка.
Му Нусінь тихенько хихикнула, побачивши реакцію Мо Фаня. Витримавши паузу, вона запитала:
— То мені все ще потрібно вас знайомити?
— Ну... (кхм-кхм!), а я ще думав, чого це мене наче Купідон у серце поцілив, коли я тебе побачив. Сюе-Сюе, коли ти приїхала до Афін? Му Нусінь, чому ти не сказала, що вона тут? А, дозвольте представити, це Му Бай, — вираз обличчя Мо Фаня було просто неможливо описати словами.
— Я його знаю, — холодно відповіла Му Нінсюе.
— А, це, це... — Мо Фань вказав на Апас, яка стояла зовсім поруч із ним.
Апас і Мо Фань стояли набагато ближче один до одного, ніж просто знайомі. Мо Фань уже відчував на собі крижаний погляд Му Нінсюе. У нього раптом відняло мову, коли він спробував пояснити, хто така Апас.
Чи повірить йому Му Нінсюе, якщо він скаже, що Апас — це його Контрактний Звір?