Мешканці Каїра нарешті мали нагоду перевести подих, щойно армія нежиті відступила. Тихий вечір у розкішному місті траплявся тепер рідко, тож люди виходили насолоджуватись життям, розуміючи: це, можливо, останній такий шанс.
Чжао Ман'янь сидів за барною стійкою свого готелю. Він рішуче відмовив красуні, що підійшла й спробувала торкнутись його талії.
Останніми днями він добряче перебрав із розвагами. Тепер відчував лише спустошення, і розумів: продовжуй він у тому ж дусі, це коштувало б йому здоров'я, якщо не самого життя!
— Цікаво, як там Мо Фань... тц-тц-тц, ця Апас справді приваблива, а її юна врода — суцільний бонус. От тільки чи стримається той мерзотник? О, а от і наш «вовк» на порозі!..
Бар розташовувався біля ряду французьких вікон із виглядом на вулицю, і саме тієї миті, коли Чжао Ман'янь думав про товариша, той з'явився в дверях.
Мо Фань ледь тягнув ноги. Очі дивились у порожнечу, а обличчя стало блідим, наче з нього викачали всі сили.
— Оце так, невже було аж так шалено? Чому ти виглядаєш ще виснаженішим за мене?! — здивувався Чжао Ман'янь.
Він покинув бар і підійшов до Мо Фаня, не побачивши поруч Апас.
Мо Фань зиркнув на товариша, що примружився з хтивою посмішкою на обличчі. Сил навіть привітатись у нього вже не лишалось.
— Ну як, перестарався? Я думав, це ти зірвеш квіточку, а виявляється, з тебе саму суть висмоктали. Молодець, ця Апас — то щось! А коробочка, яку я тобі дав, згодилась? Ті кульки з візерунком дали жару, чи як? — випитував Чжао Ман'янь, зацікавлено вигинаючи брову.
Мо Фань і далі тупо ледь пересував ноги, наче зомбі.
Чжао Ман'янь помацав кишеню товариша й намацав там ту саму коробочку. Витягнувши її й побачивши непорушну печатку, він округлив очі.
— Мо Фаню, ти серйозно? Треба ж відповідати за свої вчинки. Як так можна — без жодних запобіжних заходів? А якщо вона завагітніє, що ти скажеш своїм дружинам? Зраджуй, гаразд, але дотримуйся хоч якихось принципів!
Мо Фань зайшов у ліфт. Чжао Ман'янь рушив за ним.
Придивившись пильніше, той відчув: щось тут не так. Товариш геть не мав вигляду людини, яка щойно пережила бурхливу романтичну пригоду. З серйозним обличчям Чжао Ман'янь запитав:
— Що сталося? Де Апас? Чому ти виглядаєш психічно травмованим? На тебе хтось напав?
Мо Фань підняв очі, зиркнув на балакучого товариша із приглушеним поглядом і зрештою відповів:
— Якби я сказав тобі, що щойно взяв собі Медузу як Контрактного Звіра, ти повірив би?
— Га? Як це взагалі можливо? Мало не кожен викликач у цьому світі мріє впіймати Медузу собі за Контрактного Звіра, та навіть спіймати Молодшу Медузу й укласти з нею контракт — надзвичайно складно, що вже казати про справжню Медузу! Ці істоти радше загинуть, ніж приймуть Контракт. У їхніх очах люди — нижча раса! Ти сам погодився б стати чиїмось домашнім песиком? Навіть під загрозою смерті — ні, правда?
— Та сама логіка стосується й Медузи. Ні за що не повірю в таке. Направду, якби ти сам не виховав Маленьку Полум'яну Белль з дитинства, сумніваюся, що така Елементальна істота з чистим родоводом узагалі погодилась би стати чиїмось Контрактним Звіром. Тобі варто радіти вже й тому, що маєш Маленьку Полум'яну Белль, яка неодмінно досягне рівня Правителя, щойно подорослішає, а ти все одно мрієш ще й про Медузу... — не вгавав Чжао Ман'янь.
— Угу, я й сам у це не вірю, — кволо відповів Мо Фань.
— Просто йди спати, — Чжао Ман'янь поплескав його по плечу.
Мо Фань і сам відчайдушно хотів відпочити. Він так виснажився, що навіть не міг осмислити всю ту череду подій, які щойно відбулись.
Зрештою Королева Потойбічного Світу не знищила душу Апас. Не через милосердя, а тому, що Мо Фань устиг укласти з нею Контракт. Якби душу Контрактного Звіра знищили зсередини, це завдало б серйозної шкоди й душі власника, оскільки обидві душі виявились пов'язані Контрактом.
Королева наприкінці вивільнила колосальну силу — адже потрібно було достатній імпульс, щоб знищити душу з такою чистою лінією Медузи.
Зазвичай, коли Контрактний Звір гинув, шкода для душі викликача не ставала смертельною. Але сила, необхідна Королеві Потойбіччя, щоб убити Апас, відповідала силі істоти рівня Великого Правителя. А оскільки Мо Фань уже успішно уклав Контракт із Апас, загибель тієї від такого удару завдала б йому шкоди, яку він просто не витримав би!
Мо Фань зайшов до своєї кімнати й з грюкотом зачинив двері.
Він упав на ліжко, подумки перебираючи череду подій, що тепер здавались просто сном.
З його тіла виринув напівпрозорий силует. Королева Потойбічного Світу. Виглядала вона виснаженою, не менше за самого Мо Фаня, — далеко не такою привабливою, як зазвичай.
— Ця мала стерво! — пробурчала Королева.
— Що тепер робити? — криво посміхнувся Мо Фань.
— А що ще лишається? Вона тепер твій Контрактний Звір, — відповіла Королева.
Мо Фань зазирнув у свій другий Контрактний Простір і побачив Апас, що лежала там, теж украй виснажена, у напівпритомному стані.
Маленька Полум'яна Белль була неабияк заінтригована. Відколи це в сусідній кімнаті хтось оселився, і чому саме Апас стала її новою сусідкою?
— Мене просто турбує, чи не піде щось не так. Хіба вона не приблизно на твоєму рівні? — запитав Мо Фань.
— Не хвилюйся, Контракт міцніший, ніж ти думаєш. Щойно він укладений, між вами встановлюються стосунки пана й раба. Раб буде обмежений Контрактом незалежно від власної сили — вона не зможе його порушити, доки не досягне рівня Імператора, — пояснила Королева.
— Тобто вона все ще становить для нас загрозу?! — не втримався Мо Фань.
— Думаєш, досягти рівня Імператора так легко? Навіть сама Медуза не була справжньою істотою рівня Імператора, то невже ти думаєш, що її нащадок може мутувати й перевершити її?! У світі повно істот, значно достойніших досягти цього рівня, а їй самій доведеться тренуватись іще кілька сотень років! — пирхнула Королева.
— А, я не надто розбираюсь у рівнях демонічних істот. Не знав, що досягти рівня Імператора настільки важко... — зізнався Мо Фань.
— Вона не зможе повстати проти тебе, поки не досягне цього рівня. Тепер, коли вона твій Контрактний Звір, можеш нарешті навчити її гарних манер, — повчала Королева Потойбіччя.
— Дякую. Обов'язково віддячу під час Свята Цінмін... — почав Мо Фань.
— Ти ще смієш згадувати те Свято Цінмін?! — розсердилась Королева Потойбіччя, та відразу зробила паузу, зрозумівши, наскільки різким прозвучав її тон, і додала: — Через тебе я змарнувала кілька років культивації. Ми обидва зазнали серйозних втрат у цій сутичці, а всі вигоди дісталися саме тобі!
— Заспокойся, моя люба тітонько, у гніві ти не така гарна. Я все надолужу, обіцяю, — зітхнув Мо Фань.
— Я тобі не тітка. Попроси свою Маленьку Полум'яну Белль поступитись мені своїм Контрактним Простором. Не хочу спати в одній кімнаті з тією стервозою! — заявила Королева.
— Не питання, — Мо Фань викликав Маленьку Полум'яну Белль назовні. Та й так не любила сидіти в Контрактному Просторі, воліючи вмоститись на плечі чи голові господаря.
Маленька Полум'яна Белль сиділа на столі, швидко кліпаючи очима й похрумкуючи шматочком Насіння Душі, наче білочка горішком, — задоволено спостерігаючи за всім, що сталось цього дня.