— Вогняне Болото!
Мо Фань вгатив кулаком по землі, підпаливши її і утворивши перед собою бурхливе вогняне болото!
Потім він пильно втупився у вогнекрилого тирана!
Швидкість істоти була просто божевільною. Мо Фань розумів: якщо він дочекається, поки вона увійде в радіус дії його вогняного домену, то, швидше за все, опиниться в її дзьобі!
— Злітай! — заревів Мо Фань. Він викинув другий кулак у небо, завдаючи аперкоту!
З вогняного болота вирвався велетенський вогняний дракон. Він полетів просто на вогнекрилого правителя, що низько ширяв над землею.
Масивний вогняний дракон містив у собі колосальну міць. Іскор від його полум'я було достатньо, щоб спопелити все в радіусі п'ятисот метрів. Хоча Мо Фань випустив удар вогняного дракона трохи зарано, він усе одно зіткнувся з вогнекрилим тираном!
Вогняний дракон нестримно здіймався вгору, і рев його полум'я нагадував справжній драконячий рик. Це була найсильніша атака, яку Мо Фань опанував за допомогою сили Маленької Полум'яної Белль під час свого майже піврічного відновлення в Храмі Парфенону. Для неї потрібен був час на підготовку, а радіус дії був украй обмеженим, але якби вона влучила в ціль, то з легкістю б знищила істоту рівня Командира!
Вогнекрилий тиран явно недооцінив своїх супротивників. Він і подумати не міг, що якась нікчемна людина, чия аура була на цілий рівень слабшою за його власну, здатна завдати такого жахливого вогняного удару. Дракон, що злетів угору, силоміць відкинув істоту в повітря. Втративши рівновагу, тиран почав безладно крутитися, поки його пожирало несамовите полум'я.
Очі Му Гуанціна та інших ледь не випали з орбіт, коли вони побачили цей удар вогняного дракона!
Спроба Чжао Ман'яня захистити команду від атаки істоти рівня Правителя вже була вражаючою, але Мо Фань виявився ще божевільнішим. Він спромігся підкинути вогнекрилого тирана в небо! Їм було важко збагнути, як такий могутній вогняний дракон, що вирвався з болота, міг бути створений таким слабким на вигляд магом. Наскільки ж безрозсудним і диким був цей хлопець?!
Вогнекрилий тиран оскаженів. Його гідність як істоти рівня Правителя зазнала нищівного удару після двох поспіль невдалих атак.
Вогняний дракон завдав істоті незначних ран, але їх було явно недостатньо, щоб ослабити її. Тиран силоміць викрутився в повітрі і використав крила, щоб стабілізуватися. Його владна аура миттєво загасила Полум'я Лиха та полум'я Палаючого Заходу Сонця. Він підняв голову і видихнув на Мо Фаня нищівний потік повітря!
Цей подих супроводжувався пекучим полум'ям, здатним легко перетворити будь-кого на попіл. У Мо Фаня явно не було шансів це витримати...
Мо Фань теж був приголомшений. Спочатку він сподівався, що його атака відкине істоту подалі, вигравши йому трохи часу. Він ніяк не очікував, що вона так швидко оговтається!
Зрештою, це була істота рівня Правителя. Навіть його найсильніша атака дала лише мізерний результат!
— Миттєвий Стрибок! — Мо Фань не був ідіотом. Він використав усю свою міць лише для того, щоб злегка відштовхнути цю потвору, а її єдиного ляпаса у відповідь вистачило б, щоб розтрощити всі його кістки. Було очевидно, що вони на різних рівнях. Йому слід було тікати світ за очі одразу після того, як йому пощастило застати істоту зненацька!
Мо Фань міг телепортуватися за допомогою Миттєвого Стрибка щонайбільше на двісті сімдесят метрів. Це була максимальна відстань, яку він міг подолати, створивши срібну Зоряну Галактику, і лише за умови, що використовував закляття тільки на собі!
Мо Фань вирвався з радіусу дії вогняного подиху вогнекрилого тирана за допомогою одного Миттєвого Стрибка. На жаль, від подиху тирана було не так легко сховатися. Істоті достатньо було лише повернути голову, щоб перенаправити потужний струмінь на Мо Фаня. Під час цього руху жахлива сила подиху проорала на землі величезну борозну. Ця розколина стрімко наближалася до Мо Фаня!
— Дунфан Лінлін, допоможи! — закричав Мо Фань.
Потужний вітер наближався надто швидко. Мо Фаню потрібен був час, щоб побудувати Зоряну Галактику для Миттєвого Стрибка. Оскільки він перемістився менш ніж на триста метрів, він усе ще залишався в зоні ураження подиху потвори.
Мо Фань чудово усвідомлював силу істот рівня Правителя. Вони могли легко зрівняти із землею територію в радіусі п'ятдесяти метрів навколо себе, а деякі їхні атаки сягали й кілометра.
Мо Фань тікав так швидко, як тільки міг. Зрештою він наздогнав Дунфан Лінлін.
На щастя, Дунфан Лінлін виявилася дуже кмітливою і зібраною жінкою навіть у стресовій ситуації. Як маг простору, вона миттєво зрозуміла задум Мо Фаня, коли побачила, що він біжить до неї. Він планував використати її Миттєвий Стрибок, щоб утекти від істоти — як в естафеті!
Дунфан Лінлін підготувала срібну Зоряну Галактику заздалегідь. Її таймінг був бездоганним. У ту мить, коли Мо Фань порівнявся з нею, Зоряна Галактика спалахнула. Обоє розчинилися в повітрі, залишивши по собі лише слід із кристалічного пилу.
Смертельний подих обрушився з неба ще до того, як кристалічний пил розсіявся, залишивши на твердій землі жахливо довгий і глибокий рів!
— Непогано, двісті метрів! — похвалив Мо Фань, усвідомивши, що з'явився за двісті метрів від попереднього місця.
Миттєвий Стрибок першого ступеня можна було використовувати лише на одній людині. Що вправнішим був маг простору і що вищою була його ментальна сила, то більшу максимальну відстань він міг подолати за одне застосування. Коли Мо Фань тільки вивчив це закляття, він міг телепортуватися лише на сто метрів.
Досягнувши другого ступеня, він навчився переміщатися крізь перешкоди, за умови, що простір не був повністю герметичним. Він також міг забирати з собою інших людей, які перебували в межах Зоряної Галактики, але що більше людей і об'єктів він намагався телепортувати, то коротшою ставала відстань.
У випадку з Мо Фанем, коли він застосовував Миттєвий Стрибок лише на собі, максимальна відстань становила від двохсот п'ятдесяти до трьохсот метрів. З двома людьми ця відстань скорочувалася до ста п'ятдесяти - двохсот метрів. Те, що Дунфан Лінлін змогла перенести їх на двісті метрів, явно свідчило про те, що її Елемент Простору не поступався його власному. Добровольці з цих двох відомих кланів і справді вражали!
Ці двісті метрів відіграли критичну роль. Інакше він би не мав жодного шансу вирватися із зони ураження атаки істоти рівня Правителя.
Навіть телепортувавшись подалі від атаки, вони миттєво кинулися бігти з усіх сил. Му Гуанцін виявився достатньо розумним, щоб залишити Вітряний Слід, який прискорив їх, поки Миттєвий Стрибок перезаряджався!
Ще б трохи!
Два маги простору дивом уникнули смертельної атаки істоти рівня Правителя. Якби Мо Фань не відкинув її достатньо далеко, у нього б не було жодного шансу на порятунок. Він усе ще був занадто слабким, щоб протистояти істоті рівня Правителя. Можливо, зараз йому й вдалося вижити, але відлік до його загибелі вже пішов!
— Чому Старий Мо досі не тут? Він що, вирішив нас підставити?! — закричав Мо Фань.
— Он він! — Му Гуанцін нарешті помітив Дунфана Мо, але той усе ще був десь за два кілометри від них. Вогнекрилий тиран був занадто лютим, щоб узагалі зважати на Дунфана Мо.
— Попереду глухий кут. Нам кінець! — загорлав Чжао Ман'янь.
— Воно наближається. Ми приречені, це кінець...
— Може хтось затримати його хоч на мить? Зробіть це зараз!
— Ми вже зробили все можливе. Ми більше нічого не можемо вдіяти!
— Миттєвий Стрибок, швидше використовуйте Миттєвий Стрибок...
— Стрибок, дідька лисого, ми так тільки прямо в лаву телепортуємося!