Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1592 - Послідовність камер

Прочитано 0% главы

Мо Фань не зводив погляду з Володарки Скорпіонів Медузи, очі його палали, а аура віяла небезпекою. А найголовніше — він не переставав посміхатись, демонструючи цій істоті все своє презирство.

Володарка Скорпіонів Медуза повільно занурилась у власне лігво, повертаючись у темряву.

Не нагадуй їй рани про минуле приниження щохвилини, навряд чи вона відступила б від бою сьогодні.

На щастя, камери стояли ізольовано одна від одної. Навіть діставшись Камери Фараона, Хуфу так і не дізнався б, що вона пожаліла цих людей. Та й чи змінилося б щось, наважся вона битись? Цей хлопець колись розтрощив самого Сфінкса — вона добре знала, наскільки поступається йому силою.

— Хм! — Мо Фань і далі холодно посміхався, не втрачаючи пильності навіть тоді, коли Володарка Скорпіонів зникла у своєму лігві.

Позаду почувся тихий звук. Обернувшись, Мо Фань побачив Гайді, що поволі оговтувалась від дії Скам'яніння.

Кінцівки досі трохи не слухались, тож їй знадобилось кілька хвилин, перш ніж вона змогла поворухнутись знову. Та весь цей час її погляд не полишав Мо Фаня.

Він і справді відлякав істоту рівня Великого Правителя!

— Як ти це зробив? — в очах Гайді читався щирий подив.

Коли решта прийшла до тями, у їхніх поглядах читалось те саме. Усі стали свідками того, як Мо Фань прогнав Володарку Скорпіонів геть, і все ж у їхню голову не вкладалось: та поводилась так, ніби він і справді колись побив її!

Як таке взагалі можливо?!

Хай яким сильним був Мо Фань, для Володарки Скорпіонів він мав би здаватись не значнішим за комаху. Невже вона з тих істот, що верещать і бігають хатою, наче маленька дівчинка, побачивши павучка чи гусінь?

Група довго мовчала. Шрів повів усіх до дверей, які вважав правильними, а решта йшла слідом, досі не в змозі щось второпати.

Зрештою вони дісталися проходу, де відчувалось трохи безпечніше. Повільно розвернувшись, вони озирнулись на камеру позаду.

Якийсь час усі стояли в тиші проходу, досі сумніваючись, чи все це справді щойно сталося. Невже вони й справді щойно вийшли з камери Володарки Скорпіонів Медузи абсолютно неушкодженими?

— Мо Фаню, ти справжня легенда. Та Володарка Скорпіонів так тебе злякалась після того, як ти побив її минулого разу, що просто пропустила нас! — Чжао Ман'янь знав подробиці штурму Великої Піраміди Гізи, тож реакція істоти не надто його здивувала. Він підійшов і поплескав Мо Фаня по плечу.

— Ух... — Мо Фань безсило осів на землю після цього поплескування, вкритий холодним потом.

Сорочка промокла наскрізь за лічені секунди. Дихання зривалось, обличчя стало блідим, як полотно!

— Що з тобою? — Чжао Ман'янь неабияк перелякався й миттю кинувся допомагати йому підвестись.

— Все гаразд... все гаразд, просто ледь у штани не наклав! — Мо Фань глибоко вдихнув, намагаючись заспокоїтись.

Гайді, Шрів та Міос отетеріли. Хіба щойно Мо Фань не тримався так впевнено й самовдоволено? Вони мало не повірили, що перед ними справжнє божество в людській подобі, яке нарешті вирішило показати справжню силу перед Володаркою Скорпіонів. Чому ж він раптом виглядав таким жалюгідним?

— У нас серйозні проблеми! — повідомив Мо Фань Чжао Ман'яню.

— Які ще проблеми? Хіба досі щось не спрацьовувало? Ти ж злякав Володарку Скорпіонів. Може, решту камер охороняють істоти, яких ти вже побив раніше. Наш шлях устелений зеленим світлом. Не вийде злякати — просто поб'єш іще раз! Гадаю, ми вже зовсім близько до Компасу Світанку і Заходу. Хуфу теж міцно спить. Розберемось із його набридливими підлеглими — і справу зроблено! — вигукнув Чжао Ман'янь.

Мо Фань відтягнув товариша вбік і прошепотів щось на вухо.

Чжао Ман'янь розреготався та ляснув Мо Фаня по плечу.

— ХА-ХА-ХА, ти серйозно жартуєш зі мною в такий момент? Думаєш, я повірю? Я знаю, що ти застосуєш це лише в крайньому разі...

Мо Фань не відводив погляду, намагаючись переконати щирим виразом обличчя: він не жартує, це справді серйозно.

Посмішка на обличчі Чжао Ман'яня застигла. Схопивши Мо Фаня за комір, він вилаявся:

— Трясця твоїй матері, чому ти не сказав раніше?! Лише псих поперся б із тобою в Піраміду, якби не твій козир, а тепер виявляється, що козиря взагалі немає?! Я тебе вб'ю, а потім і сам вб'юся!

— Спокійно, спокійно! Чжао Ман'яню, годі поводитись, наче скажений пес! — Му Бай хутко відтягнув товариша назад.

— Серйозно, чому мене завжди тягне не до тих людей?! — Чжао Ман'янь мало не втрачав розум.

Мо Фань і сам був на межі. Виявляється, Елемент Демонізації увесь цей час був недоступний. Є Сінься ж попереджала: рік чи два скористатись ним він не зможе, а спроба форсувати призведе до значно тяжчих наслідків. Тоді він не надав цьому особливого значення, вважаючи, що вона просто хвилюється через надмірне навантаження на тіло.

На подив, демон у ньому й справді впав у сплячку. Він відчув, як тремтять внутрішні органи, згадуючи, наскільки безрозсудним був упродовж цієї подорожі!

— Мо Фаню, то що ж це було там, перед Володаркою Скорпіонів? — запитав Му Бай, приблизно здогадуючись про правду.

— Просто грав роль, — тремтячим голосом відповів Мо Фань.

Життя — це вистава, яка тримається на майстерності актора. Зрозумівши, що Елемент Демонізації недоступний, Мо Фань подумки вже попрощався з життям. Та вчасно вловив страх на обличчі Володарки Скорпіонів і вирішив плисти за течією, використовуючи ту саму присутність Елемента Демонізації, яка могла розвіятись будь-якої миті, аби вдати, ніби готовий битися на смерть!

Тепер, згадуючи все це, ставало по-справжньому моторошно. Засумнівайся Володарка Скорпіонів бодай трохи, вона вже колупала б зуби, а між ними застрягли б клапті саме його плоті...

— То виходить, у нас навіть запасного плану немає? — запитав Му Бай.

— Угу, немає, — визнав Мо Фань із кривою посмішкою.

Спершу вони розраховували на Королеву Потойбічного Світу як на запасний варіант, та вона зараз заклопотана Зміїно-Скорпіонячою Ордою. Якщо вже друга камера охоронялась Володаркою Скорпіонів, що тоді чекає в наступних двох? Мо Фань серйозно замислився, чи не варто спокійно попрощатися з життям, поки ще є така можливість!

— Старий Чжао, а ти не можеш призвати свою черепаху? — запитав Мо Фань, поміркувавши. Це, найімовірніше, лишалось єдиною їхньою надією.

— Яку в дідька черепаху, ми ж усередині Піраміди, захищеної магічними Формаціями! Може, ще подзвониш Чорному Тотемному Змієві по супутниковому зв'язку й попросиш його теж завітати? — огризнувся Чжао Ман'янь.

— Моя помилка, прорахувався, — визнав Мо Фань.

Направду, навіть провокувати Верховного мага було нерозважливо, коли Елемент Демонізації лишався недоступним. Він і сам дивувався, звідки взялась така сміливість — кинути виклик магу вищого рівня!

— Мо Фаню, якщо виберемось звідси живими, може, розійдемось назавжди? — зітхнув Чжао Ман'янь.

— Старий Чжао, не варто так казати, ми ж уже пережили найгірше. Думаєш, наступного разу буде складніше? — заспокоював його Мо Фань.

— Певен, не було б ні того разу, ні цього, якби я не тягався за тобою. Мо Фаню, ми ж просто просунуті маги. Розкажи хтось іншим, через що ми пройшли, — подумали б, що ми, бляха, Маги Забороненого Прокляття! — гаркнув Чжао Ман'янь.

— Твоя правда... — покірно прийняв докір Мо Фань.

Він і сам погодився: варто триматись скромніше й непомітніше, поки Елемент Демонізації спить. Знайдись зараз спосіб покинути Велику Піраміду Гізи, Мо Фань перший кинувся б до виходу. От лихо, доведеться розплачуватись власним життям. Він же ще такий молодий, ще стільки дітей мав народити разом із Є Сінься та Сюесюе, помирати не хотілось геть!

— Про що ви взагалі говорите? — спантеличено запитав Шрів.

Міос і Саєд теж не розуміли, про що кричать Мо Фань із Чжао Ман'янем, — ті ж перейшли на китайську.

Гайді теж не втямила жодного слова, та пригадала, як згадувалось про появу Великої Піраміди Гізи в китайському Бейцзяні. Мимоволі закралась думка: невже Мо Фань і справді вже бився з такими могутніми істотами раніше...

Але як він це робив? Він же лишень просунутий маг!

Невже звинувачення від Священного Суду та Суду Єресі мали під собою підставу? Невже в ньому й справді ховається якась заборонена сила?


— Взагалі-то, немає причин так занепадати духом, — озвався Шрів, відчувши, що атмосфера в групі стала геть іншою.

— Ми не занепали духом, ми просто втратили бажання жити! — зітхнув Чжао Ман'янь.

— ... — Шрів помітив, наскільки всі похнюпились, і додав: — Хіба я не казав раніше? У розташуванні чотирьох дверей є певна закономірність. Це наче кубик Рубіка — здається складним, та щойно розгадаєш візерунок, загадка розкриється сама. Ми вже пройшли кілька правильних дверей, тож маю змогу вирахувати послідовність камер.

— Яка нам із того користь? — запитав Чжао Ман'янь.

— Ще й яка користь! Знаючи послідовність, ми легко оминатимемо камери з найсильнішими вартовими. Наприклад, до камери Володарки Скорпіонів ми потрапили з камери Мумії-Радника, та знай ми послідовність заздалегідь, могли б узяти праві двері, потім передні, потім задні, і нарешті знову передні, щоб дістатись потрібної камери, обійшовши Володарку Скорпіонів десятою дорогою, — пояснив Шрів.

— То ми можемо їх оминати? — очі Мо Фаня зблиснули надією.

— Саме так. Зайшовши до камери й зрозумівши, що тамтешня мумія нам не по зубах, просто підемо іншим шляхом, хай навіть доведеться проминути більше камер і зіткнутися з більшою кількістю мумій. Усе ж краще, ніж битися з такою потужною істотою, як Володарка Скорпіонів, чи не так? — жваво відповів Шрів.

Предыдущая главаСледующая глава