Темно-синій вітер пронісся долиною з гучним завиванням. Наче велетенська шабля між Небесами та Землею, він ударив по засніженій горі, розітнувши навпіл верхівки кількох сусідніх вершин. Величезні брили льоду з гуркотом посипалися вниз.
Цей самий вітер залишив химерні сліди на білому схилі. Мо Фань стояв усередині Домену Вітру з розширеними очима. Він буквально відчував лють Бріанки!
Простора гора, включно з найвищою вершиною, стрімкими крижаними скелями, пологим засніженим схилом та ясним блакитним небом, наповнилася жахливим темно-синім вітром. Він дув так шалено лише через потужний сплеск емоцій жінки!
Мо Фань був наляканий. Вона навіть не використала жодної магії. Її Домен та аура самі по собі спричинили такі неймовірні руйнування, щойно вона трохи втратила контроль над своїми емоціями. Наскільки ж вражаючою була культивація цієї Бріанки?
— Кров ще не ввібралася в сніг. Злочинець, мабуть, усе ще поблизу, — сказав Мо Фань, щоб трохи відволікти Бріанку.
Почувши її історію, він зрозумів, наскільки важливими були ці маленькі створіння на горі для Альпійського Університету. Вона вочевидь не очікувала побачити таке моторошне видовище, коли вони прийшли розвіяти попіл дикого зайця!
Понад тисячу маленьких створінь було вбито, а їхні трупи залишили на горі на північ від Альпійського Університету. Це була очевидна провокація, безумний акт помсти!
Бріанка глибоко вдихнула, щоб заспокоїтися.
Спершу, побачивши трупи, вона майже вирішила, що це Мо Фань і його друзі помстилися школі. Проте вона усвідомила, що вони цілий день були на лекціях в університеті. У них просто не було б часу вполювати так багато звірят...
Хто міг зробити подібне? Це був відвертий богохульний вчинок щодо Альпійського Університету, нахабна провокація!
— Злочинець уже пішов, — відповіла Бріанка.
— Ви останнім часом не переходили дорогу якомусь маніяку? — запитав Мо Фань.
Це явно був акт помсти. Якби це був просто жарт, хуліган, найімовірніше, убив би кілька десятків істот і залишив би їхні трупи перед воротами школи. Злочинець мусив мати якусь сильну ненависть до Альпійського Університету, щоб убити стільки звірят і скласти їхні тіла в одному місці!
— Ми здебільшого взаємодіємо з іншими навчальними закладами, рідко маємо справи з іншими фракціями. До того ж, наша школа знаходиться просто під Священним Судом. Навіть якби когось дратувала наша гордовита поведінка, вони б не наважилися на таке! — Бріанка підійшла до схилу.
Мо Фань підійшов до мертвих тіл і сказав: — Я кремую ці тіла. Навряд чи ми знайдемо тут якісь докази. Краще просто спалити їх. Інакше хтось зі студенток може жахнутися, побачивши це... О, але спочатку я зроблю кілька фотографій.
— Гаразд.
Мо Фань дістав телефон і зробив кілька знімків зблизька. Потім він піднявся вище і сфотографував усе місце.
Закінчивши, він викликав Метеоритний Багрець.
Контроль Мо Фаня над Елементом Вогню був доволі звичайним до вивільнення його Домену. Коли він завершив просунуте закляття, з неба впав метеорит!
Поки Метеоритний Багрець летів по небу під контролем Мо Фаня, його полум'я продовжувало розростатися від тертя в повітрі, збільшуючи площу ураження закляття!
Раніше Небесне Вогняне Поховання Мо Фаня охоплювало площу близько двохсот квадратних метрів. Якщо він застосовував його з Метеоритним Багрецем, площа розширювалася приблизно до трьохсот!
Якби в нього було більше часу, Мо Фань міг би застосувати Небесне Вогняне Поховання набагато вище в небі. Тоді площа полум'я під час падіння метеорита могла б зрости до більш ніж п'ятисот квадратних метрів. У ворога не залишилося б жодного шансу вийти із зони ураження!
Мо Фань застосував Небесне Вогняне Поховання. Він викликав метеорит високо в небі, щоб полум'я охопило більшу площу.
Метеоритний Багрець приземлився, миттєво розтопивши сніг по всій долині. Сніг перетворився на струмки, що потекли донизу.
Внизу схилу був яр. Після того, як Мо Фань кілька разів застосував Небесне Вогняне Поховання, вода з розтопленого снігу ринула в яр і перетворилася на річку в ущелині. Зрештою вона мала дістатися Женевського озера.
Міцний шар каміння під снігом оголився, поки полум'я продовжувало горіти. Мо Фань зрозумів, наскільки глибоким був сніг. Земля знаходилася на глибині близько шести метрів під ним!
— Ти не помітив учора нічого підозрілого? — запитала Бріанка.
Минулої ночі Мо Фань, Му Бай і Чжао Ман'янь таємно полювали на дичину в горах. Патрульні магеси знайшли їх близько опівночі. Злочинцю знадобився б певний час, щоб убити стільки маленьких створінь і залишити їхні трупи в одному місці. Дуже ймовірно, що він робив це саме минулої ночі!
— Я нікого не бачив... але пам'ятаю, що задня лапа того зайця вже була поранена, коли мій Сніговий Вовк Летючого Струмка гнався за ним. На ній була помітна обморожена рана, — пригадав Мо Фань.
— Сніговий Гірський Вовняний Заєць нізащо не обморозив би власну лапу. Він, мабуть, утік від злочинця, який, найімовірніше, є магом льоду, — сказала Бріанка.
— Думаю, нам варто повідомити інших, — зауважив Мо Фань.
Мо Фань і Бріанка повернулися до університету, попрямувавши до замку на схилі меншої гори.
Під горою протікала річка Ферун, а ще за три кілометри знаходився водоспад Ферун. Замок Ферун використовувався переважно для адміністративних потреб і зустрічей. Оскільки в Альпах здебільшого панував порядок, замок Ферун зазвичай пустував. Директорка Перрі, жінка приблизно віку Сейлан, сиділа в небесному саду замку. Вона дивилася на водоспад Ферун, насолоджуючись чаєм.
— Чому могло статися щось подібне?! — Директорка Перрі зірвалася зі свого місця і витріщилася на фотографії в телефоні Мо Фаня.
— Ми вже розібралися з мертвими тілами. Ми не хотіли, щоб студентки їх побачили, — доповіла Бріанка.
— Добре, ви вчинили правильно, — насупилася директорка Перрі. Вона ніяк не могла придумати, хто б міг зробити таке.
— Пані директорко, злочинець вочевидь відчуває до нас сильну ненависть. Вважаю, ми повинні спершу закрити школу, щоб гарантувати безпеку студенток, оскільки вони абсолютно не підозрюють про небезпеку, — серйозно сказала Бріанка.
— Закрити школу? У цьому немає потреби, це може бути просто чийсь жорстокий жарт або природне явище, якого ми ніколи раніше не бачили. Зрештою, навряд чи хтось прийшов би шукати проблем із нами, — заперечила директорка Перрі.
— Але...
Директорка Перрі зупинила Бріанку, перш ніж та встигла договорити. Директорка мовила: — Юний герцог з роду Касас і люди з клану Рейн будуть тут наступного тижня. Якщо ми закриємо школу зараз, то можемо втратити найкращий шанс укласти з ними угоду. Ти ж знаєш, що Касаси — наші найбільші інвестори в Європі. Наскільки мені відомо, зараз вони віддають перевагу інвестиціям у європейські школи... нам потрібне достатнє фінансування, щоб щороку допомагати новим студенткам. Ми маємо годувати їх, забезпечувати житлом і навчанням. Якщо ми не приймемо Касасів, коли вони приїдуть, або залишимо в них погане враження, нам доведеться відкласти наші плани на роки. Підвищення рівня моря призвело до війни з морськими монстрами. Багато студенток втратили свої домівки...
Бріанка втратила дар мови, почувши наказ директорки Перрі.
Альпійський Університет міг без проблем забезпечувати себе сам. Кожна студентка була неймовірно талановитою; їм не потрібно було покладатися на відомі клани та фракції. Однак школа створювалася не для цього. Вони прагнули зробити внесок у суспільство, показати світу, на що здатні жінки, донести до інших жінок, що вони теж можуть невпинно прагнути більшого!
Спочатку Альпійський Університет був лише сиротинцем для дівчаток. До цього часу вони все ще допомагали дівчаткам-сиротам по всьому світу зростати здоровими. Вони також привозили талановитих дівчат до Альпійського Університету і навчали їх знань та магії.
Проте для цього їм вочевидь були потрібні величезні кошти. Вони мали захищати маленьких дівчаток, яким інакше було б украй важко вижити в суспільстві. З них би знущалися, їх би сварили, чіплялися до них і змушували до важкої праці без жодної можливості бути почутими!
— Директорко Перрі, я вважаю, що ми повинні гарантувати безпеку наших студенток, навіть якщо ми збираємося добре прийняти представників Касасів. У мене таке відчуття, що злочинець дуже могутній. Ця людина, напевно, переховується десь поблизу. Якщо хтось міг бути таким жорстоким до маленьких створінь, сумніваюся, що він чи вона пощадить студенток... — серйозно сказала Бріанка.
— Саме тому я сподіваюся, що ти, як керівниця Дисциплінарного офісу, вирішиш цю проблему якомога швидше. Було б найкраще, якби ти змогла знайти злочинця до приїзду Касасів. Пані Бріанко, безпека школи у ваших руках. Ви повинні знати, що багато наших викладачів та студенток поїхали з візитами до інших шкіл. Єдині люди, на яких я можу покластися, — це ви, Сейлан, Мія та ще кілька осіб. Сподіваюся, ви розберетеся зі злочинцем якомога швидше, — відрізала директорка Перрі.
Бріанка хотіла ще щось сказати, але директорка Перрі знову зупинила її.
Бріанка розуміла, що директорка Перрі була твердо налаштована не закривати школу. Саме вона запропонувала попросити фінансування у Касасів, то як вона могла зараз здатися? Якщо їй вдасться укласти угоду з Касасами, її статус в Альпійському Університеті значно зросте.
— Мо Фаню, пані Бріанко, будь ласка, тримайте це в таємниці. Я призначу більше патрулів. Сподіваюся, ви пам'ятатимете про бідних дітей, які потребують нашої допомоги, — нагадала їм Перрі.
Бріанка стримано кивнула.