— Дивіться, вогняний стовп!
— Що це таке... Чому в мене таке відчуття, ніби насувається щось велетенське?
На схід від фортеці Північної Варти в небо зметнувся вогняний стовп. Його сліпуче сяйво різко контрастувало з нічним небом, яке поступово поглинала аура смерті. Усі у фортеці могли чітко його бачити.
Тим часом, приблизно за десять кілометрів від фортеці Північної Варти, там, де обривався один із кінців Великої Стіни, з-під землі виринула стародавня твердиня і з'єдналася з муром. Лінія оборони простяглася аж до самого горизонту!
Командир Є Хон відповідав за другий сегмент. Він подовжив Велику Стіну до сімнадцяти кілометрів, перетворивши її на колосальну дамбу під нічним небом!
— Ще один!
— Це теж частина Великої Стіни!
Ще один вогняний стовп здійнявся в небо на заході, запалюючи промінь надії в серцях людей посеред суцільного відчаю. Полум'я надії яскраво спалахнуло в їхніх душах!
Третя ділянка з'єдналася з фортецею Північної Варти. Стіна міцно стояла, попри всі випробування та руйнування, які пережила за свою історію. Велична, мов гірський масив. Люди у фортеці Північної Варти знову завмерли від подиву. Раніше вони думали, що предки залишили їм лише розкидані шматки зруйнованих мурів та покинутих фортець. Але виявилося, що це нездоланна Стіна, наділена могутністю самих Небес. Коли вона повернула свій справжній вигляд, це було воістину грандіозне видовище!
Невдовзі з-під землі піднявся четвертий сегмент, подовживши лінію оборони до двадцяти дев'яти кілометрів!
Висота цієї небесної дамби сягала від п'ятдесяти до вісімдесяти метрів, але її товщина становила понад двадцять метрів, а довжина вже наближалася до тридцяти кілометрів!
А найголовніше — ще кілька ділянок навіть не були активовані. Велична Велика Стіна, відновивши лише половину своєї справжньої довжини, вже звела непорушний рубіж оборони в серцях людей, які були за крок від відчаю перед незліченною армією нежиті!
Вони мусили зберегти бойовий дух, щоб мати хоч якийсь шанс проти ворога. Втративши волю до боротьби, вони перетворяться на купу розсипчастого піску, незалежно від їхньої кількості. Побачивши Позицію Небесної Оборони Великої Стіни, їхні серця запалали так само яскраво, як Магічні Сигнальні Вогні. Вони битимуться до останнього без жодного наміру відступу!
У безкрайній Північній Долині зіткнулися два оглушливі звуки. Один — це важкий гуркіт від кроків армії нежиті, що трощила все на своєму шляху і зрівнювала все із землею. Інший — могутній рев стародавньої Стіни, що підіймалася з-під землі, зводячи нездоланну дамбу вздовж горизонту. Якби хтось поглянув на це з висоти, він би побачив, як чорний приплив, сповнений відчаю, мчить на гірського дракона, що щойно розправив крила! Від руйнувань, що от-от мали статися, здавалося, небо і земля могли просто завалитися!
Бойові маги піднялися на небесну дамбу. На широкій Стіні легко могло б розміститися незліченна кількість магів. На жаль, солдатів катастрофічно не вистачало, щоб заповнити всю цю колосальну споруду!
Зі стіни вони бачили лише безкрайній океан мерзенної нежиті, що копошилася і звивалася. Це моторошне видовище заполонило їхній зір і змушувало голови розриватися від жаху. Здавалося, ніби їхні власні тіла починають сіпатися, наче їх уже кусали з усіх боків!
— Ми... ми справді... зможемо їх зупинити?...
— Без цієї Стіни ми б і секунди не прожили!
— Мене так трусить, що я не можу втримати жодної Зорі!
Фортеця Північної Варти стала першою ціллю армії нежиті. Велична Стіна прийняла на себе перший удар ворожого авангарду і сильно здригнулася від зіткнення. На її поверхні з'явилося кілька тріщин, що почали розповзатися, мов павутиння!
Стіна не була непереможною. Вона також мала свою межу міцності! Достатньо потужна сила все одно могла б її зламати і зруйнувати. Після удару солдати ледве втрималися на ногах. Та крихта мужності, яку вони насилу зібрали після появи Великої Стіни, знову зникла, варто їм було поглянути на океан спотвореної плоті під мурами.
Кати Потойбіччя дісталися Стіни. Їхні кістяні коні розліталися на друзки, врізаючись у неї на повній швидкості. Їхні останки розмазувалися по мурах і землі, наче багно.
Тисяча Катів Потойбіччя зі своїми Костяними Рогатими Конями просто не мали шансу загальмувати. Величезна армія нежиті тиснула на них ззаду. Як авангард, вони не могли зупинитися на півдорозі. У результаті тонни крові та плоті продовжували розмазуватися по мурах, а кістки й кінцівки розліталися в усі боки після зіткнення зі Стіною на шаленій швидкості!
На величній дамбі з'являлося дедалі більше тріщин. Зовнішній шар каменю почав обсипатися. З іншого боку, значна частина авангарду армії нежиті перетворилася на місиво. Спочатку вони не сприймали Стіну всерйоз; вони гадали, що легко рознесуть її вщент, зважаючи на міцність своїх кісток. Вони могли пробити навіть скелясту гору, що вже казати про якусь нікчемну стіну.
Але на їхній превеликий подив, пробуджена Велика Стіна виявилася міцнішою, ніж вони думали. Навіть після того, як тисячі Катів Потойбіччя врізалися в неї, їм удалося розбити лише її зовнішній шар!
Тілесні рідини розливалися всюди, утворюючи смердюче болото вздовж усього периметра Стіни. Це видовище жахало і простягалося так далеко, що неможливо було охопити оком...
Стіна була неймовірно величною і довгою. Настільки довгою, що солдатів просто не вистачало, щоб розмістити їх на кожній ділянці. На Стіні було лише вісім загонів, розосереджених по восьми Магічних Сигнальних Вогнях на стародавніх перевалах. Створіння з Потойбіччя майже повністю заполонили долину вздовж усієї лінії оборони. Незліченні мерці продовжували битися об мури, розбиваючи свої тіла на шматки. Кров бризкала в усі боки, утворюючи цілу ріку з болота крові та плоті!
Половина Катів Потойбіччя вже була знищена. Їх було так багато, що це нагадувало зграю риб, яка викидається на берег. Їхньою єдиною долею було стати частиною цього нескінченного кривавого басейну.
Велична дамба поступово вкривалася тріщинами від безперервних ударів. На щастя, кожен Магічний Сигнальний Вогонь усе ще отримував Джерельну Воду Стародавньої Землі. Маги могли змінювати довжину та висоту стародавньої Стіни, щоб відновлювати зруйновані ділянки!
Стіна вже хиталася від першої хвилі нежиті. Дрібні тріщини згодом перетворилися на гігантські розломи та діри по всьому бар'єру. Швидкість відновлення від Джерельної Води ледве встигала за темпами руйнування Стіни!
— Залишився ще один авангардний загін! Ми повинні зупинити їх за будь-яку ціну. Інакше нам кінець! — закричав Пророк.
Кати Потойбіччя не були найбільшим авангардним загоном в армії нежиті, вони були лише найшвидшим. Найбільшу загрозу для Стіни становили Двотілі Демонічні Корови. Вони були не лише масивнішими, їхня сила також значно перевершувала міць Катів! Усе, на що вони наступали, миттєво перетворювалося на пил.
— Вони наближаються! Геоманти, тримайте позиції! Коли відчуєте, що досягли межі, коли захочете здатися, згадайте про наших людей, які зараз евакуюються. Їхні тіла не мають і тисячної частки міцності цієї стіни. Ми мусимо зціпити зуби і стояти до кінця, адже ми — єдині, на кого вони можуть покластися! — голос Пророка рознісся через Магічні Сигнальні Вогні.
Загалом їх було вісім Геомантів. Кожен із них отримав колосальний удар по власній душі, коли Кати Потойбіччя врізалися в мури. Ділянки Стіни, за які вони відповідали, зараз були ніби частиною їхньої душі. Пошкодження, яких зазнавала Стіна, були пропорційними до удару по їхньому духовному світу!
Їхня воля відігравала ключову роль. Що міцнішою була їхня воля, то надійнішою ставала Стіна. Поки вони стоять, Стіна не впаде!
Двотілі Демонічні Корови нарешті дісталися мурів. Їхні масивні тіла перетворили приплив нежиті на жахливе цунамі. На гребені цієї хвилі височіли тисячі пар погрозливих голів, що зрослися з тілами демонічних корів різних розмірів.
Двотілі Демонічні Корови не лише руйнували землю своїми копитами, вони також перетирали на кашу тих Катів Потойбіччя, які втратили свідомість після зіткнення зі Стіною, утворюючи в долині жахливий і яскравий килим із в'язкого місива.
Спочатку вдалині почулися гучні удари. Звук масивних істот, що врізалися в мури, лунав як оглушливі вибухи феєрверків на Новий рік.
За ними послідувала серія безперервних вибухів, що ще більше посилювали страх, який оселився в серцях солдатів!
Велика Стіна здригалася так сильно, як ніколи раніше. Солдати навіть не могли встояти на ногах і почали падати разом із уламками зруйнованих мурів!
— Генерале Бінь Вей! — Пророк із жахом подивився на спадкоємицю стародавньої Стіни.
Мури почали обвалюватися. Якщо центр їхньої оборони впаде першим, в інших сегментів не буде жодного шансу вистояти.
На обличчі Генерала Бінь Вей читалася приреченість.
Знищення фортеці Північної Варти було головним пріоритетом для армії з Потойбіччя. Це була єдина перешкода на їхньому шляху до безкрайньої Північної Долини. Тому кількість Двотілих Демонічних Корів, що зібралися перед нею, була найбільшою, включаючи тих, що сягали понад сорок метрів заввишки. Вони були майже вдвічі нижчими за стіну. Сила удару, з якою ці гіганти врізалися в мури, була просто жахливою!