Щойно вони дісталися Афін, Мо Фань спочатку був певен: Бріанка візьметься допитувати його про кожен вчинок. Якби вона ще й батогом при цьому розмахувала, він, мабуть, і зламався б, у всьому зізнавшись. Та на його превеликий подив, вислухавши Гайдіну сповідь про пережите, Бріанка не поставила жодного запитання — і Мо Фань з полегшенням зітхнув.
Розкрити Бріанці й Гайді всю правду виявилося б непросто. Не міг же він розповісти їм, що правитель Королівства Нежиті в його рідній країні — насправді його Головний Військовий Інструктор, який вимагав відчинити Браму Потойбіччя лише заради власної помсти?
— Мо Фаню, ти вже бував в Афінах. Є тут якісь визначні місця, куди варто зазирнути? — запитала Гайді.
— Є вулиця, обсаджена жакарандами. Краєвид там перевершує навіть уславлену японську сакуру, а ще на кожному кроці — бутики знаних міжнародних брендів, справжній рай для шопінгу. Перетнеш вулицю з квітучою сакурою — і опинишся просто в кварталі ресторанів... — залюбки поділився Мо Фань.
— Справді? Тоді, щойно зійдемо з яхти, одразу туди! — запально вигукнула Гайді.
Очі Бріанки заблищали передчуттям: як і більшість жінок, вона палко любила ходити по крамницях. Хай яким аскетичним було їхнє життя в Альпійському Університеті, обидві, тільки-но опинившись у знаменитому місті, миттю втрачали голову!
У Піраміді Гайді мало не збожеволіла. Та й Каїр потерпав від війни — навіть коли нарешті випадала вільна хвилина, розслабитися по-справжньому не вдавалося. У такому мирному місті, як Афіни, вона мала намір відірватися на повну.
Бріанка теж була в Афінах уперше, тож вулиця з жакарандами, про яку розповів Мо Фань, неабияк її зацікавила.
Ще до сходу з яхти жінки встигли скласти план дій, а щойно судно пришвартувалося, подалися своєю дорогою, миттю забувши про трьох чоловіків.
Раптом Гайді зупинилася.
— А де Апас? Вона що, досі спить? Чому не йде з нами? — спитала вона, згадавши нарешті, що Апас теж була на яхті.
— Ох, зараз піду розбуджу, — кивнув Мо Фань.
Мо Фань зайшов до каюти й викликав Апас із Контрактного Простору. Та здавалася трохи сонною, ніби ніколи не могла виспатися вдосталь.
Після пошкодження душі їй потрібен був відпочинок, тож більшість часу вона проводила уві сні. Решта гадали, що це просто морська хвороба, і не турбували її.
— Гайді з Бріанкою кличуть тебе з собою. Іди, тільки не наробіть там клопоту, — сказав Мо Фань.
— Я не піду, — буркнула Апас.
Мо Фань тільки зібрався щось відповісти, як до кімнати раптом увірвалася Гайді. Побачивши Апас біля дверей, вона підбігла й схопила її за руку:
— Ми вже в Афінах! Ходімо з нами, на суходолі тобі полегшає. Я в Каїрі, гортаючи інтернет, натрапила на спіднички а-ля герцогиня — такі гарнюні й на вигляд зручні. І якраз знайшла три різні кольори, можемо купити кожній по одній!
— Спіднички а-ля герцогиня? — таке Апас чула вперше. На моді вона зналася слабко: що таке спідниця — знала, а як виглядає саме ця — гадки не мала. Проте захоплення на обличчі Гайді її заінтригувало.
— Ходімо, годі вже цілими днями спати — це шкодить росту. Прогуляємось по крамницях, і морська хвороба одразу відступить, — не вгавала Гайді.
Знаючи про непросте минуле Апас, Гайді ставилася до неї як до молодшої сестри — тепло й по-дружньому.
Схоже, це переконало Апас, і вона перевела погляд на Мо Фаня.
— Іди-іди, я заплачу, — махнув той рукою.
— Я... я тоді перевдягнуся, — мовила Апас.
— Гаразд, чекатиму зовні, — зиркнувши востаннє на Мо Фаня, Гайді вийшла з каюти.
Апас перевдяглася у щось простіше. Вийшовши з каюти, вона поглянула на Мо Фаня так, ніби той був чужинцем — дивним і водночас небезпечним.
— Ти не сказав їм, хто я? — спитала Апас.
— Чжао Ман'янь, мабуть, здогадався, але решта досі й гадки не мають. Я теж над цим думав, та вирішив, що казати іншим нема потреби. Хай усе лишається як є — просто й далі кликатимеш мене старшим братом, коли поруч будуть чужі, — усміхнувся Мо Фань.
— Не думай, що мені це до вподоби! — випалила Апас і метнулася навздогін за Гайді.
— Не скуповуй усе підряд: твій господар не такий багатий, на відміну від Гайді з Бріанкою, тож не тягнися за ними сліпо. І ще — Бріанка дуже сильна Верховна Магеса, тож краще не світи перед нею зміїним хвостом, — нагадав Мо Фань.
— У мене є власні гроші! — випалила Апас і рушила геть, ніби більше не бажала бачити Мо Фаня.
Того, що Апас утече, Мо Фань не боявся — її стримував Контракт. Досить було одного закляття, щоб повернути її до Контрактного Простору, хай би де вона перебувала.
Хай там як, а Мо Фань і справді не знав, що робити з Апас далі. Найкраще було б не розкривати її справжню сутність — це могло накликати зайвий клопіт!
«Зцілення душі... цікаво, чи здатна Є Сінся зцілити Апас? Якщо так, я отримаю ще одну потужну помічницю...» — пробурмотів Мо Фань собі під ніс.
Сама Апас була доволі могутньою, але через недостатній рівень його культивації Контракт стримував її силу. Навіть повністю одужавши, вона навряд чи зрівнялася б із Володаркою Скорпіонів Медузою — а якби зрівнялася, то легко могла б і вирватися з Контракту!
Схоже, Контрактний Виклик був продуманий на диво добре: пов'язана Контрактом істота не могла піти проти господаря, навіть перевершуючи його силою. Втім, це означало й інше — Контракт підганяв силу Контрактного Звіра під рівень самого господаря.
Утім Мо Фаня це цілком влаштовувало. Не доведеться хвилюватися, що Апас, одужавши, обернеться проти нього, — а ще, зростаючи разом із його рівнем культивації, вона зростатиме сама собою, без жодних зусиль з його боку. Щойно він досягне Верховного Рівня, Апас неодмінно перевершить Володарку Скорпіонів Медузу!
«І як тепер це пояснити Є Сінся? Апас — красуня, але вона мій Контрактний Звір, як і Маленька Полум'яна Белль. Як переконати її, що я порядний Викликач?» — тільки й міг подумати Мо Фань.
Апас виглядала звичайнісінькою дівчиною — жодних зміїних рис Мо Фань у ній досі не помітив, хіба що очі видавали її справжню природу.
Втім, і перша Медуза свого часу народилася людиною. Якщо Апас успадкувала саме її лінію крові, не дивно, що виглядала вона по-людськи. Цілком можливо, мало хто здогадувався: що чистіша кров Медузи, то більш людською вона здається!