Халла остовпів. Він придивився уважніше вперед, і його обличчя миттю зблідло!
— Нам кінець, вони нас помітили! Але... як це можливо, вітер же дме у зворотному напрямку! — вигукнув Халла.
Мо Фань простежив за його поглядом і помітив, як усе більше Нижчих Медуз падало і скочувалося на землю. Гора почала руйнуватися, перетворюючись на незліченну кількість звивистих і сплетених фігур. Найжахливішим було те, що вони стрімко наближалися до каравану...
Луска Нижчих Медуз відбивала світло, тому під час руху вони мерехтіли, мов поверхня озера. На жаль, це видовище було далеким від прекрасного!
— Що коїться? Хіба ви не казали, що обрали безпечний маршрут? Ми не злазили з Верблюжих Звірів, як ви й просили! — прогарчав лідер найманців, помітивши моторошну картину.
— Не знаю, вони не повинні були нас тут помітити...
— Вони мчать просто на нас!
— Я знаю, сам бачу! — Халла раптом дещо збагнув. Він люто зиркнув на Ферреро і випалив: — Це ти, ті парфуми, які ти їм роздав! Вони приваблюють самок Нижчих Медуз, а самці Нижчих Медуз просто йдуть за ними!
— Моя Чарівна Роса має відлякувати демонічних звірів, з якого дива вона їх приваблює?! — обурився Ферреро. Він не розумів, чому його роблять винним!
— Твоя Чарівна Роса, найімовірніше, змішана з інгредієнтом, запах якого нагадує реальгар, що використовується в нашій китайській медицині. Вважаю, що Нижчі Медузи вловили цей запах... — зауважив Му Бай.
— Му Баю, чи не міг би ти повідомляти таку життєво важливу інформацію трохи раніше? — дорікнув Чжао Ман'янь.
— Звідки мені було знати, що ці Нижчі Медузи так агресивно реагуватимуть на цей запах! — заперечив Му Бай.
— Ви серйозно зараз про це сперечаєтеся? Хіба ви не розумієте, що ми вже практично мертві? — холодно просичав лідер найманців на ім'я Чад.
Обличчя купця теж сповнилося відчаю. Він прожив тут багато років. Як він міг не знати наслідків того, що їх обрала своєю ціллю Гора Змій? Навіть якби Каїр надіслав армію, щоб захистити їх, навряд чи солдати змогли б безпечно супроводити їх до міста!
Найгіршим було те, що вони не могли просто кинутися навтьоки!
Щойно вони торкнулися б землі, сусідні Горгони накинулися б на них, як приплив, не залишивши жодного шансу на втечу. У них також не було надії випередити швидких Нижчих Медуз на Верблюжих Звірах. Саме тому Чад і сказав, що вони вже практично мертві!
— Хоч би що там сталося, не злазьте з Верблюжих Звірів! — швидко крикнув Халла, побачивши, що кілька жінок вже збиралися зістрибнути і рятувати свої життя.
— То ми маємо просто чекати тут смерті? Ці Верблюжі Звірі такі повільні! — обурилися кілька чоловіків.
— Нам платять за те, щоб ми захищали вас за будь-яку ціну, але якщо ви не будете виконувати вказівок і привернете ще більше демонічних звірів, з якими ми вже не зможемо впоратися, даю слово, я уб'ю вас ще до того, як до вас доберуться монстри! — холодно пообіцяв Чад.
Досвідчений найманець миттю взяв ситуацію під контроль однією фразою.
Мо Фань відчув, що йому теж варто повчитися в цього найманця. Захищати інших — надзвичайно важка робота, особливо в таких небезпечних ситуаціях. Навіть якщо сказати людям не відділятися від групи, вони все одно розбіжаться хто куди, коли їх охопить паніка, і найімовірніше загинуть. Демонічні звірі полюбляли полювати саме на таких втікачів у першу чергу, тому погрози Чада не лише гарантували їм безпеку, а й зберігали стрій групи, що значно підвищувало їхні шанси на виживання!
Люди залишили думку про те, щоб злізти з Верблюжих Звірів. Чад був дуже досвідченим найманцем. Він поглянув на Ферреро і непривітно запитав: — У тебе ще залишилися ці парфуми?
— Залишилися, — відповів Ферреро.
— Дай їх сюди! — наказав Чад.
— Тобі?
— Залиш свої балачки при собі, просто віддай їх мені зараз же! — нетерпляче вимагав Чад.
В очах Ферреро спалахнув гнів. Він не розумів, чому якийсь пересічний маг-найманець сміє йому наказувати.
— Ферреро, віддай йому, — втрутився Вані.
Ферреро не став сперечатися з наставником. Він віддав залишки Чарівної Роси Чаду.
Чад накреслив місячно-білий Зоряний Візерунок. Щойно він завершився, перед групою з'явився Сталевий Броньований Звір.
Сталевий Броньований Звір стояв поруч із Чадом. Він повільно опустив голову. Чад простягнув руку й ніжно погладив його роги.
— Вибач, старий друже, — Чад заплющив очі і теж схилив голову. Його обличчя злегка сіпалося.
Поки решта дивувалася, що задумав Чад, він швидко вилив Чарівну Росу на різні частини тіла Сталевого Броньованого Звіра. Він навіть згодував йому кілька флаконів...
— Капітане, що ви робите?! — випалив один із членів загону, побачивши таку незвичну поведінку свого командира.
Чад проігнорував запитання підлеглого. Він знову погладив роги Сталевого Броньованого Звіра, ніби прощаючись із ним.
— Капітане!
Інші нарешті збагнули, що відбувається. Усі вони знали, наскільки сильно їхній лідер був прив'язаний до свого Контрактного Звіра. Вони ніяк не очікували, що їхній капітан піде на таку жертву.
Сталевий Броньований Звір заревів і помчав у протилежному напрямку. Особливий аромат парфумів швидко рознісся в повітрі, поки звір віддалявся. Вони все ще відчували цей запах, навіть коли він опинився на чималій відстані.
Коли звір відбіг на кілометр, група помітила, що Нижчі Медузи, які спочатку рухалися в їхній бік, тепер погналися за Сталевим Броньованим Звіром!
Дедалі більше Нижчих Медуз кидалися навздогін за Сталевим Броньованим Звіром. Вони справді були чутливими до запаху Чарівної Роси. Здавалося, їх страшенно розлютив цей різкий аромат парфумів, яким був облитий Сталевий Броньований Звір...
Сталевий Броньований Звір був не таким швидким, як усі уявляли, а Нижчі Медузи чудово вміли полювати на свою здобич. Вони розділилися на кілька груп; одні перекривали шляхи до втечі, а інші повільно оточували здобич, не залишаючи їй жодного шансу на порятунок!
Верблюжі Звірі повільно рушили вперед. Пасажири опустили голови, не наважуючись дивитися на жахливу смерть вірного Сталевого Броньованого Звіра.
Було вкрай малоймовірно, що Сталевий Броньований Звір виживе. Чад уже попрощався з ним після того, як викликав свого Контрактного Звіра. Мо Фань навіть задумався, чи варто назвати Чада бессердечним, чи радше мудрим, коли побачив, що Нижчі Медузи відволіклися на приманку.
— Капітане, на вас усе ж можна покластися у скрутну хвилину, — всміхнувся купець.
Використати Чарівну Росу, щоб відволікти Нижчих Медуз! Купець був неабияк вражений здатністю капітана пристосовуватися до ситуації. Нижчих Медуз було надто багато. Навіть якби студенти Європейського Університету змогли з ними впоратися, їм би довелося добряче попітніти, щоб захистити всіх людей та їхні речі, тому уникнути зустрічі з Нижчими Медузами було набагато кращим вибором.
— Я включу цю втрату у вартість, — холодно відрізав Чад.
— Без проблем! Я компенсую вам збитки за жертву, на яку ви пішли, — запевнив купець.
Чад зовсім не виглядав щасливим. Він навіть не наважувався озирнутися назад.
— Гадаю, ще зарано святкувати, — раптом озвався Му Бай.
Нижчі Медузи не дуже полюбляли м'ясо Сталевого Броньованого Звіра, тому, коли вони усвідомлять, що це лише Сталевий Броньований Звір із дивним запахом, вони, найімовірніше, розвернуться і кинуться навздогін за групою. Зрештою, запах парфумів змішався з ароматом живих людей!
Му Бай мав абсолютну рацію. Приблизно через п'ять хвилин вони знову побачили Нижчих Медуз, які гналися за ними!
— Швидше, поспішайте, ми ще можемо встигнути до міста! — вигукнув Халла.
— Це не нам треба казати, а цим клятим Верблюжим Звірам, нехай ворушаться швидше! — вилаявся Чжао Ман'янь.
Верблюжі Звірі чудово усвідомлювали небезпеку, що наближалася. Вони перебирали своїми роздвоєними копитами з максимальною швидкістю...
— Я зроблю пісок твердішим! — вигукнула Софія.
— Правильно!
— Я прискорю нас за допомогою вітру!
— Використовуйте все, що маєте! — закричав Халла.
Верблюжі Звірі рушили набагато швидше після того, як мокрий пісок підсох, а Магія Вітру додала їм швидкості, вигравши трохи часу до того, як Нижчі Медузи їх наздоженуть.
Кількість Нижчих Медуз була просто божевільною. Моторошне видовище того, як вони звиваються і повзуть по землі, ставало дедалі жахливішим у міру їхнього наближення. Їхні червоні язики, що постійно висувалися, трикутні жовті очі та масивні тіла утворювали чорні, коричневі й червоні килими зі змієподібних істот, що котилися вперед, мов хвилі!
— Місто просто попереду, ми майже на місці! — закричав Халла.
Рельєф почав іти на спад. Вони опиняться на території Каїра, щойно перетнуть яр. Армія вже мала б чекати на них по той бік ущелини.
Верблюжі Звірі кинулися в яр і відчайдушно дерлися вгору. Нижчі Медузи вже дісталися підніжжя пагорба. Вони стрибали і накидалися на Верблюжих Звірів мандрівників, які були в хвості каравану.
— Обережно! — закричала Зої.
Гайді обернулася. Її очі випромінювали яскраво-синє сяйво, після чого невидима енергія пронеслася повітрям. Демонічні звірі, які стрибали на Верблюжих Звірів, раптом завмерли в повітрі, ніби час зупинився. За кілька секунд вони безжиттєво впали назад у яр.
— Елемент Простору! — Вані вражено подивився на Гайді.
Гайді нічого не відповіла. Вона знову обернулася і побачила, що Нижчі Медузи невпинно їх переслідують. Їхня чисельність просто шокувала. Тим часом армія, що охороняла кордон Каїра, поводилася абсолютно холоднокровно. Вони суворо дотримувалися наказів захищати людей у межах безпечної зони, але навіть пальцем не ворухнули б, щоб допомогти тим, хто знаходився за її межами, навіть якби ті були всього за п'ятдесят метрів від них!